Особливості підготовки до НМТ 2025 з української літератури. Опрацювання проблемних для учнів тестових завдань �

Клімова С.В., методистка Центру методичної та аналітичної роботи

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Програма НМТ-2025 року:

наказ Міністерства освіти і науки України

від 26.06.2018 р. № 696

ПРОГРАМА

ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

результатів навчання З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ,

здобутих на основі повної загальної середньої освіти

https://osvita.ua/doc/files/news/9/946/Ukrmova.pdf

Комп'ютерний формат: варто зважати на те, що це будуть завдання, продемонстровані на екрані.

• Тест з української літератури налічуватиме 30 завдань різних форм: із вибором однієї правильної відповіді з п’яти варіантів (25 завдань), на встановлення відповідності («логічні пари») (5 завдань).

​

​

• Свій результат (тобто кількість набраних балів за правильно виконані завдання тесту з української літератури) учасники / учасниці тестування знатимуть після завершення роботи над НМТ. За таблицею переведення тестових балів результат буде переведено в рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.

опорні таблиці для підготовки до ЗНО з української літератури

https://erudyt.net/pidgotovka-do-zno/ukrainska-literatura/oporni-tablytsi-dlia-pidhotovky-do-zno-z-ukrainskoi-literatury.html

Національний мультипредметний тест у 2025 році складатиметься з двох блоків по два предмети.

• Другий блок після перерви складатиметься з завдань з історії України, яка є обов'язковою для усіх абітурієнтів, та предмета за вибором учасника тестування. Серед предметів за вибором учасник НМТ може обрати українську літературу.
• За виконання завдань блоку мультитесту з української літератури вступники зможуть отримати від 0 до 45 балів.
• Завдання з української літератури оцінюватимуть відповідно до схеми нарахування балів, застосовуваної в ЗНО. Тобто по 1 тестовому балу буде нараховано за кожну правильну відповідь на завдання з вибором однієї правильної відповіді та по 1 тестовому балу — за кожну правильно визначену «логічну пару» в завданнях на встановлення відповідності.

Покликання

Тематичні добірки

https://testportal.gov.ua/pidgotovka-do-nmt-2025/

https://testportal.gov.ua/demonstratsijni-varianty-nmt-2024/

https://zno.osvita.ua/ukrainian/tema.html

https://osvita.ua/test/training/materialy-instrumenty/76643/

https://lv.testportal.gov.ua/?page_id=1551

​

Твори з української літератури на НМТ 2025 року

https://osvita.ua/test/training/materialy-instrumenty/57770/

Подкасти з української літератури

https://osvita.ua/test/training/ukr-literature/

Словник літературознавчих термінів

https://osvita.ua/test/training/materialy-instrumenty/93630/

Демонстраційні варіанти для НМТ, які актуальні у 2025 році.

https://www.zgefcznu.in.ua/%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96-%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%BC%D1%82-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%B0/

​

​

Регулярно виконуючи тести ЗНО-ОНЛАЙН з української літератури за попередні роки, вступники зможуть повторити весь матеріал, застосовуючи його на практиці�

• Якщо при виконанні тих чи інших завдань будуть виникати питання щодо правильності відповідей, абітурієнти можуть виконати тестові завдання: https://zno.osvita.ua/multitest/tema.html

​

• Скористатися коментарями до тестів з української літератури минулих років https://zno.osvita.ua/ або пройти тематичні тести
• https://zno.osvita.ua/ukrainian/tema.html

​

• Крім того, працюємо з літературознавчими поняттями:

https://osvita.ua/test/training/materialy-instrumenty/93630/

​

​

Проблеми виникають з причини відсутності критичного мислення та практичного опрацювання тестових завдань

• Учень має знати хронологічні рамки: розуміти, що Григорій Сковорода – це бароковий письменник, а Михайло Коцюбинський – це модерний письменник.
• Приклад: окремі матеріали про епоху Бароко (XVII-XVIII ст) - https://shron1.chtyvo.org.ua/Isichenko/Istoriia_Ukrainskoi_literatury_epokha_baroko_XVIIXVIII_st.pdf
• Взаємні запитання – найпростіша технологія, яка дозволяє учням підготувати запитання для однокласника/ів і при цьому повторити матеріал.
• Гра «Малюнок на скелі». Учні зображують тільки одну річ, що символізує художній твір, пояснюють свій вибір. Наприклад, «Лісова пісня» Лесі Українка –сопілка, «Кам`яний хрест» В.Стефаника – хрест на горбі, бджола як символ праці, листи у новелі «Три зозулі з поклоном», місяць – золотий горіх («Різдво»).
• «Зв´язки» - учень створює схему символів, таблицю ключових цитат до художнього прозового твору, схему художніх образів до поетичного.
• ЛОГІЧНІ ЛАНЦЮЖКИ. «Метод місць», полягає в побудові схеми для кількох об'єктів, що запам'ятовуються

​

Асоціативне дерево цікавих життєвих фактів з біографії Лесі Українки�

блок-схеми, які візуалізують основні елементи аналізу художніх творів (наприклад, «Образна система «Слова про похід Ігорів», «Чорна рада», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Мина Мазайло» тощо)

літературно-критичні цитати, які не лише розвивають ерудованість учнів, а й використовуються в тестах ЗНО. Наприклад, «Павло Григорович Тичина – це «шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший наймузикальніший…» (О. Гончар).

Мотиви, які підтверджуємо цитатами:

О ПАННО ІННО - туга за втраченим коханням, що поєднується зі спогадами про нього

ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ…- вираження емоцій, які народжують в душі юного ліричного героя від почуття першого кохання; гімн коханню, радості буття, що невіддільне від природи.

Кларнетизм – світоглядна концепція П. Тичини, унікально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо.

​

Кларнетизм характеризують такі поняття: «кольоровий слух», «слуховий колір», аристократичність духу, поетичний всесвіт, філософська ідея всеєдності тощо.

Важливо знати персонажі, опис, характеристики, жанри. Навколо цього будуються ключові запитання

• Короткі тематичні тести в онлайн-тестувальнику на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти допоможуть попрактикуватися у виконанні завдань за тією чи тією темою, виявити прогалини й опрацювати їх.
• Онлайн-тренажери тестів пропонує платформа iLearn;
• На EdEra можна пройти курс з порадами щодо складання НМТ з української літератури;
• У проєкті “Вчися вухами” пропонують огляди творів та авторів, що допоможе краще запамʼятати інформацію.
• Prometheus надає безкоштовний доступ до курсу по підготовці до тестування з української літератури.

• Місія можлива. Іван Багряний “Тигролови” | 11 клас
• Вчися вухами
• "Український фашист” Євген Маланюк та його “Уривок із поеми” і “Напис на книзі віршів” | 11 клас
• Вчися вухами

​

• Василь Стус "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе", "Господи, гніву пречистого” | 11 клас
• Літературне зілля від Ліни Костенко. "Маруся Чурай" | 11 клас
• Вчися вухами

​

Давня українська література

• Література давнього періоду може бути складною для сприйняття, проте варто завжди памʼятати про головне в творі: персонажів, місця та основні події.

​

• Наприклад, у творах Сковороди особливу увагу варто звернути на мораль, а в уривках “Повісті..” на події, що відбуваються.

​

• “Повість минулих літ” (уривок про заснування Києва, уривок про помсту княгині Ольги),
• “Слово про похід Ігорів”,
• “Dе Ііbеrtatе” (Григорій Сковорода),
• “Всякому місту – звичай і права” (Григорій Сковорода),
• “Бджола та Шершень” (Григорій Сковорода).

Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття

• Іван Котляревський: “Енеїда” “Наталка-Полтавка”
• Тарас Шевченко:“Катерина”“Кавказ” “Сон (У всякого своя доля…)” “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” “Заповіт”
• Пантелеймон Куліш:“Чорна рада”
• Іван Нечуй-Левицький:“Кайдашева сім’я”
• Панас Мирний:“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – 1 та 4 частини;
• Іван Карпенко-Карий:“Мартин Боруля”
• Іван Франко:“Захар Беркут” “Чого являєшся мені у сні?..” “Мойсей”

Література ХХ століття

• Михайло Коцюбинський:“Тіні забутих предків” “Іntermezzo”
• Василь Стефаник:“Камінний хрест”
• Ольга Кобилянська:“Valse mélancolique”
• Леся Українка:“Соntra spem spero!” “Лісова пісня”
• Микола Вороний:“Блакитна Панна”
• Олександр Олесь:“Чари ночі” “О слово рідне! Орле скутий!..”
• Павло Тичина:“О, панно Інно…” “Пам’яті тридцяти” “Ви знаєте, як липа шелестить…”
• Максим Рильський:“У теплі дні збирання винограду…”
• Микола Хвильовий:“Я (Романтика)”
• Юрій Яновський:“Майстер корабля”
• Володимир Сосюра:“Любіть Україну!”
• Валер’ян Підмогильний:“Місто”
• Остап Вишня:“Моя автобіографія” “Сом”

• Микола Куліш:“Мина Мазайло”
• Богдан-Ігор Антонич:“Різдво”
• Олександр Довженко:“Зачарована Десна”
• Андрій Малишко:Пісня про рушник”
• Василь Симоненко: “Ти знаєш, що ти – людина…” “Задивляюсь у твої зіниці”“Лебеді материнства”
• Василь Голобородько:“Наша мова”
• Олесь Гончар:“Модри Камень”
• Григір Тютюнник:“Три зозулі з поклоном”
• Василь Стус:“Господи, гніву пречистого…”
• Іван Драч:“Балада про соняшник”
• Дмитро Павличко:“Два кольори”
• Ліна Костенко:“Страшні слова, коли вони мовчать” “Маруся Чурай”

​

МОДЕРНІЗМ

• Модернізм - загальна назва сукупності літературних тенденцій нереаліс­тичного характеру на межі ХІХ-ХХ ст.

​

Головні ознаки:

• перевага інтуїтивного, ірраціонального начала над логічно-раціональним;
• вищість таланту й мистецтва; • головним знанням уважалася не наука, а поезія, краса, що здатна проникати в глибини буття;
• звільнення мистецтва від практичних цілей («мистецтво для мистецтва») та від жорстких канонів.

Український літературний авангард�Український літературний авангард бурхливо розвивається протягом двадцятих років XX ст.

• Авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — умовний термін на означення загальних новаторських напрямів у художній культурі XX ст.
• Основні ознаки: руйнування традиційних форм і канонів, інтуїтивне сприйняття дійсності, суб’єктивізм, динамізм, фрагментарність, незвичайні виражальні засоби, новий тип героя — людини вольової, духовно активної.
• Авангардизм охоплює стильові течії: футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм, кубізм.

• Футуризм (від італ. futurismo та лат. futurum — майбутнє) — авангардистська стильова течія в літературі 10-30-х років XX ст. Ознаки футуризму: заперечення цінностей традиційної культури, нехтування традиційними жанрами й формами; урбаністичні мотиви й тема індустріального пейзажу; поетизація руху, швидкості; шукання зорових засобів зображення руху; текст без розділових знаків, великих літер; домінування дієслів на означення руху.
• У 1922 р. М. Семенко, який називав себе «футурорубом на незайманих лісах української літератури», розробив теорію панфутуризму (заперечення «старого» мистецтва).
• Яскравим представником літературного авангарду, основоположником і теоретиком українського футуризму є поет доби Розстріляного відродження Михайль Семенко.
• М. Семенко-імпресіоніст відтворює звук і колір, динаміку міста, змальовує його в різні пори року. Це дало підставу критикові В. Коряку сказати про нього, що він «всією творчістю споруджує в українській поезії культ урбанізму».

Усі етапи розвитку футуризму як авангардистської течії — кверофутуризм (1914), панфутуризм (1918-1927), а також діяльність футуристичної організації «Нова генерація» (1927-1931) — пов’язані з творчістю М. Семенка.

В українській літературі модернізм набув специфічних рис, ставши перш за все рухом до новітніх європейських течій. Українські модерністи: поети «Молодої музи» (П. Карманський, В. Пачовський, О. Луцький), «Української хати» (М. Вороний, О. Олесь, М. Євшан, Г. Чупринка).

У межах модернізму виділяють такі літературні течії:

• символізм,
• імпресіонізм,
• експресіонізм,
• футуризм,
• авангардизм (деякі вчені вважають авангардизм окремим явищем через його деструктивну направленість),
• сюрреалізм,
• неоромантизм.

​

• В українській літературі елементи імпресіонізму спостерігаємо у М. Коцюбинського

• Імпресіонізм.Напрям у мистецтві, відгалуження модернізму.

​

• Завдання імпресіонізму — передати світ таким, яким його відчуває автор, відтворити мінливі відчуття та переживання. Первісно виник у малярстві (назва — від картини К. Моне «Імпресія. Схід сонця»), у літературі чіткої поетики не виробив, наближаючись то до натуралізму чи реалізму (в прозі), то до символізму (в поезії).

​

• Основні риси: уривчастий, фрагментарний суб’єктивний опис, багатий кольоро- та звукопис, передача різних внутрішніх станів автора.

Експресіонізм Символізм �

​

• Напрям у мистецтві, відгалуження модернізму. Також уважається течією авангардизму. Протистоїть реалізму та імпресіонізму.
• Головним завданням експресіонізму є відображення максималізованого авторського переживання через напругу переживань та емоцій.
• Для експресіонізму характерні: загострена «нервова» емоційність, ірраціональність, гіперболічність, гротеск, фраг­ментарність письма, одноколірність чи протиставлення барв. Часто у творчості експресіоністів поєднуються зовні протилежні явища: буденність і космічність, вульгарність і пафос, пацифізм і революційність.
• Представники в українській літературі — В. Стефаник (окремі риси), Ю. Клен, М. Хвильовий, М. Куліш.

​

• Напрям у мистецтві, відгалуження модернізму.
• Основні риси: для символістів мистецтво не відображення життя (як для реалізму), а «медіум», посередник між цим світом і вищим ірра­ціональним, доступним лише на рівні інтуїції, через натяк і символ. Відповідно у творі за зовнішнім конкретним змістом пови­нен ховатися інший, таємний. ітература, на думку символіс­тів, є не функціонером, а самоцінним виявом прекрасного, тобто естетична функція ставилася на перше місце. В українській літературі символізм з’явився на початку XX ст.

​

• Повністю розкритися не зміг через несприятливі історичні умови, проте його риси бачимо в поезії представників «Молодої музи» (В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Чернецький) та «Української хати» (О. Олесь, М. Вороний, М. Євшан, Г. Чупринка), після революції — «Музагет» (П. Тичина, Д. Загул та ін.)

Неоромантизм Сентименталізм

• Стильова течія модернізму в українській літературі початку XX ст.

​

• Леся Українка називала його «новоромантизмом». На від­міну від класичного романтизму, який проголошував розрив між дійсністю та ідеалом, неоромантизм вважав за можливе їх поєд­нання завдяки силі волі людини, її потягу до втілення мрії, здій­снення неможливого.
• В українській літературі неоромантизм виявився в драматургії Лесі Українки, творчості митців «розстрі­ляного відродження» (О. Близько, М. Йогансен, Ю. Яновський) та «празької школи» (О. Ольжич, О. Теліга), у романі «Тигро­лови» І. Багряного.
• Неоромантизм в українській літературі започаткувала О. Кобилянська новелами та повістями «Людина», «Царівна». У цьому стилі працювали також Леся Українка, Олександр Олесь, М. Вороний та інші.

• Напрям у європейській літературі, другої половини XVIII — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору.

​

• Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм відкидає класицистичний поділ жанрів на «високі» і «низькі», усі вони стають рівноправними.
• В Україні сентименталізм найяскравіше проявився у творчості І. Котляревського («Наталка-Полтавка») та Г. Квітки-Основ’яненка («Маруся», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов» тощо).

«Valse melancolique» (меланхолійний вальс)�

• Жанр: музична новела. Напрямок: модернізм, неороматизм.
• Це історія життя трьох жінок, які думками та світовідчуттям не вписувалися у формат пересічних жінок того часу.
• Провідною темою новели є музика, мистецтво та їх вплив на людину, а також доля талановитого митця. У творі представлено три артистичні натури - Ганна, Марта та Софія. Вони різні за характером, але їх об'єднує любов до краси, прагнення до гармонії, фізичної та духовної досконалості. Новела має значною мірою автобіографічний характер. Кобилянська порівнювала своє життя із життям однієї з героїнь твору ─ Софії Дорошенко.
• Софія ─ творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання).
• Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних». Готувалася стати вчителькою. За словами Ганни ─ вроджена жінка і матір.
• Ганна ─ емоційна, нестримна, вибухова, непостійна. Однак натуру мала чисту, без фальшу. Її гарячковість швидко змінювалась добротою та чуйністю. Вона талановита і живе своїм ремеслом. В особистому житті не терпить приписів, їй байдуже, що скаже світ про її особисте життя. Мрія-розвиватися.
• Мотив вальсу у творі наскрізний і об’єднує всі події в завершене ціле.

• Іван Франко. Філософська поема "Мойсей»
• Напрямок: модернізм
• Літературний рід: ліро-епос
• Жанр: філософська поема
• Композиція: пролог (звернення до українського народу) та 20 пісень-роздумів (в основі - біблійна розповідь про Мойсея в момент, коли після 40 років блукань пустелею єврейський народ наблизився до Палестини)
• Тема: "смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом" (за визначенням І.Франка)
• Ідея: визволення українського народу з-під колоніального гніту.
• Головні герої: Мойсей, Єгошуа (новий поводир), Єгова (Бог), Авірон і Датан (супротивники Мойсея), Азазель (демон пустелі).

​

• Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії.
• Пролог був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності, звертався не до єврейського, а до українського народу.

​

Романтизм Реалізм

• Митець-романтик не відтворює дійсність, а перетворює, «романтизує» її. І цей новий умовний світ для романтика є прекраснішим за реальний. Хоча ці «два світи» далеко не завжди співіснують у гармонійній єдності. Український романтизм охоплює період 20—60-х років XIX століття.
• Виникнення цього літературного напряму в Україні пов’язане з публікацією в 1827—28 pp. творів П. Гулака-Артемовського «Твардовський» і «Рибалка», з появою «Малоросійських пісень» М. Максимовича в 1827р., а також створенням літературного гуртка І. Срезневського в Харківському університеті наприкінці 20-х pp. Українські романтики мали кілька своїх осередків: у Харкові діяли Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров; у Львові — М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький («Руська трійця»), М. Устиянович; у Києві — кирило-мефодіївці М. Костомаров (яким переїздить з Харкова), Т. Шевченко, П. Куліш.

• Літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах.

​

• На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення.
• Серед українських реалістів — Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко.

�Богдан-Ігор Антонич�Рік створення: 1934.�

• Джерелом написання поезії “Різдво” є біблійна легенда про народження Христа.
• Збірка: «Три перстені».
• Жанр: ліричний вірш.
• Вид лірики: філософська.
• Напрям: модернізм
• Течія: авангардизм, символізм, міфологізм
• Богдана-Ігоря Антонича складно віднести до якоїсь течії, оскільки його творчість характеризується винятковою вишуканістю й неоднозначністю, де національне злите зі світовим, міфологія з реальністю, раціональне з ірраціональним.
• Тема: факт народження Христа.
• Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.

• Провідний мотив: возвеличення таїнства різдвяного вечора.
• У поезії “Різдво” переплетені мотиви христи­янські та язичницькі.
• Мотиви:

- «велике в повсякденні»;

- «краса»;

- «Батьківщина»;

- «природа».

• Художні засоби

Епітети: місяць круглий, снігова завія, золотий горіх;

Метафори: прийшли лемки і принесли місяць; народився Бог на санях; ніч крутиться довкола стріх; у долоні у Марії місяць – золотий горіх.

• Образи: лемки у крисанях; Марія; міфологічні істоти (умовно): бог; природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх;
• - предмети і явища: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.

Твори українських письменників-емігрантів�

• Іван Багряний: “Тигролови”
• Євген Маланюк: “Уривок з поеми”

​

• Фактично, всі власні назви, які зустрічаються у тексті, мають бути десь записані.

Це імена персонажів, назви місць, річок чи міст, про які згадується у твор.

Сформуйте “паспорт” кожного твору

Це можуть бути як і стандартні таблички, так комікси чи скетчбуки.

Потрібно знати:

• перелік усіх персонажів;
• який вигляд мали персонажі;
• як автор описує характер персонажів;
• в якому місці і коли розвиваються події.

​

“банк цитат”�

​

• При підготовці до НМТ потрібно звертати увагу на важливі цитати, якими автор у тексті описує персонажів чи місце, де відбуваються події.

​

• Якщо ви читаєте текст в електронному форматі, то цитати зручно копіювати та збирати окремо, щоб перед іспитом можна було переглянути їх та пригадати ключові події.

​

• Особливу увагу варто звернути на цитати про зовнішність та характер персонажів.

​

• “Недостатньо просто запамʼятати, що Мотря якась експресивна жінка. Потрібно знати, як саме автор про це говорить у тексті”
• спокійний і ліричний Лаврін каже священникові, що братову жінку треба «посадити в клітку та показувати за гроші, як звірюку на ярмарках».

• Ю. Яновський «Майстер корабля»
• https://nus.org.ua/2023/11/09/urok-pro-vytoky-ukrayinskogo-gollivudu-doslidzhuyemo-roman-majster-korablya-yuriya-yanovskogo/

Місця, де розгортаються події творів�

Тематичне повторення

• Ліна Костенко. Підготовка до ЗНО
• https://naurok.com.ua/test/lina-kostenko-pidgotovka-do-zno-930243.html
• Михайдо Коцюбинський. Підготовка до ЗНО
• https://naurok.com.ua/test/mihaydo-kocyubinskiy-pidgotovka-do-zno-225586.html

​

​

• Література XX ст. – Ольга Кобилянська
• https://zno.osvita.ua/ukrlit/tag-olga_kobilyanska_lit/
• Ю.Яновський. Майстер корабля
• https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-yuriy-yanovskiy-mayster-korablya-problemi-tvorennya-novo-ukra-nsko-kulturi-duhovnosti-ukra-nsko-lyudini-simvolichnist-obraziv-257649.html

​

Завдання 1

Можливий 1.0 бал

Уривок

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає;

Хто в любові не знається,

Той горя не знає

узято з

А родинно-побутової пісні

Б суспільно-побутової пісні

В календарно-обрядової пісні

Г історичної пісні

Д народної думи

Завдання 2

До давньої української літератури належить твір

А «Енеїда»

Б «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

В «Слово про похід Ігорів»

Г «Камінний хрест»

Д «Захар Беркут»

Завдання 3

У вірші «De libertate» автор згадує історичного діяча, про якого йдеться й у творі

А «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Б «Модри Камень»

В «Кавказ»

Г «Маруся Чурай»

Д «Intermezzo»

Завдання 4 Завдання 5

​

З епіграфа «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть» починається твір

А «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Б «Кайдашева сім’я»

В «Слово про похід Ігорів»

Г «Тіні забутих предків»

Д «Три зозулі з поклоном»

Уривок

А ще Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. То його вітер підвіяв…

узято з твору

А Івана Котляревського

Б Пантелеймона Куліша

В Михайла Коцюбинського

Г Василя Стефаника

Д Івана Франка

Завдання 6 Завдання 7�

Івана Мазепу, Максима Залізняка, Івана Гонту згадано у творі, де є рядки

«Херсонські прерії – мов Січ,

А кобзарем – херсонський вітер,

І рідним був одразу клич:

— Вставайте! Кайдани порвіте!»

​

«Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди»

​

«кожне слово

нашої мови записане у Літописі

тож хай знають вороги якими словами

на самоті мовчимо»

​

«Господи, гніву пречистого

благаю – не май за зле.

Де не стоятиму – вистою»

​

«Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?»

​

• Позасюжетним елементом твору «Тигролови» є уривок
• «Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова тремтить, і від того таке враження, ніби брови ті пориваються полетіти…»
• «Раптом у сінях зашаруділа хода. Григорій натягнув ковдру і прикинувся, що спить. В хату щось увійшло. Підійшло до нього і нависло над ним. Чути, як дихає. Розплющив очі: над ним, витягнувшись, як вуж, і випнувши груди, перехилилась дівчина, чіпляла на стіну ще одну рушницю…»
• «Кілометрів за п’ять перед Лазо заїхали на заїмку до Сіркового знайомого мандзи Кім Гі Суна і подарували йому всіх тих фазанів та тетеруків гамузом…і стали в нього табором. Тут вони залишили коні, зброю, зайві речі…»
• «Другий кинувся упоперек, до лісу. Григорій дивився йому услід, слухав, як у грудях стукає серце, напоєне помстою… Тут утікач обернувся і вистрелив з пістоля. Уже майже видряпався на урвище до лісу. Куля тьохнула десь у сніг…»
• «Ще не розвиднилось гаразд, як з Сіркової заїмки в мороз, що стояв туманом, вийшли і попливли помалу по снігу двоє озброєних, на лижвах, з рюкзаками за плечима, а за ними великий якутський пес. Перейшли падь і пірнули в нетрі…»

��Завдання 8 Завдання 9��

Класичним зразком українського оперного репертуару став твір

А «Мартин Боруля»

Б «Чорна рада»

В «Мина Мазайло»

Г «Наталка Полтавка»

Д «Valse mélancolique»

​

Утвердження думки про необхідність національної злагоди українців заради зміцнення держави – ідея твору, де діють персонажі

А Яким Сомко, Іван Брюховецький, Леся Череванівна

Б Карпо Кайдаш, Лаврін Кайдаш, Маруся Кайдашиха

В Захар Беркут, Митько Вояк, Бурунда-бегадир

Г Чіпка Варениченко, Максим Ґудзь, Мотря Жуківна

Д Гервасій Гуляницький, Націєвський, Палажка

Завдання 10 Завдання 11

​

Перші десятиріччя після скасування кріпацтва – історичне тло твору, у якому зав’язкою є

А початок подорожі Енея з троянцями

Б возний пропонує Наталці одружитися з ним

В Карпо Кайдаш одружується з Мотрею

Г приїзд Шрама із сином у Хмарище

Д Тугар Вовк прибуває з дочкою в Тухольщину

​

Зображення трагічного кохання Івана та Марічки в обрамленні гуцульських звичаїв та карпатської природи – тема твору

А Івана Нечуя-Левицького

Б Ольги Кобилянської

В Юрія Яновського

Г Ліни Костенко

Д Михайла Коцюбинського

Завдання 12 Завдання 13

​

Розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку стала основою для твору письменника, справжнє імʼя якого

А Панас Рудченко

Б Іван Тобілевич

В Олександр Кандиба

Г Павло Губенко

Д Микола Хвильовий

​

До ліро-епосу належить твір

​

А «Наша мова»

Б «Два кольори»

В «Балада про соняшник»

Г «Господи, гніву пречистого…»

Д «Страшні слова, коли вони мовчать…»

​

Завдання 14 Завдання 15�

​

«Буду жити! Геть думи сумні!..» – життєствердно лунає у творі

​

А Ліни Костенко

Б Василя Симоненка

В Івана Драча

Г Дмитра Павличка

Д Лесі Українки

​

​

Ознаки постмодерну відчутні в рядках

А «А надворі справді дощ… Травень, а так, понімаєте, холодно, як сказав поет… І дощ, дощ, який не вщухає, і пики, пики, їх усе більшає, вони розмножуються діленням і плавають довкола вас, наче риби, глибоководні плескаті риби з дна найчорніших океанів»

Б «Се так, як от інколи схопиться завірюха – громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно; поламле старе дерево, повиворочує з корінням дуби й берези, а чому указав Господь рости й цвісти, те й останеться, і красується і весело да пишно, мов ізроду й хуртовини не бачило»

В «Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади»

Г «Мене вражала настирливість моря. Де б ви не йшли, воно завжди синіло між будинками в кінці вулиці. Тротуари – з квадратових плит чорного каменю. По ньому ковзко ходити. Я з пів року зневажливо топтав тротуари, поки взнав від Професора, що цей камінь привезено з Італії і що це – закам’яніла лава Везувію»

Д «Київ – це те велике місто, куди він їде учитись і жити. Це те нове, що він мусить у нього ввійти, щоб осягнути свою здавна викохувану мрію. Невже Київ справді близько? Він збентежився…»

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання 16–20 до нього.

• Завдання 16
• Можливий 1.0 бал (оцінено, результати приховано)

​

• Кобзарю,
• знаєш,
• нелегка епоха
• оцей двадцятий невгомонний вік.
• Завихрень – безліч.
• Тиші – анітрохи.
• А струсам різним утрачаєш лік.

​

• Звичайні норми починають старіти,
• вже всі канони мертві, як неон,
• коли стоїть історія на старті
• перед ривком в космічний стадіон.

​

• Вона грудьми на фініші розірве
• Чумацький Шлях, мов стрічку золоту.
• І, невагома, у блакитній прірві
• відчує враз вагому самоту.
• І позивні покотяться луною
• крізь далі неосяжно-голубі...

• А як же ми,
• співці краси земної?
• Чи голоси у нас не заслабі?
• Чи не потонуть у вітрах простору?
• Чи сприймуть сенс новітньої краси?

​

• Тарас гранітний дивиться суворо:
• — А ви гартуйте ваші голоси!
• Не пустослів'ям пишним та барвистим,
• не скаргами,
• не белькотом надій,
• не криком,
• не переспівом на місці,
• а заспівом в дорозі нелегкій.

​

• Бо пам'ятайте,
• що на цій планеті,
• відколи сотворив її пан Бог,
• ще не було епохи для поетів,
• але були поети для епох!

​

• Ліна Костенко

Твір Ліни Костенко є

думою

ліричним віршем

філософською поемою

баладою

сонетом

• Завдання 17
• Авторка твору належить до митців
• «розстріляного відродження»
• київських неокласиків
• поетів «празької школи»
• шістдесятників
• театру корифеїв

• Завдання 18
• Провідним художнім засобом другої строфи є
• анафора
• метафора
• антитеза
• паралелізм
• тавтологія

Завдання 19 Завдання 20 ��

Ідею твору найкраще передано рядками

А «Кобзарю, знаєш,

нелегка епоха

оцей двадцятий невгомо

нний вік»

​

Б «Завихрень – безліч.

Тиші – анітрохи.

А струсам різним утрачаєш лік»

​

В «Звичайні норми починають старіти,

вже всі канони мертві, як неон»

​

Г «Тарас гранітний дивиться суворо:

— А ви гартуйте ваші голоси!»

​

Д «ще не було епохи для поетів,

але були поети для епох!»

Авторці твору також належать слова

«Віють вітри, віють буйні,

Аж дерева гнуться…

Ой як болить моє серце,

А сльози не ллються»

​

«Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки»

​

«Моя любов чолом сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі»

​

«Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба»

​

«За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата»

​

Проаналізуйте прозовий твір і виконайте завдання 21–25 до нього

Завдання 21

​

Орел і Черепаха

На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії:

— Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай, Боже, їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки. Сам Люципер таке вигадав!...

— Слухай-но, дурепо! − обірвав її проповідь Орел.− Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати.

Сила: Прагнення насолод і слави багатьох збиває у протиприродний стан. Се тим шкідливіше для них буває, чим більша така невідповідність.

​

Григорій Сковорода

За жанром твір є

А новелою

Б думою

В байкою

Г оповіданням

Д усмішкою

Завдання 22�

Орел і Черепаха

На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії:

— Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай, Боже, їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки. Сам Люципер таке вигадав!...

— Слухай-но, дурепо! − обірвав її проповідь Орел.− Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати.

Сила: Прагнення насолод і слави багатьох збиває у протиприродний стан. Се тим шкідливіше для них буває, чим більша така невідповідність.

​

Григорій Сковорода

​

Творчість автора має ознаки

А бароко

Б класицизму

В реалізму

Г експресіонізму

Д імпресіонізму

​

Завдання 23�

​

Орел і Черепаха

На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії:

Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай, Боже, їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки. Сам Люципер таке вигадав!...

Слухай-но, дурепо! − обірвав її проповідь Орел.− Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати.

Сила: Прагнення насолод і слави багатьох збиває у протиприродний стан. Се тим шкідливіше для них буває, чим більша така невідповідність.

​

Григорій Сковорода

​

Художній засіб, на якому побудовано твір, — це

А метафора

Б порівняння

В метонімія

Г паралелізм

Д алегорія

​

Завдання 24

​

Орел і Черепаха

На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії:

— Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай, Боже, їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки. Сам Люципер таке вигадав!...

— Слухай-но, дурепо! − обірвав її проповідь Орел.− Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати.

Сила: Прагнення насолод і слави багатьох збиває у протиприродний стан. Се тим шкідливіше для них буває, чим більша така невідповідність.

​

Григорій Сковорода

​

У творі «силою» автор назвав

• розв’язку
• епілог
• мораль
• тему
• епіграф

​

​

Завдання 25�

​

Орел і Черепаха

На дубі, що похилився до води, сидів Орел, а поблизу Черепаха проповідувала своїй братії:

— Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба, дай, Боже, їй царство небесне, згинула, як видно з переказів, за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки. Сам Люципер таке вигадав!...

— Слухай-но, дурепо! − обірвав її проповідь Орел.− Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати.

Сила: Прагнення насолод і слави багатьох збиває у протиприродний стан. Се тим шкідливіше для них буває, чим більша така невідповідність.

​

Григорій Сковорода

​

​

Проблему, порушену у творі, найкраще відображає прислів’я(приказка)

• Білі руки чужі труди люблять.
• Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся.
• Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють.
• Добре чужими руками жар загрібати.
• На чужу роботу дивитися – ситому не бути.

​

У завданнях 26–30 до кожного із чотирьох фрагментів інформації, позначених цифрами, доберіть один правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначений буквою. Для цього натисніть курсором на нього, а потім – на порожнє поле навпроти інформації, позначеної цифрою. Або натисніть курсором на варіант відповіді, позначений буквою, і перетягніть його на порожнє поле навпроти інформації, позначеної цифрою.�Ви можете змінити дібраний варіант відповіді: видаліть його, натиснувши курсором на значок . Виберіть новий варіант відповіді. Після остаточного вибору НАДІШЛІТЬ відповідь, натиснувши курсором на кнопку під завданням.

Успіхів вам і вашим учням!