Шістдесятництво.

Василь Андрійович

Симоненко

(1935 – 1963) 

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р в село Біївці Лубенського району на Полтавщині. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі (колективне господарство).

Протягом 1942—1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, потім вступив до Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).

Працював в  газеті «Черкаська Правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області.

«Черкаська Правда» « Молодь Черкащини »

«Робітнича Газета»

Писати вірші почав ще встудентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963).

По смерті Симоненка видано з його спадщини казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), Збірки поезій Симоненка: «Земне тяжіння» (1964), вибір із творчості «Поезії» (1966) та збірку новел «Вино з троянд» (1965; ці новели також увійшли у друге видання збірки «Берег чекань» за кордоном).

У 1963 році Симоненко був жорстоко побитий на залізничній станції Шевченка у місті Сміла, після чого він переніс відмову нирок і невдовзі помер у головній обласній лікарні 13 грудня 1963.

У Черкасах існує Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка.

Також 1965 року на громадських засадах створено музей в селі Біївці в хаті, де народився поет.

25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету.

17 листопада 2010 року у місті Черкасах на вулиці Фрунзе,

біля палацу одружень, був відкритий пам’ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон.