Конфлікти �як проблема соціального здоров'я дітей та молоді

Замазій Ю.О., методист

Центру практичної психології, соціальної роботи

та здорового способу життя

КВНЗ “Харківська академія неперервної освіти”

​

18.04.2023

Таким чином складові здоров'я трактує ВООЗ�(Всесвітня організація охорони здоров'я )

Складові здоров'я за Холістичною моделлю (цілісна модель здоров’я) (Р. Айзман, Б. Братусь, М. Гончаренко, І.Дубровіна, І. Єжов, В. Кукушин та ін.)

Див. наступний слайд

Холістична модель здоров’я �За холістичного підходу здоров’я розглядається не лише як відсутність хронічних хвороб, а набагато ширше, як стан загального добробуту, благополуччя.

Соціальне благополуччя - задоволення соціальним статусом і якістю стосунків з оточенням, здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з людьми.��

• Соціальне благополуччя – це стан суб’єкта суспільного процесу (індивіда, суспільства в цілому), що характеризується гармонією між цінностями, інтересами, потребами і можливостями для їх задоволення, тобто спокійним життям в достатку.

Про низький рівень соціального благополуччя свідчать:�- часті конфлікти та непорозуміння;�- відсутність близьких друзів, відчуття самотності;�- надмірна сором’язливість, нездатність звернутися по допомогу;�- нездорові стосунки в родині, у школі, з однолітками.�

• Люди з високим рівнем соціального благополуччя:

​

Показниками соціального здоров’я молодшого школяра будуть:�

• - адаптованість до соціального середовища, що проявляється в гармонійних взаємовідносинах дитини з сім’єю, шкільним колективом, однолітками;
• - соціальна направленість особистості дитини, яка проявляється в прагненні зайняти певне місце в суспільстві, колективі;
• - усвідомлення дитиною свого соціального «Я», яке проявляється в здатності розуміти самого себе і свого місця в оточуючому світі;
• - сформованість внутрішньої позиції дитини, яка проявляється в позитивному ставленні до навчання, прояву особливого інтересу до нових знань, перевага колективних занять над індивідуальними.

Показниками соціального здоров’я старших підлітків є:

• - адаптованість до соціального середовища,
• - соціальна активність,
• - готовність до саморозвитку,
• - креативність,
• - соціальна направленість,
• - усвідомлення соціальної значущості своєї діяльності.

• Сучасний підліток відчуває значний вплив однолітків, навчання, інформаційного та шкільного середовища. Характерними є проблеми дезадаптації, конфлікти та залежності.

• Шкільне навчання складається з сукупності
• емоційних,
• розумових,
• вольових,
• комунікативних,
• фізичних навантажень.

• Шкільне навчання висуває вимоги
• до психофізіологічної конституції дитини,
• до її пізнавальних можливостей,
• до адаптивних ресурсів особистості.

​

• Емоційна дезадаптація:
• почуття тривожності, невпевненості,
• страх перед учителем, однокласниками, виконанням завдань,
• занурення в себе,
• розгальмована або загальмована поведінка.

• Шкільне навчання і дезадаптація

Шкільна дезадаптація

є наслідком стійких, тривалих напружень, які проявляються в

• дисфункції механізмів саморегуляції,
• зниженні продуктивності пізнавальних процесів,
• загостренні комунікативних проблем.

Неадекватна поведінка,

конфліктні стосунки,

перекручування в особистісному розвитку,

проблеми у навчальній діяльності.

​

• відсутність розумної вимогливості до дитини в сім'ї;
• вседозволеність або недостатня увага до проблем розвитку та виховання, що ускладнюють соціальну адаптацію дитини, створюють передумови для утруднень у спілкуванні з однолітками та іншими людьми, що може призвести до асоціальної поведінки, порушення встановлених суспільних та моральних норм і правил;
• байдужість вихователів та вчителів, невиправдано завищені вимоги;
• жорстокість однолітків та старших дітей, що обумовлює замкнутість дитини, її агресивність, зневіру у людях та життєвих цінностях, неспроможність налагоджувати довірливі взаємини з людьми.

​

Які проблеми соціалізації, соціальної адаптації постають перед дітьми та молоддю?

Соціальна і здоров’язбережна компетентність

• Соціальна і здоров’язбережна компетентність — це здатність людини планувати і реалізовувати свою життєдіяльність у спосіб, сприятливий для здоров’я і безпеки самої людини та її соціального оточення.
• Здоров’язбережна компетентність набувається через формування сприятливих для здоров’я, безпеки і соціальної інтеграції знань, умінь, ставлень (психологічних установок, принципів, цінностей, вірувань, прагнень). Розвиток здоров’язбережної компетентності у сучасному світі дедалі частіше відбувається шляхом впровадження превентивної освіти на засадах розвитку життєвих навичок.

• Онлайн-курс «Освіта на основі життєвих навичок» http://dlse.multycourse.com.ua/ua/basic/14

Безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому:

• наявні безпечні умови навчання та праці,
• комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків,
• відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання,
• дотримано права і норми фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

Останнім часом багато говориться про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти. Саме таке середовище буде сприяти збереженню як соціального, так і психологічного здоров’я учнів.

Що впливає на безпечне освітнє середовище? (1)

1. Якість міжособистісних відносин, тобто його позитивні фактори та негативні фактори

​

Довіра,

Доброзичливість,

Схвалення,

Толерантність

Агресивність,

Конфліктність,

Ворожість,

Маніпулятивність

Що впливає на безпечне освітнє середовище? (2)

2. Захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.

​

3. Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.

​

​

Що впливає на безпечне освітнє середовище? (4)

4. Задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитини у:

• – допомозі та підтримці;
• – збереженні та підвищенні її самооцінки;
• – пізнанні та діяльності;
• – розвитку здібностей і можливостей.

Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно-довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє досить негативні наслідки

- Емоційний дискомфорт,

- Небажання висловлювати

свою точку зору, думку,

- Негативне ставлення до себе,

- Втрата особистої гідності,

- Небажання звертатися по допомогу,

- Ігнорування особистих проблем і

труднощів оточуючих дітей і дорослих,

- Неуважність до прохань і пропозицій.

Завдання класного керівника щодо формування соціального здоров’я учнів як профілактики конфліктів серед дітей та молоді�(1)

В роботі з учнями:

• Проводити виховну роботу щодо формування дитячої спільноти, створення дитячого колективу, що є умовою для доброї адаптації, індивідуалізації та інтеграції у соціальному середовищі кожної особистості.
• Підтримувати соціальну спрямованість особистості дитини, яка проявляється у прагненні зайняти певне місце у колективі, суспільстві.
• Розвивати вміння учнів вибудовувати доброзичливі та дружні стосунки.
• Виховувати толерантність, повагу до думок, почуттів, переконань інших людей.
• Активізувати просвітницьку і профілактичну роботу серед учнів, пропагуючи молоді здоровий та безпечний спосіб життя, психогігієну спілкування тощо, формувати активну життєву позицію учнів, розвивати цілепокладання.
• Сприяти створенню безпечного освітнього середовища в класі, закладі освіти без ознак насилля.

!

�Завдання класного керівника щодо формування соціального здоров’я учнів як профілактики конфліктів серед дітей та молоді� (2)

!

В роботі з батьками:

​

• Підвищувати педагогічну компетентність батьків щодо
• навичок ефективного спілкування з власною дитиною;
• захисту дітей і позитивних методів виховання без фізичних покарань та психологічного тиску на дитину;
• ознайомлювати їх із загрозами для дітей у мережі Інтернет.

Конфлікти – показник низького рівня соціального благополуччя людини.

Конфлікти – це проблема в більшій мірі соціального здоров'я дитини, ніж проблема інших видів здоров'я (фізичного, психічного, емоційного, інтелектуального).

• Здатність ефективно спілкуватися та налагоджувати здорові міжособистісні стосунки – важливий критерій соціального благополуччя.

Здоров’я і благополуччя (соціальне, психічне, фізичне) залежать передусім від нас самих.

• Нагорода за здоровий спосіб життя зазвичай відтермінована в часі, а задоволення від неправильної поведінки може наставати миттєво.

Середовище - найважливіший чинник впливу на дітей та молодь.

Панельна дискусія