Рання новелістика, її неоромантизм. Мрія й дійсність у новелі «Модри Камень». Романтична ідея�кохання, що перемагає смерть. Образи українського бійця і юної словачки Терези. Особливість оповіді, роль�кольорової гами в новелі

У літературі, як і в житті,

все зрештою виникає з любові…

О. Гончар

... наді мною несподівано гримнула гроза. Та ще й яка! Оповідання «Модри Камень» було надруковане, і оскільки в ньому йшлося про почуття кохання, що спалахнуло у радянського солдата до дівчини-словачки (тобто іноземки!), то авторові оповідання одна з республіканських газет одразу ж висунула тяжке звинувачення... від автора одвернулися навіть деякі вчорашні друзі... Серед тих, хто не зрікся, була також одна дівчина, котра згодом стала моєю дружиною.

Із «Письменницьких роздумів»

Модри-Камень (словацк. Modrý Kameň, венг. Kékkő; в перекладі «синій камінь») - містечко в центральній Словаччині, одне із найменших міст, розміщене в Рудних горах. Статус міста поселення отримало в 1969 році.

ТЕМА

ІДЕЯ

ЖАНР

РІК НАПИСАННЯ

ТЕМА: спогади руського (тут у значенні українського) вояка-партизана про зустріч із дівчиною Терезою в словацьких горах; несподіване кохання з першого погляду.

ІДЕЯ: показ цінності простих людських почуттів (доброти, симпатії, довіри, закоханості) у надзвичайно складні воєнні часи; утвердження сили любові та життя.

ЖАНР: новела.

РІК НАПИСАННЯ: 1946.

ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ

війна як руйнівник життя;

подвиг солдатів-партизанів;

прості людські почуття у воєнний час;

закоханість як ознака життя в людських серцях;

любов до рідної землі;

кохання як вічне почуття.

ГЕРОЇ ТВОРУ

оповідач;

його товариш Ілля;

дівчина Тереза;

мати Терези;

словацькі вояки.

СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ

5 розділів;

форма оповіді – звертання оповідача до Терези;

художнє обрамлення (початок і кінець твору – видіння, марення бійця, розмова з уявним образом Терези).

�Сюжетні елементи твору �

Експозиція.

Зав’язка.

Розвиток дії.

Кульмінація.

Розв’язка.

�Сюжетні елементи твору �

Експозиція. Солдат уявляє, як Тереза виходить з оселі та задивляється на небо, гори, про щось мріє…

Зав’язка. Прихід партизанів (оповідача і його друга Іллі) в дім Терези і її матері.

Розвиток дії. Зародження кохання між Терезою та оповідачем, прощання.

Кульмінація. Повернення солдата, розповідь матері Терези про її загибель

Розв’язка. Спогади-мрії оповідача про кохану.

СТВОРІТЬ АСОЦІАТИВНЕ ҐРОНО ДО ОБРАЗУ ОПОВІДАЧА

МОЛОДИЙ СОЛДАТ-РОЗВІДНИК

ДИСЦИПЛІНОВАНИЙ

ВИТРИВАЛИЙ

ВОЛЬОВИЙ

МУЖНІЙ

ЗДАТЕН НА ДОВГОТРИВАЛІ ПОЧУТТЯ

ТОНКА, РОМАНТИЧНА, ПОЕТИЧНА НАТУРА

ВІДДАНИЙ

УКРАЇНСЬКИЙ СОЛДАТ

• « − Свої, −кажу і не чую власного голосу. Третю добу замість води ми їли сніг. – Свої, − хриплю я щосили».
• «Я стидався дивитися на твої білі стрункі ноги, але, одвівши погляд, все одно бачив то весь час».
• «Тільки тепер я помітив, який подертий на мені був халат».
• «Мої руки були мокрі, червоні, незграбні, в брудних бинтах. Бинти нам правили й за рукавиці, котрі ми розгубили, митарствуючи в проклятих скелях».
• «З обережності ми за три доби ні разу не розвели вогню…».
• «Ти пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти входиш до мого серця».
• «Померкло, стерлося все, навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне?».

СТВОРІТЬ АСОЦІАТИВНЕ ҐРОНО ДО ОБРАЗУ ТЕРЕЗИ

ВРОДЛИВА СЛОВАЦЬКА ДІВЧИНА

ЧУЙНА

ЗДАТНА НА САМОПОЖЕРТВУ

РІШУЧА

СМІЛИВА

ДОБРА

СПІВЧУТЛИВА

ЗДАТНА ПОКОХАТИ ПО-СПРАВЖНЬОМУ

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

білі стрункі ноги, білі тонкі руки, розпущені коси;

одягнена у довгу білу сукню;

боса;

на руці чорна траурна пов'язка;

пальці вправні, повні ніжного тепла.

ХАРАКТЕР ДІВЧИНИ

ішла перед поліцаями, та не плакала;

хвилювалася за матір, що їй тяжко йти;

не побоялася зізнатися поліцаям, що має кавалера, тому постійно оглядається.

ТЕРЕЗА

• «… Біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застила в подиві, закриваючи груди розпущеними косами».
• «Ти стояла на стільці боса, закриваючи вікна».
• « Була ти в білій сукні, і на рукаві чорніла пов’язка».
• «Пальці твої були вправні й повні ніжного тепла. Зовсім не боліло, як ти відривала закривавлений бинт».
• «Спіть, я стану на варті…».
• «Ти йдеш попереду, закутана шаллю, легко перестрибуючи з брили на брилу. Розповідаєш, як краще добратися до млинів, і, скинувши рукавичку, подаєш руку на прощання».
• «Тонка рука, вся зіткана з чутливих живчиків, дрібно тремтить і гріє всього мене».
• «А вона йде перед ними (поліцаями) і не плаче, тільки раз по раз оглядається».
• « Вона мовчки витирає кривавицю з обличчя та все-таки оглядається».

СТВОРІТЬ АСОЦІАТИВНЕ ҐРОНО ДО ОБРАЗУ МАТЕРІ

ПРИВІТНА

ЛЮБИТЬ РОДИНУ

ПРАЦЬОВИТА

ГОСТИННА

СПІВЧУТЛИВА

СТРАЖДАЄ ПІСЛЯ СМЕРТІ ДІТЕЙ

• Мати, бліда й згорьована, щось шепоче, як черниця;
• видно було, що думає вона не про нього, що ті огарки їй зовсім не потрібні, а вибирає та перетрушує їх лише для того, щоб бути чимось заклопотаною;
• її зібгані безкровні губи засіпались;
• спіткнулась, бігши за ними, та впала на камінь, та й ниділа там уже до ночі.

У вересні 1947 року відбувся Пленум Спілки письменників України , на якому під нищівну критику потрапляє новела О.Гончара «Модри Камень», надрукована в журналі Україна ( 4-5, 1946 р.). А в газеті «Радянська Україна» в передовій статті її названо «містичним, шкідливим твором»

За що критикували:

​

• кохання до іноземки (браки та стосунки з іноземцями засуджувалися);
• незвичайна стилістика твору, незрозуміла композиція;
• відсутність канонів соцреалізму у творі;
• містицизм (оповідач спілкується з уявною дівчиною, яка вже мертва).

​