2 of 19

Задачі уроку:

Знати:

зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух;
час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні;
особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;
труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;
особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
сутність національних проблем у регіоні.

Уміти:

синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;
охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;
порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;
охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика

3 of 19

�

1. Відновлення польської державності.

4 of 19

�Юзеф Клемент Пілсудський �

Польський політичний і державний діяч, перший голова відродженої польської держави. Ініціатор створення Польської Військової Організації, засновник польської армії, маршал Польщі.

5 of 19

Формування уряду

З 6 на 7листопада 1918 р. в м. Любліні польські ліві партії проголосили створення Тимчасового народного уряду Польської республіки.
10 листопада Варшава урочисто зустрічала звільненого з німецької в’язниці Ю. Пілсудського якого проголосили Начальником держави.
Поч. 1919 р. було сформовано уряд на чолі з І. Падеревським

6 of 19

«Польське питання» на Паризькій мирній конференції

Ліга Націй передала Польщі південну частину Верхньої Сілезії, а решту території — Німеччині. Сілезький район Цешина, де переважало польське населення, відійшов до Чехословаччини.
Паризька конференція визнала східні польські кордони по річці Буг.
Питання про належність Східної Галичини не було вирішено.
Лінія тимчасового східного кордону Польщі дістала назву «лінія Керзона».

7 of 19

2. Польща в період «санації» (1926–1939)

8 of 19

Політичний режим:

обмежено вплив політичних партій;
складна й заплутана виборча система;
заборона офіцерам вступати до політичних партій;
обмеження свободи слова й друку;
тимчасовий характер і незначні масштаби репресій проти опозиції

9 of 19

Державний устрій:

президента республіки й прем’єр-міністра обирали в сеймі;
після подій у травні 1926 р. Ю. Пілсудський номінально зберіг посаду військового міністра;
конституція 1935 р. обмежила повноваження президента (ділив владу з прем’єром і головою сейму);
суттєво обмежено роль парламенту й водночас розширено повноваження виконавчої влади.

10 of 19

Економіка:

відсутність централізованого управління;
існування підприємств і господарств різних форм власності.
Суспільне життя:
звеличення особи Ю. Пілсудського й водночас критика його опозицією;
відсутність панівної ідеології;
легальне існування різноманітних молодіжних організацій

11 of 19

4. Чехословацька республіка в міжвоєнний період

12 of 19

Рух за незалежність

До 1918 р. незалежної держави чехів і словаків не існувало.
Напередодні Першої світової війни обидва народи входили до складу Австро-Угорської імперії.
Для узгодження дій було створено два керівні центри:
Національний чехословацький комітет у Празі та Чеську національну раду в Парижі.

13 of 19

Створення Чехословацької республіки

Національна рада в Парижі проголосила себе тимчасовим урядом Чехословаччини.
Головою уряду став Т. Масарик.
28 вересня 1918 р. оголошено про створення Чехословацької республіки (ЧСР).
Сер. грудня Національні збори оголосили про скасування влади Габсбургів.
Т. Масарика було обрано президентом ЧСР.

14 of 19

Томаш Гарріг Масарик

перший президент Чехословаччини (1918–1935); учений світового рівня, доктор філософії. Викладав у Карловому університеті в Празі. Науково обґрунтував концепцію об’єднаної «нової Європи», роль і місце «малих» націй у Європі та у світі. Після початку Першої світової війни виїхав за кордон, де очолив Чеську національну раду. Домігся підписання в США 1918 р. договору про об’єднання Чехії та Словаччини.

15 of 19

Етнічний склад населення ЧСР

16 of 19

Сепаратистський рух

За Версальським, Сен-Жерменським і Тріанонським мирними договорами, до складу Чехословацької республіки ввійшли Чехія, Словаччина, Австрійська Сілезія з районом Цешина, населеним переважно поляками, і Богемія із Судетською областю.
Грудень 1918 р. внаслідок сепаратистського руху німецька меншина спробувала приєднатися до Німеччини.

17 of 19

Судетська проблема

Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів з їхнім гаслом об’єднання в кордонах рейху всіх німців Чехословаччина стала об’єктом гітлерівської агресії.
Судетська проблема — питання про громадян ЧСР німецької національності, більшість з яких (понад 3 млн осіб) проживала в Судетській області.

18 of 19

Мюнхенська змова

28 вересня А. Гітлер наказав привести війська в бойову
Готовність, британський прем’єр Н. Чемберлен заявив: «Єдиний спосіб уникнути війни — передати Німеччині Судетську область».
В. Черчілль рішуче засудив таку політику
Сер. вересня в Німеччині зустріч H. Чемберлена з А. Гітлером.
H. Чемберлен погодився передати Німеччині Судетську область
Остаточно долю країни було вирішено без її участі в ніч з 29 на 30 вересня 1938 р. в Мюнхені.

1 of 19