Державний стандарт

початкової освіти

Державний стандарт

базової середньої освіти

Державний стандарт

профільної освіти

• формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей;
• розвиток особистості здобувачів та здобувачок початкової освіти із застосуванням засобів різних видів мовленнєвої діяльності;
• здатність спілкуватися для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі;
• збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей

Розвиток компетентних мовців і читачів / читачок із гуманістичним світоглядом, які:

• володіють українською мовою,
• читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних),
• здатні спілкуватися для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу,
• для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Розвиток компетентних мовців і читачів / читачок із гуманістичним світоглядом, які:

• шанують українську мову, володіють українською мовою і використовують її в повсякденному житті та в професійних сферах,
• розуміють важливість української мови як національної цінності та важливого атрибута української національної і громадянської ідентичності,
• здатні спілкуватися рідною мовою (у разі відмінності від державної), іноземними мовами,
• читають інформаційні та художні тексти української і зарубіжних літератур для духовного, культурного і національного самовираження, міжкультурного діалогу,
• збагачення емоційно-чуттєвого досвіду,
• творчої самореалізації,
• формування системи суспільно-державних (національних) цінностей України і ставлень,
• для подальшого професійного становлення, формування громадянської стійкості.

Початкова освіта

1–2 класи (адаптаційно-ігровий цикл)

3–4 класи (основний цикл)

• Формування базових умінь слухання, читання, говоріння і письма; 
• розвиток уміння висловлювати власні думки простими реченнями, переказувати короткі тексти;
• розвиток інтересу до мови та літератури;
• усвідомлення ролі мови як засобу спілкування і пізнання навколишнього світу

• удосконалення вміння читати з розумінням тексти різних типів;
• розвиток умінь створювати усні й письмові висловлювання відповідно до ситуації спілкування;
• формування читацької культури, інтересу до дитячої літератури;
• засвоєння базових мовних понять, розвиток уміння працювати з інформацією в текстах;
• формування активної громадянської позиції.

Базова середня освіта

5–6 класи (адаптаційний)

7–9 класи (базове предметне навчання)

• Формування здатності критично читати, аналізувати та інтерпретувати тексти різних жанрів;
• розвиток умінь дискутувати, ставити запитання, аргументувати власну позицію;
• удосконалення мовленнєвої культури, орфографічної та пунктуаційної грамотності;
• усвідомлення важливості української мови як державної, толерантне ставлення до мовного розмаїття.

• Здатність аналізувати художні, публіцистичні, інформаційні та медіатексти;
• формування вмінь академічного письма, підготовки презентацій, публічних виступів;
• розвиток умінь співпрацювати в команді, використовувати мову як інструмент взаємодії;
• усвідомлення ролі мови й літератури у формуванні культурної і громадянської ідентичності.

Профільна середня освіта

10 клас (профільно-адаптаційний цикл)

11–12 класи (профільний цикл)

• Посилення здатності проводити аналіз і дослідження мовних і літературних явищ;
• інтеграція мовно літературних знань у проєктну та дослідницьку діяльність;
• поглиблення вмінь писати есе, критичні огляди, рецензії;
• усвідомлення мови як чинника культурного й націон. самовираження.

• Вивчення мови і літератури з урахуванням обраного профілю;
• застосування української мови в академічному та публічному мовленні;
• створення складних текстів (наукових, публіцистичних, художніх), дослідження мовних і літературних джерел;
• усвідомлення значення мови як елемента державності та основи національної єдности

Адаптаційно-ігровий цикл навчання

(1–2 класи)

Основний цикл

навчання початкової освіти

(3–4 класи)

Адаптаційний цикл базової середньої освіти (5–6 класи)

Цикл предмет-ного навчання базової середньої освіти

(7–9 класи)

Профільна середня освіта

(10–12 класи)

українську абетку, звуки й букви, основи звукового аналізу

будову тексту (зачин, основна частина, кінцівка), види текстів (розповідь, опис, міркування)

що мова є засобом спілкування, пізнання світу та самовираження

основні норми української літературної мови та правила їх використання

основні характеристики інформації: достовірність, повнота, неупере-дженість, актуальність, культурний контекст

як будуються речення, де ставиться крапка, знак питання, знак оклику

як слова допомагають будувати речення і висловлювати думки

основні одиниці мови та їхні функції в спілкуванні

всі частини мови, їхні морфологічні особливості

принципи академічної доброчесності, авторського права, розпізнавання маніпуляцій та фейків

який вигляд має книжка (назва, автор / авторка, ілюстрації)

що таке тема й основна думка тексту

будову слова й засоби словотвору

всі типи простих і складних речень, пунктограми в них

особливості мовних рівнів, мовної норми та її варіативності в історико-культурному контексті

який вигляд має книжка (назва, автор / авторка, ілюстрації)

що таке тема й основна думка тексту

будову слова й засоби словотвору

всі типи простих і складних речень, пунктограми в них

особливості мовних рівнів, мовної норми та її варіативності в історико-культурному контексті

що таке текст, слово, речення

типові мовні конструкції для усного й письмового спілкування в різних ситуаціях

групи лексики

ключові етапи розвитку української літератури, основні факти з життєпису видатних письменників / письменниць та зміст вивчених творів

ключові поняття стилістики, жанрів, напрямів, течій, родів літератури, авторські стилі

основні правила поведінки під час спілкування, читання й письма

що в художньому тексті можуть бути особливі слова й вирази, які допо-магають яскраво описати героїв, предмети чи події

іменні частини мови та їхні морфологічні ознаки

мистецькі напрями ХVІ–ХІХ ст.

типологію текстів (медіатекст, гіпер-текст, множинні, структуровані / неструктуровані тексти тощо)

основні синтаксичні одиниці

члени речення та способи їх визначення

вивчені жанри мовлення

правила спілкування

типи й стилі мовлення

структуру текстів різних типів мовлення

основні жанри літературних творів та їхні особливості

основні види лірики

основні види тропів

зображувально-виражальні засоби художніх творів

особливості різних стилів і жанрів мовлення та літератури

елементи комунікативної ситуації, мету й типи комунікації, стратегії спілкування

способи передавання інформації, особливості вербального та невербального впливу

Адаптаційно-ігровий цикл навчання

(1–2 класи)

Основний цикл

навчання початкової освіти (3–4 класи)

Адаптаційний цикл базової середньої освіти (5–6 класи)

Цикл предметного навчання базової середньої освіти

(7–9 класи)

Профільна середня освіта (10–12 класи)

про що йдеться у простому тексті

як мова формує думку, впливає на ставлення й емоції

важливість володіння українською мовою для особистого розвитку та успішної комунікації

значення мови та літератури у форму-ванні національної свідомості та культурної ідентичності

взаємозв’язок між мовою, культурою, суспільством та особистістю

що різні тексти мають різну мету: розповісти, повідомити, зворушити

роль кожного учасника й учасниці в спілкуванні та важливість дотримання мовленнєвого етикету

роль літератури у формуванні світогляду, моральних цінностей

вплив художніх засобів на сприйняття тексту та його емоційний вплив на читача

роль комунікації в побудові взаємин і досягненні порозуміння

функції тексту в різних комунікативних ситуаціях і соціальних контекстах

чому важливо слухати й дотримуватись мовленнєвого етикету

коли у тексті повідомляють факти, а коли висловлюють думки

послідовність подій у тексті та зв’язки між ними

як будувати зв’язне висловлювання і пояснити свою думку зрозуміло для інших

особливості сприйняття та інтерпретації художнього твору залежно від читацького досвіду

вплив інформаційного середовища на формування світогляду етичних орієнтирів

Адаптаційно-ігровий цикл навчання

(1–2 класи)

Основний цикл

навчання початкової освіти

(3–4 класи)

Адаптаційний цикл базової середньої освіти (5–6 класи)

Цикл предмет-ного навчання базової середньої освіти

(7–9 класи)

Профільна середня освіта

(10–12 класи)

​

читати вголос і про себе короткі тексти літера-турного й інформатив-ного характеру

уважно слухати, зосереджуватись на змісті й ставити уточнювальні запитання

спілкуватися українською мовою в різних ситуаціях, дотримуючись норм мовленнєвої культури

аналізувати та інтерпретувати складні тексти, визначати їхню тему, ідею, пробле-матику та художні засоби

шукати, критично оцінювати та інтерпретувати інформацію, враховуючи її джерело, мету та контекст

слухати і розуміти висловлювання, переказувати прослухане

вести діалог, коректно висловлювати згоду чи незгоду

розрізняти факти й судження

перевіряти інформацію з різних джерел, дотриму-ватися академічної доброчесності

створювати тексти різних типів, жанрів і стилів відповідно до комунікативного завдання

ставити запитання до тексту й відповідати на них

читати тексти різних жанрів, розуміти зміст, встановлювати послідов-ність подій

перевіряти інформацію

застосовувати правила орфографії та пунктуації

моделювати комунікативні ситуації, використовувати комунікативні стратегії, проти-стояти маніпуляціям

описувати предмет, подію або героя простими реченнями

добирати заголовок до тексту й переказувати його близько до тексту та у творчій формі

правильно офор-мляти на письмі речення з пункто-грамами «Тире між підметом і при-судком», «Розді-лові знаки при однорідних членах речення», «Розді-лові знаки в скла-дному реченні» (елементарні випа-дки), «Розділові знаки при прямій мові та діалозі»

аргументовано висловлю- вати власну думку щодо прочитаного чи почутого, брати участь у дискусіях

використовувати мовні засоби з урахуванням стилістичної доцільності та комунікативного наміру

брати участь у діалозі, підтримувати розмову

аналізувати вчинки персонажів, вислов-лювати ставлення до них

читати, аналізувати та інтерпретувати тексти різних жанрів, висловлювати власну думку щодо прочитаного

створювати різножанрові письмові та усні вислов-лювання, дотримуючись норм української мови та враховуючи комунікативну ситуацію

аналізувати літературні твори в їхніх соціокультурному та естетичному контекстах

вести публічну комунікацію (дискусії, виступи, співбесіди) з до-триманням мовленнєвого етикету

застосовувати цифрові інструменти для створення й поширення текстів, дотримуючись етики онлайн-взаємодії

писати літери, слова, речення, короткі зв’язні висловлювання

писати тексти різних типів (опис, розповідь, міркування) з дотриманням структури

визначати тему, основну думку тексту

добирати слова для вираження власних думок і почуттів

редагувати й удосконалювати власний текст

визначати мікротеми, складати план

охайно оформлювати письмову роботу, дотримуючись правил каліграфії

користуватись довідковими матеріалами з допомогою вчителя / вчительки

створювати усні та письмові вислов-лювання з урахуванням мети, ситуації спілкування та адресата

характеризувати персонажа на ос-нові його вчинків

визначати й пояснювати елементарні зображувально-виражальні засоби в художніх текстах

обґрунтовувати власну думку щодо прочитаного / почутого

​

Адаптаційно-ігровий цикл навчання

(1–2 класи)

Основний цикл

навчання початкової освіти

(3–4 класи)

Адаптаційний цикл базової середньої освіти (5–6 класи)

Цикл предмет-ного навчання базової середньої освіти

(7–9 класи)

Профільна середня освіта

(10–12 класи)

героїв твору та можу їх описати

емоційну глибину художнього тексту

емоційний вплив літературних творів та можу співпереживати їхнім героям

естетичне задово-лення від знайо-мства з найкра-щими зразками української та світової літератури

вплив художнього слова на емоційний і духовний стани

задоволення від читання книжок і спілкування

задоволення від точного й влучного висловлення думки

потребу в самовираженні через мовлення та творчість

потребу в самостійному читанні та пізнанні нових літературних творів

задоволення від осмисленого читання, відкриття нових сенсів у текстах

коли мовлення звучить гармонійно і ввічливо

красу мови у творах та в усному мовленні

потребу виражати думки точно, образно й виразно в різних комунікативних ситуаціях

різницю між щирим, маніпулятивним та формальним повідом-ленням

емоційну реакцію на тексти (літературні, медійні), здатність до емпатії з героями та авторами

Адаптаційно-ігровий цикл навчання

(1–2 класи)

Основний цикл

навчання почат-кової освіти

(3–4 класи)

Адаптаційний цикл базової середньої освіти (5–6 класи)

Цикл предмет-ного навчання базової середньої освіти

(7–9 класи)

Профільна середня освіта (10–12 класи)

книжки як джерело знань і задоволення

різноманітність мовних і літературних творів

красу та багатство української мови

внесок українських письменників у світову культуру

мову як національну цінність та важливий інструмент особис-тісної самореалізації

думку співрозмовника / співрозмовниці

читання як засіб пізнання, розваги, розвитку

культурну спадщину українського народу, відображену в слові

різноманітність літера- турних жанрів та стилів, їхню роль у відображенні багатогранності людського досвіду

літературу як спосіб пізнання світу, формування світогляду та моральних орієнтирів

старанність у мовленні, читанні й письмі

точність, логічність і доброзичливість у спілкуванні

естетичну цінність художніх творів, глибину авторських смислів, стильову самобутність

працю автора / авторки, власну і чужу думку

високу культуру мовлення, комуні-каційну ввічливість і дотримання норм етичного спілкування

індивідуальний вибір текстів для читання, осмислене ставлення до читацького досвіду

Виклики, пов’язані з внутрішніми особливостями галузі та усталеною методичною традицією

Виклики, пов’язані із зовнішніми чинниками (COVID-19 і широкомасштабне вторгнення)

Зосередженість системи викладання навчальних предметів мовно-літературної галузі на традиціях минулого (радянські практики):

• граматикоцентричний підхід замість комунікативного,
• фокус на теорії й історії літератури замість роботи над формуванням читацької компетентності

Освітні втрати та нерівність доступу до якісної освіти: відсутність системних алгоритмів подолання освітніх втрат, низький рівень сформованості читацької грамотності серед учнівства, недостатньо ефективний рівень реалізації державної політики щодо бібліотек, зокрема цифрових.

Перевантаженість змісту програм і навчальних матеріалів мовно-літературної галузі: більш ефективними є концентричний, тематичний або жанровий підходи

Небезпека втрати звʼязку з національними мовно-літературними програмами (учнівство за кордоном):

Виклик

Можливі рішення

Пояснення

1. Зосередженість системи викладання навчальних предметів мовно-літературної галузі на традиціях минулого (радянські практики)

Врівноваження теоретичного й прикладного компонентів навчання.

Фокус на комунікативному підході у вивченні мовних явищ замість механічного засвоєння правил і термінів (більше практичних завдань на застосування мови): моделювання життєвих ситуацій, обговорення, створення проєктів, власних текстів різних жанрів тощо).

У літературі головним має стати формування читацької компетентності замість фокуса на теорії й історії літератури (додавання до матеріалів актуальних, сучасних для дітей і підлітків тем та форматів завдань): тексти в соціальних мережах, інтерв’ю, дебати, блоги, які ілюструють живе мовлення.

У літературі — більше текстів на важливі соціальні теми (війна, ідентичність, екологія, права людини).

Системне оновлення модельних програм і підручників, цифровізація контенту

Оновлення модельних програм і підручників з послідовним відстеженням їхньої відповідності державним стандартам та з урахуванням зміни акцентів у змісті матеріалів.

Створення електронних додатків до підручників, додаткових цифрових рішень, наприклад, на платформі ВШО, що розширюють доступ до актуальних навчальних матеріалів учнівству та учительству в умовах дистанційного навчання.

Реалізація нових стратегій навчання вчительства.

Систематичне залучення вчительства до міжнародних програм обміну, створення та впровадження навчання вчителів та вчительок української мови й літератур щодо зміни акцентів у змісті матеріалів, а також сучасних методик (наприклад, розвиток навичок ненасильницької комунікації, критичного мислення, емоційного інтелекту).

Відкрите обговорення чутливих тем та чіткі алгоритми формування культури пам’яті.

Розроблення методичних рекомендацій щодо роботи з темами війни, втрат, культурної пам’яті та ідентичності. Навчання дітей і підлітків технік ненасильницького спілкування, уміння вести дискусії без агресії.

2. Переванта-женість змісту програм і підручників

Укладання помічних додатків для авторів модельних навчальних програм, підручників і посібників. Налагодження ефективної комунікації стосовно важливості зміни підходів.

Рішення для уникнення перенасичення програм матеріалом: вибір принципу організації мовно-літературної освіти (підхід у вивченні літератури історико-хронологічний чи жанровий), кількість тем, мінімальний канон тощо.

Доречно залучити психологів з метою врахування вікових та психологічних особливостей учнівства.

Снхронізувати програми з 1 по 12 класи: з рамковими темами в розрізі наскрізного поступу їхнього вивчення.

Запровадити обов’язкову вимогу до модельних програм: наприклад, 1–2 мовні теми на місяць та фокус на мовленнєвій діяльності.

Дослідження й визначення норми щодо кількості термінів, складності лексики, тематики й обсягу текстів для кожної вікової групи (кількісно до 10 – 15 на рік). 

Запровадження системної взаємодії з авторами модельних програм, підручників і посібників

Запровадження системного навчання для авторів підручників та експертів-рецензентів щодо:

- методики створення сучасних матеріалів з урахуванням міжнародного досвіду,

- упровадження системи мотивування нових авторських колективів,

- створення програм і НМК (навчально-методичних комплектів для вчительства та учнівства).

Підтримання вчительства в розвитку вмінь здійснювати оцінювання на компетентнісній основі відповідно до груп результатів ДСБСО

Здійснення комунікаційної кампанії щодо нової системи оцінювання: впровадження регулярних роз’яснень, майстерок, системної методичної підтримки

Посилення компетентнісної спрямованості завдань підсумкових оцінювань (ДПА / ЗНО (НМТ)) та комунікування цих змін

Розроблення та пілотування нових зразків компетентнісних завдань відповідно до принципів НУШ із фокусом на практичні вміння: аналіз текстів, аргументацію, комунікацію. Здійснення послідовної комунікаційної підтримки новацій у системі підсумкових оцінювань та моніторингу

Виклик

Можливі рішення

Пояснення

3. Освітні втрати та нерівність доступу до якісної освіти

Системна робота з подолання освітніх втрат.

Систематизування практик щодо діагностики та подолання освітніх втрат, запровадження методичних напрацювань та цілісних інструментів оцінювання.

На основі результатів описаної вище діяльності видати рекомендації щодо результатів навчання, які потребують особливої уваги

Масштабування практик «читання для розуміння».

Активне впровадження програм на кшталт «Читаємо разом».

Ініціювання клубів читання в школах.

Уведення в програми коротких сучасних текстів для регулярного тренування навичок усвідомленого читання.

Підтримка вчительства в громадських ініціативах.

Здійснення державного замовлення на гранти для створення мікропроєктів:

• мобільні бібліотеки,
• курси читання для дітей із постраждалих регіонів,
• дистанційні клуби підтримки з української мови та літератури.

Урахування травматичного досвіду в навчанні.

Уведення елементів:

- психоемоційної підтримки через літературні твори, есе,

- рефлексивні практики на уроках (методики traumainformed teaching).

4. Втрата звʼязку з національними мовно-літературними програмами

Розширення фондів бібліотек та створення офіційних цифрових сховищ.

Наповнення фондів шкільних бібліотек сучасною літературою.

Створення онлайн-бібліотек для учнівства та вчительства

Утвердження позицій української мови як складника українознавчого компонента для учнівства за кордоном

Реалізація посиленої промоції щодо долучення до вивчення українознавчого компонента для учнівства за кордоном, впровадження сучасних методів і практик для підвищення привабливості цих курсів, загальне стратегічне координування з боку держави подібних освітніх ініціатив у громадському секторі (зокрема надання можливості складати іспити з різних предметів українською мовою).

Затвердження програм і розроблення підручників для вивчення української мови як успадкованої для тих, хто виїхав за кордон.

Визначення модельних програм, рекомендованих підручників і посібників, які можуть використовувати в школах інших країн під час вивчення української мови як успадкованої.

Посилення співпраці між міністерствами освіти та імплементаційними командами країн, де цю практику запроваджено (Німеччина, Польща).

Часові рамки

Ключові дії/завдання

Вересень 2025 - червень 2026 рр.

Пілотування оновленого змісту трьох освітніх галузей (мистецької, технологічної та природничої) відповідно до Концептуальних засад у вибірці ЗЗСО - учасників всеукраїнського інноваційного освітнього проекту «Розроблення та впровадження навчально-методичного забезпечення для ЗЗСО в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» на рівні 5-6 класів (навчання учителів, методичний супровід, нові підходи, моніторинг)

2025-2026 pp. (серпень 2025 для пілотного впровадження)

Оновлення нормативно-правового забезпечення для реалізації Концептуальних засад освітніх галузей (ревізія нормативно-правової бази, розроблення нових документів)

Оновлення змісту освіти та навчальних ресурсів (МР для авторських колективів МНП та навчання їх, експертиза та апробація засобів навчання, нові МНП та навчальне забезпечення для 1-2, 5-6, 10 класів, розробити ел. додатки до підручників, затвердити систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти)

Навчання вчителів та вчительок оновлених підходів (оновлення програм підвищення кваліфікації учителів та освітніх програм, підтримка професійних спільнот, єдина платформа підвищення кваліфікації)

Навчання освітніх управлінців та управлінок оновлених підходів (оновлення програм підвищення кваліфікації управлінців та освітніх програм, підтримка професійних спільнот)

2025-2027 pp. (серпень 2025 для пілотників)

Оновлення матеріальнотехнічної бази та освітніх просторів (аналіз стану МТЗ, оновити положення про кабінет, типові переліки обладнання, провести комплексне навчання учителів)

Щорічно 2025- 2030 pp. (вересень 2025 - травень 2026 pp. для пілотного впровадження)

Моніторинг, оцінка потреб та підтримка розвитку впровадження концептуальних засад освітніх галузей (розробити інструменти моніторингу реалізації концептуальних засад, упровадити інформаційні системи для моніторингів, налагодити звітування, пілотування ДПА у початковій, базовій та профільній освіті)

Комунікаційний супровід впровадження концентуальних засад освітніх галузей (налагодити комуніаційний супровід для упровадження компетентнісних засад, оновлення цифрової платформи «Освіта для життя»)