Е-додаток

https://faino.school/

https://cutt.ly/reZLAcgu

§ 5

Соціально-економічний розвиток та повсякденне життя на українських землях після Люблінської унії

На підставі діаграм зробіть висновок про соціальну структуру населення Речі

Посполитої та про його національний склад. Визначте релігійну (конфесійну)

- 2 -

§ 5

належність населення Речі Посполитої.

Волока – земельна ділянка та одиниця вимірювання

земельних площ; залежно від регіону її розмір коливався

(близько 20 га).

Лан – земельна ділянка та одиниця вимірювання

земельних площ.

§ 5

1. Які зміни сталися в повсякденному житті селян та містян

після Люблінської унії?

Люблінську унію зумовила низка змін у політичному та соціально-економічному житті, що відбувалися від початку XVI ст. Зокрема, у 1557 р. у Великому князівстві Литовському набула чинності «Устава на волоки». Цей документ став завершальним у процесі проведення аграрної реформи, розпочатої в першій третині XVI ст. з метою впорядкувати земельну власність і підвищити продуктивність господарств.

За «Уставою на волоки» розпочалося масштабне перемірювання землі. Мірою земельної площі та одиницею оподаткування стала волока. Унаслідок реформи основою сільськогосподарської діяльності стала трипільна система, відбулися зміни в забудові селянських господарств, було чітко визначено повноваження сільських адміністрацій.

​

- 3 -

Негативні наслідки аграрної реформи: зникнення історично сформованого на українських землях селянського землеволодіння. На якісних ґрунтах швидко закладали фільварки і, відповідно, зростала кількість кріпосних селян та панщина.

- 4 -

§ 5

Панщина.

Дереворит XVІ ст.

Жнець.

Мініатюра XV ст.

Скасування міждержавного

кордону внаслідок Люблінської унії

Переселенський

рух

Господарське освоєння Київщини, Брацлавщини

Чисельність населення південно-східних територій

зросла у 20–30 разів: на середину XVII ст.

тут мешкало близько 1 млн людей.

У другій половині XVI ст. пришвидшився розвиток міст, досконалішими стали «стандарти» забудови. Отримавши так званий локаційний привілей, засновник міста починав його планування: «мірник» вимірював волоки (ґрунти), далі обирали місце для ринку.

Львівська ратуша

Будинок польського магістрату

в Кам’янці-Подільському

Кожен містянин отримував окремий пляц (осадничу ділянку), до якого належали будівельна ділянка, город, а також частина поля, пасовища тощо. Оселятися в містах могли лише особисто вільні особи.

У містах з магдебурзьким правом будували ратушу – місце засідань магістрату. Якщо в місті було кілька етнічних громад, ратушу мала кожна. Наприклад, у Кам’янці на Поділлі свою ратушу та магістрат мали українська, польська та вірменська громади.

- 5 -

§ 5

- 6 -

§ 5

Протягом останньої чверті XVI – першої половини XVII ст. у Київському воєводстві з’явилося до 200 міст і містечок, у Брацлавському – майже 100. За перше поунійне десятиліття на Волині виникло близько 50 містечок, а до середини XVII ст. ця кількість зросла до 180.

Магдебурзьке право, яке отримало чимало міст, сприяло пожвавленню ремесла й торгівлі. Закладення нових міст на південно-східному прикордонні супроводжувалося будівництвом оборонних замків, що відігравало важливу роль у захисті від нападів з Криму.

​

- 7 -

§ 5

1. Помислив тією духівницею останньої волі моєї порядок слушний та правний у всьому маєтку моєму на письмі вірно та ясно до відомості людської. Також дружину мою вірну, милу панну Олену Микитичну Богдановича, і дочку мою милу Варвару хочу при певності залишити. Спершу записую їй, дружині моїй милій, з дочкою моєю будинок мій власний отчизний і дідичний у місті Києві на березі Дніпра з усім ґрунтом земельним та будівництвом, також з усіма речами моїми, маєтностями від великого до малого, що може бути названим, золото, срібло, перли, плаття, цин, мед, капи, зброю, бидло (худобу) – то все після смерті моєї дружині моїй милій та дочці відписую.

Із заповіту київського містянина

Ігнатія Маликовича, 12 липня 1572 р.

​

На підставі уривків із заповітів містян зробіть висновок про рівень їхнього добробуту. З яких регіонів походять документи? Як цитовані документи свідчать про правову культуру того часу? Що найбільше вразило в деталях заповітів?

- 8 -

§ 5

2. Чоловіку моєму милому, пану Якубу Сокольницькому, даю, дарую цим заповітом останньої моєї волі, записую віно (придане) й нажите своє, котре до помешкання принесене, речі рухомі, гроші, золото, срібло, перли, шати, цин, мед, бидло та усі домові статки, які можуть уважатися рухомими речами, нічого нікому не залишаючи. Має право мій чоловік як хоче, відповідно до своєї волі, тим розпоряджатись.

Із заповіту ковельської містянки

Ядвіги Кривецької, дружини Якуба Сокольницького, 27 лютого 1587 р.

- 9 -

§ 5

У другій половині XVI ст. відбулися істотні зміни в системі судочинства. Після Люблінської унії в українських воєводствах залишився чинним Другий Литовський статут (1566 р.), який неофіційно називали Волинським. Діяли нові суди.

2. Що визначало суспільний розвиток у поунійний період?

- 10 -

§ 5

Писане право стало цілковито домінувати в державі. Кодифікаційний процес довершив Третій Литовський статут (1588 р.), який на українських землях до початку XVII ст. застосовували паралельно із Другим Литовським статутом. Незважаючи на досить прогресивні норми, обидва Статути завершили формування законодавчої бази кріпацтва.

§ 5

Неабиякий вплив на повсякдення мешканців українських земель у другій половині XVI ст. мали зміни світогляду, уявлень про добробут, побутових звичок тощо. Із заходу на українські землі проникали ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти.

Не маючи власної вищої школи, дедалі більше вихідців з українських земель навчалися в європейських університетах, прилучаючись до нових наукових і мистецьких традицій.

Люблiнська унiя сприяла розширенню польського землеволодіння, що пришвидшувало закріпачення селян, ускладнювало соціальні відносини, загострювало релігійну ситуацію через поширення католицизму. Один з найістотніших наслідків – ополячення української шляхти.

Станіслав Оріховський-Роксолан (1513–1566) – письменник-публіцист, мислитель та історик. Народився на Перемишльщині в сім’ї окатоличеного українського шляхтича, навчався в університетах Кракова, Відня, Віттенберга, Лейпцига.

Які факти в матеріалах параграфа підтверджують висновок про те, що писане право стало домінувати в

державі? Що спричинило зміни побутових звичок та світогляду мешканців українських земель після Люблінської унії?

- 11 -

1. Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов’язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві.

Український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан

​

2. Руська шляхта поміж ними дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри.

Французький інженер Гійом Левассер де Боплан

- 12 -

Проаналізуйте уривки з джерел за поданими запитаннями. 1. Про повсякденне життя яких суспільних верств свідчать цитовані уривки? 2. Що визначало становище цих верств у тогочасному суспільному

житті? 3. Узагальніть інформацію з джерел висновком про позитивні та негативні наслідки Люблінської унії у становищі суспільних груп, що посідали верхні та нижні щаблі соціальної піраміди. Спрогнозуйте, які з цих наслідків могли спричинити гострий соціальний конфлікт.

§ 5

- 13 -

§ 5

3. Шляхта все подорожує. До приятелів і кревняків їздять часом за сто миль, і це проходить їм легко, бо мають доволі коней і повозів, і ними везуть усе, чого їм у дорозі потрібно.

Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум

​

4. Раніше вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купцеві займатися міськими справами. Шляхтич же займався лицарським ділом і безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, нема людей мужніх і героїв, проте є корчмарі, гендлярі й посередники... Найбільшим геройством у них вважається знати дорогу, якою гонять биків з маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують волами, кіньми, вином, медом, горілкою, перцем, оселедцями, рибою, дичиною і всяким хлібом... Усе, що мають їхні підлеглі у своїх домах на продаж, вони велять принести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони відвозять і свої власні продукти.

Польський учений-енциклопедист Шимон Старовольський

​

5. Там, де було 20 селян, лишилося 8 або 10. Має (селянин) доволі землі – забирають її під фільварок... Усіх можуть зігнати із землі і фільварок там заснувати.

Голобуцький В. «Запорозьке козацтво»

Річ Посполита була однією з найбільших держав тодішньої Європи. Вона утворилася внаслідок унії (об’єднання) Польського королівства та Великого князівства Литовського. Унаслідок цього об’єднання велика частина руських земель опинилася у складі однієї держави. Доти галицька частина перебувала в Польському королівстві, а білоруські землі, Волинь та Центральна Україна – у Великому князівстві Литовському. Із моменту утворення Речі Посполитої всі українські землі опинилися в кордонах однієї держави. Цей факт сам по собі заклав підвалини України як окремої національної спільноти.

Грицак Я.

«Подолати минуле: глобальна історія України»)

Узагальніть матеріал уроку дискусією про переваги та недоліки перебування

українських земель у складі Речі Посполитої та обґрунтуйте власну (загалом позитивну

або негативну) оцінку факту утворення Речі Посполитої щодо подальшого історичного розвитку українських земель. Візьміть до уваги міркування українського історика.

- 14 -

§ 5

§ 5

- 15 -

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/Sefsc2Xq або кодом, довідайтеся про модні звички в одязі за ранньомодерної доби. Які

історичні умови перебування українських земель у складі Речі Посполитої сприяли культурному обмінові між європейськими народами? На підставі фактів з підручника, відео та відомостей, отриманих на уроках всесвітньої історії, поділіться в загальному колі думками про становище жінок за того періоду.

1. Наведіть п’ять-сім історичних фактів, які свідчать про зміни повсякденного життя на українських землях у другій

половині XVI ст.

2. Укладіть ланцюжок подій в одній із царин соціально-економічного життя, які зумовили зміни в ній на кінець XVI ст.

3. Порівняйте динаміку змін у господарстві та повсякденному житті за регіонами: де вони відбувалися швидше, де повільніше, у чому виявлялася своєрідність змін і з чим це було пов’язано.

4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/OeslAJ9n або кодом та виконайте завдання онлайн.

§ 5

- 16 -

Які факти з буденного життя різних верств українського суспільства наприкінці XVI ст. вразили найбільше? Чим саме?