Інструментарій вчителя

основ християнської етики

у формуванні духовності школяра

Духо́вність — внутрішнє психічне життя людини, її моральний світ; моральний стан етносу, що визначається провідною (національною) ідеєю його становлення, духовними прикметами, що визначають його життя й культурну творчість, поглядами та прагненнями його представників.

Духовні люди займають у своєму житті духовну позицію та здатні пропонувати та відстоювати духовні орієнтири в різних сферах життя.

Націю визначає духовна спільнота, яка має духовний суверенітет, за будь – яких умов зберігає та відтворює духовний простір. Доброзичливо ставиться до духовних людей та забезпечує духовність усіх сфер життя в процесі перетворень фундаментального рівня.

Якщо це не так, то маємо не націю,а співжиття громадян,хата яких скраю, і вони в будь – який момент готові або інтегруватися цілою країною куди завгодно – в Європу чи росію, - або емігрувати поодинці самостійно.

Іван Боско народився 16 серпня 1815 року в Беккі недалеко від Турину (Північно-західна Італія)��Помер 31 січня 1888 року у Турині.��2 червня 1929 року Церква проголосила його – Блаженним.��1 квітня (в день Христового Воскресіння) був проголошений Церквою – Святим.��Папа Іван Павло ІІ проголосив його в 1988 році «батьком та учителем молоді».��

Ангел-охоронець. Проси допомоги у твого ангела-охоронця. Він хоче допомогти тобі більше, ніж ти сам того бажаєш.

​

Бог – це наш добрий батько, тож маймо довіру до Нього.

​

Випробування. Це колючки, які ранять дочасно, але стануть квітами для вічності.

Гнів. Найкращим захистом від гніву є відкласти помсту.

Гордість. Горда людина завжди є нечесною.

​

Молитва. Якщо молитися, то з двох зерен виросте чотири колоски. Хто молиться, той побачить Бога.

​

Нарікання. Нарікання охолоджує серце. Нарікання – це одна з найбільших пошестей у суспільному житті.

Насолоди. Радості цього світу минають, як блискавки.

​

СЛОВНИЧОК ОТЦЯ БОСКО-ПОВЧАЛЬНІ ВИСЛОВИ

​

Іноді розчарування і біль настільки великі, що здається, ніби ти знаходишся в безвихідній ситуації. Якщо ви коли-небудь відчували схожі почуття або відчуваєте їх зараз, ця книга - для вас. Ліза ТерКерст щиро ділиться розповіддю про проходження через найважчий період у своєму житті, і її досвід, близький кожному, змусить розплакатися і переглянути свої погляди на життя. З вражаючою відвертістю автор піднімає питання про часом величезну різницю між життям, яке нам випало на долю, і те, про яке мріяли. Вона допомагає нам зрозуміти, що похмурий колодязь болю, розчарування і зневіри не може зрівнятися по глибині з бездонним колодязем надії, радості і перетворення. Автор не тільки вчить нас, як краще підготуватися до життєвих бурь і битв, але і ілюструє на власному досвіді, як можна успішно боротися з труднощами в найважчі часи свого життя.