Паоло Коельо�«Алхімік»

◤

Естетичні погляди П. Коельйо:

• у кожного своє особисте призначення в житті, і через це людина живе у світі;
• • якщо ти чогось бажаєш, то Всесвіт сприятиме тому, щоб твоє бажання здійснилося;
• • кожному дано дар — можливість вибору. Для того, хто не використав цей дар, він стає прокляттям,— інші будуть завжди обирати за нього;
• • усе, що відбувається в теперішньому, впливає на майбутнє та є спокутою минулого;
• • користайся кожною миттю, аби потім не каятись і не шкодувати за тим, що проґавив свою молодість;
• • на світі немає нічого абсолютно помилкового. Навіть зламаний годинник двічі на добу показує точний час.

◤

Найвідоміші твори письменника:

• «Щоденник мага» (1987 р.)
• «Бріда» (1990 р.)
• «П’ята гора» (1996 р.)
• «Книга Воїна світла» (1997 р.)
• «Вероніка вирішує померти» (1998 р.)
• «Одинадцять хвилин» (2003 р.)
• «Заїр» (2005 р.)
• «Відьма із Портобелло» 92007 р.)
• «Переможець залишається сам» (2009 р.)

​

◤

Цікаві факти про Паоло Коельо

• Його книги перекладені на 67 мов і видані у 150 країнах світу.
• Він — Кавалер ордена Почесного легіону (Франція).
• Особливий радник ЮНЕСКО з питання «Міжкультурного і міжрелігійного діалогу»
• Член Бразильської Академії Мистецтв
• У 2006 р. став Послом Миру ООН
• Володар 25 міжнародних премій і нагород.

​

◤

• У Бразилії створено Інститут Паоло Коельйо, який фінансується виключно за рахунок авторських гонорарів митця, що надає підтримку людям похилого віку з бідних прошарків населення й опікується 270 дітьми.
• • World Economic Forum, почесним гостем і лектором якого Коельйо є впродовж більш ніж 5 років, винагородив митця Crystal Award 1999.
• • У квітні 1999 р. Папа Римський Іоанн Павло ІІ удостоїв Паоло Коельйо аудієнції у Ватикані.
• • У липні 1999 р. на визнання літературної діяльності Державна Рада Іспанії нагородила митця Золотою медаллю Галіції.
• • В березні 2000 р. французький уряд вручив письменникові орден Почесного легіону.
• • Паоло Коельйо — спеціальний радник програми ЮНЕСКО «Духовна конвергенція і міжкультурний діалог».

◤

• • Коельйо — перший не мусульманський письменник, який відвідав Іран від часів революції 1979 р. Після його візиту в червні 2000 р. міністр з питань культури й ісламу Ірану Мохаджерані вперше дозволив друкувати твори зарубіжного письменника.
• • У червні 2001 р . митець брав участь у Расселовському Трибуналі з прав людини в Берліні, на якому було розглянуто питання необґрунтованого поміщення до психіатричних закладів
• • Письменник є членом комісії «Свобода Думки» при Берлінському університеті.
• • У серпні 2001 р Коельйо відвідав дитячий літній табір, де зустрівся із молоддю Боснії, Герцеговини та Югославії.
• • Нагороджений премією ВАМВІ-2001 в галузі культури. ВАМВІ — одна з найпрестижніших нагород Німеччині (поміж решти її лауреатів — акторка Катрін Деньов і колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані).
• • 2000 року в Ірландії створено документальний фільм «Сім днів із Паоло Коельйо».

​

◤

• Роман-притча — великий епічний твір із повчальною ідеєю морально-етичного плану «Алхімік» — твір постмодернізму, тому йому притаманна мутація жанрів, часу, іноді й простору. У творі є елементи оповідання, пригодницького роману, мемуарів, алхімічних і філософських трактатів, біблійних текстів, нарису, міфу, але літературознавці визначили його як роман-притчу.

◤

«Алхімік»�

• Рік написання – 1998
• Жанр – роман — притча.
• Головна думка книги «Алхімік»: «Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього».
• Твору “Алхімік” притаманні такі риси художнього стилю автора, як:
• притчовий характер;
• автобіографізм;
• синтез жанрів, простору, поєднання істин багатьох націй та релігій;
• лаконічність;
• філософічність;
• запозиченість сюжету та персонажів твору

◤

Чому Коельо назвав твір “Алімік”?�

• Назва роману досить проста і водночас незвичайна. Алхімія — середньовічне містичне вчення, спрямоване на пошук чудодійної речовини — «філософського каменя», за допомогою якого можна було б перетворити прості метали на золото, срібло та лікувати різні хвороби.
• «Алхімік» — назва символічна. Алхімія, як стверджував Коельо, не обмежувалася пошуком Філософського Каменя або, як його іноді називали, «червоного лева», чи створенням Еліксиру Безсмертя. Один із героїв твору — Англієць — так і не зміг осягнути таємниць алхімії, тому що не розумів головного: істинний Алхімік — це той, хто збагнув Душу Світу і знайшов там призначені для себе скарби, тобто зрозумів свій шлях у житті.
• Пауло Коельо добре розкрив філософію цих пошуків. Можливо, саме тому роман «Алхімік» називали ще «мудрою казкою». Це книга про мрії і бажання людини, яка поступово пізнавала свою мету в житті.

◤

Символи у творі “Алхімік”�

• Як і кожен постмодерновий твір, «Алхімік» глибоко символічний. Символіка розкривала сутність саме тієї Всесвітньої істини, про яку «забуло» людство. Ця істина прийшла через сон — це дзеркальне відображення реального життя, це спосіб, за допомогою якого людина спілкувалася з Богом.
• Через сон Бог послав людині Знаки, розгадавши які, вона мала зрозуміти істину, згідно з якою кожна людина повинна була виконати на Землі лише одну місію: навчитися Алхімії життя. А це означало — навчитися жити в гармонії зі світом, «зрозуміти, що наші долі і вся світова історія написані однією Рукою» — Рукою Творця. Усвідомивши свою роль у світобудові, людина повинна присвятити себе Богу і беззаперечно слідувати й коритися божественним законам. Тоді зникав будь-який страх перед смертю, бо душа людини вічна, як вічна світова Душа.

◤

Маршрут подорожі

◤

Схема композиції

◤

Істини, що відкрив Сантьяго

• Істина №1: «Пообіцяти те, чим не володієш, — значить ризикувати самим правом на володіння. Все на світі має свою ціну».
• Істина №2: «Ніколи не відмовляйся від своєї мрії. Дотримуйся знаків. Треба завжди знати,чого хочеш. Коли чогось сильно захочеш, увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твої бажання здійснилися.».
• Істина №3: «Всі ми – частинки Світової Душі. У будь-якій справі рішення — лише початок. Чим далі пройдеш своїм Шляхом, тим сильніше він буде визначати твоє життя. Не треба боятися невідомого, бо кожен здатен отримати те, чого хоче, отримати те, чого потребує. У кожного свій спосіб навчатися. Не поспішай. Їж в час їди, а наступить час шляху — відправляйся в дорогу. ».
• Істина №4: «Любов – це сила, яка трансформує і вдосконалює Світову Душу. Розгорни на будь-якій сторінці книжку, подивись на руки людини, дістань будь-яку карту із колоди, прослідкуй політ яструба в небі — неодмінно відшукаєш зв'язок із тим, чим живеш у цю хвилину. Зло не в тому, що входить у вуста людини, а в тому, що виходить із них. Люблять, тому що люблять. Любов доказів не визнає ».
• Істина №5: «Душа Світу – частина Душі Бога, а душа Бога – моя власна душа. Я здатен творити чудеса. Люди більше мріють про повернення, ніж про від’їзд. Є лише один шлях осягнути розумом — діяти. Найтемніший час — перед світанком Лише одне робить досягнення мрії неможливим — це страх невдачі. Що трапилося один раз, може, ніколи більше не повториться. Але те, що трапилося два рази, неодмінно трапиться і втретє. Де скарби, там буде і твоє серце».

◤

Образи твору у розкритті ідейного змісту

Якщо людина чогось дуже сильно прагне,

увесь Всесвіт приходить їй на допомогу

◤

Сантьяго

• Сантьяґо — вівчар. Отару він придбав завдяки гаманцю з трьома старовинними золотими, який батько знайшов у полі. Сантьяґо — іще юнак, майже дитина. До 16 років він навчався у семінарії: “Не розумію, як вдалося мені знайти Бога в семінарії. Це була спроба пізнання Бога та пильного дослідження людських гріхів”. Сантьяґо мав одну мрію — мандрувати. Мандри та пригоди Сантьяґо асоціюються із “Одіссеєю” Гомера. як Одіссей, вівчар долає своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож — у занедбаній напівзруйнованій церкві. Сантьяґо завдячує Всевишньому за Віру в Свою Стезю, за зустріч з Мельхіседеком, із продавцем порцеляни, з Англійцем, з Алхіміком і, головне,— з жінкою пустелі, яка змусила його повірити, що кохання ніколи не відокремить людину від її шляху.

◤

Фатіма

• Фатіма — незаміжня дівчина, уперше побачивши яку, Сантьяґо зрозумів, що це його доля. Вона вказала, де живе АЛХІМІК. Наступного дня Сантьяґо чекав на неї біля колодязя і, коли вона прийшла, одразу запропонував Фатімі одружитися. Вони зустрічалися біля колодязя впродовж місяця, він їй про все розповів. Вирушаючи з Алхіміком на пошуки пірамід, уночі хлопець прийшов до Фатіми, і та пообіцяла чекати його. Образ дівчини для Сантьяґо був дороговказом у житті, оскільки думки про неї надавали йому впевненості та сил на шляху до мети: він знав, що є людина, яка чекає на нього. Знайшовши зрештою скарб, він був щасливий і готовий повернутися до Фатіми.

◤

Мельхіседек

• Мельхіседек — це архетип (за К. Ґ. Юнґом) Духа в образі старого мудреця. Він з’являється у книзі немов маг (Мельхіседек уже прочитав саме ту книгу, що її Сантьяґо виміняв у місцевого священика й щойно розпочав читати; він цар і правитель дивного Салима; він звідусіль; він читає думки та історію життя вівчаря, мов книгу; старий промовляє до Сантьяґо притчами й повчальними історіями; він з’явився у слушний час, щоб допомогти хлопцеві йти за своєю Долею й ані на крок не відступати від мети).
• Мельхіседек зізнається, що з’являється лише тоді, коли обранець Долі вже готовий впасти у розпач

◤

Алхімік

• Алхімік також з’явився тоді й там, де герой перебуває у “безнадійній та ризикованій ситуації, із якої його може вивільнити лише... щасливий випадок”. Саме Алхімік підбадьорив Сантьяґо, коли хлопець перебував на роздоріжжі. На що очікувати: чи завтра справдиться його видіння про вояків, які захоплюють оазис, чи він залишиться без голови? Саме Алхімік веде героя крізь пустелю далі до пірамід, саме Алхімік навчив юнака розуміти, що “Душа Бога — його власна душа” й він здатний творити дива. Алхімік — це той самий Мельхіседек, той самий архетип Духа в образі старого мудреця, мага, учителя. Він лише трохи змінив зовнішній вигляд, а спосіб життя — той самий: за чутками, йому понад 200 років, мешкає в пустелі Сахарі в оазі Ель-Фаюм, але й тут він людина-легенда (“навіть ватажки племен не можуть побачити його, коли забажають. Вони зустрічаються, коли цього хоче він”), яка “володіє всіма таємницями світу”, “розмовляє із джинами”, “лікує всі хвороби” тощо.

◤

Алхімія — лженаука; �алхіміки асоціювалися із шарлатанами, лжевченими, які марнували життя й зусілля, прагнучи перетворити інші метали, речовини в золото. �У цьому творі, алхімік — той, хто знаходить філософський Камінь, Еліксир Життя.

◤

• «Алхімік» — це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами, а Сантьяго — це сам Пауло Коельо. Адже сюжет твору тісно переплітався з багатьма епізодами із життя митця: наприклад, заперечення батьківських вимог щодо побудови життя Пауло; бажання досягти мрії — стати письменником. Можливо, саме за це Пауло Коельо і називали «алхіміком», яким став і Сантьяго.

◤