Лекція № 9
1. Вимоги, що пред´являються до матеріалу труб і колекторів.
2. Труби і колектора. Способи їх з´єднання.
Вибір матеріала для трубопроводів і колекторів повинен проводитись з врахуванням будівельних, технологічних і економічних вимог.
Труби і колектори знаходяться під постійним впливом зовнішніх і внутрішніх навантажень, а також стічних і грунтових вод. Будівельні вимоги заключаються в забезпеченні міцності і довготривалості роботи конструкцій, а також можливості індустріалізації будівництва.
Технологічніе вимоги заключаються в забезпеченні водонепроникності і максимальній пропускній здатності труб і колекторів, а також виключення їх стирання і корозії.
Пропускна здатність трубопроводів обернено пропорційна шорсткості внутрішніх стінок. Знизити шорсткість можна, використовуючи відповідний матеріал, або наносячи спеціальні покриття на стіни труб и колекторів (особливо якщо вони знижують водопроникність і стирання стінок).
Періодично касаючись дна і стінок, пісок і другі включення СВ стирають частини труб і колекторів. Тому матеріал труб повинен бути витривалий до стиранню і не повинен піддаватись корозії від дії стічних і підземних вод.
Экономічні вимоги заключаються в забезпеченні мінімальної вартості матеріалів.
Труби і колектора. Способи їх з´єднання.
1. Керамічні труби. Досить міцні і витривалі проти дії слабоагресивних вод і температурних впливів, водонепроникні, мають порівняно гладкі стінки і довговічні.
Керамічні каналізаційні труби для влаштування безнапірних мереж випускаються по ГОСТ 286-82 діаметром від 150 до 600 мм.
Для їх виготовлення використовують пластичні спікаючі глини. Їх виготовляють з раструбом на одному кінці. Внутрішня поверхня раструба і зовнішня поверхня гладкого кінця виготовляється з рифлями (нарізками-канавками) і не покриваються глазур´ю.
d
1 – гладкий кінець труби;
1
2 – раструбний кінець труби;
2
4
4 – просмолена пакля.
3 – асфальтова мастика або азбестоцемент;
3
З´єднання керамічних труб виконується шляхом введення гладкого кінця однієї труби в раструб другої з наступною герметизацією стика.
Герметизація стика виконується заповненням кільцьового зазора на 1/3-1/2 всієї глибини раструба просмоленою пряддю або смоляним канатом.
В останню частину кільцьового зазора вводять заповнювач (замок). В якості заповнювача використовують асфальтову мастику, цементний або азбестоцементний розчин.
В наш час розроблені нові стикови з´єднання керамічних труб з використанням кілець з гуми і поливінілхлоридної смоли (пластизола).
Покриття внутрішньої і зовнішньої поверхні труб глазур´ю знижує їх водопроникність і шорсткість, підвищує їх витривалість проти стирання.
Керамічні труби повинні виконувати наступні вимоги:
1. витримувати внутрішній гідростатичний тиск не менше 0,15 МПа;
2. витримувати зовнішні еавантаження не менше 20-30 кН/м;
3. мати водопоглинання не більше 8%.
Головна їх перевага заключається в тому, що вони виготовляються з недефіцитних матеріалів. Недолік – коротка їх довжина.
2. Азбестоцементні безнапірні труби виготовляють по ГОСТ 1839-80 діаметром від 100 до 400 мм. Вони водонепроникні, мають гладку поверхню, легкі і малотеплопровідні.
Для їх виготовлення використовують 80-90% портландцемента і 10-20% азбеста. Ці труби виготовляють з гладкими кінцами, а для їх з´єднання випускаються спеціальні муфти. При з´єднанні використовуються асфальтові, азбестоцементні або цементні стики.
Завдяки високій густині матеріала вони відносно стійкі до агресивних середовищ, але крихкі і слабо опираються стиранню піском.
1 – з´єднувальні труби;
1
2 – муфта;
2
3 – смоляне пасмо або гумове кільце;
3
4 – замок.
4
3. Бетонні і залізобетонні труби.
Бетонні труби виготовляють по ГОСТ 20054-82 діаметром від 100 до 1000 мм. По способу з´єднання поділяються на раструбні (А) і фальцеві (Б), а по формі поперечного перерізу – на круглі і круглі с пласкою підошвою.
Виготовляються з бетонної суміші з наступною їх формовкою і ущільненням.
Залізобетонні безнапірні труби виготовляються по ГОСТ 6483.0-79 і ГОСТ 6482.1-79 діаметром від 400 до 2400 мм. По формі поперечного перерізу і способу з´єднання виконуються такими ж, як і бетонні.
1 – гладкий кінець труби;
1
2 – раструб;
2
3 – замок;
3
4 – смоляне пасмо.
4
А)
1 – кінці з´єднувальних труб;
1
2 – замок;
2
3 – смоляне пасмо.
3
Б)
Замок стиків виконується з азбестоцемента, цементного рощину або асфальтного мастила.
Фальцеві стики труб діаметром більше 1000 мм додаткова підсилюють цементним армованим поясом з зовнішньої поверхні труб.
Для закріплення стикових з´єднань раструбних безнапірних бетонних і залізобетонних труб рекомендується використовувати полісульфідні (тіоколові) герметики.
Залізобетонні напірні труби ГОСТ 12586-82 розраховані на високий тиск – 0,2–1,5 МПа. Використовуються для прокладки напірних трубопроводів і дюкерів.
4. Пластмасові труби: вініпластові підвищеної міцності, фаолітові, поліетиленові, фторопластові, склопластикові та інші.
Фаолітові труби і фасонні частини до них виготовляють з кислтностійкої фаолітової маси, діаметрами 32 – 350 мм. Їх рекомендуеться використовувати для транспортування кислих хімічно агресивних СВ, за виключенням окисляючих, при температурі до 120°С.
Склопластикові каналізаційні труби виготовляють діаметром 1200, 1400, 1600, 2000 і 2400 мм з гладкими кінцями і 2400 мм з раструбом.
Ці труби рекомендується використовувати для транспортування агресивних вод.
Поліетиленові труби випускаються діаметрами 63 – 1200 мм. Їх рекомендується використовувати для будівництва напірних трубопроводів, які транспортують воду різної агресивності під тиском 0,25 – 1 МПа.
Під колекторами розуміють трубопроводи великих розмірів і трубопроводи некруглого поперечного перерізу. В багатьох містах експлуатуються колектори, виконані з клінкерної цегли (підвищеного обжога) клінчатої форми, круглої або овоїдальної форми. Для будівництва в даний момент широко використовується збірний залізобетон.
А) при відкритому способі будівництва.
1 – підготовка; 2 – бетонна основа;
3 – залізобетонна плита; 4 – бітум;
1
2
3
4
1 – підготовка; 2 – бетонний стілець;
3 – залізобетонна труба;
4 – бетонний пояс закріплення стиків;
1
2
3
4
Б) при закритому способі будівництва.
1 – керамічні або бетонні блоки; 2 – залізобетонна сорочка; 3 – штукатурка с залізненням поверхні; 4 – цементний рощин.
1
2
3
4
При відведення лужних виробничих СВ, які розрушують бетон і залізобетон, використовують облицьовку колекторів цеглою або керамічними блоками на лугостійкому цементі, а також пластмасовими плитами на пластичних замазках або клеях.
При кислій реакції стоків бетонні колектори облицьовують цеглою на рощині з кислостійкого цемента або відповідними пластмасовими плитами.
Кінець