МОДЕРНІСТСЬКЕ ЗОБРАЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ ГОЛОКОСТУ

Утром солнце встает из тумана

От посыпанных прахом полей

Не забыть мне теперь Аушвиц-Биркенау, дым людей, дым людей, дым людей.

Пауль Целан.

27 січня -

* презентувати віхи життя й творчості Пауля Целана;

* розкрити особливості модерністського зображення трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті»;

* розвивати комунікативні, творчі навички, життєві компетенції учнів;

* удосконалювати в учнів уміння й навички ідейно-художнього аналізу поетичного твору, навички усного мовлення;

*актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів;

*формувати вміння знаходити певну інформацію та представляти її;

* виховувати високі моральні якості, почуття національної свідомості, гуманізму, толерантності, негативне ставлення до війни.

​

Мета:

1920-1970

Дитинство і роки навчання

Під'їзд будинку, де народився П.Целан

Батьки хлопчика зуміли дати синові хорошу освіту: спочатку була приватна початкова школа з німецькою мовою навчання, потім єврейська народна школа, пізніше румунська гімназія і нарешті ліцей, де, крім німецької, викладалися румунська, французька, латина, давньогрецька та англійська мови.

Захоплювався грою на скрипці, цікавився біологією і літературою. Полікультурне тло Чернівців сприяло тому, що він досконало володів вісьмома мовами.

Володів єврейською, румунською, англійською, німецькою, французькою,

португальською,

російською,

українською мовами.

Уважається одним з найкращих перекладачів німецькою мовою. Він перекладав Шекспіра й Лермонтова,

Верлена і Рембо, Аполлінера та Джузеппе Ургаретті,

Блока і Єсеніна, Рене Шара та Мандельштама.

ПЕРЕКЛАДАЧ

ПОЛІГЛОТ

Чернівецький університет

РОКИ ВІЙНИ

Колись це була синагога

7 липня 1941 р. - початок акції проти євреїв каральної групи СС. Багато євреїв убито, Велику синагогу спалено,

утілюються в життя німецькі порядки щодо євреїв: євреї

втрачають право громадянства, змушені носити на одежі жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи і не сміють після 18-ї години виходити на вулицю.

З документальної хроніки життя окупованих Чернівців

 Гетто

11 жовтня 1941 р. - улаштування єврейського гетто в старій частині міста, колишньому єврейському кварталі… 45 000 євреїв скупчують на тісному просторі, триває депортація до Трансністрії – території між Дністром і Південним Бугом; 15 000 євреїв залишили в місті для життєво необхідних робіт і обов'язків, більшу частину з них депортовано до концтаборів.

З документальної хроніки

окупованих Чернівців

Батькам,

які були депортовані

фашистами в Задністров'я

і замордовані в одному

з таборів Трансністрії, батько помер у таборі від тифу, матір розстріляли, поет присвятив

Вірш “Осокоре”.

Осокоре, ти в пітьмі сивієш.

Моя мати сивини не знала.

Зелено, купаво на Вкраїні.

Моя світла мати не вернулась.

Хмаро, ти наповнюєш криниці.

Моя тиха мати гірко плаче.

Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.

Серце матері свинець пронизав.

Двері, хто вас висадив із петель?

Моя ніжна мати вже не прийде.

�

Вхідні ворота в концтабір. Над ворітьми напис “Робота визволяє”

У цей час у Бухаресті проживав буковинський поет Альфред Шпербер - один з найвідоміших німецькомовних літераторів, якому Пауль хотів показати свої вірші. Шпербер оцінив Целана як молодого генія і дав йому притулок у своєму домі. Саме подружжю Шперберів поет завдячує своїм псевдонімом – це анограма (перестановка складів ) його прізвища Анчель у румунський транскрипції “ An-cel ’’- “ Cel-an’’.

Роки еміграції

1947 р. Целан подався до Відня. Тут він підготував до друку свою першу поетичну збірку �“Пісок із урн” (1948 р.)

Париж

У 1952 році з'являється перший збірник поезій Целана, виданий у Франції «Мак і пам'ять» — елегічний цикл, присвячений пам'яті загиблих.

1948 р. Целан переїхав до Парижа, де жив до кінця життя.

Останні роки Целана

Виживши у жорні Голокосту фізично, Целан залишився духовно паралізованим пам’яттю про загиблих у таборі батьків, про пережитий в окупованих Чернівцях страх, про катастрофу, якої зазнав його народ у Другій світовій війні. Ця пам'ять була важким хрестом, що його поет ніс крізь роки своїх великих літературних досягнень і затишного сімейного життя.

А ще – глибока самотність, якої він, єврей і уродженець Буковини, а отже - двічі чужинець, не міг позбутися у Парижі;

- і те, що поет, який писав вірші німецькою, не міг бути адекватно сприйнятий французьким читачем;

- і те, що у свідомості поета його німецька мова, якою він писав, розщепилася на: “ Muttersprache”- “рідну мову ” та “ Mordersprache” – “мову вбивць”;

- і його ностальгія по чудовій країні маків і буків, у якій промайнуло його щасливе дитинство і у якій хтозна-де залишились лежати закатовані батьки;

- і болісна реакція на брудні інтриги навколо його імені.

Усе це разом узяте атакувало травмовану психіку митця і привело Целана на оспіваний Аполлінером міст Мірабо, звідки він 20 (21) квітня 1970 року кинувся в Сену.� Збірка «Рештка снігу» побачила світ уже після його смерті.

• Міст Мірабо… - 1970 р.
• Голокост наздогнав його. Він згорів, пішов димом, не знаходячи сил для адекватного вираження того, що переповнило його випалене серце. І він пішов…
• А Голокост наздогнав його…

Пам’яті Пауля Целана

​

Господар хмизу й трощеного скла,�Волога згадка всохлого коріння,�Заблудла птиця, пісенька осіння,�Що в неї в горлі водорость мала, —

​

Над ним води холодна вагота,�В його очах зелене сонце мерхне.�О незранима колихка поверхне!�О нетривка без напису плита!

​

В нічній пустелі дитинча самітне.�З води у безмір голос тихо квітне,�І звуки тінню линуть по воді, —

​

Нечутна тінь маленьке місто вгорне,�Крізь небуття відчужене і чорне�Вдивлятимуться очі молоді.

​

Мойсей Фішбейн,

1978 р., Чернівці

Могила Пауля Целана

У 1992 році в Чернівцях споруджено пам'ятник П. Целанові, автор-скульптор якого Іван Салевич. А чернівецька поетеса Тамара Северюк присвятила поету вірш "Нота“.

Народився на схід натхненний,

А душа під прицілами йшла.

Око мороку. Хвилі Сени.

Чужини незлюбива мла.

Гостро молодість без туманну

Перерізав печалей ріст.

Ледь на устоньках сніг розтанув

Руки долі гойднули міст...

Серед білого дня Зелений

В Чернівцях проломивсь туман

Розімкнупися хвилі Сени

І зімкнулись: Целан... Целан...

Сьогодні поезія Целана перекладена багатьма мовами світу. Для сучасного німецькомовного світу він є поетом номер один, творчість якого становить “ліричну паралель до творчості Кафки”.

Українською мовою твори П. Целана перекладали М. Бажан, В. Стус,

Л. Череватенко, М. Фінбейн, М. Новікова, ін. Але тим, хто ввів ім'я П. Целана в контекст української культури є літературознавець і перекладач П. Рихло, який дослідив “поетику діалогу” свого відомого земляка.

М. Бажан

В. Стус

П. Рихло

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Кросенс

“Життєвий і творчий шлях П. Целана”

​

“Слово про похід Ігорів”

Гомер «Іліада»

«Пісня про Роланда»

Б. Брехт «Матінка Кураж та її діти»

Г. Аполлінер «Зарізана голубка і водограй»

Е. М. Ремарк «Три товариші»

О. Твардовський «Василь Тьоркін»

В. Биков “Альпійська балада”

Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

О. Довженко «Україна в огні»

С. Алексієвич «Цинкові хлопчики»

В. Шкляр «Чорне сонце»

Є. Положій «Іловайськ»

Твори про війну

Голокост (гр. спалений цілком) — загибель значної частини єврейського населення Європи (понад 6 млн.) під час систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми підручними в Німеччині та на окупованих нею територіях протягом 1933— 1945 рр.

​

Фуга – поліфонічний (багатоголосий) твір, який експонує одну, або кілька тем почергово у всіх голосах.

Модернізм – загальна назва нових течій кінця ХІХ - початку ХХ ст. нереалістичного спрямування, що виникли як заперечення традиційних форм минулого.

Верлібр – вільний вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

​

Як люди, котрі насолоджувалися музикою Баха та Генделя, могли розстрілювати немовлят?

Макс Фріш

У Бабиному Яру

тільки за один день

29 вересня 1941р.

було знищено

33 711 євреїв.

​

За роки Голокосту

у світі загинуло

6 млн. євреїв,

в Україні -

1, 4 млн.

З 9 на 10 листопада 1938 р. влада організувала єврейський погром “кришталева ніч”,

коли було розбито

й розграбовано єврейські крамниці, аптеки,

жертвами стали

десятки тисяч осіб

Подавали отруйний газ “ циклон В”, і через 5 хвилин

2 тис. осіб ставали мертвими.

У таборах смерті не було бараків для ув’язнених, які існували в концентраційних таборах. Ув’язнених, які прибували на залізничні станції, під приводом приведення себе до ладу направляли в душові, тобто газові камери.

Найбільш відпрацьована технологія знищення була в таборі Освенцім, де за добу знищували 12 тис. осіб. У таких таборах за роки їх існування загинуло 2,5 млн. євреїв.

ТАБОРИ СМЕРТІ

На території

Європи

таборів смерті

налічувалося

понад 22

ОСВЕНЦІМ

САЛАСПІЛС

МАЙДАНЕК

БУХЕНВАЛЬД

ДАХАУ

ЛІДІЦЕ

БАБИН ЯР

РАВЕНСБРЮК

САБІБУР

Жнива Голокосту

За два роки в концтаборі Майданек було знищено 1,5 млн. євреїв.

В Освенцімі та Біркенау – 1 млн. 750 тис.

З 8,5 млн. євреїв, що жили в країнах Європи, загинуло в «таборах смерті» понад 6 млн. , близько 72 %.

Загинуло майже 86 % євреїв, що жили в Польщі, 90% євреїв, що жили в країнах Балтії, 81 % німецьких євреїв,

67% (1 млн. 400 тис.) євреїв з СРСР.

Таким чином, під час Другої світової війни була знищена

третина всього єврейського� населення світу!

Пам'ятники жертвам Голокосту в різних країнах

Бабин Яр

Мінськ

Єрусалим

Ліверпуль

Найбільший пам'ятник у Берліні

У багатьох таборах існували сформовані з в'язнів музичні капели. Їм наказували грати т.зв. "Танго смерті", яке повинно було звучати під час маршів і тортур, при стратах і копанні могил. Водночас у їхньому світлі стає зрозумілим, чому ранній

​

ПИСАТИ ВІРШІ ПІСЛЯ ОСВЕНЦІМА НЕМОЖЛИВО.

​

Т. В. АДОРНО

Біограф Целана Вольфганг Еммеріх:

«Його «Фуга смерті» є, мабуть, віршем століття».

Знаменитий вірш П. Целана “Фуга смерті” довів, що поезія “після Освенціма” можлива, але вона має докорінно змінитися, щоб бути спроможною увиразнити стан “оніміння” свідомості, шокованої війною .

У багатьох таборах існували сформовані з взязків музичні капели, як це згодом описала Естер Бежарано, яка грала в такому оркестрі в Аушвіці: “Ми повинні були грати під час прибуття поїздів, з яких людей гнали прямо в газові камери». В Аушвіці в'язні повинні були із сувоїв Тори виготовляти барабани, тамбурини, банджо. А в одному з таборів на околиці Львова був створений цілий симфонічний оркестр з кількох десятків єврейських музикантів, і якийсь есесівський лейтенант наказував їм грати так зване «Танго смерті» під час маршів і тортур, при стратах і копанні могил. Стає зрозуміло, чому ранній варіант свого вірша П. Целан назвав «Танго смерті». �Комендант Аушвіцу Рудольф Гесс полюбляв після масових страт награвати собі сонати Моцарта, а інший комендант цього ж табору Крамер, за наказом якого у газових камерах спалили 24 000 людей, плакав, слухаючи «Марення» Шумана.

Оркестр концтабору

“Маутґаузен”, 1942

​

Головний мотив:

«молоко світання» -

це образ початку дня – тихого ранку, за яким постає новий день, сповнений надій. «Чорне молоко світання – образ безкінечної туги, болю і смутку, приреченості долі, з якої немає виходу».

Мотив приреченості долі:

​

«Ми копаємо могили в повітрі, де лежати не буде тісно…»;

«Він дарує нам могилу в повітрі»; «Глибше лопатами рийте ви перші ви другі грайте далі до танцю…».

Мотив ворожої сили:

​

«Один чоловік живе в хаті/

він зі зміями грає… і велить копати могилу – грати до танцю».

Мотиви вірша

Мотив пам'яті та забуття

Чорне молоко світання ми п'ємо його надвечір�ми п'ємо його опівдні і зранку ми п'ємо його вночі�ми п'ємо і п'ємо

чорний колір — білий колір молока

Це – метафора світу, «почорнілого» від жирного диму

крематоріїв, що в’ївся у кожну його клітинку, світу в’язниці,

куди ніколи не проникає проміння життєдайного сонця, світу пекла, в якому стерті межі між днем і ніччю, світлом і пітьмою,

в якому навіть молоко запорошилося попелом і забарвилося зловісною чорнотою.

Молоко – це і символ материнської любові, першооснова життя, яку спотворено

Що таке метафора? Як починається кожна строфа вірша?

Розкрийте значення цієї метафори.

Автор використав оксюморон (парадоксальне поєднання того, що не поєднується) та кольоропис – чорно-біле зображення Голокосту.

“ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно”

- це і величезні братські могили жертв фашизму;

​

• це і знищення в’язнів у крематоріях;

​

• це й асоціація з раєм, куди потрапляють душі всіх, хто пройшов через тортури концтаборів;

​

- це і перевернутий світ, у якому земля і небо помінялися місцями, могили тепер у повітрі.

Поясніть значення метафори:

Характеристика образів

​

КОМЕНДАНТ –�

загадковий володар табірного світу.

Він зображується «як проста людина»,

без реалій й уніформи, без імені й зовнішності.

Єдина деталь його портрета — блакитні

очі – свідчить про приналежність до

«вищої арійської раси», яка дає йому право знищувати «неповноцінні раси», серед яких була і єврейська. Так само описуються і його дії:

​

“… він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя

золотиста коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать

і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати

могилу в землі � і грати до танцю наказує нам ”.

​

​

• Хто такий майстер? Якого значення набуває

цей образ у творі?

Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні

він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно

Майстер - узагальнений образ ката, "майстра справи", бо німці - справжні майстри у всьому, "смерть це з Німеччини майстер". Слово "майстер" тут виникає не випадково, повторюючись 4 рази.  Воно утворює навколо себе багате асоціативне коло, у центрі якого - середньовічна Німеччина з її мануфактурами, цехами, ремісництвом, шанобливим ставленням до добротної і точної роботи, коли визначення "майстер" було найкращою похвалою знаком німецької якості.

І нацисти майстри. Трактується і як Гітлер - уособлення  влади. І  Заратустра - із Ніцше.

Золотокоса Маргарита з листів начальника табору осяяна ореолом очевидних асоціацій із Ґретхен - героїнею ґетевського "Фауста". Завдяки цьому ореолу її образ виростає у символ німецької жінки, німецької культури, Німеччини.

​

Маргарита - улюблений жіночий образ німецької літератури, символ краси, жіночності, кохання.

“Твоя золотиста коса Маргарито”

Золотаве волосся - це усталений у німецькій фольклорній та літературній традиції елемент жіночої краси.

Суламіф і Маргарита

“Твоя попеляста коса Суламіф”

Попелясте волосся Суламіфі сприймається читачем і як метафора сивини, котрою залакувалося волосся єврейських дівчат і матерів за часів панування Третього Рейху, й у буквальному своєму значенні - тобто як попіл, на який воно перетворилось у печах нацистської "фабрики смерті“.

Перед нами постає трагедія єврейського народу за часів гітлерівських репресій. �

Суламіф і Маргарита

Суламіф -  символ єврейської  жінки, краси, культури. Із Біблії - кохана Соломона. Образ закоханої Суламіф оспівується у біблійній "Пісні над піснями"

Суламіф і Маргарита

Ф. Пфорр. Суламіф і Маргарита

Проблема рівноцінності двох великих культур окреслюється у вірші

місткою паралеллю, в якій водночас порівнюються й протиставляються

образи Маргарити й Суламіф – двох уособлень жіночого кохання, двох натхненних поетичних створінь німецького та єврейського духу, отже, двох символів відповідних національних культур.

приклади контрастів

Антигуманність та антилюдяність

​

Особливості вірша “Фуга смерті”

​

* Вірш без рими, тобто написаний верлібром;

* без чіткого поділу на строфи, упорядкованого розміру;

*відсутні розділові знаки;

*несхожість з класичною формою будови;

*велика кількість художніх засобів - метафор, антитез, повторів;

*в основі твору лежить антитеза – протиставлення – “нас” і “одного чоловіка”;

* образи не стільки пробуджують до роздумів, скільки впливають емоційно.

Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії

​

​

Жах ХХ століття

Страшна трагедія людства

Скорботна елегія

Модерністське зображення

трагедії Голокосту

Поетичний світ травмованої

свідомості людини

“ФУГА

СМЕРТІ”

Емблема

ІІ Світової війни

АСОЦІАТИВНА ПАРАДИГМА

Літературний пам’ятник жертвам Голокосту

Перевірка роботи

Паспорт твору

П.Пікассо “Герніка” – емблема Другої світової війни в образотворчому мистецтві

Історія створення картини

«Герніка»  написана в травні 1937 р. на замовлення уряду Іспанської Республіки для павільйону на Всесвітній виставці в Парижі.

• Тема картини, виконаної в манері кубізму й чорно-білій палітрі, — бомбардування баскійського міста Герніка у квітні 1937 р.
• Тоді без жодного попередження німецькі літаки з легіону «Кондор», надісланого Адольфом Гітлером на допомогу Франсіско Франко, провели 3-годинне бомбардування Герніки.
• Хоча формальною метою атаки був сусідній міст, у Герніці загинуло до 1650 мешканців і близько 900 були поранені. За словами очевидців, тих, хто намагався втекти з-під бомб, обстрілювали з бортових кулеметів.
• Уражений цією подією, Пікассо лише за три тижні створив велике полотно, в якому передав жах війни й негуманного ставлення людини до собі подібних.

​

• Вправа “Мікрофон”:
• Я дізнався…
• Я зрозумів…
• Мене вразило…
• Мені найбільше запам'яталося …
• Бесіда:

- Доведіть, що життя П. Целана пов'язано з Україною.

- У чому ви вбачаєте особливості поезії П.Целана?

- Чи актуальні проблеми порушує письменник?

Підсумки