Григорій Сковорода: ментор для� учнів�

• Український Сократ;
• степовий Ломоносов;
• наш Піфагор;
• Лейбніц;
• « мандрівний університет».

Народився Сковорода 3 грудня 1722 р, у с. Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, в сім'ї малоземельного козака.

Студент Сковорода володів неабиякими музичними здібностями, чудовим голосом і слухом. Із класу філософії його взяли в придворну хорову капелу до Петербурга. Дворічне перебування при царському дворі згодом вилилося у гнівне засудження тамтешнього деспотизму, в критику самодержавства.

У 1734—1753 pp. з перервами навчався у Київській академії, де під виливом Ф. Прокоповича та інших прогресивних діячів вітчизняної культури осягнув просвітительські традиції.

Протягом п'яти років (з 1745) Г.Сковорода навчався за кордоном — в Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Відні, Венеції, Флоренції і, можливо, у Римі.

Деякі дослідники стверджують, що три роки він студіював в університеті м. Галле (Німеччина), де слухав лекції відомого на той час філософа і фізика К.Вольфа.

Після повернення в Україну його запросили до Переяслава читати поетику; в колегіумі. Проте підготовлений ним курс «Разсужденіе о поззіи и руководство к искусству оной» місцевий епископ заборонив.

Клас, в якому навчав Григорій Сковорода. На шкільній дошці його слова: «Одне мені тільки близьке вигукну:

«О школо! о книги!»»

Педагогічні погляди Григорія Сковороди органічно втілені в літературній творчості, вони спираються на його філософію і пов’язані зі славетними сократівськими діалогами та етичними проблемами в Європі XVIII століття.

У педагогічних поглядах Г. С. Сковороди віддзеркалилися головні напрями прогресивної педагогіки:

• гуманізм,
• народність,
• природовідповідність,
• висока моральність ,
• патріотизм.

Педагогічні погляди мислителя в різній мірі розкриваються у

• Притчі «Благородарный Эродий»
• Вірші «Убогий жайворонок»
• Збірках творів: “Сад божественних пісень”, “Басні Харковськіє”

Головна педагогічна ідея Сковороди — трудове виховання за принципом «спорідненості».

Сковорода відстоював принцип свідомого засвоєння знань.

​

Виховний ідеал Г. Сковороди

скромність,

вдячність,

справедливість,

щирість, працьовитість,

життєрадісність,

сердечність,

великодушність.

Запорукою успішного виховання дітей, за �Г. С. Сковородою, мають бути добрі настанови, викорінення поганих звичок.

• Навчання і виховання має бути ненав’язливим, тактовним, але послідовним і системним. Сковорода вважав недопустимим прагнення деяких батьків виховувати дитину за довільно вигаданою «моделлю».
• Якщо молода людина наділена схильністю до хліборобської праці, то не слід намагатися зробити з неї вчителя або священика.

​

У притчі “Вдячний Єродій” він глузує з українських дворян, які механічно копіюють французів і німців, розповідає про мавпу, що дає своїм дітям особливе, не таке, як у простого народу, - “благородне” виховання.

• Педагогічні пріоритети Г.С. Сковороди, а отже і педагогічна мета - навчити людину самопізнанню, рефлексії, адекватному сприйняттю світу і себе в ньому, а також постійному набуттю нових знань і самовдосконаленню, тобто саморозвитку.