Стан організації індивідуального та інклюзивного навчання у 2022-2023 н.р. Проблеми та перспективи�

Олена Ціник,

заступник директора з НВР

Стаття 4. Рівні, строки та форми здобуття повної загальної середньої освіти Закону України «Про повну загальну середню освіту»

• Повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу, а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти).

• Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття освіти, результатів навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня.

​

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) -

• це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

​

У заяві про зарахування (переведення) на екстернат зазначається підстава.

​

До заяви додається(ються) відповідний(і) документ(и), що підтверджує(ють) наявність такої підстави (крім підстав, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 1 цього розділу).

​

​

​

Екстернат організовується для осіб, які: �

• 1) із поважних причин (стан здоров'я, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, збройний конфлікт тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;
• 2) не завершили здобуття загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;
• 3) є громадянами України, які здобували або здобувають загальну середню освіту за кордоном;
• 4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;
• 5) прискорено опанували зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);
• 6) самостійно опанували зміст окремих навчальних предметів;
• 7) бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів;
• 8) засуджені до довічного позбавлення волі.

• Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

​

• Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до цього Положення (далі - протокол оцінювання).

​

Сімейна (домашня) форма� здобуття освіти -

• це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
• Здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою можливе для осіб віком до 18 років, батьки яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням
• Школа за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні школяра на сімейну (домашню) форму навчання та має обов'язково проінформувати відповідну службу у справах дітей про учня, який зарахований/переведений на таку формою.

• Для забезпечення здобуття дитиною освіти за сімейною (домашньою) формою між закладом освіти і батьками (одним із них) може укладатися договір про надання освітніх послуг.
• Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою (крім тих, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти. Для учнів початкових класів за бажанням одного з законних представників може бути проведено додаткове формувальне оцінювання (більше двох разів на рік), яке відбувається шляхом спостереження за учнем у різних видах навчальної діяльності.) проходять оцінювання навчальних досягнень не рідше ніж 4 рази на рік, у тому числі підсумкове (семестрове/піврічне та річне), а також атестацію.

​

• Якщо за результатами підсумкового оцінювання здобувачів освіти за одним або кількома навчальними предметами встановлено початковий рівень їх навчальних досягнень або здобувачі освіти не пройшли підсумкового оцінювання без поважних причин, вони можуть повторно пройти оцінювання протягом місяця (у межах навчального року). Батьки мають створити умови, які забезпечують підвищення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти і повторне проходження ними оцінювання.
• Якщо за результатами повторного оцінювання здобувачів освіти встановлено початковий рівень їх навчальних досягнень, вони можуть бути переведені на інституційну форму здобуття освіти відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

​

Педагогічний патронаж -

• це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

​

1. Педагогічний патронаж може бути організовано для: �

• 1) осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб);
• 2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та не можуть відвідувати навчальних занять у класах, створених безпосередньо в закладах охорони здоров'я, у зв'язку із чим організація освітнього процесу здійснюється біля їх лікарняного ліжка відповідно до законодавства;
• 3) осіб, які за станом здоров'я не можуть здобувати освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я або медичного висновку про стан здоров'я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України);
• 4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб);
• 5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Кількість навчальних годин визначається з розрахунку: �

• для здобувачів освіти, зазначених у підпунктах 1, 4, 5 пункту 1 розділу IV цього Положення:
• 1 - 4 класи - 5 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;
• 5 - 9 класи - 8 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;
• 10, 11 класи - 12 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;
• для здобувачів освіти, зазначених у підпунктах 2, 3 пункту 1 розділу IV цього Положення (без урахування годин на проведення корекційно-розвиткових занять для осіб, які навчаються в інклюзивних і спеціальних класах):
• 1 - 4 класи - 10 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;
• 5 - 9 класи - 14 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;
• 10, 11 (12) класи - 16 годин на тиждень на кожного здобувача освіти.

Форми здобуття освіти в Ужгородській ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцеї «Лідер» станом на 01.03.2023

Порядок організації здобуття повної загальної середньої освіти за індивідуальною формою регламентується Положенням (далі – Положення), затвердженим наказом МОН від 12.01.2016  № 8 (у редакції наказу МОН від 10.02.2021 № 160).

• зарахування учнів на індивідуальну форму навчання проводиться зазвичай до початку навчального року незалежно від наявності вільних місць у класі;
• переведення учнів (крім педагогічного патронажу) може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання учнів чи ДПА;
• для учнів, які навчаються (навчались) за кордоном, проживають (проживали) на тимчасово окупованій чи неконтрольованій території України зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року.

​

Оцінювання результатів навчання учнів�

• Оцінювання навчальних досягнень школярів здійснюється відповідно до законодавства та може проводитись разом з іншими учнями відповідного класу або за окремим розкладом.
• Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник, а завдання складає заклад освіти з урахуванням очікуваних результатів навчання та особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).
• Результати оцінювання фіксуються в окремому журналі або у класному журналі, що містить відповідний розділ/додаток для обліку навчальних занять та оцінювання (крім результатів оцінювання екстернів, які не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації).

​

За результатами річного оцінювання та/або ДПА учнів педагогічна рада може прийняти одне з таких рішень:�

• про продовження здобуття освіти за індивідуальною формою - якщо встановлені результати навчання здобувача освіти не нижче середнього рівня;
• про переведення здобувача освіти на інституційну форму здобуття освіти - якщо встановлено початковий рівень результатів навчання або непроходження учнем річного оцінювання та/або ДПА без поважних причин з одного або декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів). Але цей пункт не застосовується до зшколярів, які з поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, перебування за кордоном, на неконтрольованій чи окупованій території) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти.

​

Проблеми організації дистанційного навчання

• Організовувати здобуття освіти за дистанційною формою у закладі освіти слід з огляду на необхідні матеріально-технічні, кадрові та інші ресурси.
• Зарахування (переведення) на дистанційну форму навчання здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи та/або батьків (одного із батьків) або законного представника неповнолітньої особи.
• Приймання відповідних заяв учнів (вихованців) випускних класів ЗЗСО закінчується до початку другого семестру навчання.
• Рішення щодо навчання учня (вихованця) за дистанційною формою приймається педагогічною радою та оформлюється наказом керівника ЗНЗ.

​

Стаття 14. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учня�

• 1. Індивідуальна освітня траєкторія учня формується шляхом визначення власних освітніх цілей, а також вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними:
• форм здобуття загальної середньої освіти;
• навчальних планів та програм;
• навчальних предметів (інтегрованих курсів), інших освітніх компонентів, у тому числі вибіркових, і рівнів їх складності;
• форм організації освітнього процесу, методів, засобів навчання;
• темпів засвоєння освітньої програми та/або послідовності вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів).

​

• Відповідно до Міжнародної Конвенції про права дитини, держава взяла на себе зобов’язання гарантувати кожній родині право вибору для своєї дитини форми освіти, незалежно від того, чи має дитина фізичні вади.

​

Стаття 26. Інклюзивне навчання�

• 1. Заклади загальної середньої освіти на підставі письмових звернень батьків дітей з особливими освітніми потребами утворюють інклюзивні та/або спеціальні класи у порядку, визначеному законодавством.
• Організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 15 вересня 2021 року.

Організація інклюзивного навчання

• Керівник закладу освіти на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) учня та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (далі - висновок), утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром.
• У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку.

​

• За наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням рівнів підтримки, а саме:
• не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
• не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
• не більше трьох учнів, які потребують другого рівня підтримки.
• У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена цим Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу.

​

Які проблеми виникають після того, як відкритий інклюзивний клас? �

• Важливо підготувати батьків та учнів до того, що у їх класі буде навчатися дитина з ООП. Що цей учень має такі самі права.
• Ми, як колектив, маємо вчитися бути толерантними по відношенню до такого учня і не допускати жодного прояву дискримінації. Розуміти, що дитина з ООП, у зв’язку з психо-емоційними особливостями свого організму, може мимовільно мати несприйнятливу для нас поведінку.
• Тому вибір за нами: або ми вчимося толерувати, або ми переходимо в інший клас.

​

Команда психолого-педагогічного супроводу

• Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі - команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти.

​

• До складу команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного центру, які брали участь у проведенні комплексної оцінки, вчителі, адміністрація, практичний психолог, лікар, асистент вчителя, батьки.

​

• У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) засідання команди можуть проходити в режимі он-лайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі.

​

Організація роботи КППС

• У закладі наказом № від 09.2022 утворено 10 команд супроводу (для кожного учня з ООП) та наказом від 08.09.2022 №181 утворено команду психолого - педагогічного супроводу учня 5-В класу ________________, позаяк він був зарахований у заклад сьомого вересня.
• Команди психолого-педагогічного супроводу діють відповідно до Положення. Особливістю діяльності цих команд є індивідуальний підхід до вирішення завдань особистісного розвитку, навчання і виховання дитини.
• У закладі налагоджено ефективну співпрацю членів КППС, що передбачає взаємодію спеціалістів та дає змогу комплексно організувати процеси розвитку, виховання, навчання і соціалізації дітей.
• Впродовж 2022 –2023 н.р. проведено по 2 засідання команд супроводу, на яких затверджували ІПР та розглядали хід виконання ІПР за І семестр, визначали і корегували цілі і завдання для учасників.

Проблема, яку необхідно вирішувати

• Для організації інклюзивного навчання учня команда ППС впродовж двох тижнів з початку навчання складає індивідуальну програму розвитку дитини за формою, яка затверджена зазначеною вище постановою.
• На жаль, у більшості випадків це робота асистента вчителя.
• Під час складання ІПР важливо врахувати вимоги рівня підтримки.
• Розглянемо на прикладі ІІІ рівня підтримки (надається учням, які мають труднощі помірного ступеня прояву).

Способи підтримки

Адаптація (І – ІІІ рівень)

• адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі - адаптація) - зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами (далі - учні) без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання;

Модифікація (ІV - V)

• модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі - модифікація) - зміна змісту (шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо) навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання;

Реалізація індивідуальної освітньої траєкторії

• Питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками дитини чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами).
• Заява, зокрема, має містити обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми закладу освіти (її окремих освітніх компонентів).
• Відмову в задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

​

• Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

​

Індивідуальна програма розвитку

• Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних дитині психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, що надаються індивідуально та/або в груповій формі.

​

​

• У розробці ІПР беруть участь усі члени команди супроводу (Щоб ця справа дійсно стала колективною, під час розроблення наступних ІПР будемо працювати на гул-диску із правом доступу усіх членів команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП

• Індивідуальна програма розвитку підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти.
• Індивідуальна програма розвитку переглядається не рідше ніж двічі на рік та повинна враховуватися педагогічними працівниками під час освітнього процесу в інклюзивному класі.
• Індивідуальна програма розвитку зберігається в особовій справі учня три роки. Батьки (інші законні представники) учня можуть отримати копію індивідуальної програми розвитку на вимогу.

​

Індивідуальний навчальний план

• Також командами супроводу на основі робочого навчального плану було розроблено та затверджено на засіданні педагогічної ради від 15.09.2022 року (протокол №1) індивідуальні навчальні плани для кожного учня з ООП.
• Індивідуальний навчальний план учня має забезпечувати виконання ним освітньої програми закладу освіти та передбачати його участь у контрольних заходах, а також у разі необхідності враховує особливі освітні потреби учня, визначені за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки його розвитку.
• Індивідуальний навчальний план може визначати відмінні від визначених освітньою програмою закладу освіти послідовність, форму і темп засвоєння учнем освітніх компонентів.

​

• У разі здобуття освіти за екстернатною формою та формою педагогічного патронажу індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку, а у разі здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою - за бажанням учня та/або його батьків.

​

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття

• Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття можуть проводитися в індивідуальній чи груповій формі.
• Кількість осіб під час групових занять становить від двох до восьми з урахуванням індивідуальних особливостей учнів (однорідності порушень розвитку, віку тощо).
• Керівник закладу освіти або уповноважена ним особа складає та затверджує розклад проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).
• Розклад занять узгоджується з розкладом навчальних занять класу, в якому навчається учень, складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, затверджується керівником закладу освіти і не може призводити до перевантаження учнів.

​

Корекційно - розвиткові заняття з учнями відповідно до навчальних планів у І семестрі 2022-2023 н.р. проводили:�

• Клєщ Катерина Вікторівна., учитель-дефектолог, логопед:
• _____________ – 19 год. розвитку мовлення,
• _____________ – 14 год. корекції розвитку;
• _____________ – 30 год розвитку мовлення;
• _____________ – 14 год розвитку мовлення, 11 год. корекції розвитку, 8 год СПО;
• _____________ – 28 год розвитку мовлення; _____________ – 6 год. корекції розвитку, 4 год. розвитку мовлення;
• _____________ – 14 год. корекції розвитку;
• _____________ – 28 год. розвитку мовлення, 18 год. корекції розвитку).

• Іус-Епп Олександра Ігорівна, учитель-дефектолог, логопед:

​

• _____________ – 32 год. розвитку мовлення, 32 год. корекції розвитку;
• _____________ – 30 год. корекції розвитку, 28 год. СПО).
• Павліш Н.В., учитель фізкультури, реабілітолог – лікувальна фізкультура :
• _____________ – 15 год,
• _____________ – 10 год.,
• _____________ – 7 год.,
• _____________ – 2 год.).

​

• Вакансія: корекція розвитку емоційно-вольової сфери

• Облік проведених корекційно-розвиткових занять здійснювався в спеціальному журналі, який ведуть корекційні педагоги.
• Протягом І семестру не проводилися корекційно-розвиткові заняття з корекції емоційно-вольової сфери через відсутність відповідного фахівця.
• Не виконано план занять в окремих учнів тому, що батьки не змогли забезпечити можливість для дистанційних корекційних занять, зокрема у _____________, _____________, _____________, _____________, _____________, _____________.

​

Технологія спільного викладання в інклюзивному класі

• Спільне викладання є найпоширенішим підходом співпраці в інклюзивному класі між вчителем та асистентом вчителя. Спільне викладання-це така організація освітнього простору в класі, коли два педагога спільно проводять навчання в єдиному фізичному просторі.
• Спільне викладання вимагає ретельної підготовки навчального матеріалу; узгодження форм, методів навчання. Основним для співпраці вчителів є розподіл спільної відповідальності та обов’язків щодо усіх учнів класу.
• Для учнів це  означає, що є два вчителя. Один з учителів може вести заняття, другий спостерігати під час уроку або надавати допомогу в роботі.
• Спільне викладання передбачає таку форму роботи ,коли основний учитель визначає зміст освіти, методи навчання, навчальні види діяльності для усіх учнів, у тому числі й учнів ООП. Асистент вчителя надає підтримку окремим  учням, проводить навчальні  заняття з малими групами, спостерігає за учнем з ООП.
• Можливий варіант диференційованого викладання, коли більшість учнів у складі великої групи, а окремі учні працюють у малих групах (для отримання індивідуальної підтримки). Тоді вчитель бере на себе відповідальність за велику групу, асистент учителя працює з малою групою.
• Перевагами спільного викладання є можливість залучення всіх учнів класу до того чи іншого виду роботи під час уроку, урізноманітнення форм та методів викладання навчального матеріалу, ефективний моніторинг актуальних потреб учнів, реалізація індивідуального супроводу дитини з ООП.

​

Підтримуюче викладання

• Актуальна на початкових етапах спільного викладання.
• Вчитель визначає організацію, зміст та цілі уроку, вміння та навички, якими мають оволодіти учні. Асистент вчителя проводить окремі фрагменти уроків з малими групами, допомагає учням під час їхньої роботи над завданнями, додатково пояснює завдання, допомагає записати відповіді, особливо приділяючи увагу учням з ООП.
• Не потребує багато часу для спеціального планування.
• Применшується значення асистента вчителя, що, з часом, викликає втрату довіри до нього;
• Підвищується рівень залежності учнів від асистента вчителя, що не сприяє розвитку самостійності у дітей з ООП;
• Вчителем все менше враховуються ООП дітей.

​

Паралельне викладання

• Вчитель та асистент одночасно працюють з групами учніву класі.
• Зменшується кількість учнів, з якими працює один учитель, що дає змогу індивідуалізувати навчальний процес, шляхом залучення асистента, і краще врахувати потреби учнів.
• Навчальний зміст для груп може бути як однаковим так і змінюватись.
• Проводиться регулярний моніторинг процесу. При цьому між учителем та асистентом повинен відбуватись обмін спостереженнями за прогресом у виконанні завдань учнями, насамперед учнів з ООП, та іншими важливими моментами, оскільки фахівці працювали окремо і не могли спостерігати один за одним.

​

Додаткове викладання

• Застосовуватись тоді, коли асистентові необхідно підсилити та додатково пояснити той матеріал, що викладає вчитель.
• Асистент вчителя в ході уроку може повторювати інформацію від учителя іншими словами, проводити попереднє заняття для учнів які мають ООП, брати участь у представленні навчального матеріалу.
• Можливість для асистента отримати необхідну практику та підвищити впевненість у власних силах.

Викладання в команді

• Основною характеристикою є одночасне ведення уроку вчителем та асистентом.
• Педагог та асистент подають навчальний матеріал одночасно по черзі, підтримуючи один одного. Таким чином учні сприймають обох педагогів, як професіоналів.
• Асистент вчителя несе таку ж відповідальність як і вчитель за представлений матеріал.
• Ефективність залежить від рівня довіри та комфортних взаємовідносин між вчителем та асистентом; вони мають бути готовими до узгодження стилів викладання.