This publication was produced with the financial support of the European Union. Its contents are the sole responsibility of the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas and do not necessarily reflect the views of the European Union
Проф. Людмила Архипова
Аспірант Ірина Смик
КУЛЬТУРНА АКТИВНІСТЬ МОЛОДІ ЯК ЧИННИК
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ НАФТИ І ГАЗУ
МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета дослідження
Основною метою дослідження є вивчення соціокультурних характеристик студентської молоді ІФНТУНГ, зокрема їхньої етнокультурної ідентичності, мовної компетентності, участі в культурних заходах, а також зацікавленості у науково-дослідницькій діяльності, пов’язаній із вивченням культурної спадщини Українських і Румунських Карпат.
Завдання дослідження
1. Визначити соціально-демографічний портрет учасників опитування.
2. З’ясувати етнічну приналежність і рівень самоідентифікації студентів.
3. Проаналізувати рівень володіння іноземними мовами, зокрема англійською та румунською.
4. Вивчити досвід участі студентів у культурних фестивалях і студентських таборах.
5. З’ясувати рівень зацікавленості студентів у культурній співпраці та дослідженнях.
6. Визначити очікування студентів щодо участі в міжнародному проєкті.
7. Виявити обізнаність студентів про культурну спадщину свого регіону та інтерес до її вивчення.
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Основним методом збору інформації виступило анкетування за допомогою Google Forms
Анкета складалася з 25 закритих і відкритих питань, які охоплювали теми:
• особистої інформації (вік, стать, місце народження);
• освітнього профілю (університет, спеціальність, курс);
• етнічної самоідентифікації;
• мовних навичок;
• участі в культурних заходах;
• наукових інтересів;
• очікувань від участі в культурному проєкті;
• знань про культурні особливості регіону.
У дослідженні взяли участь студенти різних спеціальностей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Загальна кількість респондентів — 115 осіб.
У вибірці присутні як студенти бакалаврату, так і магістратури, здебільшого технічних спеціальностей.
ЕТНОКУЛЬТУРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І МОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Результати показали високу етнокультурну свідомість молоді:
• Бойки — 19 респондентів (у різних варіантах написання: Бойки, бойки).
• Гуцули — 24 респонденти (варіанти: Гуцули, гуцули, Гуцул, Гуцулка).
• Українці / Українка — 4 респонденти.
Це свідчить про збереження етнічної самоідентифікації серед студентської молоді та її зв’язок із традиційною культурою свого регіону. Варто також зазначити, що низка відповідей вказує на змішану або невизначену ідентичність, що може бути наслідком урбанізації та глобалізаційних впливів.
Оцінка участі здобувачів у культурних фестивалях та наукових дослідженнях
ІНТЕРЕС ДО СПІЛЬНИХ КУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І МОТИВАЦІЯ ДО УЧАСТІ В ПРОЄКТІ
Понад 75% студентів виявили чіткий інтерес до теми спільних культурних коренів Карпатського регіону.
Це — позитивний сигнал для організаторів транскордонних ініціатив.
ЗНАННЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ КАРПАТСЬКОЇ КУХНІ
Асоціації з карпатською кухнею (найпоширеніші слова):
1. Банош — 47 згадувань
2. Бринза — 41
3. Бограч — 30
4. Грибна (юшка) — 21
5. Юшка — 21
6. Смачно / смачна — 25 (разом)
7. Кулеша — 11
8. Гриби — 11
9. Борщ — 10
ДОСВІД ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КАРПАТСЬКИМ ГОНЧАРСТВОМ
ОБІЗНАНІСТЬ З НАРОДНИМИ МУЗИЧНИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ
Значна частка молоді не має досвіду гри на жодному інструменті. З тих, хто відповів позитивно:
Гітара — 11 згадувань. Гітара — найбільш популярний інструмент серед тих, хто таки мав музичну практику.
Фортепіано — 10 згадувань. Інструмент, що традиційно асоціюється з музичною освітою.
Скрипка — 5 згадувань. Відносно рідкісний варіант, що свідчить про академічну музичну підготовку.
Укулеле — 4 згадування. Новий і популярний серед молоді інструмент, особливо в умовах самонавчання через онлайн-ресурси.
ОБІЗНАНІСТЬ І ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД КАРПАТСЬКИХ ТАНЦІВ
Понад 86% респондентів так чи інакше зацікавлені у взаємодії з традиційною танцювальною культурою Карпат — як учасники або глядачі
СПРИЙНЯТТЯ КАРПАТСЬКОЇ МУЗИКИ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ
Якісні висновки:
• Карпатська музика — це культурна пам’ять. Вона сприймається як засіб збереження та трансляції традицій.
• Вона — природа і енергія. Часто асоціюється із силою гір, витривалістю, ритмікою природи.
• Це святковість і життєрадісність. Відчувається позитивна емоційна тональність відповідей.
ДЖЕРЕЛА ЗНАНЬ ПРО КАРПАТСЬКІ ЗВИЧАЇ І ТРАДИЦІЇ
Більшість студентів отримують знання про карпатські традиції поза межами формальної освіти, зокрема через особистий, родинний чи культурно-інформаційний досвід. Це говорить про необхідність:
• введення культурологічних модулів у навчальні плани;
• організації інтерактивних лекцій, виставок, візитів до традиційних громад;
• створення цифрових платформ зі зручним доступом до знань про звичаї Карпат.
ПРІОРИТЕТНІСТЬ КУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Молодь виявляє високу зацікавленість у культурній діяльності, особливо в інтерактивних, творчих, міжнародних форматах.
ВИСНОВКИ
Результати соціологічного дослідження, проведеного серед 115 студентів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, засвідчили наявність важливих тенденцій щодо культурної самосвідомості, наукових інтересів та міжкультурної готовності молоді.
1. Соціально-демографічна структура
Переважають студенти віком 17–20 років, із незначною перевагою жінок. Географічне охоплення охоплює Карпатський регіон, зокрема Прикарпаття, Полісся, Буковину.
2. Етнокультурна ідентичність
Більшість студентів ототожнюють себе з бойками або гуцулами, що свідчить про збереження етнічної ідентичності навіть у міському середовищі.
3. Мовна компетентність
Рівень володіння англійською мовою є переважно середнім або вищим за середній.
4. Участь у культурній та науковій діяльності
Хоча досвід участі у культурних заходах мають менше чверті студентів, понад 40% брали участь у наукових дослідженнях або конференціях. Це вказує на потенціал до розвитку активного культурно-наукового середовища.
5. Зацікавленість у культурній спадщині та проєктній діяльності
Половина студентів виявила інтерес до дослідження спільних українсько-румунських культурних коренів. Ще третина — вагається, але відкриті до участі. Цікавість до самореалізації та нових знань потребує подальшого стимулювання через інтерактивні формати.
6. Обізнаність про культуру свого регіону
Більшість респондентів не змогли чітко сформулювати культурні особливості свого краю. Це вказує на необхідність інтеграції елементів культурологічної освіти у навчальний процес.