Громадянська освіта 7 клас ��Тема 5: Дитина - маленька людина

Поняття прав дитини

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

Основним міжнародним документом, який регулює питання прав дитини є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавства основними правовими документи з цього питання є – Конституція України, Сімейний кодекс України , Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України .

За загальним правилом згідно з зазначеним вище міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (ст.6 Сімейного Кодексу України).

Які загальні права дитини?

Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило виділяють наступні:

1) право на життя;

2)право на охорону здоров’я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;

3) право на безпечні умови для життя ;

4) право на ім’я та громадянство;

5) право на достойний рівень життя;

6) право на вільне висловлювання особистої думки;

7) право на свободу совісті та релігійних переконань;

8) право на отримання інформації, що відповідає її віку;

9) право на звернення;

10) право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності;

11) право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків;

12) право на освіту;

13) право на майно та житло;

14) право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;

15) право на об’єднання в дитячі та молодіжні громадські організації

​

Які права дитини передбачені законодавством в сфері сімейного життя?�Окрім загального права на проживання в сім’ї, для дитини передбачені й інші права у сфері сімейного життя

• Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачені обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, яким відповідають певні права дитини. Виходячи з цих законодавчих приписів, дитина має право на піклування з боку батьків про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, на забезпечення батьками здобуття нею повної загальної середньої освіти, підготовку її до самостійного життя, повагу. Батькам заборонено здійснювати будь-які види експлуатації дитини, застосовувати фізичні покарання та інші види покарань, які принижують людську гідність дитини.

• Відповідно до ст. 153 Сімейного Кодексу України дитина має право на безперешкодне спілкування з батьками (це право може бути обмежене у деяких випадках, передбачених законом). Схожі норми передбачені й у ст.ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в тому числі дитина, батьки якої проживають у різних державах. Крім того, дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров’ю.

• Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Дитина ж, яка досягла 10 років, має право визначати місце свого проживання спільно з батьками. Дитина, якій виповнилося 14 років, взагалі може самостійно визначати де їй проживати у випадку, якщо її батьки проживають окремо (ст. 160 СК України, ст. 29 ЦК України).

Після досягнення 14 років дитина набуває право самостійно звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав своїх батьків або одного з них.� Дитина має право дати або не дати згоду на усиновлення (ст. 218 СК України). Згода дитини на усиновлення потрібна у всіх випадках, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Крім того, дитина має право бути проінформованою про правові наслідки усиновлення (тобто їй має бути роз’яснено доступним способом що таке усиновлення, що це означає для неї, які наслідки усиновлення тощо).

Дитина у віці від 14 до 16 років має право змінити своє власне ім’я або прізвище за згодою батьків або, у деяких випадках, – одного з них (наприклад, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім тощо). Дитина ж, якій виповнилося 16 років, має право змінити своє власне ім’я або прізвище на власний розсуд

(ст. 295 СК України).

• Сімейним кодексом України закріплено загальне правило, згідно з яким дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками чи іншими членами сім’ї, а також будь-якими посадовими особами з приводу питань, що стосуються її особисто або її сім’ї. Незалежно від свого віку, кожна дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні будь-яких спорів як між її батьками, так і між іншими особами з питань, що стосуються її виховання, місця проживання і т.п. (ст. 171 Сімейного Кодексу України).

Захист порушених прав дітей в Україні

Захист прав дітей в Україні здійснюється:

​

прокуратурою;

органом опіки та піклування;

органами внутрішніх справ.

Шляхи захисту прав дитини:�

• самозахист дитини;
• захист з боку батьків;
• звернення до органів опіки та піклування;
• звернення до суду;
• звернення до органів державної влади або місцевого самоврядування;
• звернення до громадських організацій.

​

Як дитині отримати правову допомогу?

1) Звернутися самостійно

​

2) Попросити звернутися уповноваженого представника (насамперед батьків чи одного із них, незалежно чи проживає він разом із дитиною)

Домашнє завдання: Як мої родичі реалізують мої права?

Як я дотримуюся своїх прав стосовно однолітків та інших дітей?

Дякую за увагу