Адаптація людини до навколишнього середовища

Заголовок слайда

Адаптація — здатність живого організму пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища, що виробилась у процесі еволюційного розвитку.

Значення адаптації:

Допомагає організму переносити значні зміни в навколишньому середовищі;

1

2

3

5

Допомагає перебудувати фізіологічні функції,

поведінку відповідно до змін;

Забезпечує підтримку сталості внутрішнього середовища

організму, якщо параметри деяких чинників

навколишнього середовища виходять за межі оптимальних

​

Структурні адаптації — це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах.

Наприклад:

• колір шкіри;
• форма тіла;
• відозміни покривів;

​

Адаптації поведінки — це відозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі.

​

Наприклад

• умовні або безумовні рефлекси.

​

Фізіологічні адаптації — це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси .

Наприклад:

• підтримання температури тіла;
• нейтралізацію токсинів при травленні.

Адаптація людини �до жари й холоду

Пристосування до холоду — найбільш складний вид кліматичної адаптації людини. Адаптації до жари в нас вироблені краще, ніж до холоду, тому що наші предки жили

в умовах теплого клімату, і в процесі еволюції відбувалася адаптація до тепла.

Пристосування до холоду

1.Перша реакція організму на вплив холоду спрямова на зменшення тепловтрат. Рефлекторно звужуються кровоносні судини шкіри, і це зменшує тепловіддачу.

​

​

2.Організм посилює продукцію тепла

через посилення обміну речовин.

Особливоактивується катаболізм ліпідів і вуглеводів, у процесі розпаду яких виділяється багато енергії.

3.Тремтіння – мимовільне скорочення підшкірних м’язів, енергія якого перетворюється на тепло.

Механізми адаптації �до перегрівання

1.Збільшення тепловіддачі й зниження теплопродукції: відбувається розширення кровоносних судин шкіри, і через шкіру організм віддає в навколишнє середовище надлишок тепла.

​

​

​

2.Якщо температура перевищує +30 °С, провідним стає потовиділення.Волога, що випаровується з поверхні тіла й дихальних шляхів, охолоджує організм.

Довготривалі �захисні механізми

1.Високий уміст холестерину й жирних кислот у сироватці крові, стовщений шар підшкірного жиру.

2.Інтенсивність обміну речовин

3. В ескімосів раціону становлять білки й жири.

4. Невисокий зріст, короткі кінцівки, розвинений шар підшкірного жиру запобігають зайвим тепловтратам.

Довгі кінцівки збільшують площу поверхні тіла, тож збільшується тепловіддача.

Акліматизація�

​

Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї акліматизацією.

Адаптація виникає та стабілізується протягом поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і звичайно пов'язана з набагато менш критичними впливами оточуючого середовища.

Людина, як і інші види живих організмів, здатний адаптуватися, тобто пристосовуватися до умов навколишнього середовища.

​

Адаптація людини до нових природних і виробничих умов –це сукупність соціально-біологічних властивостей і особливостей, необхідних для стійкого існування організму в конкретному екологічному середовищі.

Кожна людина повинна сприяти підвищенню витривалості свого організму.

​

Необхідні умови:

​

• Вчасне і раціональне харчування;
• Чергування режиму сну та активності, праці і відпочинку;

Але особливу роль у підвищенні адаптаційних можливостей організму відіграють фізичне тренування і загартовування.

Регулярне заняття спортом(без зловживання фізичними навантаженнями) сприяє високому рівню витривалості. Позитивний вплив рухової активності на життєдіяльність організму:

4

збалансованість метаболізму,

1

2

3

активація вегетативних систем

(кровообігу, дихання),

формування нервових механізмів

керування процесами,

розвиток організму в цілому.

Завдяки тренованості полегшується становлення

адаптаційних реакцій організму до екстремальних умов.

5

Висновок:

Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним із видів органічного життя - Homo sapiens.

Розум виділив людину з тваринного світу і дав йому величезну могутність.

Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища, а зробити його зручним для свого існування.

Тепер всім зрозуміло, що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини.