Тектонічна будова території України

Тектонічні структури – це великі ділянки земної кори, які обмежені глибинними розломами.

Платформа �стійка, малорухлива, вирівняна ділянка літосферної плити

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Плита

Западина

Щит

Горизонтальна будова платформи �(за потужністю осадового чохла):

1. Східноєвропейська давня докембрійська платформа

1) Блоки платформи складені магматичними породами

​

• Український щит (УЩ)
• Воронезький масив (ВМ)

2) Блоки платформи складені осадовими породами

​

• Волино-Подільська плита (ВПП)
• Львівсько-Волинська западина (ЛЗ)
• Припятський прогин (ПрП)
• Причорноморська западина (ПЧЗ)
• Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)
• Донецька складчаста споруда (ДСС)

2. Молоді палеозойські платформи (плити):

Скіфська та Західноєвропейська

Рухомі (складчасті, геосинклінальні) пояси �видовжені ділянки між літосферними плитами, у межах яких проявляються інтенсивні горизонтальні та �вертикальні рухи.

​

у межа рухомих поясів виділяють

• складчасті споруди (1),
• крайові (передгірні) (2)
• та міжгірні прогини (3)

​

Середземноморський рухомий пояс

1) Карпатська складчаста система:

• Карпатська покривно-складчаста споруда (КПСС)
• Передкарпатський прогин (ПКП)
• Закарпатська западина (ЗКЗ)

2) Кримська складчаста система

• Складчасто-брилова споруда Гірського Криму
• Індоло-Кубанський прогин
• Чорноморська западина

Тектонічна будова території України

УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ є піднятою ділянкою платформи

УЩ займає близько 45% площі України; є виступом докембрійського фундаменту Східноєвропейської платформи. Геологічні структури фундаменту утворюють два поверхи: архейський (віком 4...2,6 млрд. р.) та нижньопротерозойський (2,6-1,6 млрд. р.). Після утворення платформи (1,6 млрд. р. тому) в періоди тектонічної активізації протікало формування посторогенних інтрузій (Коростенський і Корсунь-Новомиргородський плутони; Приазовський комплекс лужних порід); утворення внутрішньоплатформенних рифтів (Овруцького, Волино-Оршанського).

​

​

​

​

​

Схема блокового розподілу Українського щита

1 – мегаблоки Українського щита

(1 – Приазовський, 2 – Середньо-Придніпровський,

3 – Кіровоградський, 4 – Росинсько-Тикичський,

5 – Дністровсько-Бугський, 6 – Північно-Західний);

2 – міжблокові шовні зони (1 – Оріхово-Павлоградська,

2 – Інгулецько-Криворіжська, 3 – Голованевська);

3 – основні глибинні розломи;

4 – границя Українського щита;

5 – архейські зеленокам'яні структури;

6 – ранньопротерозойські габро-гранітні масиви;

7 – середньопротерозойсі габро-гранітні плутони;

8 – границі мегаблоків.

Відслонення гранітів (Житомирська область)

Волино-Подільська плита (ВПП)

Фундамент ВПП складається з магматичних і метаморфічних гірських порід архейського та ранньопротерозойського віку, розчленованих на окремі блоки. У структурному відношенні плита поділяється на моноклінальний схил УЩ і палеозойський прогин – Галицько-Волинську синеклізу, в межах якої фундамент залягає на глибині 7000 м. У геоморфологічному відношенні в межах ВПП виділяються Волинська і Подільська височини, Поліська низовина і пасмо горбистих піднять – Розточчя. Потужність чохла ВПП коливається від 2000 до 2500 метрів.

​

​

Карта-схема розташування ВПП

1 – Волино-Подільская плита, 2 – західний схил УЩ,

3 – північно-західна частина Східно-Європейської платформи,

4 – Предкарпатський прогин

Нижньопалеозойські відклади (Хмельницька область)

Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)

У рельєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина. ДДЗ знаходиться під осадовими породами на глибині до 12 км, що є однією з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. З породами девонського і кам'яновугільного періодів пов'язані родовища нафти і газу, а також солі, що поховані під іншими осадовими породами.

Причорноморська западина (ПЧЗ)

У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. Западина знаходиться на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 600-3200 м, вище нагромадились палеозойські, мезозойські і кайнозойські відклади.

Донецька складчаста область (Донецький кряж)

Виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною – кряжем. Там на поверхню виходять девонські і карбонові (кам'яновугільні) породи. Це структура герцинського горотворення. З товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля.

​

Карпатська складчаста структура

В Україні розташована східна частина Карпатської складчастої системи. Основними структурними елементами системи є:

• Карпатська покривно-складчаста споруда (більш древня частина — Внутрішні Карпати — представлені Мармарошським масивом, та Зовнішні Карпати, які представлені системою, кулісоподібно розміщених її покривів, що утворились внаслідок насування осадових порід колишнього Карпатського басейну на схід, у бік Східноєвропейської платформи). Мармарошський масив складений кристалічними породами протерозойського віку та осадовим мезокайнозойським чохлом. Тут є родовища марганцю, виробного каміння. Зовнішні Карпати складені крейдово-палеогеновим флішем потужністю до 5-9 км, бідним на корисні копалини. Покривно-складчаста споруда відповідає у рельєфі Українським Карпатам.
• Передкарпатський прогин, виповнений осадовими породами неогену. Багатий на родовища вуглеводнів, кам’яної і калійної солей, озокериту, сірки, будматеріалів тощо. Відповідає в рельєфі Передкарпатській височині.
• Закарпатський прогин (східна частина), заповнений осадовими і вулканічними породами неогену. З осадовими породами пов’язані родовища солі, газу, бурого вугілля. З породами Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма, який відповідає зоні Закарпатського розлому (андезитами, базальтами, туфами тощо), пов’язані родовища поліметалів (в т.ч. золота), бариту, ртуті. У рельєфі відповідає Закарпатській низовині та Вулканічному хребту.

​

​

Рахівський кристалічний масив

Складчаста споруда Гірського Криму

У межах складчастої споруди (мегаантиклінорію Гірського Криму) виділяють ядро (що утворилось в мезозої, в кіммерійську складчастість), а також її східне продовження (Керченський півострів), та північне продовження (монокліналі передгірних пасом). Формування східного і північного продовжень та обновлення (підняття) споруди Гірського Криму відбувалось під час альпійської складчастості — горотворних процесів на початку неогену. Одночасно південне крило споруди опустилось при формуванні Чорноморської глибоководної западини. Утворився Індоло-Кубанський прогин (у рельєфі він відповідає південній частині дна Азовського моря і північній частині Керченського півострова).

Рифові вапняки (гора Сокіл біля Судака)

Медвідь-гора – самий відомий лаколіт Кримських гір

Тріасово-нижньоюрський фліш