Розвиток уваги у дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності� � Підготувала: Сойдаш А.В.� Наук. керівник: Чопик Л.І.

Згідно зі статистичними даними, кількість дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності в Україні має тенденцію до збільшення. Патологічний рівень рухової активності, нестійкість уваги й імпульсивність є характерною особливістю дитини з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності.

2

���

• Об’єкт дослідження роботи – увага дітей з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю.
• Предмет дослідження – особливості розвитку уваги у дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності.
• Мета полягає в дослідженні корекційного впливу на розвиток уваги старших дошкільників з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності, розробці психокорекційної програми і перевірка її ефективності.

3

Завдання дослідження:�

1. Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури з проблеми уваги у дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності, як предмет наукового дослідження у дошкільному віці;

2. Визначення особливостей розвитку уваги дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю старшого дошкільного віку;

3. Розробити, та перевірити ефективність психокорекційної програми, впливу на розвиток уваги дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю.

4

Емпіричні методи вивчення

• Методика дослідження рухів та дій, за допомогою якої діагностується наявність порушень сенсомоторного розвитку дитини.
• Методика «Графічний диктант» (Д.Б. Ельконіна), за допомогою якої діагностується рівень розвитку довільної уваги та зосередженості.
• Методика «Коректурна проба» (В. Анфімова), за допомогою якої діагностується стійкість уваги.
• Методика «Сходинки самооцінок», за допомогою якої діагностується самооцінювання старшого дошкільника
• Бесіда з батьками та вчителями з питань успішності та поведінки.

​

5

База дослідження КЗ «Інклюзивний центр Немирівської районної ради»

​

6

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності�

Вона є складною, багатофакторною проблемою. Він поєднує в собі особливості розвитку когнітивної та особистісної сфер, а також складні варіанти розвитку емоційних та поведінкових особливостей. Тому даний розлад є комплексним порушенням, що потребує мультидисциплінарного підходу до діагностики та корекції. Сучасні методи психолого-педагогічного впливу повинні передбачати можливість виявлення причин дезадаптації дитини, вибору форм корекційнорозвивальної роботи та її організації з урахуванням ресурсів самої дитини та її соціального оточення. Основним видом допомоги дітям з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності є психологічна корекція.

7

Корекційна функція

​

1. Ігри на розвиток уваги, диференційовані по задіяним орієнтовним аналізаторах (зоровий, слуховий, вестибулярний, шкірний, нюховий, смаковий, тактильний) та з окремих компонентів уваги (фіксація, концентрація, утримання, переключення, розподіл); стійкість, переключення, розподіл, обсяг.

2. Ігри на подолання разгальмованості і тренування посидючості (що не вимагають напруги активної уваги і допускають прояви імпульсивності).

3. Ігри на тренування витримки і контроль імпульсивності (що дозволяють при цьому бути неуважним і рухомим).

​

8

9

Програма психологічного тренінгу на розвиток уваги, довільності і самоконтролю

Результати дослідження

10

Рис. 3.3. Порівняльний аналіз дослідження уваги за результатами контрольної та експериментальної груп за методикою «Коректурна таблиця» Бурдона-Анфімова

Висновки:

Комплексний вплив в умовах індивідуально-диференційованого підходу дозволив здійснити позитивні впливи на різні сфери розвитку дитини: сенсорну, психічну, мовленнєву тощо.

Перевірка ефективності запропонованої комплексної методики за допомогою критерію Манна-Вітні показала суттєве кількісне та якісне покращення сформованості уваги у дітей старшого дошкільного віку (p<0,05).

Наразі, дослідження не вичерпує усі аспекти проблеми, що вивчалися. Зокрема, подальшої розробки вимагають питання удосконалення змісту корекційної роботи в сучасних умовах інклюзивної освіти.

​

11