АРХІТЕКТУРА СВІТУ

РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ

• Романський стиль (від лат.— римський) — стиль середньовічного західноєвропейського мистецтва Х-ХІІ ст. (у низці, країн — ХНІ ст.). Головна роль у романському стилі належала суворій, фортечного характеру архітектурі. Монастирі, церкви.Замки розташовувались на височинах, піднесених над місцевістю. Церкви прикрашали розписами і рельєфами, які в умовних, експресивних формах виражали могутність Бога. Разом із тим напівказкові сюжети, зображення тварин і рослин належали до народної творчості.

Норманська фортеця. Франція.

Замок Сюллі. Франція.

Пізанська вежа та собор

Церква Нотр-Дам-ля-Гранд

ГОТИКА

• Готика (від італ.— готський) — художній стиль (між XII і XV-XVI ст.), що завершив розвиток середньовічного мистецтва в Західній, Центральній і частково Східній Європі. У готиці відбилися кардинальні зміни у структурі середньовічного мистецтва. Основним архітектурним типом став готичний собор: каркасна система готичної архітектури (стрілчасті арки спираються на стовпи) дозволила створювати небачені за висотою й обсягом інтер'єру собори, прорізувати стіни величезними вікнами з багатобарвними вітражами. Спрямованість соборів угору виражено гігантськими 'ажурними вежами, стрілчастими вікнами і порталами, складним орнаментом. Розвивалися містобудування і громадська архітектура (житлові будинки, ратуші, міські ратуші з декором).

Собор Нотр-Дам в Парижі

Кентерберийський Собор, Англія.

Собор в Реймсі

Собор в Кельні.

РЕНЕСАНСНИЙ СТИЛЬ

• Ренесансний стиль (фр. — відродження) виник і розвинувся в Італії в XIV—XVI ст. Характерні риси Ренесансу: світський характер, гуманістичний світогляд, звернення до культурної спадщини античності. В архітектурі важливішу роль почали відігравати світські споруди — громадські будівлі, палаци, міські будинки. Використовуючи ордерне розділення стіни, аркові галереї, колонади, бані, архітектори надали своїм будівлям величної ясності, гармонійності й зробили їх відповідними людині.

Палаццо-Піті.

Флоренція.

Церква і монастир�Палладио, 1566�Венеция

Вілла Ротонда

Італія

Церква Санта-Марія.�Флоренція.

Собор Святого Петра

Ватикан

Палац

Вендрамін Колерджі,

Венеція

БАРОКО

• Бароко (італ. Ьагоссо, дослівно — химерний, дивний) — один із головних стильових напрямів у мистецтві Європи й Америки кінця XVI — середини XVIII ст. Тяжів до «великого стилю», відобразив уявлення про складність, різноманітність, змінність світу. Бароко властиві динамічність образів, афектація, потяг до величі й пишності, до поєднання реальності та ілюзії, до злиття мистецтв (міський і садово-паркові ансамблі). Для архітектури бароко характерні просторовий розмах, злиття, текучість складних, зазвичай криволінійних форм.

Цвінгер Пеппельманн,

Німеччина.

Зимовий Палац, Україна

Церква Сан Карло.

Рим, Італія.

РОКОКО

• Рококо (фр. — уламки каменів або мушлі) — стиль у європейському мистецтві першої половини XVIII ст. Для рококо характерне заглиблення у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних і пасторальних сюжетів. У мистецтві рококо панує граційний, вибагливий орнаментальний ритм. Декоративне мистецтво за вишуканістю, красою асиметричних композицій, за духом комфорту й уваги до особистої зручності належить до найвищих досягнень мистецтва XVIII ст.

​

Португалія. Палац Келуш і парк в стилі рококо.

КЛАСИЦИЗМ

• Класицизм (від лат.— зразковий) — стиль і напрям у літературі й мистецтві XVII — початку XIX ст., який звернувся до античної спадщини як до норми й ідеального зразка. Класицизм сформувався в XVII ст. у Франції. У його основі лежить уявлення про розумну закономірність світу, про красу природи. Архітектурі класицизму притаманні чіткість і геометричність форм, раціональна зрозумілість планування, поєднання гладенької стіни з ордером і стриманим декором.

​

Собор Святого Павла.

Лондон, Великобританія.

Пантерн.

Франція, Париж.

Церква La Madeleine у Парижі

Будинок Пашкова.

Москва, Росія.

МОДЕРН

• Модерн (фр.— найновіший, сучасний) — стильовий напрям у європейському й американському мистецтві кінця XIX — початку XX ст. Представники модерну використовували нові технічно-конструктивні засоби, вільне планування, своєрідний архітектурний декор для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будинків, усі елементи яких були підпорядковані єдиному орнаментальному ритму й образно-символічному задуму. Декоративне мистецтво модерну вирізняє поетика символізму, декоративний ритм гнучких текучих ліній, стилізований рослинний орнамент.

​

ЕЙФЕЛЕВА ВЕЖА В ПАРИЖІ

�

​

Барселона

Деталь приміщення

Антоніо Гауді

Головне творіння Антоніо Гауді -�собор Саграда Фамілія. Барселона.

1884-1926гг

• Вілла Жаннере-Перре в Ла-Шо-де-Фон, побудована архітектором для своїх батьків

Вілла Жаннере-Перре в Ла-Шо-де-Фон, побудована архітектором для своїх батьків Ле Корбюзьє

​

Поява хмарочосів на Американському континенті стала справжньою сенсацією. Перший хмарочос чиказького архітектора Луїса Саллівена викликав справжній переворот

Райт. Будівля музею сучасного мистецтва Гуггенхейма в Нью-Йорку

​