«Кавказ» – пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-�визвольної боротьби. Ідея поеми – неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн. Проблематика твору, його художні особливості,�актуальність
Золотий період у творчості Т.Г.Шевченка
В альбомі «Три літа» рукопис поеми «Кавказ» датований так: «18 ноября 1845 в Переяславі». Поему Т.Шевченко написав протягом п’яти днів.
Історичні відомості про
війну на Кавказі
Кавказька війна – це військовий конфлікт у 1817 – 1864 роках між Російською імперією та державними утвореннями корінного населення Північного Кавказу, спричинений загарбницькою політикою Російської імперії.
Причини війни:
1. Небажання підкорятися волі російського царя.
2. Прагнення Росії підкорити Кавказ.
3. Підбурення Туреччиною та Іраном міжетнічних, міжрелігійних протиріч, виділення необхідних для цього грошових та інших матеріальних засобів.
4. Релігія (ісламське вчення - мюридизм), що закликає до війни з невірними.
Про війну на Кавказі Шевченко знав і раніше, а фольклорист і письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський, який повернувся з Кавказу, розповів поету про подробиці побуту горців.
Поштовхом до написання твору стала звістка про загибель
Якова де Бальмена, українського художника-аматора, офіцера російської армії, друга Тараса Шевченка.
Обидва живописці, віддані патріоти, а ще їх зближувала людяність і мораль.
Яків намалював 39 ілюстрацій (заставок, кінцівок і заголовних літер) до поезій Кобзаря, ілюстрував поеми «Гайдамаки» та «Гамалія».
Посвята твору «Кавказ»:
«Искреннему моему Якову де Бальмену»
Твір умовно можна назвати поемою (відсутній сюжет). Жанр твору визначають по-різному:
ІНВЕКТИВА – (від латин. invectiva oratio – лайлива промова).
МЕДИТАЦІЯ – філософські роздуми про свою долю й долю батьківщини.
«Кто даст главе моей воду, и очесам моим источник слез. И плачуся и день, и нощь о побиенных…» (Иеремии глава 9, стих 1)
Епіграф визначає тональність твору й передає суть авторського ставлення до зображуваного.
Образ Єремії на стелі Сикстинської капели. Автор — Мікеланджело
Робота з текстом поеми
«ПРОМЕТЕЙ І ОРЕЛ»
Прометей у грецькій міфології - віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени Фетіди. Викрав з Олімпу вогонь і передав його людям, за що був увʼязнений богами. Зевс звелів схопити й прикувати Прометея до однієї із скель Кавказу й пробити йому списом груди. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку. За ніч печінка відростала, а вранці птах прилітав знову, щоб карати титана. Геракл убив орла й визволив титана.
ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО МІФІЧНОГО ПРОМЕТЕЯ?
АЛЕГОРИЧНІСТЬ ОБРАЗІВ
КАВКАЗЬКІ ГОРИ, ЯКІ «ЗАСІЯНІ ГОРЕМ, КРОВІЮ ПОЛИТІ», - КРИВАВЕ ІМПЕРСЬКЕ ЗАГАРБАННЯ ВІЛЬНИХ КАВКАЗЬКИХ НАРОДІВ.
ГОРИ, ПРОМЕТЕЙ, ОРЕЛ
ПРОМЕТЕЙ, ПРИКУТИЙ ДО СКЕЛІ,- ПОНЕВОЛЕНИЙ НАРОД, ЯКОМУ ОРЕЛ (РОСІЙСЬКИЙ ЦАР) «ДОВБЕ РЕБРА».
Робота з текстом поеми
«ЗВЕРТАННЯ ДО БОГА, МОЛИТВА»
Робота з текстом поеми за опорними смисловими блоками
Їдка іронія, що переростає в сарказм: «милостиве» самодержавство застукало «сердешну волю» горців і цькує її, винищує тисячі людей, проливає море сліз.
«ВІЙНА»
Країна загарбницької війни як криваве царське полювання.
«Уславлення» всіх призвідців кривавого побоїща.
Робота з текстом поеми за опорними смисловими блоками
Написаний у сатиричному тоні, окремі його частини мають сатиричне забарвлення.
«МОНОЛОГ КОЛОНІЗАТОРА»
Представник царської влади прагне приховати істинне обличчя лицемірними словами, обіцяючи кавказькому народові всілякі блага.
Росія зображена як тюрма народів.
Робота з текстом поеми
«ЗВЕРТАННЯ ДО СИНА БОЖОГО, ІСУСА ХРИСТА»
Шевченко застерігає: якщо народи Росії дадуть себе уярмити,то на них чекають тюрми, кайдани й «кнути узловаті»
Робота з текстом поеми за опорними смисловими блоками
Прощання з дорогим другом-українцем, якому «не за Україну, а за її ката довелось пролити кров добру».
«ТУГА ЗА ПОЛЕГЛИМ ДРУГОМ»
Передчуття власної неволі.
Убивця Якова- царат, а не горці.
Заповніть комірки таблиці
«КАВКАЗ» | |
ЖАНР | Поема(умовно) |
ТЕМА | Зображення загарбницької політики російського самодержавства, страждань горців, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. |
ІДЕЯ | Засудження загарбницької політики російського самодержавства, будь-якого насильства; співчуття поневоленим; возвеличення патріотичної боротьби горців, їх мужності; утвердження безсмертя народу; заклик до об’єднання зусиль у боротьбі з царатом. |
Заповніть комірки таблиці
«КАВКАЗ» | |
КОМПОЗИЦІЯ | Твір складається з п’яти частин, розділених інтервалами, зміною тональності, інтонації авторського монологу, що дає змогу передати різні бачення війни на Кавказі: ліричного героя й царя. Центральним у поемі є монолог загарбника, котрий подає картину перевернутого світу, яким намагається спокусити кавказців. |
ЖИТТЯ Й СМЕРТЬ;
МАЙБУТТЯ;
ЛЮДСЬКА НЕНАСИТНІСТЬ;
КОЛОНІАЛЬНЕ ГНОБЛЕННЯ;
ПРАВДИВІ ІДЕАЛИ;
ЗВИРОДНІЛА ДВОРЯНСЬКА МОРАЛЬ;
ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ
СВОБОДА ЯК НАЙВИЩА СОЦІАЛЬНА Й ДУХОВНА ЦІННІСТЬ.
Образи поеми
ЛЮДИ | |
ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ | Людина, яка бачить облудність царської політики, співчуває й підтримує кавказців, переймається долею свого народу й вірить у прийдешність кращих часів. |
РОСІЙСЬКИЙ ЦАР | Повний антипод моральності, чесності; шляхом обману, підступності й погроз намагається забрати в кавказців свободу. |
ПРИРОДА | |
КАВКАЗЬКІ ГОРИ, СИБІР, УКРАЇНА | |
МІФОЛОГІЧНІ ІСТОТИ | |
ПРОМЕТЕЙ | Приніс людям вогонь, і за це був покараний «вічним повторенням»: удень орел розбивав йому груди, а за ніч усе заростало. |
ПРЕДМЕТИ Й ЯВИЩА | |
«ЧУРЕК» (ХЛІБ), «САКЛЯ» (ХАТА), ТЮРМИ… | |
СИМВОЛІЧНІ ОБРАЗИ | |
ПРОМЕТЕЙ | Символ нескореності, розп’ятий за бунт, за любов до людей. |
ОРЕЛ | Символ російського самодержавства |
ІСУС ХРИСТОС | Символ терпіння, розп’ятий за любов до людей. |
КАВКАЗ | Символ свободи. |
Поему «Кавказ» Тараса Шевченка пам'ятатимуть і перечитуватимуть доти, доки існуватиме колоніальна політика як ганебне явище незалежно від того, хто її проводить — Росія чи якась інша країна.
Афоризми
«Борітеся-поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святих!»
«Розбиває, та не вип’є живущої крові».
«Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить!»
«Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля».
«Кати знущаються над нами,
А правда наша п’яна спить».
«Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!»
«Кавказ» вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, у якій стопились всілякі елементи. По силі вибуховості, безпосередності «Кавказ» не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить, палить, убиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду.
Богдан Лепкий