Література українського романтизму

ПІДГОТУВАЛА КУБИЛІНА МАРИНА АНАТОЛІЇВНА

Романтизм – це

• художній метод і напрям у літературі й мистецтві першої половини ХІХ століття, пов’язаний зі змінами у свідомості митців, їхньою переконаністю в тому, що глибинне пізнання здійснюється серцем, а не розумом.

Риси романтизму:

​

• Народність
• Історизм
• Прийняття буденності
• Звеличення людського духу
• Культ почуттів
• Захопленість фольклором
• Інтерес до фантастики

Жанри романтизму

• Балада
• Елегія
• Послання
• Оповідання
• Повість
• Роман
• Романтична трагедія
• Драма

Основні герої �романтичних творів

• козаки, зокрема запорожці, самовіддані захисники Батьківщини, та народні співці (кобзарі, лірники, бандуристи) — виразники дум і сподівань українського народу, творці й хранителі національної культури.
• Поряд з образами реальних людей (козаків, гетьманів, селян, ремісників та інших) нерідко діяли міфічні — русалки, відьми, вовкулаки, упирі тощо. Усі романтичні герої високоморальні або ниці духом, надзвичайно вродливі або дуже потворні.

Тематично-стильові течії

• Фольклорно-побутова.
• Протистояння двох світів: реального і вигаданого. Фольклор – частина природи і важливий чинник літератури. «Маруся» Л. Боровиковського, «Козачі поминки» А. Метлинського, «Наталя» М. Костомарова, «За байраком» байрак Т. Шевченка.

Тематично-стильові течії

• Фольклорно-історична
• Змалювання історії України за допомогою фольклорних образів. Герої минулих епох проголошували ідеї, що мали стати зразком для наслідування.
• В центрі подій стоїть козак – втілення волелюбного духу народу.

Тематично-стильові течії �

• Громадянська
• Прагнення розбудити почуття національної гідності. Висока місія поета-митця, який повинен розв’язувати проблеми морального і суспільного буття.

Тематично-стильові течії

• Психологічно-особистісна
• Зосередження митців на внутрішньому світі людини. Виникнення жанру монологу-сповіді. Утвердження свободи, духовної незалежності людини. Шукання істини, добра, справедливості.

​

• На перший план романтики поставили проблему «людина і суспільство», конфлікт особи й народу, неприйняття героєм сучасної йому дійсності, протиставлення їй героїчного минулого.
• І. Франко писав, що в українському романтизмі немає «гордого індивідуалізму» Байрона та Міцкевича, бо орієнтація на фольклор зумовила помітну видозміну цього романтичного почуття. Герої їх творів – це не горді одинаки, а народні звитяжці.

Школи в українському романтизмі

• I. Харківська школа романтиків. Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров, М. Петренко, Я. Щоголів. Заслуга – привчили освічену публіку до рідної мови.
• II. Львівська школа романтиків або Руська трійця – осередок національно-культурного і літературного відродження. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Програма відродження української літератури на західноукраїнських землях.
• III. Київська школа романтиків. М. Максимович, Тарас Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський. Гуртувалась навколо Кирило-Мефодіївського братства. Збагатили літературу новою проблематикою, новими жанрами, художніми засобами.
• IV. Петербурзька школа романтиків (українська громада в Петербурзі) Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський. Видання журналу Основа. Обговорення політичних і культурно-мистецьких проблем, питання освіти, видання книг для народу.

Українські поети- романтики

• П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
• Є. ГРЕБІНКА
• М. КОСТОМАРОВ
• В. ЗАБІЛА
• М. ПЕТРЕНКО
• М. ШАШКЕВИЧ ТА ІН.

​

Петро Гулак-Артемовський�(1790 — 1865)�

• Писав байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади
• «Рибалка» — переспів однойменної балади Гете — має вже виразно романтичний характер.
• Письменник вказував на причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою твір Йоганна Вольфганга Гете: «Хотів спробувати, чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені...»

І. Крамський. Русалки

Євген Гребінка�(1812 — 1848)�

Розмаїття жанрів творів письменника:

• українські ліричні поезії, що виникли на ґрунті народної творчості («Човен», «Українська мелодія», «Заквітчалася дівчина», «Маруся»…);
• байки, які органічно пов’язані з народними приказками і прислів’ями («Верша та Болота», «Школяр Денис»);
• російські вірші («Печаль», «Скала»);
• романс «Чорные очи»;
• популярність Є. Гребінці як прозаїку принесла збірка «Рассказы пирятинца»;
• повість «Нежинский полковник Золотаренко», «Кулик»;
• роман «Чайковський», «Доктор»;
• фізіологічні нариси: «Петербургская сторона», «Провинциал в столице», «Хвастун».

Парусник в морі. – І. Айвазовский

Микола Костомаров�(1817 — 1885)

• В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик: віршові збірки «Украинские баллады» (1839), «Вітка» (1840), історичні п'єси
• Поезія Костомарова характеризується широкою проблематикою і розмаїттям жанрових форм:
• вірші-балади, в основу яких покладено народні вірування, легенди та історичні перекази;
• особистісно-психологічна лірика з її наріканням на життя, тугою за недосяжним щастям, молодістю.

Віктор Забіла�(1808 — 1869)�

• Народився в сім'ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду.
• Вірші поета були добре відомі в народі, виконувались як народні пісні («Гуде вітер вельми в полі» та «Не щебечи, соловейку», покладені на музику М. Глинкою).
• До своїх віршів «Не плач, дівчино», «Голуб», «Човник» та ін. Забіла сам створив мелодії

​

Михайло Петренко�(1817 — 1864)�

• До шедеврів лірики М. Петренка належить триптих «Небо».
• Триптих – композиція, складена з трьох самостійних творів, пов’язаних ідейним змістом та мотивом.
• Перший твір триптиха має назву «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю», другий – «По небу блакитнім очима блукаю», третій – «Схилившись на руку, дивлюсь я...»

Амвроосій Метлинський�(1814-1870)

• збірка поезій «Думки і пісні та ще дещо» (1839р.) засвідчила появу одного з яскравих поетів, з творчістю якого пов’язані становлення й розвиток громадянської ідейно-художньої стильової течії в українському романтизмові.
• Якщо ж говорити про творчість А. Метлинського загалом, то можна сказати словами Є. Шабліовського: «У новій українській літературі А. Метлинський запровадив поезію високих емоцій: громадянські інвективи, трагедійні оскарження, медитації...»

І. Айвазовський. Хмара над небом

Левко Боровиковський �(1806-1889)

• Романтизм Боровиковського ґрунтується на романтиці народних переказів, легенд, казок і пісень. Водночас він тим самим наближається і до реальної дійсності, оскільки на нього не могли не вплинути ті реальні сторони народного життя, які відображаються в народних піснях та переказах.
• Байки поета (збірка «Байки й прибаютки»), за словами А. Метлинського, сповнені гумору, жартівливості, дотепності.

Маркіян Шашкевич�(1811-1843)

• Одним з перших зумів об’єднати філософські засади естетики романтизму державних народів з принципами романтизму народів бездержавних, яким був український народ.
• На перше місце в своїх поглядах поет ставить мову, розглядаючи її найважливішою зовнішньою і внутрішньою ознакою національної самобутності.
• Постійно вводячи у світ романтичний образ людини-велетня, підкреслюючи мужність, Шашкевич сюжетами і темами про добрі старі часи, про руських лицарів і лицарів думки намагався розбудити у своїх сучасників бажання повернути в повну силу «руську славу і власть»

​

Іван Вагилевич �(1811-1866)

​

• Відомий фольклорист, поет, етнограф і громадський діяч, письменницький талант якого пробудила народно-поетична творчість.
• Доля письменника була складна, життєвий шлях – нерівним. І все ж таки те корисне, що створено ним для української культури, заслуговує вдячності й поваги

​

​

Яків Головацький �(1814-1888)

• Твори Я. Головацького відзначаються щирістю, добрим поетичним смаком, мають виразні ознаки романтизму.
• Усі вони написані під впливом народнопоетичних зразків, що цілком природно для романтика і фольклориста.

​

​

Занепад романтизму

• У кінці 30-40-х років ХІХ ст.. в українській літературі з'являються ознаки занепаду романтизму як окремого напряму.
• І все ж романтизм в Україні не зник відразу, вплив його позначився не тільки на сучасних, а й на наступних поколіннях літераторів.
• Особливо живучою виявилася традиція романтичної героїзації козацтва (М. Костомаров, П. Куліш та інші).

Дякую за увагу!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. СТОР. 134 - 136, ПІДГОТУВАТИ ВИСТУПИ ЗА ТЕМОЮ "ПОЕТИ- РОМАНТИКИ". ОБРАТИ ОДНОГО З ПОЕТІВ І НАПИСАТИ ІСТОРІЮ ЙОГО ЖИТТЯ І ТВОРЧОГО ШЛЯХУ.