Футуризм (від  лат. futurum — майбутнє) — авангардний напрям у мистецтві, що розвинувся на початку XX століття і проголошував перемогу техніки, науки, швидкості, війни, боротьби з природою та жіноцтвом. Спрямування футуризму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса. Футуристичне мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується пережитком. Якщо цікавить душа — пізнай машину. Для цього мистецтва характерний винятковий динамізм, поетизація руху, швидкості. Прославлявся індивідуалізм, відкидалися загальноприйняті мовні та поетично- мистецькі : тексти записувалися без розділових знаків, без великих і малих букв. На думку футуристів, найбільше перешкод для руху роблять прикметники й прийменники. На перший план висувається дієслово.

Біографічна канва

Творча біографія

• Перша збірка «Prelude» (1913) позначена впливами поетів «Української хати»; наступними збірками – «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914) та вміщеним в останній маніфестом Семенко розпочав паралельно до виниклого в Україні російського кубо- і егофутуризм (Д. Бурлюк, О. Кручоних, В. Хлєбников) течію українського кверофутуризму – мистецтва шукання.
• 1918 року Cеменко видав у Києві збірки «П'єро задається», «П'єро кохає» і «Дев'ять поем»; 1919 – в однойменному з заснованою ним футуристичною групою видавництві «Флямінґо» збірки «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних», а також поему «Ліліт». 1919 проголосив «революційний футуризм» й опублікував «ревфутпоему» – «Тов. Сонце» та «Дві поезофільми»; був редактором журналу «Мистецтво».

​

Творча біографія

• 1920 видав разом з М. Любченком і О. Слісаренком «Альманах трьох»; 1921 – збірку «Проміння погроз»; тоді ж організував «Ударну групу поетів-футуристів», перейменовану на асоціацію панфутуристів «Аспанфут» (1922–1924), кредо й маніфести якої були проголошені в альманасі «Семафор у майбутнє» (1922) і газеті «Катафалк искусства» (1922). Зазнавши критики літературних кіл, Семенко перейшов на позиції «лівого фронту» («УкрЛЕФ») і перетворив «Аспанфут» на «Комункульт» (1924), одночасно працював (1924–1927) як головний редактор Одеської кінофабрики ВУФКУ.

Петербург, січень 1910 року

Творча біографія

• 1924 видав під назвою «Кобзар» дві збірки своїх творів 1910–1922 років, 1925 – збірку «В революцію» та поезофільм «Степ»; 1927 –заснував нове об'єднання футуристів під назвою «Нова генерація» з журналом цієї ж назви (1927–1930). Сильно критикований, Семенко відійшов від футуризму, ставши співцем більшовицької революції (збірки «Малий кобзар і нові вірші», 1928; «Європа й ми», 1929).

​

​

• На початку 1930-х pоків визнав «помилковість» своїх колишніх позицій, виявом чого й були збірки «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» і «Китай в огні» (1932) та «Міжнародні діла» (1933).

​

​

Київ, квітень 1913 року

Значення творчості

• Рання футуристична творчість Семенка просякнута урбаністичними й мариністичними мотивами й сюжетами, відзначається мовними і формальними експериментами й намаганням епатувати читача.
• Не зважаючи на пропаговану ним деструкцію форми й відкидання класичних і тогочасних літературних надбань, зокрема спадщини Шевченка, Олеся, Вороного, Філянського, Семенко мав чималий вплив на розвиток української модерної поезії 1920-х років, у тому числі й так званої пролетарської. Повне зібрання творів Семенка було видане в Харкові у трьох томах (1929–1931).
• У 1985 році видавництво «Радянський письменник» видало в серії «Бібліотека поета» збірку його поезій.

​

Течії авангардизму у літературі: футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, конструктивізм, «конкретна поезія», «антироман», «абсурду література», хеппенінг, «комп’ютерна лірика».

Головні ознаки авангардизму: відмова від реалістичного змалювання світу, заперечення традиційних форм художнього зображення, суб'єктивізм, прагнення до застосування незвичайних, навіть антиестетичних виражальних засобів.

Авангарди́зм— умовний термін, яким позначають низку течій європейської літератури кінця 19 ст. і проявлявся в розриві із традицією, експериментах із формою.

Хто автор теорії деструкції?

Семенко створив теорію деструкції – екструкції – конструкції. Згідно з цією теорією футуристи пишуть вірші, щоб зруйнувати саму поезію (деструкція), щоб впливати на читача через його рудиментні залишки-емоції (екструкція). Мистецтво не відімре повністю – воно зіллється з життям, розчиниться в побуті (конструкція). Не випадково до назви своєї організації футуристи приєднали частку «пан»- що означає всеохоплюючий. Панфутуристи збиралися на руїнах мистецтва «звести конструкцію після – мистецтва».

Деструкція – це процес руйнування чогось.

Що таке деструкція в літературі?

Деструкція — термін, що позначає в творах мистецтва якість, тенденцію або рух до руйнування структури художнього цілого або, принаймні, зовнішню ілюзію (видимість) подібного руйнування.

Чому не можна перевернути світ?�Щоб поставити все догори ногами?�Це було б краще. По-своєму перетворити.�А то тільки ходиш, розводячи руками.�Але хто мені заперечить перевернути світ?�Місяця стягн'уть і дати березової каші,�Зорі віддати дітям — хай граються,�Барви, що кричать весняно, — служниці Маші.�Хай би одягла на себе всі оті розкоші!�Тоді б, певно, Петька покохав її,�скільки було сили.�А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа,�Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

Бажання

Місто

Осте сте�бі бо бу�візники — люди�трамваї — люди�автомобілібілі�бігорух рухобіги�рухливобіги�berceus* кару�селі�елі�лілі�пути велетні�диму сталь�палять

палять�пах�пахка�пахітоска�дим синій�чорний дим�пускають�бензин�чаду благать�кохать кахикать�життєдать�життєрух�життєбензин�авто�трам.�

Прекрасний краєвид з гори Батиєвої.�Ви, певне, не були там ніколи?�Не гуляли по сніго-білому�полю?�Ми вас запрошуємо —�наберіться бажання сміливого�і приходьте до нас. У нас тут доволі�весело.�Звичайно, до нас не заходять автомобілі —�Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді.�Ах, як тут�гарно!��

�Як тут симпатично й ріжнобарвно!�Люди ми сильні, молоді,�сміливі —�не боїмось нікого й бажаємо усім добра.�Коли хочете — ми�не заздрим і Батиєві,�бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора.�Будьте�ж такі добрі,�не дивіться, як на звірів, на нас —�довірливо й доброзичливо, захопивши "трості", —�самі�побачите, як у нас прекрас-�но — приходьте до нас у гості!