ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ СТАЛИЙ РОЗВИТОК�
Виробничі ресурси – все, що використовується в процесі виробництва.
В чому ж полягає обмеженість ресурсів?
Наприклад, природні ресурси часто абсолютно обмежені наявними на планеті запасами. Деякі з них неможливо відновити взагалі, наприклад, корисні копалини. Деякі ресурси відновлювані, але на це потрібен значний час і кошти. Наприклад, замість вирубаного лісу можна насадити новий, можна побудувати новий завод. Але на це також доведеться витратити ресурси.
Та більшою мірою ресурси обмежені відносно. Це означає, що порівняно з виробничими потребами їх менше і для залучення ресурсів на ваше виробництво вам доведеться нести значні витрати.
Які наслідки для виробників і суспільства в цілому має обмеженість ресурсів?
Обмеженість ресурсів вимагає вибору.
Суспільство й виробники умовах повної зайнятості ресурсів мають обирати, що саме виробляти в першу чергу. Адже за повного використання наявних ресурсів збільшити виробництво одного товару, можна буде тільки відмовившись від виробництва чогось іншого.
Окрім обмеженості ресурсів є ще одна величезна проблема, що пов’язана з розвитком виробництва: наша взаємодія з природою. Господарська діяльність фізично здійснюється в навколишньому середовищі. З природи вилучаються необхідні речовини, в природу повертаються відходи виробництва.
Часто в інтереси виробника не входять додаткові витрати на очисні споруди, на правильну утилізацію відходів.
Отже, дуже часто інтереси суспільства щодо захисту навколишнього середовища не співпадають з прагненням окремих безвідповідальних виробників до значних прибутків.
Та природа сама себе не може захистити!
Вона не здатна сповістити про порушення її прав в державні органи контролю, чи подати позов до суду
В таких випадках стає важливою наша з вами небайдужість та активна громадянська позиція.
Зростаючі обсяги виробництва вже сьогодні стали загрозою для природи. Чому?
Як підрахували науковці, на сучасному етапі розвитку, людство використовує таку кількість невідновлюваних природних ресурсів, що для подальшого існування в найближчому майбутньому нам потрібно близько трьох таких планет, як наша Земля. А їх в нас не має.
Саме тому вже наприкінці 20 сторіччя, спочатку науковці й громадські діячі розробили концепцію, яка отримала назву «Сталий розвиток».
Сталий розвиток – це усвідомлення людством того, що задоволення сучасних потреб не має наносити шкоду майбутнім поколінням.
А в 1992 році ідея сталого розвитку була закріплена в п'ятьох міжнародних документах підписаних представниками 179 урядів.
Серед них основним є Декларація з навколишнього середовища і розвитку. Україна, як одна з учасниць теж підписала цей документ і вже підготувала Національну програму Сталого розвитку.
Головним завданням визначено – відповідальне ставлення суспільства, кожного виробника й споживача до наслідків впливу господарської діяльності на довкілля.