Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.�
Василь Еллан-Блакитний
Які у вас асоціації виникають, або що ви відчуваєте, коли чуєте «Україна»?
Які ліричні твори про Україну ви можете назвати?
Василь Симоненко – син України
«Україно! Ти для мене диво!»
Данило Гайдамаха
читає вірш Василя Симоненка
Богдан Фесик,
м.Тернопіль
Збірка поезій
«Мовчати не можна сказати», 2022
Сторінка автора
Богдан Фесик родом із Залізців. �Вчиться на четвертому курсі Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого. �Каже, вірші почав писати ще, коли навчався у старших класах у школі.�� «Я віддавна переймаюся тим, що відбувається в Україні. Мені це небайдуже, воно мене болить і хотілося тим поділитися, - каже Богдан Фесик. - Я патріот своєї Батьківщини і те, що я можу зробити для неї, роблю через вірші.»
Привіт, Україно, я довго вагався.
Я довго писав ці маленькі слова.
У тебе уже не один закохався.
І в декількох з них вже була булава.
Ти дуже красива, моя Україно.
Й своєю красою дивуєш весь світ.
Тебе вже давно відібрати хотіли.
Наразі ж воюють за Крим і за Cхід.
Моя найдорожча, за тебе вмирають.
За тебе лягають в холодній землі.
Яку ще країну так сильно кохають?
За кого ще роблять речі такі?
Країно моя, я молюся до неба.
Я вірю, що ти ще свого досягнеш.
Що хлопці, оті, що померли за тебе.
Гордитися будуть тобою без меж.
І вибори пройдуть, і стишаться клятви.
Й побачим, хто вірним лишився тобі.
Країно моя, ти найкращого варта.
Лише не пропадь! Ти потрібна мені.
Богдан Фесик
Сторінка автора
Вірш Галини Британ читає акторка Олена Світлицька
І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.
Ліна Костенко
Ліна Костенко «Буває, часом сліпну від краси…»
Тарас Петриненко «Україна»