Рослина – цілісний організм

“Суперечка органів рослини”. �Однієї сонячної днини �Сперечались органи рослини. �Каже корінь: “Я – основа. �Не секрет, що без мене �Жоден елемент не потрапить �Ні до листочка, ні до плоду. �Постачаю мінеральні солі й воду. �Усе корисне поглинаю, �Й рослина масу набирає”.

Слухало стебло і дивувалось: �“Вся важливість кореню дісталась! �Я ж не просто для краси! �По всій рослині транспортую я �Поживні речовини. �Безперервно вдень і цілу ніч! �Я важливий, ось у чому річ”.

“Що ви можете? – озвалися листки. – �Нас багато, справжні ми трудівники! �Кисень, необхідний для людини, Виробляємо ми кожної хвилини! �Ми важливі, з нами є прогрес! Фотосинтез – неперервний це процес!”

В один голос заспівали квіти: �“Господи, де справедливість, діти?� З нашої земної красоти �Достигають восени плоди. �Ми чарівні, запашні, красиві! �І, повірте, ми не менш важливі!”

А без плоду немає й роду: �“Ми поживні, корисні, смачні й запашні, Про нас навіть складають пісні! �Без нас не обходиться жодна людина, �Й ніколи не виросте гарна дитина!”� �Що на це, діти, їм скажемо? �Як цю задачу розв’яжемо?

Рослина залишиться без води й необхідних поживних речовин. Через деякий час зав'яне.

Значна частина води й поживних речовин не дійде до листків. Через деякий час рослина почне в'янути.

до інших органів рослини буде надходити менше поживних речовин і на рослині буде менше цвіту та плодів.

надходження їжі від листків до інших органів рослини дуже ускладниться. Рослина може загинути від нестачі живлення.

рослина буде без плодів та насіння і не зможе розмножуватися.

Сонце засяє – і все ожива. �Все розквітає – надворі весна! �Нова шпаківня гостей зустрічає, �Пташка із півдня уже прибуває. �Радісно всюди, чудова погода! �Трудяться люди в садах, на городах. Бачу: лелеки гніздо змайстрували, �І перепілки уже заспівали.

Ось і зайчиха зайчат навела. �Вільно так диха маленька бджола! �Дехто із нас так природу “любив” �Взяв сірника і траву запалив! �Квітки ромашки згоріли дотла. �Де сіра пташка? Де ділась бджола? �Де ті зайчата, маленькі і кволі? �Може, малята згоріли у полі?!

Важко мені на той попіл дивитись, �Долі такій я не хочу коритись! �Кожному в душу я слово скажу, �Вишню та грушу в садку посаджу. �В лузі насіння барвінку розвію, �Сонця проміння нехай його гріє. �Хай розквітають сади і луги, �Важко звисають духмяні плоди!

Домашнє завдання с.54 Завдання 2