Тема: Біологічні і соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.�

• На ранніх етапах еволюції людина була повністю включена до екосистем, і на її розмноження значно більшою мірою впливали біологічні аспекти (особливості власної біології та взаємозв’язок з іншими видами) та абіотичні фактори (температура та осади), ніж соціальні.

• Дуже значний вплив мали хвороби, голод, напади хижаків, висока дитяча смертність, а також обмеженість території зі сприятливими кліматичними умовами відповідно до фізіологічних можливостей.

�

• 1) Статеве дозрівання настає достатньо пізно:
• для жінок — у 17-19 років,
• для чоловіків — у 18-20 років.

​

Біологічними аспектами регуляції розмноження людини в наш час є:

• 2) Періоди розмноження не мають сезонної циклічності.
• У жінок цикл дозрівання яйцеклітини становить приблизно 28 днів і триває в середньому з 12 до 45 років.

• У чоловіків дозрілі сперматозоїди утворюються постійно починаючи в середньому з 14 років і до старості.
• Отже, діти можуть народжуватися протягом усього року.

​

• 3) Після народження дитини цикл дозрівання нових яйцеклітин відновлюється через кілька місяців. Тож теоретично жінка може народжувати дітей з різницею в 1-1,5 року.

​

• З розвитком культури, науки та техніки більш значну роль почали відігравати соціальні чинники. А біологічні механізми зменшили свій вплив, утім, не втративши його повністю

Соціальні аспекти регуляції розмноження людини в наш час такі:�

• 1) Через соціальні фактори жінки найчастіше народжують дітей після 18 і до 38 років. Хоча запліднення можливе на кілька років раніше і пізніше.

​

• 2) Жінки зорієнтовані за піклування про дитину й через економічні труднощі найчастіше народжують 1-2 дитини.

​

• 3) У наш час жінки спочатку прагнуть побудувати кар’єру, а потім народжувати дітей. Тому народження першої дитини відкладається до 30 років.

• 4) Жінкам не рекомендують народжувати дитину з різницею менше ніж 2 роки задля повного відновлення організму. Оптимальною є різниця в 6 років.

​

• Розвиток медицини дозволив значно зменшити небезпеку найбільш небезпечних інфекційних захворювань — чуми, холери, віспи. їхні збудники продовжують існувати у природі, але вірогідність проникнення у людські популяції є дуже малою завдяки діяльності спеціальних служб. Однак свій внесок роблять СНІД, пріонові захворюванні та інші.

​

• Також значно подовжено середню тривалість життя (71 рік, за останніми даними для Україні). Зменшено дитячу смертність — особливо порівняно з давніми часами та середньовіччям, коли смерть у дитинстві була чимсь звичним.

• На зміну багатодітним сім’ям прийшли сім’ї з 1-2 дітьми.

• Поява ефективних засобів контрацепції також дозволила більш точно планувати кількість дітей у сім’ї.

• Також існують культурні традиції стосовно кількості дітей, застосування контролю народжуваності й багатодітності