Відповідають на одне питання

Є одним членом речення

Позначають видові поняття

Можуть мати узагальнююче слово

Мають інтонацію переліку

Підмети: На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени (А.Шиян).

Присудки: А море знай собі гуляє, і не кипить, і не горить (Л.Глібов).

Додатки: В ній чебреці, і пшениці, й овес напоєні теплом (А.Малишко).

Означення: На липах з'явилося свіже, молоде, пахуче листя (В.Собко).

Обставини: І вдень, і ввечері там соловей співав (Л.Глібов).

За допомогою сполучників сурядності (сполучниковий) Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері… (Панас Мирний).

За допомогою сполучників та інтонації (змішаний) Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах

За допомогою інтонації переліку (безсполучниковий) Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський).

Поширеними У небі сонце і весна, і журавлинний крик

Непоширеними Мандрували гайдамаки лісами, ярами

Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики.

Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторювальними сполучниками: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).

Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний).

Між парами однорідних членів: За вітром слава полетіла по всіх усюдах і кутках, по байраках і садках (Глібов).

Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш).

Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються: Летів і танув сніг (М. Рильський).

Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).

У стійких словосполученнях: ні те ні се, і так і сяк, і туди і сюди, ні риба ні м'ясо, ні живий ні мертвий, ні в тин ні в ворота: Світ який – ні краю ні кінця! (В.Симоненко).

Однорідними означення є тоді, коли кожне з них безпосередньо характеризує означувальний іменник. Вони зв’язані між собою інтонацією переліку, між ними можна поставити сполучник і. На липах з’явилося свіже, молоде, пахуче листя кожне Однорідними називаються такі означення, які, виражаючи споріднені ознаки, стосуються одного слова і характеризують його з одного боку (кольору, розміру, зовнішнього вигляду, внутрішніх якостей тощо).

Неоднорідними називаються означення, які характеризують предмет з різних боків. Неоднорідні означення найчастіше виражаються сполученням якісного і відносного прикметників, а також займенником і прикметником чи дієприкметником. Однорідність та неоднорідність означень залежать від значення і змісту речення, від смислового навантаження наступного означення в реченні. Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні (Ю. Мушкетик). 

• Після узагальнювального слова перед однорідними членами (після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад; у такому разі перед цими словами треба ставити кому, а після них – двокрапку)
• Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі.
• Багато поетів, а саме: Б. Олійник, Л. Костенко, П. Тичина – оспівували давню й нову красу Києва.

Двокрапка

• Після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом
• Тонкі брови, русяві дрібні кучері, тонкий ніс, рум'яні губи – усе дихало молодою парубочою красою

Тире