§ 9. Русь за Ярослава Мудрого
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК ДО ПІДРУЧНИКА
Роздивіться реконструкцію Софійського собору – головного храму Руси, збудованого за князя Ярослава, та сучасне зображення споруди.
Чи доводилося вам бувати
в Софійському соборі в Києві чи поблизу нього? Яке враження на вас справила ця мистецька пам’ятка? Про що свідчить той факт, що вона належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО? На підставі ілюстрацій та коментарів до них з’ясуйте, чим відрізнявся первісний вигляд собору від сучасного. Поділіться припущеннями, як спорудження грандіозного храму пов’язане з політичними намірами князя Ярослава.
Реконструкція первісного вигляду Софійського собору
Софійський собор. Сучасна світлина
В XI ст. храм було увінчано 13 банями, з трьох боків його оточували два ряди відкритих галерей, з яких внутрішній мав два яруси. Собор був чи не найбільшою спорудою тих часів, адже будували його як головний храм держави, призначений не лише для богослужінь, а й для проведення найурочистіших державних церемоній: сходження на
великокнязівський стіл, посвячення
в митрополити, проведення церковних соборів, зустрічей чужоземних послів тощо. Упродовж історії храм пережив кілька пограбувань, пожежі, багаторічні запустіння, ремонти й перебудови.
Реконструкція первісного вигляду Софійського собору
Унаслідок перебудов XVII–XVIII ст. він змінився ззовні. Над давніми одноярусними галереями
надбудували другі поверхи,
а галереї перетворили на закриті приміщення. Над собором звели ще 6 бань, і їх стало 19.
Баням надали грушоподібної форми. Фасади потинькували
й побілили, бані позолотили.
Внутрішнє опорядження собору лишилося майже без змін.
Саме таким зберігся він донині.
Софійський собор. Сучасна світлина
Смерть князя Володимира 1015 р. спричинила між його синами, яких він призначив намісниками на підвладних землях, гостру боротьбу за київський стіл – князівські міжусобиці. Переможцем з них вийшов князь Ярослав (1019–1054).
Літописець під роком 1019 занотував:
«Сів Ярослав у Києві, обтер піт
з дружиною своєю, показавши перемогу й труд великий». Проте ще до 1036 р.
він ділив руські землі по Дніпру з молодшим братом Мстиславом: правобережні землі
з Києвом належали Ярославові,
а лівобережжя із Черніговом – Мстиславу.
Князь Ярослав дбав про збереження територіальної цілісності та єдності Руси. Він повернув під свою владу червенські міста (Червень, Белз, Перемишль), відвойовані під час князівських усобиць польським князем (згодом першим
королем) Болеславом І Хоробрим. Ходив також Ярослав на північ, на узбережжя Балтійського моря, де в Чудській землі заклав м. Юр’їв (сучасне місто Тарту, Естонія). Ярослав не полишав будівництва укріплень, розпочатого батьком, на південному кордоні Руси. Він, як свідчить літописець, «почав ставити городи по Росі» й остаточно здолав печенігів.
Печатка із зображенням Ярослава Мудрого
Ярослав заклав город великий, Золоті ворота і Софію. Мініатюра з літопису
Задля налагодження внутрішнього життя Ярослав здійснив реформу законодавства, ініціювавши укладання першого в Русі писаного збірника законів.
Той документ дослідники називають
«Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей,
які започаткували славнозвісний збірник законів – «Руську правду».
Статті Ярослава регулювали правові відносини між різними групами населення. У них ішлося про покарання за вбивство, побиття до синців чи крові, за завдане каліцтво, виривання бороди
й вусів, їзду на чужому коні, псування чи крадіжку майна тощо. Покарання передбачало здебільшого грошові відшкодування, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту за вбивство. Серед мір покарання не було й смертної кари.
Ярослав Мудрий сприяв поширенню в руських землях християнського віровчення. За його підтримки 1051 р. було обрано першого
митрополита з русів – ним став Іларіон.
Того самого року, сповіщав літописець, чернець Антоній заклав Печерський монастир –
у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя.
Ярослав Мудрий
та митрополит Іларіон. Поштова марка. 1999 р.
Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Руси й суперником самого Константинополя.
Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем за Володимира зросла в сім разів. Але найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор Святої Софії. За літописом, князь наказав закласти храм на честь перемоги над печенігами на місці битви.
Утім, існує версія, що Софійський собор у 1011 р. заклав Володимир Великий, а завершив будівництво
1018 р. Ярослав. Підставою для цього припущення є написи – графіті, видряпані на стінах храму,
писемні джерела та дослідження віку вапна.
Золоті ворота з церквою Благовіщення
Щоб забезпечити потребу церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі
майстерню для їх переписування – скрипторій. Згодом такі майстерні з’явилися і в інших містах.
Виникали школи й при інших церквах та монастирях.
Макет «міста Ярослава»
Як історики витлумачують поняття «князівські міжусобиці»? Якою мірою це поняття стосується князя Ярослава? Які факти доводять, що Ярослав продовжував політику свого батька, князя Володимира, з розбудови держави? Які із заходів Ярослава вважаєте найважливішими для зміцнення Руси?
Відповідь обґрунтуйте. На підставі тексту параграфа та ілюстрації назвіть споруди, якими було забудовано «місто Ярослава».
А яку думку вважаєте слушною ви? Спираючись на факти відомих особистостей з історії стародавнього світу та
з біографії українського
Побутує думка, що серед історичних діячів тільки справді видатні отримують від нащадків ім’я Великий. Проте багато хто переконаний, що насправді пам’ять про вчинки історичних постатей часто є суперечливою і вибірковою.
середньовіччя, наведіть аргументи на її користь. На підставі опрацьованого на уроці матеріалу та поданої замітки поясніть, чому князя Ярослава пошановуємо йменням Мудрий.
У князівських міжусобицях за владу в Києві після смерті князя Володимира наклали головою четверо з його синів, а переможцем став Ярослав. Загиблих від рук Святополка братів Бориса та Гліба невдовзі було прилучено до лику святих: їм судилося стати першими святими, яких канонізувала руська церква. Святополк зазнав осуду за братовбивство, як старозавітний Каїн, – в історію цей князь увійшов як Святополк Окаянний.
Що ж до Ярослава, то він зажив слави справедливого володаря, який поклав край усобицям і перший почав ушановувати жертв братовбивчої війни, віднайшовши їхні останки й поховавши з почестями у Вишгороді. Розважливість Ярослава уособлює означення Мудрий, що закріпилося в
історичній традиції поряд з іменем князя.
Перейшовши за
посиланням
кодом,
перегляньте відео й коротко сформулюйте, якій історичній проблемі, пов’язаній із дослідженням життя та діяльності історичних діячів, воно присвячене. З якими труднощами стикаються
розв’язуючи цю проблему? Чи уважаєте пошук
дослідники, важливим інформації
про зовнішність діячів
достовірної минулого?
Поділіться відомостями про таємниці портрета Ярослава Мудрого в загальному колі.
Попрацюйте з історичною картою.
та заході сягали кордони Руси за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого?
Зовнішня авторитету
Породичавшись із найшляхетнішими європейськими родинами, мудрий князь пов’язав Русь із Європою кровними узами, міцніші за які годі було й шукати.
Традиційно тісні відносини склалися між Руссю та Візантією.
Новий мирний договір було скріплено шлюбом Ярославового сина Всеволода з дочкою Мономаха Марією.
політика
Руси.
Ярослава Князь
Мудрого уникав
сприяла
зростанню
міжнародного
воєн,
намагався
підтримувати з
європейськими країнами добросусідські відносини.
Заходом тогочасної
правлячих династій з метою скріплення союзів
дипломатії були міждинастичні шлюби, які укладали між представниками та
між
представницями державами.
Французькі посли в Ярослава Мудрого.
Художник П. Андрусів. 1978 р.
Особливо жваві відносини мала Русь із Польщею, виявом чого стали шлюби князя Казимира
із сестрою Ярослава Марією Добронігою.
Сестра польського володаря Гертруда - Олісава вийшла заміж за Ізяслава Ярославовича.
Особливо зміцніли зв’язки Руси та Швеції, чому сприяв шлюб Ярослава з донькою
шведського короля Інгігердою.
Сучасна реконструкція
зовнішності Інгігерди
Добросусідські відносини було налагоджено з Норвегією, які скріплено шлюбом норвезького короля Гаральда ІІІ Суворого з дочкою Ярослава Єлизаветою. Писемні джерела засвідчують активні зовнішньополітичні зв’язки Руси з Угорщиною. Дочку Анастасію Ярослав видав заміж
за угорського короля Андраша.
Наприкінці 40-х років XI ст. встановлено дружні відносини Руси з Францією, з династією Капетингів. Налагодили їх завдяки одруженню короля Генріха І з Анною Ярославівною в 1051 р.
Джерела зберегли цікаві деталі життя Анни
у Франції. Там князівна була відома під іменем Анни Руфи (Рудої). Після смерті чоловіка в 1060 р.
Анна стала опікункою свого малолітнього сина – фактично правителькою Французького
королівства.
Виберіть імена та країни, які стосуються зовнішньої політики великого князя Ярослава: Візантія, Константин Мономах, Генріх І Капет, Анна Ярославівна, Єлизавета Ярославівна, Норвегія, Франція, Литва, Святослав Ігорьович, Інгігерда, Швеція, Польща, Всеволод Ярославович. Вибір підтвердіть історичними фактами.
Шлюб Генріха І та Анни Ярославівни. Мініатюра з «Великих французьких хронік». XIV ст.
Висловте ставлення до князя Ярослава як до людини та державного діяча.