ДІТИ І ВІЙНА�ЯК ПІДТРИМАТИ ТА ДОПОМОГТИ� ПЕДАГОГАМ, ПРАКТИЧНИМ �ПСИХОЛОГАМ, СОЦІАЛЬНИМ ПЕДАГОГАМ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ З ДІТЬМИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ�

ТРЕНІНГ

ПІДГОТОВЛЕНИЙ

ЛАРИСОЮ ПІКОВЕЦЬ, МЕТОДИСТКОЮ �НМЦ ПТО

У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Я щиро вірю в Україну,

Що буде без війни та гніву

Без сліз, що бачили той жах,

Без страху в маминих очах...

ДЛЯ ЧОГО МИ ЗІБРАЛИСЬ

• Мета:
• ознайомити педагогів, практичних психологів, соціальних педагогів та батьків з поняттями, особливостями вікової психології, соціальними проблемами сімей ВПО та сімей військовослужбовців;
• розвинути вміння педпрацівників надавати соціальну та психологічну допомогу, підтримку у стресових ситуаціях дітям ;
• надати психолого-педагогічні знання, допомогу та підтримку батькам та родичам сімей ВПО та сімей військовослужбовців в умовах воєнного стану.
• розширити свої компетенції та навички з надання соціальної та психологічної підтримки дітям в поза навчальний час;
• набути вмінь з подолання стресових станів та надання самодопомоги.

ДАВАЙТЕ ЗНАЙОМИТИСЯ:

Людина – частина природи. Поринемо в ліс, парк, чи фруктовий сад…

Асоціюємо себе з деревом і розповідаємо про себе:

• Я люблю…
• Воно таке велике (маленьке)…
• Мене обігріває (сім’я, робота, діти, коханий) …
• Я вчуся у природі… ()

ПРАВИЛА РОБОТИ ПІД ЧАС ТРЕНІНГУ

• 1.Працюємо спокійно, не відволікаємося
• 2.Ведемо свої нотатки, конспект
• 3.Ми всі будемо робити помилки, і це нормально
• 4.Все не повинно бути ідеальним, ми найкраще вчимося на власних помилках, але розвиваємося

5.Всі запитання в кінці заняття.

• 6.Будьте реалістичними та відвертими, поставтесь до цього серйозно
• 7.Підтримуйте один одного
• 8.ЗАВЖДИ давайте відгуки
• :Спершу про те, що пройшло ДОБРЕ
• Потім про те, що можна було б ПОКРАЩИТИ наступного разу

МОЇ ОЧІКУВАННЯ

• Будь ласка, напишіть на стікері…
• • Одне сподівання, пов’язане з тренінгом
• (на рожевому стікері)
• • Одне побоювання, пов’язане з тренінгом
• (на жовтому стікері)
• •Нагадайте своє ім'я
• •Прикрепить стікер
• !якщо немає нічого, прикрепить кудись пустий стікер

ДИТЯЧІ ВІКОВІ КРИЗИ

• Криза першого року життя
• Криза 3-х років
• Криза 6-7 років
• Підліткова криза
• Криза юнацького віку

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ВІКОВІ КРИЗИ

Вікові кризи — неодмінна складова психологічного розвитку

дитини, умова її переходу з однієї вікової сходинки на іншу

​

Криза першого року життя- брикається і кусається, плаче і волає, чіпляється за мамину ногу…

Криза трьох років - поведінкові ознаки, як негативізм та впертість.

Криза шести- семи років – втрата дитячої безпосередності, вередування, манірность, клоунада, неможна застосовувати невтішні епітети у спілкуванні з дитиною, принижувати її гідність , порівнювати з іншими дітьми

Криза 13 років- підлітковою кризою. Ця криза дуже серйозна, адже саме в цей період дитина стає по-справжньому дорослою, самостійною людиною зі своїми поглядами на світ, захопленнями та особистим життям.

Криза 17 років - всього лише початок дорослого життя. Відчуття того,

що все життя попереду, дає можливість пробувати, помилятися і шукати

з легкою душею. Тут дитинство залишається у минулому. Всі психічні

функції в основному сформовані і почалася стабілізація особистості,

рамки окремих віків носять все більш умовний характер. Відсутність мотивації

до навчання, відчуття самотності, безпорадність, агресивність…

ЯК ДІТИ СПРИЙМАЮТЬ ВІЙНУ

�РОБОТА В ГРУПАХ�

​

​

​

Які ознаки впливу війни на Вас, вашу сім’ю,

Ваш колектив, ваших здобувачів освіти, батьків

Три ситуації:

1. Які негативні риси поведінки, емоції внесла війна?�2. Як позитивні зміні відбулись у поведінці, емоційному стані (у Вас), (Вашій сім’ї), (у Вашому колективі), (у здобувачів освіти).

3. Що відбувається в сім’ях , де родичі чи близькі стали на захист країни та перебувають в лавах ЗСУ?

​

​

Група – ПАПОРОТЬ Група – ТРОЯНДИ

Група - ПРОЛІСКИ

ЗМІНИ В ПОВЕДІНЦІ ТА ЕМОЦІЙНОМУ СТАНІ, �ЩО ВІДБУЛИСЬ ТА ЩО РОБИТИ

​

​

Позитивні:

• Згуртованість
• Емпатія
• турботливість

- взаєморозу

міння

- взаємодопо

мога

- …

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Негативні:

• Розгубленість
• Стрес
• стурбова

нність

- розпач

- невпевненість

• Страх
• гнів
• загострення хвороб
• …

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

піпппідліт

​

​

​

​

​

​

ЩО РОБИТИ:

- шукати допомогу в ГО

-звернутись до психолога

• пройти курс,тренінги�- знайти сайти з допомоги
• Навчитись

-самодопомозі

…

​

​

​

​

​

​

​

​

​

ТИ ЯК СЕБЕ ПОЧУВАЄШ? �ТЕСТ ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ РІВНЯ СТРЕСУ

• інструкція: перед вами ознаки стресу - інтелектуальні, поведінкові, емоційні та фізіологічні.
• �
• За наявність у себе одного із інтелектуальних і поведінкових ознак - ставте собі 1 бал; емоційних - 1.5 бали, а фізіологічних - 2 бали.
• �
• Інтелектуальні ознаки стресу

​

• 1. Переважання негативних думок
• 2. Труднощі зосередження
• 3. Погіршення показників пам'яті
• 4. Постійне і безплідне обертання думок навколо однієї проблеми
• 5. Підвищена відволікання
• 6. Труднощі прийняття рішень, тривалі коливання при виборі
• 7. Погані сни, кошмари
• 8. Часті помилки, збої в обчисленнях
• 9. Пасивність, бажання перекласти відповідальність на когось іншого
• 10. Порушення логіки, сплутане мислення
• 11. Імпульсивність мислення, поспішні і необґрунтовані рішення
• 12. Звуження «поля зору», коли “бачиться” менше можливих варіантів дії
• �

​

​

​

​

• Поведінкові ознаки стресу
• 1. Втрата апетиту або переїдання
• 2. Зростання помилок при виконанні звичних дій
• 3. Більш швидка або, навпаки, уповільнена мова
• 4. Тремтіння голосу
• 5. Збільшення конфліктних ситуацій на роботі або в сім'ї
• 6. Хронічна нестача часу
• 7. Зменшення часу, що приділяється на спілкування з близькими і друзями
• 8. Втрата уваги до свого зовнішнього вигляду, неухоженность
• 9. Антисоціальна, конфліктна поведінка
• 10. Низька продуктивність діяльності
• 11. Порушення сну або безсоння
• 12. Більш інтенсивне куріння і вживання алкоголю
• �
• Емоційні симптоми
• 1. Занепокоєння, підвищена тривожність
• 2. Підозрілість
• 3. Похмурий настрій
• 4. Відчуття постійної туги, депресія
• 5. Дратівливість, напади гніву
• 6. Емоційна «тупість», байдужість
• 7. Цинічний, недоречний гумор
• 8. Зменшення почуття впевненості в собі
• 9. Зменшення задоволеності життям
• 10. Почуття відчуженості, самотності
• 11. Втрата інтересу до життя
• 12. Зниження самооцінки, поява почуття провини або невдоволення собою або своєю роботою
• �
• Фізіологічні симптоми
• 1. Болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі
• 2. Підвищення або зниження артеріального тиску
• 3. Прискорений або неритмічний пульс
• 4. Порушення процесів травлення (запор, діарея, підвищене газоутворення)
• 5. Порушення свободи дихання
• 6. Відчуття напруги в м'язах
• 7. Підвищена стомлюваність
• 8. Тремтіння в руках, судоми
• 9. Поява алергії чи інших шкірних висипань
• 10. Підвищена пітливість
• 11. Швидке збільшення або втрата ваги тіла
• 12. Зниження імунітету, часті нездужання
• �
• РЕЗУЛЬТАТИ
• �
• Таким чином, загальна максимальна сума за всім списком теоретично може досягати 66.
• Показник від 0 до 5 балів вважається хорошим - означає, що в даний момент життя вагомий стрес відсутній.
• Показник від 6 до 12 балів означає, що людина відчуває помірний стрес, який може бути компенсований за допомогою раціонального використання часу, періодичного відпочинку і знаходження оптимального виходу з ситуації, що склалася.
• Показник від 13 до 24 балів вказує на досить виражене напруження емоційних і фізіологічних систем організму, що виникло у відповідь на сильний стресорні фактор, який не вдалося компенсувати. В цьому випадку потрібно застосування спеціальних методів подолання стресу.
• Показник від 25 до 40 балів вказує на стан сильного стресу, для успішного подолання якого бажана допомога психолога або психотерапевта. Така величина стресу говорить про те, що організм вже близький до межі можливостей чинити опір стресу.
• Показник понад 40 балів свідчить про перехід організму до третьої, найбільш небезпечною стадії стресу - виснаження запасів адаптаційної енергі

​

ТИ ЯК СЕБЕ ПОЧУВАЄШ?

​

• Поведінкові ознаки
• 1. Втрата апетиту або переїдання
• 2. Зростання помилок при виконанні звичних дій
• 3. Більш швидка або, навпаки, уповільнена мова
• 4. Тремтіння голосу
• 5. Збільшення конфліктних ситуацій на роботі або в сім'ї
• 6. Хронічна нестача часу
• 7. Зменшення часу, що приділяється на спілкування з близькими і друзями
• 8. Втрата уваги до свого зовнішнього вигляду, неухоженность
• 9. Антисоціальна, конфліктна поведінка
• 10. Низька продуктивність діяльності
• 11. Порушення сну або безсоння
• 12. Більш інтенсивне куріння і вживання алкоголю

ТИ ЯК СЕБЕ ПОЧУВАЄШ?

• Фізіологічні симптоми
• 1. Болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі
• 2. Підвищення або зниження артеріального тиску
• 3. Прискорений або неритмічний пульс
• 4. Порушення процесів травлення (запор, діарея, підвищене газоутворення)
• 5. Порушення свободи дихання
• 6. Відчуття напруги в м'язах
• 7. Підвищена стомлюваність
• 8. Тремтіння в руках, судоми
• 9. Поява алергії чи інших шкірних висипань
• 10. Підвищена пітливість
• 11. Швидке збільшення або втрата ваги тіла
• 12. Зниження імунітету, часті нездужання
• �
• Безпрограшний рецепт подолання стресу - це книга, шезлонг та відкритий басейн у Санта Марії! Мерщій бронюйте номер, адже з кожним днем їх усе менше😉

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЙДЕНОГО ТЕСТУ

• РЕЗУЛЬТАТИ – Підрахуємо свої бали
• �Таким чином, загальна максимальна сума за всім списком теоретично може досягати 66.

​

• Показник від 0 до 5 балів вважається хорошим - означає, що в даний момент життя вагомий стрес відсутній.

​

• Показник від 6 до 12 балів означає, що людина відчуває помірний стрес, який може бути компенсований за допомогою раціонального використання часу, періодичного відпочинку і знаходження оптимального виходу з ситуації, що склалася.

​

• Показник від 13 до 24 балів вказує на досить виражене напруження емоційних і фізіологічних систем організму, що виникло у відповідь на сильний стресорні фактор, який не вдалося компенсувати. В цьому випадку потрібно застосування спеціальних методів подолання стресу

Р Е З У Л Ь Т А Т ЗА Т Е С Т О М�(СВІЙ ПІДРАХУЄТЕ САМІ)

• Показник від 25 до 40 балів вказує на стан сильного стресу, для успішного подолання якого бажана допомога психолога або психотерапевта. Така величина стресу говорить про те, що організм вже близький до межі можливостей чинити опір стресу.

​

• Показник понад 40 балів свідчить про перехід організму до третьої, найбільш небезпечною стадії стресу - виснаження запасів адаптаційної енергії.

​

Висновки робіть самі,:

• Вони повині бути об’єктивними;
• Аналіз покаже в який сфері високі бали;
• Не зволікайте з допомогою;
• Чим довше триває невирішений стрес, тим важче буде з ним впоратись

​

ЗАЙМАЄМОСЯ САМОДОПОМОГОЮ

• «Безпрограшний рецепт подолання стресу - це книга, шезлонг та відкритий басейн у Санта Марії! Мерщій бронюйте номер, адже з кожним днем їх усе менш» – гумор для стресостійких…

​

• Техніка: Крик в подушку.
• Знаю що в кожній людині зараз є злість та агресія за те що відбувається.
• І так як змінити цього зараз не можливо і щоб цю напругу не транслювати на рідних пропоную Вам вийти в іншу кімнату,чи закритись у ванній чи туалеті
• Взяти подушку,міцно закрити рот і щосили,скільки є духу,викричати це в подушку.
• Результат гарантований,сама неодноразово це робила.
• Техніка: Самомасаж.
• Для цього беремо два великих пальці кладемо їх на скроні,всі інші пальці вивертаємо так щоб вони обійняли потилицю і масажуємо по декілька хв до 10 раз на день,особливо перед сном.
• Якщо є можливість масажуйте одне одного,особливо діток.
• Їм вкрай потрібна наша підтримка та відчуття захисту і спокою.

​

-

Р Е Ф Л Е К С І Я

• Про що ви дізналися на занятті?
• Що було цікавим?
• Що було для вас корисним?
• Що будете використовувати в своїй роботі?
• Чи контролюєте ви свій емоційний стан?
• Чи вважаєте ви що, перш ніж допомагати іншим, треба допомогти собі?
• Які емоції ви відчуваєте після заняття?

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ�ДО НАСТУПНОЇ ЗУСТРІЧІ!

• Хай Вам щастить!
• Працюємо над формуванням своєї стресостійкості!

2 ЗАНЯТТЯ�ЯК ПІДТРИМАТИ І ДОПОМОГТИ ДІТЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ�

МИ НЕСЕМО СВІЙ ТАГАР НА СОБІ…�А ЩО ВІДЧУВАЮТЬ ДІТИ, ПІДЛІТКИ СЬОГОДНІ…

• Згадаємо наше перше заняття:

(давайте обговорювати)

Чи в ресурсі Ви сьогодні?

​

• Як діти реагують на війну…
• Чи спостерігали ви за емоційним

станом дітей з сімей’ ВПО…

• Чи є діти, здобувачі освіти з сімей

військовослужбовців…

• Які вони...
• Чи відрізняються вони поведінкою,

нолаштуванням, розмовами, емоційним

станом…

​

РИСИ, ЩО СВІДЧАТЬ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ ТРАВМУ

• Страх невідомості - це нормальний страх. Бо війна це порушення будь-яких меж і кордонів. Це хаос. Тож само собою ми губимось, ми боїмося, бо не маємо на що опертися
• В кожного відбувається внутрішня війна. Кожен займає свою сторону, кожен робить висновки. Тут важливо розуміти, що нести відповідальність за будь-який вибір у житті треба самому. Необхідно перемістити фокус думок не на те, що буде після війни, а в першу чергу відбудовувати свою внутрішню основу. 
• Підвищена емоційність,яка не дає позитивної моделі спілкування з однолітками, педагогами, в сім’ї…
• Злість- підчас війни це нормально, але вона не дає можливості регулювати поведінку, сконцентруватися на чомусь позитивному на заняттях…
• Пригнічений стан - нічого не хочеться робити,
• все здається втраченим…
• Травма втрати…
• Розпач…
• Невпевненість…
• Почуття ненависті… інше

​

​

ЯК НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

• Заборонені фрази 
• «Все буде добре, з твоїм татом/мамою нічого не трапиться». Ви не можете цього напевне знати, адже війна — непередбачувана.

​

• «Скоро закінчиться війна» або «скоро твоя мама/тато повернеться з фронту». Це може дати тимчасове полегшення, але з часом підвищить лише рівень тривоги.

​

• «Як справи у твоєї мами/тата?», «Коли вони зможуть до тебе приїхати?», «А що відбувається на фронті?» — це запитання-табу. Вони можуть ще більше засмутити дитину та викликати болісні хвилювання.

​

• Також не обговорюйте з дітьми ні у класі, ні наодинці політику та воєнні дії, не переповідайте їм новини.

​

З А Б О Р О Н Е Н І Ф Р А З И

• Не підіймайте тему втрат та смерті та з обережністю відповідайте на запитання щодо цього. Це тема, що може сильно травмувати, особливо, якщо у дитини немає певний час зв’язку з батьками.
• «Скоро тобі стане краще», «Це просто така адаптація у тебе» — не кажіть такого, якщо помічаєте пригніченість учня. Адже ми не можемо знати, якою буде ситуація в конкретної дитини.
• Варто сказати «я можу уявити, що ти зараз відчуваєш, і ти можеш розраховувати на мою підтримку» або «твої батьки роблять все, щоб наша країна перемогла, і ми будемо в це вірити».
• «Ти тепер дорослий, ти повинен підтримувати свою маму, поки тато воює» — дуже небажана фраза, адже вона перекладає на дитину обов’язки дорослих. Особливо це стосується хлопчиків, чиї тати на війні. Не варто переносити на хлопчика роль батька.

​

ЯК ПЕДАГОГУ ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ ЧИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ЧИЇ БАТЬКИ НА ФРОНТІ

• Чекати близьку людину з фронту дуже емоційно важко, особливо дитині. Очікування, невідомість та відірваність від мами чи тата — це болюча подія для дитини. Вона може відчувати стрес, тривожність та розпач. Або проявляти агресію чи навпаки стати замкненою та песимістичною.

​

• Але варто пам’ятати, що такі прояви дитячої психіки є нормальною реакцією на складні події. Однак, якщо стрес стає хронічним, це може серйозно вплинути на психічний та фізичний стан дитини. Тому важливо відстежувати всі «дзвіночки».

​

• Проте, якщо є підтримка від дорослих, зокрема вчителів, дитина може впоратися та відновити своє повноцінне життя.

ЯК ПЕДАГОГУ ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ З СІМЕЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

• Зі старшими підлітками можна вести глибшу розмову. Пояснити, що батьки вступили до Збройних Сил, тому в них є певні обов’язки.
• Розповісти дитині, що у неї також є обов’язки щодо навчання та підтримки власного життя.
• Говоріть з дитиною (підлітком) про те, чому так сталося, що мами або тата немає поруч.
• Зазначте, що сумувати за ними — це нормально. І що батьки також сумують за своєю донечкою чи сином.

ЯК ВАРТО ПІДТРИМУВАТИ ДИТИНУ:� ЧЕКЛІСТ ВИКЛАДАЧА

1. Обов’язково дізнайтеся у батьків або опікунів учня, чи є в учня можливість підтримувати зв’язок з мамою чи татом, які на фронті. Чудово, якщо дитина може принаймні писати повідомлення чи надсилати свої малюнки.

​

2. Не залишайте учня чи ученицю наодинці з думками про тата чи маму на війні. Важливо, щоб була підтримка дорослих і вдома, і у школі. Бо саме відчуття підтримки є ключовим для того, щоб дитина почувалася в безпеці. Слухайте дитину, якщо вона не заперечує, частіше беріть за руку та обіймайте. Але завжди запитуйте, чи хоче дитина цього зараз.

​

3. Реагуйте на будь-які емоції учня. Не важливо, чи він проявляє агресію, чи замикається в собі, важливо приділити увагу. Порозмовляйте з учнем наодинці, а за потреби відведіть до практичного психолога.

​

4.Якщо дитина запитує про ваші емоції, чи буває вам страшно та як ви реагуєте на війну, важливо давати чесні відповіді. Розкажіть, що вам також може бути сумно та лячно, і поділіться своїми способами впоратися з цим станом. Але закінчуйте розмову словами підтримки. Скажіть, що з нею поруч є ви, друзі та її близькі люди, щоб дитина розуміла, що вона не самотня.

​

ЧЕКЛІСТ ВИКЛАДАЧА

5. Якщо дитина запитує про ваші емоції, чи буває вам страшно та як ви реагуєте на війну, важливо давати чесні відповіді. Розкажіть, що вам також може бути сумно та лячно, і поділіться своїми способами впоратися з цим станом. Але закінчуйте розмову словами підтримки. Скажіть, що з нею поруч є ви, друзі та її близькі люди, щоб дитина розуміла, що вона не самотня.

​

6. Пропонуйте дітям звичні та приємні активності: гуртки чи спортивні секції. Залучайте учнів намалювати малюнки або виготовити обереги, які передадуть воїнам. І в тому числі батькам дітей, які є у класі.

​

7. Не примушуйте учнів до розмови, а запрошуйте. Якщо вчитель розуміє, що може підтримати цю розмову та підтримати дитину, то варто поспілкуватися. Якщо внутрішніх сил для цього немає, краще залучити шкільного психолога.

​

8. Не перевантажуйте дитини. Існує хибна думка, що чим більше ми завантажуємо дитину — уроками, гуртками, активностями — тим менше у неї часу на хвилювання та сум. Проте насправді це не допомагає. Найкращою підтримкою буде вислухати дитину та дозволити їй висловити всі свої емоції.

ПОРАДИ ДЛЯ ВПОРЯДКУВАННЯ ЖИТТЯ СІМ’Ї

ЧЕКАЮЧИ СВОЇХ БЛИЗЬКИХ З ФРОНТУ…�ЯК СІМ’Ї ПІДГОТУВАТИСЬ

​

• Треба пам’ятати:
• Про комфортну психологічну атмосферу вдома
• Первинне задоволення базових потреб;
• Розмовляти без жалю, але толерантно:
• Поговорити з іншими родинами, в яких військові

вже повернулися додому;

Пам’ятати, що час та військові дії змінюють

людину і не завжди ці зміни позитивні…

Військовий/а повертається з новими звичками,

новими словами, дивними проявами у поведінці,

реакцією на звернення, гучні звуки ;

Відбулись зміні у стані здоров’я, можливо і

фізичне каліцтво;

Адаптація до мирного життя потребує часу…

Не запитувати, а вислухати, не ображатися

​

Підготувати дитину, підлітка, можливо і себе до зустрічі з…

Дати час на «знайомство» заново;

Не поспішай робити висновки;

Вибудовуй стосунки ...

ЧЕКАЮЧИ СВОЇХ БЛИЗЬКИХ З ФРОНТУ…

• Прийняти небажання говорити про війну, що там відбувалось:
• Спогади і емоції можуть бути настільки реалістичними, що людині здаватиметься, ніби вона знову на фронті;
• Після поранення чи контузії може відчувати постійні больові прояви, дрижання, нудоту, тілесне та емоційне напруження;
• Реакції на бойовий стрес можуть привести до думок про самопошкодження або самогубство;

Сприйміть це серйозно! Знаходьте допомогу:

- у побратимів�- лікарів

• -психологів

- на сайтах «Психологічної допомоги»

​

​

ВИКОРИСТАЙ В РАЗІ НЕОБХІДНОСТІ

ЯК ПІДТРИМАТИ СЕБЕ, ЗНАЙТИ РЕСУРСИ В СКЛАДНИЙ ЧАС�� ПРАЦЮЄМО ЗІ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ: �УЯВЛЯЄМО ПЕРЕЛІЧЕНІ ЕМОЦІЇ, ДИВИМОСЬ У ДЗЕРКАЛО НА СВОЄ ОБЛИЧЧЯ І ОБИРАЄМО ТІ ЕМОЦІЇ, ЯКІ ВАС ПРИКРАШАЮТЬ…

ЯК ПІДТРИМАТИ СЕБЕ, ЗНАЙТИ РЕСУРСИ В СКЛАДНИЙ ЧАС

Психофізіологічна саморегуляція.

• Дихання, вираз обличчя, положення тіла, тон і темп голосу впливають на емоційний стан. Методи психофізіологічної саморегуляції допомагають відновити рівновагу, заспокоїтися, звільнитися від неприємних думок і небажаних емоцій.

Вправа: дихання, посмішка

Сідаємо зручно, кладемо руки на коліна і починаємо дихати на рахунок 1,2, пауза, видихаємо 3.4.5,6 - широко усміхаємося… повторюємо 6 разів.

- повернути хід думок до творчості;

- наснажити й додати здоров’я, емоційних сил;

- навчить управлінню собою та надасть нам спроможності до відновлення.

ЧИННИКИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ НАШУ СТРЕСОСТІЙКІСТЬ

• 1. Біологія
• 2. Розуміння себе
• 3. Контроль над собою
• 4. Гнучкість розуму
• 5. Оптимістичне ставлення
• 6. Самоефективність

7. Зв’язки з іншими людьми

• 8. Приналежність до громади

НАШІ РЕСУРСИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ВПЛИВУ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ

• Техніка: «Фото в рамці»
• Закриваємо очі, сідаємо зручніше;
• Уявляємо фото найжахливішої події, інформації, яка у нас стоїть перед очима;
• Подумки вкладаємо у фото те, що вразило найсильніше;
• Вглядаємося у фото пильно, пригадуємо кожну деталь малюнку;
• Запишіть або вискажіть свої емоції, згадайте дратівливі звуки…
• Розкажіть що на фото в рамці…
• Через 15 секунд починаємо переміщувати ваше «Фото в рамці» вліво, потім поглядом віддаляємо від себе… далі… далі … поки воно не стане розпливчатим… далі … перетворюється в точку…
• Відкриваємо очі…

​

• Обговорюємо свої емоції,
• Що я відчував…
• Як я почуваюсь зараз…

Р Е Ф Л Е К С І Я

• Рефлексія.
• Обмін враженнями. �Як ви почувалися під час нашої зустрічі?
• Що для вас було найбільш корисним?
• Як ви будете застосовувати отримані знання у вашому житті роботі? Учасники діляться враженнями та зворотнім зв'язком.
• Завершальне узагальнення :
• усвідомлення того, що є події, на які ми не впливаємо.
• Тому, не варто намагатися все прорахувати. Зараз, у ситуації війни на території України це просто неможливо.
• Підтримати і допомогти дітям, підліткам, сім’ям військовослужбовців сьогодні – наше завдання! 

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Бажаю всім:

Здоров’я,

Натхнення,

Стресостійкості,

Віри!

Працюємо на Перемогу