В 1820 р. Х.Ерстед відкрив магнітне поле електричного струму. При цьому поява магнітного поля супроводжувала будь-який рух заряджених зарядів
Тоді ж А.Ампер встановив основні закони магнітної взаємодії струмів. Він застосував у фізиці новий термін – “молекулярні струми”, що протікають в твердих речовинах. Наявністю таких струмів Ампер пояснив магнітні властивості речовин. Пізніше було встановлено, що роль молекулярних струмів в твердих тілах виконують електрони, які постійно рухаються по кругових орбітах навколо ядер.
3 of 9
Магнітне поле – складова частина, електромагнітного поля, що є окремим видом матерії.
магнітне поле діє лише на рухомі електричні заряди або на тіла, які мають магнітний момент, незалежно від того, рухаються вони чи ні.
джерелами магнітного поля є рухомі електричні заряди, наприклад, струм у провідниках. Магнітне поле, що існують навколо магнічених тіл, в тому числі й магнітів, спричиняються рухом електричних частинок, з яких складаються тіла (електронів, нуклонів).
4 of 9
Силова характеристика магнітного поля
Вектор магнітної индукції.
Лініями магнітної індукції називають криві, дотичні до яких у кожній точці збігаються з напрямом вектора В в цих точках поля.
5 of 9
6 of 9
Лінії магнітної індукції завжди замкнуті й охоплюють провідник із струмом. Для визначення напряму ліній магнітної індукції можна скористатися правилом свердлика:
7 of 9
якщо свердлик повертати так, щоб його поступальний рух збігався з напрямом струму І, то обертальний рух рукоятки покаже напрям ліній магнітної індукції. Зручне також і правило обхвату правою рукою: якщо великий палець правої руки спрямувати в напрямі струму, а рештою пальців обхопити провідник із струмом, то вони вкажуть напрям ліній магнітної індукції (і вектора В). Для наочного зображення магнітного поля використовують магнітні стрілки або залізні ошурки.
Давні вчені помітили, що деякі залізорудні мінерали мають властивість притягувати і утримувати невеликі металеві предмети. Шматки такої руди називають природними магнітами.
8 of 9
Металеві предмети мають властивість намагнічуватись і зберігати тривалий час такий стан. Такі магніти називають постійними штучними магнітами. Але підсилення намагнічуванності до сталі додають (легують) домішки, наприклад кобальт.
Різні частинки штучного та природного магнітів притягують різні предмети по-різному. На кінцях магніту це притягнення максимальне, а в середній його частині воно практично відсутнє. Кінці магніту називають полюсами, а середню частину нейтральною зоною. Коли магніту надати форму стрілки і дати їй можливість вільно обертатись навколо осі, то стрілка завжди займає одне і те ж положення : одним кінцем вона буде спрямована в бік географічного північного полюсу. Протилежним кінцем – в бік географічного південного полюсу. Той полюс магніту, що повертається на північ, називають північним (N-north); той, що звернений на південь – південним (S-south).
9 of 9
Досліди безсумнівно доводять, що північний та південний полюси неможливо відділити, тобто неможливо отримати монопольний магніт.
В історії людства був час, коли магніт називали „каменем кохання”, „каменем мудрості”. Розповідають, що в середньовіччі магніт охороняв житла городян від злодіїв, Кусок магніту клали біля дверей, і тоді металеві речі, що їх тримав злодій, міцно прикипали до цього металу. Злодії лякався і тікав.
Згодом магніт було передано на користування вченим. Він мав таку гучну славу, що навіть знаменитий Ньютон носив у своєму персні, замість дорогоцінного каменя кусочок дуже сильного магніту.