Проблеми адаптації, як витоки ситуації булінгу
Сологуб Наталія Миколаївна
практичний психолог НВК №143
Текст слайда
Текст слайда
Мета:
Явище булінгу надзвичайно поширене у сучасній школі, вчителі, соціальні педагоги, психологи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно реагувати.
Запобігання та профілактика випадків шкільного насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до низки руйнівних наслідків, а саме:
Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник)
Форма психічного насильства у вигляді утиску, дискримінації, цькування, травлі, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного та психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей, які не здатні захистити себе в даній ситуації.
Булінг - явище глобальне і масове.
Булінг – це навмисне, повторюване, тривале фізичне або психологічне насильство, яке чинить одна особа або група осіб, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні) стосовно до особи, котра нездатна захистити себе в даній ситуації, з усвідомленим бажанням завдати болю, залякати або спричинити стрес іншій особі. Національна Асоціація шкільних працівників США дає наступне визначення поняття булінгу: «Булінг – це динамічні і повторювані моделі вербальної або невербальної поведінки, що здійснюється одним учнем або групою учнів стосовно до іншого учня, спрямовані на навмисне нанесення шкоди, при наявності реальної різниці в силі».
Підґрунтям булінгу на основі нетерпимості є упереджене ставлення до певної особи або групи осіб через їх релігію, расу, походження, сексуальну орієнтацію, фізичні чи психічні вади.
Хейзинг, як форма агресивної поведінки, зазвичай полягає у залякуванні та приниженні у процесі посвяти або прийняття до певного клубу, групи, спортивної команди
Булінг характеризують чотири головні компоненти:
- по-четверте: булінгова поведінка є навмисною.
- по-третє: булінг відбувається у взаємостосунках, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;
- по-друге: булінг здійснюється систематично;
- по-перше: це агресивна і негативна поведінка;
Мотивацією до булінгу стають
Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, при недостатній увазі з боку дорослих тощо; як крайня міра, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб, і у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні. Булінг у шкільному середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свого мікросоціуму.
Рольова структура булінгу має три елементи
Виходячи із практичних спостережень, можна визначити наступні форми шкільного булінгу
�Фізичний шкільний булінг : �
умисні поштовхи, удари, стусани, побої нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін. Серед характерних ознак фізичного булінгу можна виокремити: сліди від ударів, гематоми, синці, подряпини, порізи, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі. Коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент
�Сексуальний булінг:
Є підвидом фізичного та означає дії сексуального характеру. Його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це дорослим, замикається у собі, постійно плаче насамоті, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду.
�Психологічний шкільний булінг:
Насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.
До цієї форми можна віднести:
Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску. А втім, ця різниця дуже відносна.
Вербальний булінг
образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини), задерикуватість, ігнорування або ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом), психологічне приниження, погрожування тощо. Для дітей, які зазнали проявів вербального булінгу характерні наступні ознаки: вони часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом, знервовані або відсторонено замкнуті, прикидаються хворими, щоб уникнути відвідування школи, мають яскраво виражені прояви страху, нервові тики, нічні скрикування, відлюдькуватість, замкнутість.
вимагання (грошей, коштовних або інших речей, їжі, примус що-небудь вкрасти);
Кібербулінг
Новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає: приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі та ін.).
Серед характерних ознак кібербулінгу можна визначити наступні: дитина дуже багато часу перебуває в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, буває при цьому знервованою, полохливою, сумною та тривожною, в дитини проблеми зі сном, вона проситься залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять. Іноді це може бути її єдиним способом соціалізації.
Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску. А втім, ця різниця дуже відносна.
У своїй загальновідомій книзі «Булінг в школі: що ми знаємо і що ми можемо зробити?», норвезький психолог Дан Ольвеус визначає наступні типові риси учнів, схильних ставати булерами, або булі:
Адаптація – процес активного пристосування дитини до вимог нового середовища за допомогою різноманітних засобів �(О.Савченко)
Діфгностичні методики
Фурман А. В. “ Методика визначення особистісної адаптованості школярів ” - Основні показники: рівень особистісної адаптованості до школи, сім’ї, колективу та своєї поведінки, власного «Я».
З. Карпенко ДВОР - визначення особливостей вад особистісного розвитку: рівня тривожності, агресивності, імпульсивності, асоціальної поведінки, замкнутості та екстернальності.
В. Киричук - Діагностичний комплекс «Соціум» – визначення соціального статусу особистості у класному колективі, діагностика соціального розвитку.
Д. Лампен - методика "Дерево"
Рівні особистісної адаптації за методикою А. Фурмана
Вид адаптації | Рівні функціонування особистісної адаптованості | Показники адаптованості |
І. Адаптованість | а) максимальний б) дуже високий в) високий г) середній д) низький | 75 балів 73-74 69-72 64-68 57-63 |
ІІ. Неадаптованість | а) неочевидний б) очевидний | 50-56 40-49 |
ІІІ. Дезадаптованість | а) ситуативний б) стійкий очевидний в) критичний г) суперкритичний | 30-39 21-29 0-20 - 75- 1 |
Показники особистісної адаптованості учнів 5 класів
Вид адаптації | 5-А | 5-Б | 5-В | 5-Г |
Адаптованість | 72% | 49% | 50% | 39% |
Неадаптованість | 19% | 22,5% | 38% | 52% |
Дезадаптованість | 9% | 22,5% | 9% | 9% |
Не визначені | - | 6% | 3% | - |
Інтерпритація тесту Д. Лампена
5-Б
5-Б
5-Б VS 4-Б
5-Б VS 4-Б
5-В
5-В VS 4-В
Вади особистісного розвитку �5 класів