Дивовижна краса природи

Саранча Максим

Берест Вероніка

Гайворонська Ірина

В простоті образів криється краса, яка прагне до віршів мілких, як річка Сунагава.

М.Басьо

Хоку (дослівний переклад) – «початкова фраза»-в японській поезії традиційний жанр пейзажної лірики, що веде початок в ХVІІІ століття. Це трирядковий вірш без рими, який одним образом викликає в уяві закінчену картину.

Вчення Майстра говорить про те, що треба піднести своє серце пізнанням вищої істини і вернутися у світ простих людей. Інакше кажучи, досягши просвітлення, треба вернутися в цей марний світ.

Учень Басьо

​

Японський поет Тахакама Кьосі так визначив особливості хоку: «Хоку не просто оспівують пейзажі, хоку – це література, яка оспівує світ природи і світ людських діянь, явища зумовлені змінами весни- літа-осені-зими та людського життя»

У ХХ ст. для визначення жанру японського тривірша частіше почали вживати назву «хайку»

Принципи

• Саторі
• Сабі
• Карумі

Саторі

• Його первинний зміст – «печаль, сум, самотність». Краса, відповідно до цього принципу, повинна втілювати складний і високий зміст у простих формах.

Сабі

• Це здатність людини відчувати світлу печаль світу, самотня радість від цього відчуття. Для «сабі» характерним є відчуття митцем такої миті буття, коли час ніби зупиняється, перетворюючись на безкінечність.

Карумі

• Легкість. Басьо проголосив: «Символи вічного, прекрасного можна побачити не тільки у природі, але й у буденному житті».

Головні теми поезії М.Басьо

• тема природи,
• стосунки людини і природи,
• пошук краси у буденному,
• бажання автора удосконалювати світ, зробити його кращим,
• гармонія духовного і матеріального світів,
• різні прояви життя.

​

• В тематиці віршів Басьо не віддається перевага людині, а навпаки, частіше поет звертається до речей на перший погляд незначних. Але саме вони відкрили поету сутність світу.

• Японці кажуть: «Удивляйтесь у звичайне – і побачите несподіване, удивляйтесь у негарне – і побачите красиве, удивляйтесь у просте- і побачите складне, удивляйтесь у частини – і побачити ціле».

Особливості хоку:

• лаконічність (стислість),
• жартівливість,
• простота,
• метафоричність,
• «сезонні слова»,
• конкретність,
• увага до деталей,
• постійна кількість рядків.

«Сезонні слова»�Весна

• Туман
• Соловей
• Метелик
• Вишневий цвіт
• Жайворонок
• Серпанок
• Павутиння
• Жабка
• Розквітла сакура
• Плакуча верба
• Квіти каштану

Весна

Це соловей

Зронив свою шапочку,

Пелюстина камелії.

​

Скільки різних трав!

І в кожної – свої квітки.

Оце і є подвиг.

«Сезонні слова»�Літо

• Зозуля
• Спека
• Прохолода
• Розквітлі півонії
• Злива
• Трава
• Роса

Літо

Світ наш, як роса:

тут, на кладовищі,

ясно все і вся.

​

Нічого не чув:

чи душею десь витав,

чи нема зозуль?

​

​

​

«Сезонні слова»�Осінь

• Місяць
• Хризантеми
• Зірки
• Червоне кленове листя
• Збір урожаю
• Журавлі

Осінь

На високу гілку

Сів ночувати крук.

Глибока осінь.

***

Росинки: крап-крап.

Може, спробувати ними

Змити бруд зі світу?!

***

Милуюся місяцем,

Навколо ставка проблукав

Цілісіньку ніч.

***

Перед вродою квітів

Соромно стало місяцю-

Сховався за хмаркою.

​

​

​

«Сезонні слова»� Зима

• Сніг
• Холод
• Вогонь
• Іній
• Лід

Зима

Впаде сніг -

залишиться слід,

заскриплять двері.

​

Сніг побив квітки...

Не зів’яли тільки айстра

та слава майстра.

​

Квіти під снігом.

Тягнуться до сонця.

Життя - це ризик

​

Новаторство поезії Басьо

• Мацуо Басьо оновив хоку, зробивши деякі нововведення. Зокрема, цезуру, тобто ритміко- інтонаційну паузу в середині віршованого рядка. Вона розбиває вірш на дві частини, які сприймаються як дві самостійні синтаксичні фрази. Це дає поетові можливість поєднати у хоку зображення загальної картини й окремого предмета.

​

Індійський поет Р. Тагор писав: «Я впевнений, що почуття прекрасного посилаєтся нам для того, щоб з’єднати нашу душу міцним і вічним союзом з істиною, союзом, що скріплений не необхідністю, а радістю».

А в цьому, на думку Мацуо Басьо, й полягає істинність людського буття.

Дякуємо за увагу