1 van 10

Основні способи творення дієслів та прислівників

Тема уроку

2 van 10

Мета:

поглибити знання про основні способи творення дієслів та прислівників;

формувати вміння

правильно утворювати дієслова та прислівники за допомогою різних словотворчих афіксів;

Виховувати уважність, правописну пильність.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.

Обладнання: копії текстів, завдань

​

3 van 10

Бесіда за питаннями

— Які є способи словотвору в українській мові?

— Який спосіб найпродуктивніший при творенні іменників, прикметників?

— Яка різниця між твірним словом та твірною основою?

— Коли ми можемо говорити про префіксально-суфіксальний спосіб творення слів?

4 van 10

Опрацювання теоретичного матеріалу:

1група- скласти узагальнюючу таблицю “Способи творення дієслів”

2 група- скласти узагальнюючу таблицю “Способи творення прислівників”

​

Робота в групах

5 van 10

Дієслова утворюються з інших частин мови. Для творення дієслів використовуються суфікси -и-, -і-, -а- (-я), -ува- (-юва-),-ка-, наприклад: щастя — щастити, свіжий — свіжити, вік —вікувати, ледар — ледарювати, ох — охкати

Суфікс -ну-, поєднуючись із дієслівною основою, утворює дієслово доконаного виду: стукати — стукнути, кричати — крикнути.

Суфікс -ону- має значення раптової діє: рубонути, різонути.

Дієслова можуть утворюватися від дієслівних основ за допо-

могою таких префіксів: в-, у-, уві-, від- (віді-), ви-, до- (ді-),

з- (зі-, із-, с-), за-, на-, над- (наді-), об- (обі-), під-, пере-, по-, при-,

про-, поза-, попід-, зне-, обез-, недо-, напів-, а також префіксів

іншомовного походження де- (дез-), дис-, ре-: внести, урвати,

увійти, віднести, відібрати, винести, донести, дібрати, зшити,

зігнути, списати, завісити, обізвати, піднести, недочувати,

дописати; демаскуватися, дезорієнтувати.

​

​

6 van 10

Способи творення дієслова

​

​

Префіксальний

Суфіксальний

Префіксально-

Словоскладання

суфіксальний

​

​

​

в- (уві-): вписати,

-а-, (-я-): від імен-

під-, з- + -ува-

а) іменна частина

увібрати, влити;

ників, прикметни-

(-юва-): підви-

+ дієслівна осно-

від(і)-: відрахувати;

ків, вигуків: мор-

щувати, зменшу-

ва: благоволити,

до-(ді-): дочисти-

-ува (-юва-): від

вати;

верховодити;

ти;

іменників: підмалю-

ви-, по-, з-, не-,

б) складні імен-

над-(і-): надпису-

вати, записувати,

про- + -и-, -ува-,

ники + -ува-

вати, надірвати;

днювати, учителю-

(-юва-): викорі-

(-юва-), -а- (-я-):

о- (об-, обі-): об-

вати;

нювати, знешко-

вільнодумствува-

шити, обіграти,

-і-: від іменників,

джувати, пофар-

ти, добродіяти

обнести;

прикметників, чис-

бувати;

​

під-(і)-: під’їха-

лівників: жаліти,

від-, до-, з-, не-,

​

ти, підігріти, піді-

біліти, двоїти;

на- + -ся: відче-

​

брати;

-ну-: від прикметни-

питися, ненаїс-

​

по-, попо-: подер-

ків, вигуків: стукну-

тися, допрацюва-

​

ти, попоходити;

ти, ойкнути;

тися

​

при-: пришити;

-ка-: від займенни-

​

​

роз- (розі-): роз-

ків, вигуків, часток:

​

​

громити, розігріти

бекати, кукувати

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

7 van 10

Прислівники утворювалися шляхом переходу слів і словоформ з інших частин мови.

Від іменників, прикметників, числівників, займенників, прислівників утворилися нові прислівники шляхом злиття цих частин мови з прийменниками, які стали в таких словах префіксами: спідлоба, зроду, здалеку, замолоду, поодинці, передусім, подекуди.

У сучасній українській мові прислівники творяться за допомогою суфіксів -о, -е: дорогий — дорого, теплий — тепло, гарячий — гаряче, байдужий — байдуже, а в деяких прислівниках

виступає суфікс -чі: двічі, тричі.

Можна виділити ряд префіксів, які приєднуються до прислівників часу й місця: від-, до-, поза-, перед-, після-, по-: віднині,

донині, дотепер, позаторік, післязавтра, понікуди.

Прислівники утворюються також за допомогою префіксів пре-, за-, не-: пречудово, зашироко, нешвидко, негласно.

При суфіксально-префіксальному словотворенні використовується префікс по-: по-новому, по-братськи .

8 van 10

Назва способу творення

Приклади

1. Префіксальний 

за-: довго -> задовго; не-: мало -> немало; ні-: трохи -> нітрохи

2. Суфіксальний (найпоширеніший)

-о: пізній -> пізно; -сь: куди -> кудись; -чі: три -> тричі

3. Префіксально-суфіксальний

по- + -ому, -и: новий -> по-новому, чоловічий -> по-чоловічи; з- + -у: молодий -> змолоду; за- + -о: світлий -> засвітло; на- + -у: низ -> нанизу

4. Перехід інших частин мови в прислівник

з вечора (іменник) -> звечора (прислівник); нашвидку    (прикметник)    ->     нашвидку (прислівник)

5. Складання однакових чи близьких слів

далеко -> далеко-далеко, ледве -> ледве-ледве

6. Злиття основ слів

ліворуч, привселюдно

Способи творення прислівників

9 van 10

�Утворіть від кожного слова дієслово префіксальним та суфіксальним способом. Укажіть словотворчі засоби, які ви використали.�

1 група

Інформація, ах, слюсар, сканування, сіль, я, малюнок, обід,креслення, загартований, білий�

2 група

зима, фотографія,троє, перепис, гримати, захід, вболівальник,

саджанець, горіння, регрес, завойовник, друкований.�

10 van 10

Вправа «Презентація власної думки».

  • запишіть прислівники та визначте їх способи творення. Свою відповідь починайте словами : «Я думаю що..», або «На мою думку…»

Уголос –

Двічі –

Уручну –

Мимохідь –

Більш-менш –

Прийти додому –