На “Я” починається,
На “О” кінчається.
На дереві росте
Стигле та смачне.
Як достигнуть – наче мед -�І не вирватись з тенет! �Ос від них не відігнати, �Люблять теж їх смакувати! (Груша)
�
На смак чудова, жовта, медова, �Їсть її малий Павлуша. �Здогадались, що це? (Груша)
�
Темно-сині карапузи�Сонцю виставили пузи. �На варення, в пироги, �Наминать за дві щоки...(Сливи)
Вишні і вони – сестрички. �Є в садку, а є, що дички... �В червні достигають, �Всі їх добре знають. (Черешні )
�
Намистини зелененькі —�дрібні ягідки смачненькі.�Протягни за ними ручки —�покусаються колючки. (Аґрус)
�
Повні, в смужечку вони,�Ніби міні-кавуни.�На кущі свій вік живуть,�Невеличкими ростуть. (аґрус)���
Кавунчики дрібненькі,�Смугасті та кисленькі,�У колючки вбралися�І кущиком назвалися.(Аґрус)
До бабусі я прибіг, �Щоб спекла мені пиріг. �Ягідки їй назбираю, �Їх усі я добре знаю!
Смачна і соковита, �Рясна і плодовита, �На колір мов калина, �Впізнали? Це... (малина).
Ми городники ( Інна Кульська)
Ти, сонечку, з неба грій!�Ти, хмаронько, дощик лий!�В грядці любо цибулині:�Стрілки виинула синіСвітлим листячком у рядки�Кучерявиться салат.�Де мередана коса�Стелиться по грядці�Там морквяночка-краса —�В земляній кімнатці.�Темна зелень та густа —�Це редиска підросла.�Із землі, наллята соком.�Визира червоним боком.�А пізніше будуть Діни,�Огірки й солодкі дині,�І поспіють восени�Гарбузи і кавуни…�Гарно в нас усе росте�Ми городники на те!
Під землею народилась�і для борщику згодилась.�Мене чистять, ріжуть, труть,�смажать, варять і печуть.� (Картопля)
Зелений чуб, червоний бік,�Смачний із нього чавлять сік.�Ґадзині варять з ним борщі,�Росте в городі на кущі.�(Помідор)
З мене листя обдирають,�Мене квасять, в борщ кидають,�В пирогах мене печуть�І в салат мене січуть!
Що за квіточка пахуча:
І червона, і колюча?
Із малої цибулини
Виріс весняної днини.
До нарциса привітався
Та на грядці запишався.
На квітник погляньте, діти,
Там козак стоїть між квітів.
Весь червоний – гордий пан. Не козак це, а …
Осіння квітка сукню вділа�рожеву, синю, ніжно-білу.�Стоїть, неначе їжачок, у неї сотні�пелюсток.�(Айстра)