Організація освітнього процесу з фізичної культури, навчальні програми, планування, оцінювання, особливості різних форм навчання (дистанційна форма (онлайн), очна форма (офлайн) та інші в тому числі для дітей, які знаходяться за кордоном), фізкультурно-оздоровча діяльність

Андрій БОЛЯК – заступник голови Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент.

Галина КОЛОМОЄЦЬ – начальник відділу науково-методичного забезпечення підвищення якості освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник освіти України.

Михайло ПРОФОРУК – методист кабінету мистецтва та фізичної культури Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Із вересня 2022 року школярі п’ятих класів усіх закладів ЗСО України розпочнуть навчатися за новим Державним стандартом базової середньої освіти. Суттєвих змін зазнають організація освітнього процесу, підходи до навчання та інструментарій оцінювання. Що зміниться у викладанні фізичної культури? �� Мета, завдання та зміст навчального предмета «Фізична культура» регламентовані навчальними та модельною навчальною програмою, яка розроблена на основі Держстандартів та має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Закладам освіти надається право використовувати ці комплексні освітні документи або розробити на їх основі власну програму й затвердити її рішенням педагогічної ради.

ОСОБЛИВОСТІ,

ІННОВАЦІЇ ТА НОВОВВЕДЕННЯ

• Метою освітньої галузі фізичної культури є гармонійний фізичний розвиток особистості учня, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розширення рухового досвіду через формування стійкої мотивації учнів до занять фізичною культурою і спортом.

​

Очевидно, що стандарт привертає нас працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти, у рамках якої школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму.

​

​

ВІЙНА ЗМІНИЛА ФІЗИЧНУ КУЛЬТУРУ В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

- Посилення ролі фізичної культури у справі формування готовності виконувати громадянський та конституційний обов’язок щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави

- Зміна акцентів на сприяння зростанню фізичної підготовленності, фізичному розвитку і зміцненню здоров´я

- Викладання фізичної культури в різних формах організації освітнього процесу: дистанційна форма (онлайн), очна форма (офлайн), індивідуальна, сімейна, екстернатна в тому числі для дітей, які знаходяться за кордоном

З початком війни держава ініціювала внесення змін до всіх діючих навчальних програм. Вони спрямовані на посилення підготовки підростаючого покоління до захисту держави і протидії агресії.

Наказом МОН України від 03 серпня 2022 року №698 затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» оновленим навчальним програмам 6-9 та 10-11 класи

Фізична культура 6-9 клас https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-6-9.pdf

​

Фізична культура 10-11 клас рівень стандарту https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-10-11-standart.pdf

​

Фізична культура 10-11 клас профільний рівень https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-10-11-standart.pdf

Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 клас»

• Це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового.
• Програма реалізує визначені в стандарті ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів/учениць, й закладає основу для подальшого впроваджування освітньої галузі фізичної культури Державного стандарту базової середньої освіти.

Вчитель повинен створити умови щодо формування в учнів та учениць компетентностей та базових знань визначених Державним стандартом базової середньої освіти (далі – Держстандарт). Компетентнісний потенціал освітньої галузі фізичної культури та базові знання зазначені в додатку 21 до Держстандарту.

​

Принцип дитиноцентризму

Основою формування ключових компетентностей є:

• особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів;
• їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання;
• знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

​

Держстандарт привертає вчителя працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти, у рамках якої заклад освіти максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму.

В чому різниця діючих програм і модельної навчальної програми для НУШ?

Діючий модульний (тематичний) принцип побудови програми, передбачав, протягом тривалого часу, вивчення лише одного варіативного модулю.

Забезпечення учням/ученицям індивідуального вибору варіативних модулів чи рухової активності для кожного уроку

Традиційна методика проведення уроку, діями вчителя, регламентує все: кількість повторень, темп, частоту, амплітуду рухів, техніку виконання тощо.

Формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ, формування компетентностей та здатностей їх застосовувати в різних життєвих ситуаціях.

Традиційна школа

Нова українська школа

Вимоги до обов’язкових результатів навчання освітньої галузі фізичної культури, які передбачають, що учень/учениця:

– формує власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання;

– систематично займається фізичною культурою, володіє технікою виконання фізичних вправ;

– усвідомлює значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання.

​

Засоби фізичної культури перестали бути основою для освітніх досягнень. Пішли в минуле нормативи фізичної підготовленості, оцінки за техніку виконання елементів варіативних модулів. На то місць визнається унікальна роль вчителя фізичної культури у формуванні фізично розвиненої особистості, яка володіє оптимальними способами виконання фізичних вправ, життєво необхідними руховими уміннями та навичками, свідомо ставиться до фізичної активності і веде активний спосіб життя.

• Модельна навчальна програма побудована за модульною системою. Вона містить інваріантну (обов’язкову) та варіативну складову.
• До інваріативної частини належать модуль: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка, тобто підвищення функціональних можливостей організму і забезпечення гармонійного фізичного розвитку, зміст якого реалізовується упродовж кожного уроку.
• Кожен вид фізкультурно-спортивної діяльності (вид спорту) може бути представлений у вигляді варіативного модуля.
• Програма кожного варіативного модуля має містити методичні вказівки, щодо використання його засобів для забезпечення наскрізного підвищення функціональних можливостей організму і гармонійного фізичного розвитку протягом його використання.

​

УВАГА! Варіативні модулі структурують засоби фізичної культури і не являються окремими темами для вивчення.

Варіативні модулі

1. Аеробіка;
2. Акробатичний рок-н-рол;
3. Алтимат фризбі;
4. Американський футбол;
5. Бадмінтон;
6. Баскетбол 3х3;
7. Баскетбол;
8. Бейсбол;
9. Бойовий хортинг;
10. Велоспорт;
11. Військово-спортивні ігри;
12. Волейбол;
13. Вудбол;
14. Гандбол;
15. Гімнастика;
16. Городки;
17. Дартс;
18. Дзюдо;
19. Дитяча легка атлетика;
20. Дитячий (настільний) більярд;

​

21. Доджбол (вибивний);
22. Корфбол;
23. Лакрос;
24. Лижна підготовка;
25. Настільний теніс;
26. Падел;
27. Панна (вуличний футбол);
28. Петанк;
29. Піклбол;
30. Плавання;
31. Пляжний бадмінтон (airschatl);
32. Пляжний бейсбол (гилка);
33. Пляжний волейбол;
34. Рінго;
35. Регбі-5;
36. Рукопашний бій;
37. Рухливі ігри;
38. Рятувальне багатоборство (Школа безпеки);
39. Самбо;
40. Скандинавська ходьба;

41. Сквош;
42. Слалом (роликові ковзани);
43. Сумо;
44. Теніс;
45. Туризм;
46. Ушу;
47. Фістбол;
48. Фітнес-йога;
49. Фехтування;
50. Флорбол;
51. Футбол;
52. Футзал;
53. Хокей на траві;
54. Хортинг;
55. Хортинг-фехтування;
56. Чирлідинг;
57. Шахи;
58. Шашки;
59. Шорт-гольф;
60. Cool Games.

Змістове наповнення варіативної складової освітній заклад добирає самостійно із модулів, запропонованих модельною програмою.

• На вибір учнів упродовж року має бути запропоновано 12-16 варіативних модулів.
• Для добору варіативних модулів враховується:
• наявність матеріально-технічної бази,
• регіональні традиції,
• кадрове забезпечення,
• гендерність,
• рівень безпеки,
• сезонність, коли заняття проходять на відкритих майданчиках чи у спортивних залах.

Як забезпечується вибір?

• Повна зміна варіативних модулів відбувається кожної чверті/триместрі.
• Вибір варіативного модулю учнем/ученицею відбувається завчасно до початку кожної чверті/триместрі із 3-5 модулів, запропонованих освітнім закладом, після попереднього ознайомлення з їх особливостями.
• Для викладання протягом чверті/триместру визначаються 3-4 варіативні модулі, які набрали найбільшу кількість вподобань учнів.
• З метою формування вмінь, необхідних для занять обраними варіативними модулями, на початку чверті/триместрі, доцільно проводити цикл із 6-9 ознайомчих уроків з використанням одночасного або позмінного, колового методів.
• На окремих ознайомчих уроках доцільно робити акцент (виділяти більше часу) на вивченні одного з модулів.

​

Обрані учнями/ученицями варіативні модулі, мають бути представлені на кожному уроці.

​

Поєднання навчальної та фізкультурно-оздоровчої діяльності

• Наприкінці кожної чверті в освітньому закладі проводяться фізкультурно-оздоровчі масові заходи за програмою Всеукраїнської учнівської ліги «Здорова Україна» (ігри, змагання, челенджі, квести тощо), які охоплюють усіх учнів/учениць і спрямовані на закріплення і вдосконалення вивчених варіативних модулів.
• Фізкультурно-оздоровчі заходи можуть проводитися в режимі уроку з фізичної культури.
• До проведення масових фізкультурно-оздоровчих заходів необхідно долучати батьків (інших членів родини) у якості учасників і глядачів.
• Фізкультурно-оздоровча діяльність учнів і учениць є важливим чинником формування їх компетентностей, підвищення мотивації до занять фізичною активністю.

​

Основною формою організації освітнього процесу з фізичної культури в закладі загальної середньої освіти є урок.

На кожному уроці основний його зміст може бути засвоєний на всіх трьох рівнях:

– сприйняття, осмислення й запам'ятовування;

– застосування знань, вмінь, навичок за зразком;

– застосування знань, вмінь, навичок у новій ситуації.

​

Планування уроку визначає види навчальної діяльності учнів з використанням компетентнісного і діяльнісного підходів.

Вимоги до уроку

1. Урок повинен передбачати не тільки виклад матеріалу, змісту, але й завдання, застосування навчальної інформації на практиці.

2. Частина знань і вмінь повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач та опанування способів діяльності у процесі пошуку.

3. Виклад навчального матеріалу на уроці може і повинен бути варіативним. В одних випадках викладається готова інформація у формі пояснення, практичного показу і виконання вправ. В інших випадках матеріал вивчається шляхом постановки вчителем проблеми та розкриття шляхів і видів навчальної діяльності учнів для її доказового рішення.

​

На уроці здійснюються формування і розвиток компетентностей учнів за допомогою відтворення знань, вправ, вмінь, навичок, шляхом виконання завдань на їх застосування у нестандартних ситуаціях.

​

Трансформація структури уроку

Перший блок - специфічні для фізичної підготовки завдання.

Другий блок - вправи за вибором учнів та учениць, які впливають на вдосконалення фізичного розвитку (фізичних якостей).

ВИМОГИ ДО УРОКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Забезпечення протягом навчального року наскрізного забезпечення гармонійного фізичного розвитку

Ефективна методика фізичного розвитку враховує особливості формування фізичних якостей, вікові та статеві особливості і має спиратися на знання психологічних, фізіологічних і біомеханічних передумов диференційованого і комплексного прояву фізичних здібностей дитини.

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРМОНІЙНОГО ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

• Обмежений час шкільного уроку
• Позитивне і негативне перенесення фізичних якостей, позитивний вплив одних вправ для розвитку певної фізичної якості на виконання інших вправ, перехресне позитивне перенесення
• Сенситивні періоди розвитку фізичних якостей
• Особливості розвитку фізичних якостей, їх поєднання в межах одного уроку;
• Ефективна наскрізна побудова фізичної підготовки має спиратися й на безпосереднє планування розвитку різних фізичних якостей в кожному окремому уроці
• Індивідуальний підбір навантаження для кожного учня

​

​

​

​

​

​

Оцінювання освітніх досягнень

Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Оцінювання освітніх досягнень

Рекомендовано систему оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

​

​

Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.

Оцінювання освітніх досягнень

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі поточного оцінювання освітньої діяльності учня/учениці за певний період, як правило начальну чверть чи триместр.

Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі модулів (інваріативна та варіативну складова). Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

​

Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру. (коли обираєте варіативні модулі на семемстр)

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674.

Для основної медичної групи навчання проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

 Учні/учениці, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог цієї навчальної програми.

 Учні/учениці, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури; виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

Учні/учениці, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури.

Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674.

4. Наказом директора навчального закладу списки учнів, віднесених до підготовчої та спеціальної груп, затверджуються на поточний рік і доводяться до відома вчителів (викладачів) фізичної культури, класних керівників.

5. На підставі наказу класний керівник за участю медичного працівника навчального закладу оформлює Листок здоров'я, який знаходиться в журналі обліку навчальних занять (додаток 2).

6. У разі необхідності зміни щодо групи заносяться в Листок здоров'я класу з обов'язковим підписом класного керівника або медичного працівника навчального закладу.

НАЗВА ЗАКЛАДУ, ШАПКА� «ЗАТВЕРДЖУЮ»� Директор __________�Лист здоров’я учнів ____класу

Основна – Підготовча – СМГ(спеціальна) – Звільнені –

Класний керівник Медична сестра

Календарно-тематичне та поурочне планування

• Здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя;
• Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його;
• Календарно-тематичного планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину;
• Ураховуючи можливість коригування термінів виконання календарно-тематичного плану і 20 % резервного часу програми, дата проведення діагностувальної роботи може бути змінена на підставі аналізу результатів спостережень у процесі формувального оцінювання.
• Календарно-тематичне планування має бути запропоновано на вибір учнів упродовж року 12-16 варіативних модулів. Вибір варіативного модулю учнем/ученицею відбувається на початку кожної чверті із 3-4 модулів запропонованих освітнім закладом.

Якщо рішення педагогічної ради було запропоновано складання календарно-тематичне планування на семестр то можна обирати 6-8 модулів

​

Облік навчальних досягнень учнів (запис в журнал)�І семестр�Примірний зразок лівої сторінки розвороту журналу

Фізична культура

^{(Назва предмету)}

Примірний зразок правої сторінки розвороту журналу

Вчитель Грищук Михайло Валерійович

ІІ семестр (ОЦІНКА)�Примірний зразок лівої сторінки розвороту журналу

Вчитель Грищук Михайло Валерійович

Примірний зразок правої сторінки розвороту журналу

Вчитель Грищук Михайло Валерійович