Інтеграційні процеси. Міжнародні організації в Європі

Форми міжнародної економічної інтеграції.

Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і розподілу праці між національними економіками, взаємодії їх виробничих структур на різних рівнях і в різних формах.

1. Зона вільної торгівлі

2. Митний союз 

3. Спільний ринок 

4. Економічний   союз   

5. Політичний союз 

6. Міжнародні організації, угрупування

Найрозвиненішою з таких зон є Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі.

Мета створення митного союзу: полегшити торгівлю країн-учасниць і, в той же час, не створити додаткових перепон у торгівлі з третіми країнами.

об'єднання національних ринків декількох країн в єдиний 

Формами міжнародної економічної інтеграції виступають:

об'єднання   національних   економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.�

об'єднання країн для спільного здійснення різноманітних заходів, спрямованих на їхнє задоволення.

об'єднання країн на основі укладення спільного договору з метою проведення спільної політики у всіх сферах суспільного життя.

Країни—засновники ЄЕС

Економічні організації Європи впродовж холодної війни (ЄЕС, ЄАВТ, РЕВ)

Міжнародні організації

7 лютого 1992 року держави-члени Європейських співтовариств підписали Договір про Європейський Союз. 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ.

З 1 листопада 1993 року Договір вступив в силу, тобто з цього моменту починається відлік часу існування Європейського Союзу. 

• Європейський Парламент (обирається громадянами країн ЄС);
• Рада Європейського Союзу (представляє уряди країн ЄС);
• Європейська Комісія (рушійна сила та виконавчий орган ЄС);
• Суд Європейського Союзу (забезпечує дотримання законодавства ЄС);
• Рахункова плата або Суд аудиторів ЄС (контролює ефективне та законне використання коштів з бюджету ЄС).

Організаційна структура ЄС побудована за принципом поділу законодавчої, виконавчої та судової функцій. До основних органів ЄС належать:

 З цими інституціями співпрацюють ще п’ять важливих органів:

• Європейський економічний та соціальний комітет (представляє думку громадських організацій з економічних і соціальних питань);
• Комітет регіонів (представляє думку регіональної та місцевої влади);
• Європейський центральний банк (відповідає за монетарну політику та здійснює управління грошовою одиницею ЄС – євро);
• Європейський Омбудсман (уповноважений з прав людини) (розглядає скарги громадян щодо неналежного функціонування певної установи чи органу ЄС);
• Європейський інвестиційний банк (сприяє досягненню цілей ЄС через фінансування інвестиційних проектів)

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ

Офіційною датою початку інтеграції став 1951 рік - рік підписання Паризького договору. Тоді країнами Бенілюксу був заснований ЄОВС - економічна організація, що ставила собі за мету спільне виробництво вугілля і сталі. 

Європейська Рада, Брюссель

Рада Європейського Союзу, Брюссель

Європейська комісія, Брюссель

Суд Європейського Союзу, Люксебург

Європейський Центральний Банк, Франкфурт-на-майні

Європейський Парламент, Страсбург

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ.

28 країн, більше 500 мільйонів людей, єдина громада – Європейський Союз

Рада Європи

Ра́да Євро́пи — міжнародна організація 47 держав-членів у європейському просторі. Членство відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян.

Рада була офіційно заснована 5 травня 1949 року Лондонською Угодою,

Один з найбільших успіхів РЄ - це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка слугує основою для Європейського суду з прав людини.

Єврозона

Єврозо́на — група 19 держав Європейського Союзу, офіційною валютою яких є євро.

Тут проживає понад 336 мільйонів європейців. Європейський центральний банк відповідає за грошово-кредитну політику єврозони.

КРАЇНИ ШЕНГЕНСЬКОЇ ЗОНИ.

Шенгенська зона включає в себе 26 європейських держав, що приєдналися до однойменної угоди, підписаної в селі Шенген (Люксембург) в 1985 році.

У плані міжнародних подорожей Шенгенська зона діє подібно до єдиної держави з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні — при в'їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх рубежах держав, що входять у цю зону.

Організація Північно-атлантичного договору (НАТО)

 НАТО — міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 30 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.

Засновники: Сполучені Штати Америки, Франція,

Головний офіс: Брюссельський столичний регіон, Бельгія

Країни-члени НАТО

Мапа НАТО у Європі

Члени НАТО

План дій щодо членства в НАТО

Інтенсивний діалог

Індивідуальний партнерський план

Партнерство заради миру

Члени на вступ до програми Партнерство заради миру

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Організація з безпеки і співробітництва в Європі; до 1995 року називалася Нарадою з безпеки і співробітництва в Європі 

Засновано: 1 серпня 1975 р., Гельсінкі, Фінляндія

Членство 57 государств-участников

11 партнёров по сотрудничеству

Штаб-квартира Вена, Австрия

ВИСНОВКИ

• Європейський Союз пройшов досить тривалий шлях розвитку. Зараз він поєднує в собі ознаки міжнародної організації та держави, має повноваження на участь у міжнародних відносинах.

• Шенгенські домовленості дають громадянам відчутно більшу свободу пересування Європою як на внутрішній території, так і на зовнішніх кордонах.

• Діяльність Ради Європи спрямована на забезпечення основних прав людини і свобод для своїх громадян.

• НАТО працює над встановленням справедливого й тривалого миру в Європі на засадах загальних демократичних цінностей, прав людини та верховенства права.