ОСНОВОПОЛОЖНІ АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Поліщук Віктор Миколайович
кандидат географічних наук, доцент,
доцент кафедри екології, природничих та математичних наук
Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти»
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Програма підвищення кваліфікації
Міністр Сергій Шкарлет
ЗАТВЕРДЖЕНО�наказ Міністерства освіти і науки України�26.01.2022 року № 64
Типова програма�підвищення кваліфікації вчителів, директорів та заступників директорів,�педагогів-організаторів, соціальних педагогів, практичних психологів�закладів загальної середньої освіти «Знаємо та діємо» за напрямком�«Організація діяльності педагогічних працівників щодо надання домедичної�допомоги та безпечного поводження на дорозі»
Нормативно-правові документи�
1. Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська школа»
2. Закони України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ та «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IХ
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»
4. Указ Президента України від 25.05.2020 № 195/2020 «Про затвердження Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі»
5. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16.06.2014 № 398 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах»
6. Наказ Міністерства охорони здоров'я України України від 04.08.2021 № 1627 «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти».
7. Наказ Міністерства економіки України від 17.09.2021 № 568-21 «Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти».
Цивільний захист
Закон України «Про освіту»
СТАТТЯ 22. Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад освіти; прибутковий заклад освіти.
Кодекс цивільного захисту України
СТАТТЯ 20. Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
СТАТТЯ 40. Навчання працюючого населення
1. Навчання працюючого населення є обов’язковим і здійснюється в робочий час за рахунок коштів роботодавця за програмами підготовки населення діям у НС, а також під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань ЦЗ.
3. Для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у НС з урахуванням особливостей виробничої діяльності у кожному суб’єкті господарювання обладнується інформаційно-довідковий куточок з питань ЦЗ.
4. Особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань ЦЗ, пожежної безпеки та дій у НС.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
ЗАГАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ З ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ�
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Розпорядчі документи (накази) керівника закладу освіти про:
- призначення особи з питань цивільного захисту, у тому числі відповідальної за роботу із забезпечення пожежної безпеки;
- утворення комісії з питань надзвичайних ситуацій;
- утворення органів з евакуації (за потребою);
- утворення навчальних груп працівників для занять за програмою загальної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях (на рік);
- підготовку і проведення Дня ЦЗ, Тижня безпеки дитини.
Положення (посадові інструкції):
- особи з питань цивільного захисту;
- про комісію з питань надзвичайних ситуацій;
- особи, яка виконує функції з питань евакуації;
- про проведення інструктажів та перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
- про підготовку і проведення Дня ЦЗ, Тижня безпеки дитини;
- інструкція для працівників охорони (сторожів) з контролю за додержанням протипожежного режиму.
Програми:
- програма загальної підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.
НЕЩАСНІ ВИПАДКИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
ПОЛОЖЕННЯ�про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу
У цьому Положенні терміни вжито в таких значеннях:
мікротравма (рана, пошкодження) - пошкодження, що виникає внаслідок впливу невеликих за інтенсивністю зусиль і призводить до порушення функції та мікроструктури тканин людини;
нещасний випадок - обмежена в часі подія, раптовий вплив небезпечного чинника чи середовища, що сталися під час освітнього процесу, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю чи настала смерть здобувача освіти;
отруєння або інтоксикація - порушення функцій чи ушкодження органів людини внаслідок дії отрут або токсинів, що потрапили до організму чи утворилися в ньому;
травма - порушення анатомічної функції тканин або органів людини, спричинене зовнішньою дією або впливом зовнішнього чинника.
Інші терміни вжито у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про охорону праці», «Про дорожній рух», Кодексі цивільного захисту України та інших нормативно-правових актах з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Розслідування нещасних випадків
Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями, учнями які призвели до погіршення стану здоров'я (втрати працездатності) не менше, ніж на один день згідно з медичним висновком.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
�Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися:�
під час проведення навчальних занять (лекцій, уроків, практичних, лабораторних занять, інших занять та в перервах між ними) відповідно до навчальних, виробничих і наукових планів та розкладу занять;
під час прямування на заняття з одного корпусу закладу освіти до іншого пішки чи на транспорті, якщо це визначено навчальними, виробничими і науковими планами та розкладом занять;
під час проведення позакласних, позашкільних та інших заходів у вихідні, святкові та канікулярні дні, якщо ці заходи здійснюються під безпосереднім керівництвом працівника закладу освіти (викладача, вчителя, вихователя, класного керівника, майстра виробничого навчання тощо) або іншої особи, яка призначена наказом закладу освіти за його згодою;
під час занять із трудового та професійного навчання, проведення професійних, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виробничої та навчальної практики, які проводяться відповідно до навчальних планів у закладах освіти або на дільницях (територіях), що їм належать;
під час роботи у шкільних лісництвах, на навчально-дослідних ділянках закладу освіти;
під час проведення спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екскурсій, походів, експедицій, організованих закладом освіти у встановленому порядку.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Алгоритм дій у разі нещасного випадку
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Учитель
Керівник
Комісія
Під час розслідування нещасного випадку комісія із розслідування нещасного випадку повинна:�
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
з’ясувати обставини та причини нещасного випадку;
отримати пояснення від потерпілого (за можливості);
виявити й опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;
визначити, чи пов’язаний нещасний випадок з освітнім процесом;
розробити заходи щодо попередження подібних нещасних випадків;
скласти акт розслідування нещасного випадку;
скласти акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти), за формою Н-Н, якщо нещасний випадок пов’язаний з освітнім процесом, у п’яти примірниках, які затверджує керівник закладу освіти.
До акта Н-Н додають пояснення свідків, потерпілого та інші документи щодо обставин нещасного випадку, наявності шкідливих і небезпечних чинників та довідку.
Концепція реагування на НВ
Захід | Відповідальний | Термін |
Видання наказу про створення комісії із розслідування нещасного випадку | Керівник закладу | Упродовж 1 доби |
Проведення розслідування нещасного випадку | Комісія із розслідування нещасного випадку | Упродовж 3 робочих днів |
Розгляд та затвердження акта Н-Н | Керівник закладу | Упродовж 1 робочого дня |
Надсилання примірників акта Н-Н | Керівник закладу | Упродовж 3 робочих днів |
Надсилання повідомлення про наслідки нещасного випадку | Керівник закладу | Упродовж 10 днів після закінчення лікування |
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
�ЖУРНАЛ�реєстрації нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти�
№ з/п | Дата, час події | Прізвище, ім’я, по батькові потерпілого, рік народження | Клас (група) тощо | Місце події (аудиторія, клас, кабінет, підприємство, місце проведення заходу тощо) | Обставини і причини нещасного випадку | Дата складання, номер акта Н-Н | Діагноз та наслідки нещасного випадку | Підпис потерпілого (особи, що представляє його інтереси) про отримання акта Н-Н |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
� | � | � | � | � | � | � | � | � |
� | � | � | � | � | � | � | � | � |
(найменування закладу освіти, органу управління освітою, до сфери управління якого належить заклад освіти)
1. У разі направлення акта Н-Н поштою з повідомленням у графі 9 записують дату і номер відправлення.
2. Аркуші Журналу нумерують, прошнуровують та скріплюють печаткою.
3. Журнал зберігають у закладі освіти протягом 60 років.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Дитячий травматизм
Нещасні випадки, що відбуваються з учнями в стінах школи і під час навчального процесу, є причиною майже 15% всіх дитячих травм. При цьому до 80% школярів одержують травми на перервах Нещасні випадки, що відбуваються з учнями в стінах школи і під час навчального процесу, є причиною майже 15% всіх дитячих травм. При цьому до 80% учнів одержують травми на перервах.
Виділяють наступні види дитячого травматизму:
-побутовий (60%);
-вуличний (пов’язаний та не пов’язаний з транспортом) – 15%;
-шкільний (8%); -спортивний (9%); -інший.
Найнебезпечніший – дитячий дорожньо - транспортний травматизм.
Незважаючи на те, що його частка становить до 4% від всіх травм, саме на цю групу припадає найбільша кількість смертей і важких ушкоджень опорно-рухового апарату. Сумно, що це в основному прерогатива хлопчиків від 8 до 16 років. Причиною 80% нещасних випадків стає перебігання проїжджої частини поблизу транспорту. 15% – коли дитина несподівано з’являється на проїжджій частині, наприклад, з-за рогу або попереду стоячого транспорту. При цьому доросла дитина може психологічно передбачити можливу небезпеку, а маленькі діти в силу свого невеликого життєвого досвіду ні про що навіть не підозрюють.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Шкільний травматизм
На першому місці за поширеністю знаходяться побутові травми, тобто отримані у дворі, будинку, під час ігор і спортивних розваг. Це – падіння з висоти (даху, дерева), поранення гострими предметами; вогнепальні поранення з самопалів і пугачів; травми, пов’язані з неправильним поводженням з електрикою і електроприладами. Нерідко травми у школярів виникають при неорганізованих заняттях спортом, у дітей молодшого та середнього шкільного віку – при падінні з гойдалок, при порушенні правил катання на санках, стрибках з трампліну, при катанні на лижах з крутих схилів, при їзді на велосипеді.
Причини, які найбільш часто призводять до шкільного травматизму:
1. Поведінка самої дитини, яка отримала травму, – більше 40% всіх травм:
а) низький рівень координації рухів; невміння володіти своїм тілом; відсутність досвіду виконання дії;
б) відсутність або недостатність знань про небезпеку, про можливі наслідки вибраних дій;
в) зневага відомої небезпекою через сильний мотив;
г) травми внаслідок втоми, емоційного збудження, ігрового азарту та інших психофізіоло- гічних станів, які впливають на успішність протікання діяльності.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Шкільний травматизм
Друга група, яка може привести до травматизму – це дії оточуючих однолітків. Ця група причин становить приблизно 30% від усіх випадків. Результати обстеження показали, що частіше діти травмують однолітків під час гри (19,7% випадків від числа нанесених однолітками травм) або ненавмисно поза грою (29,6%), як правило, не помітивши однолітка.
Причиною, що приводить до виникнення травмонебезпечною ситуації можуть стати і дії дорослих. Ця група включає близько 20%. Найбільш поширена помилка – звичайний недогляд за дітьми, відсутність контролю за їх поведінкою.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Статистичні дані по травматизму серед школярів України
За оцінками фахівців, побутовий травматизм є основною причиною смерті дітей в Україні.
Серед дітей віком до 14 років, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками сталося внаслідок:
а) удушення – 258 дітей (22% загальної кількості)
б) транспортних подій 251 дитина (21%)
в) утоплення – 217 дітей (17%).
Найбільша кількість померлих дітей віком до 14 років від нещасних випадків зареєстровано в Донецькій (104 особи), Дніпропетровській (99 осіб), Одеській (82 особи) областях, а найменшу – у м. Києві (29 осіб), Тернопільській (26 осіб), Черкаської (30 осіб), Херсонській (31 особа) та Сумській (32 людини) областях.
Зростання травматизму за рік складає в середньому 11,3%.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
��Робота з профілактики дитячого травматизму повинна вестися в трьох основних напрямках:�
-створення травмобезпечного середовища,
в якому перебувають діти;
-вироблення у дітей безпечної поведінки
в різних життєвих ситуаціях;
-загартовування і фізичний розвиток дітей, спрямоване на зміцнення кістково-м’язової системи та вироблення координації рухів.
Роботу з профілактики травматизму необхідно проводити диференційно, залежно від віку учнів. Заходи щодо профілактики травматизму повинні включатися в план виховної роботи, який контролюється керівництвом школи. У планах повинен бути представлений весь комплекс за-
ходів з профілактики всіх видів травматизму.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Харчування в школі
ПОСТАНОВА
№ 305 від 24 березня 2021 року
Про затвердження норм та Порядку�організації харчування у закладах освіти�та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль
Кейтеринг - спосіб організації харчування здобувачів освіти/дітей, що передбачає доставку і реалізацію готових страв, виготовлених без використання матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування.
Аутсорсинг — спосіб організації харчування здобувачів освіти/дітей, що передбачає виготовлення та реалізацію готових страв оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, з використанням матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Вимоги до харчування
У закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку заборонено замовляти та використовувавати/реалізовувати технологічно-оброблені м’ясні та рибні продукти, м’ясо та яйця водоплавної птиці, річкову рибу, харчові продукти (в тому числі снеки) із вмістом солі понад 0,12 грама натрію або еквівалентної кількості солі на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів, непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені з непастеризованого молока, гриби, каву та кавові напої, рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів, газовані напої, зокрема солодкі газовані та енергетичні напої, непастеризовані соки, продукцію домашнього виробництва.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
Електротравми бувають:
-у вигляді електроопіків;
-електричних знаків;
-електрометалізації шкіри;
-механічних ушкоджень;
-електрофтальмії;
-електричного удару;
-удари з судорожними скороченнями
м’язів без втрати свідомості;
-із втратою свідомості, але з роботою
легенів та серця;
-з втратою свідомості і порушення
органів дихання і серця; удари ,
що викликали клінічну смерть
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Захисні засоби з електробезпеки
Колективні засоби захисту:
- захисне вимкнення аварійної мережі в цілому учбової ділянки;
- захисне заземлення і занулення;
- попереджаючі забороняючі, наказові, вказівні переносні щити;
- ізолюючі накладки, тимчасові переносні заземлення;
- спецзнаки безпеки, сигналізація, захисні пристрої, блокування, ізолюючі вставки.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Напруга дотику і крокова напруга
Шляхи струму в тілі людини назив. петлями струму. (смерт. результат)
рука – рука – 5%;
права рука – ноги – 75%;
ліва рука – ноги – 15%;
нога – нога – 5%
Крокова напруга – між 2 точками ланцюга струму, які знаходяться на відстані кроку і на яких одночасно стоїть людина.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Санітарні норми і правила
Максимальна маса вантажу для підняття школярами:
11-12 років до 4 кг,
13-14 років - до 5 кг,
15 років: хлопчики - 12 кг, дівчатка - 6,0 кг,
16 років відповідно 14 і 7 кг,
17 років - 16,0 і 8,0 кг.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Органи місцевої виконавчої влади �приймають рішення про тимчасове призупинення навчання учнів у разі:
-зниження температури повітря до -20 °C,
-швидкості руху повітря більше 5 м/с,
-підвищення вологості вище 80% для учнів початкових класів;
-зниження температури повітря до
-24 °C для учнів 5-12 класів;
-надзвичайних ситуацій.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Вживання токсичних речовин
За даними опитування Всесвітньої організації охорони здоров’я в рамках проекту “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”, у 2018 році 87,6 відсотка хлопців та 93,6 відсотка дівчат станом на час опитування не курили, що свідчить про позитивну тенденцію порівняно з аналогічними даними 2014 року. При цьому вживання спиртних напоїв залишалося досить поширеним серед підлітків – 40 відсотків учнів хоча б один раз вживали алкоголь. Серед 17-річних їх частка сягала 61 відсоток, вона збільшилася з 2014 року на 17 відсотків (у 2014 році мали досвід уживання алкоголю в середньому 44,8 відсотка); 22,8 відсотка учнів уживали алкоголь протягом останнього місяця (42 відсотки 17-річних). Кожен п’ятий, хто вживав алкоголь, робив це приблизно три – п’ять днів на місяць.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Ознаки епілепсії і як надати першу допомогу
26 березня – День обізнаності про епілепсію («Фіолетовий день»)
Близько 50 мільйонів людей в усьому світі живуть з епілепсією і щороку фіксується 2,4 млн нових випадків. В Україні налічується близько 100 тисяч людей з епілепсією.
Епілепсія – це хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються.
Ці напади проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілу. Іноді людина може зомліти чи втратити контроль за функціями кишечника або сечового міхура.
Напади спричинені надлишком електричних імпульсів у групах клітин різних ділянок мозку. Епілептичні напади можуть мати форму як незначних провалів у пам’яті, так і важких тривалих конвульсій, а також різнитись за частотою, трапляючись як менше разу на рік, так і до декількох випадків у день.
Один-єдиний напад іще не свідчить про епілепсію, 5-10% людей мали протягом життя один напад. Ознаки нападів мінливі та залежать від того, в якій ділянці мозку починаються порушення. Можуть виникати тимчасові симптоми, наприклад, втрата орієнтації або свідомості, порушення рухових функцій, органів відчуття (зір, слух та смак), зміни настрою та інші. Діти з епілепсією, як правило, частіше мають інші проблеми фізичного характеру – переломи та забої, а також такі психологічні стани як тривожні розлади та депресія.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Допомога при епілепсії у дітей
При приступі НЕ варто:
3.намагатися зупинити напад - напад повинен пройти сам.
Обов’язково телефонуйте 103, якщо:
-напад триває п'ять хвилин або довше;
-напади повторюється настільки часто, що у проміжках між ними
у дитини не відновлюється свідомість (на відміну від серії нападів);
-коли у дитини стається перший напад;
-коли дитина отримує травму під час нападу (наприклад, внаслідок падіння);
-напад стається, коли людина перебуває у воді;
Епілепсія все ще може бути дуже серйозним станом, і людина може померти від неї. За оцінками експертів, тривалі судоми (статусний епілептик) є причиною багатьох смертей в Україні кожного року.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
�Надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі�
Ознаки (симптоми) прояву серцевого нападу: дискомфорт в центрі грудної клітки; стискаючий, тягнучий біль за грудиною; біль в лівій руці з проекцією в лікоть, мізинець, шию, нижню щелепу; відчуття страху; часте дихання (більше ніж 30 дихальних рухів за хвилину); холодний піт, нудота, запаморочення.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі:
1) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику;
2) перемістити постраждалого на спину чи надати зручне для нього положення;
3) розстібнути одяг у постраждалого;
4) забезпечити надходження свіжого повітря в приміщення;
5) запитати у постраждалого про прийом фармакологічних
препаратів, які рекомендовані його лікуючим лікарем.
У випадку їх наявності - допомогти прийняти постраждалому ліки;
6) при можливості дати постраждалому розжувати таблетку аспірину (незалежно від прийому інших препаратів) за умови відсутності у нього алергічної реакції;
7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим;
8) при втраті свідомості здійснювати оживлення організму дитини.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
�Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта�
Ознаки пошкодження хребта: сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї або спині; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області хребта; судоми; ускладнене дихання; втрата рівноваги.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим
при підозрі на пошкодження хребта:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання - відновити прохідність
дихальних шляхів, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5) якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходження безпечне:
а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим
методом (м'яка шина, ручна фіксація); б) залишити у початковому положенні;
в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; г) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
ґ) забезпечити психологічну підтримку;
6) якщо місце події небезпечне:
а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м'яка шина, ручна фіксація); б) перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері тощо).
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
�Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)�
Ознаки черепно-мозкової травми: рани, синці в області голови та обличчя; сонливість; сплутаність або втрата свідомості; сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області голови; судоми; утруднене дихання; порушення зору; нудота; блювота; стійкий головний біль; втрата рівноваги; виділення крові та/або ліквору (прозора рідина) з ротової та/або носової порожнини та вуха. Травму голови слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по голові або тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) зафіксувати шийний відділ хребта (шийний комірець, м'яка шина, фіксація руками);
3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
6) якщо у постраждалого відсутні рани в області голови та інші пошкодження:
а) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
б) підтримати постраждалого психологічно;
в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
ґ) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці;
7) якщо у постраждалого наявні рани в області голови та інші пошкодження:
а) накласти пов'язки на рани; б) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота�
Ознаки проникаючої травми живота: наявність рани; біль в рані та в черевній порожнині; нудота; блювота; слабкість; відчуття тиску, "розпирання" в животі; наявність сторонніх предметів у рані (ніж, арматура тощо); наявність в рані кишківника чи сальника (евентерація).
Ознаки закритої травми живота з можливою внутрішньою кровотечею: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття хвилювання або неспокою; часте дихання; бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; втрата свідомості.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5) при закритій травмі живота:
а) надати постраждалому зручне положення;
б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;
в) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) при проникаючій травмі живота:
а) надати постраждалому зручне положення; б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;
в) накласти чисту, стерильну пов'язку на рану та зафіксувати її за допомогою лейкопластиру;
г) не вправляти внутрішні органи в черевну порожнину; ґ) не виймати з рани сторонні предмети.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки�
Ознаки проникаючої травми грудної клітки: наявність рани; утруднене дихання; кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною, пінистою); звук всмоктування повітря при кожному вдиху; можливе кровохаркання.
Ознаки травми грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття крепітації при пальпації грудної клітки; утруднене дихання; можливе кровохаркання; часте дихання (більше 20 вдихів за хвилину); бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; порушення свідомості. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;
5) при проникаючій травмі грудної клітки:
а) попросити постраждалого зробити глибокий видих;
б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та матеріал, який не пропускає повітря (наприклад, шматок поліетиленового пакета, пластикова обгортка тощо); в) зафіксувати пов'язку лейкопластиром, залишивши один її край вільним; г) при вогнепальному пораненні грудної клітки перевірити місце можливого виходу кулі. Якщо виявлено другий отвір, накласти пов'язку, як описано вище, та зафіксувати її з усіх боків;
ґ) надати постраждалому напівсидяче положення;
6) якщо у постраждалого закрита травма грудної клітки:
а) надати постраждалому напівсидяче положення; б) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок�
Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в області рани/деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об'ємі); порушення функцій ушкодженої кінцівки.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;
5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:
а) розрізати одяг над раною; б) накласти стерильну, чисту пов'язку на рану;
в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів; ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:
а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів; в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
ПЕРЕЛОМИ КІСТОК
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок�
Ознаки шоку у постраждалого: бліда, холодна і волога шкіра; слабкість; неспокій; сухість в роті, відчуття спраги; часте дихання (більш ніж 20 вдихів за хвилину); порушення свідомості; непритомність.
Причинами виникнення шоку можуть бути: зовнішня кровотеча; внутрішня кровотеча; травми різного ґенезу; опіки; серцевий напад тощо.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5) усунути причину виникнення шокового стану: зупинити кровотечу, іммобілізувати перелом тощо;
6) надати постраждалому протишокове положення:
а) перевести постраждалого в горизонтальне положення;
б) покласти під ноги постраждалого ящик, валик з одягу тощо таким чином,
щоб ступні ніг знаходились на рівні його підборіддя;
в) підкласти під голову постраждалого одяг/подушку;
г) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною
Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:
1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);
2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);
3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);
4) ін'єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін'єкційного введення ліків або наркотичних речовин.
Ознаки, які вказують на гостре отруєння:
відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров'ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м'язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум'я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;
3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;
4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення;
8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок "ресторанним" або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500 - 700 мл (2 - 3 стакани) чистої, холодної (18° C) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;
9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла).
10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18° C) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов'язку на місце опіку;
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти�
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим
при падінні з висоти:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
3) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця чи руками;
4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
6) за наявності свідомості у постраждалого та відсутності зовнішніх пошкоджень уточнити його основні скарги та висоту падіння;
7) при відсутності небезпеки залишити постраждалого у попередньому положенні до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) за наявності у постраждалого інтенсивної зовнішньої кровотечі зупинити її, при цьому уникати зайвих рухів та мінімізувати переміщення постраждалого;
9) при відсутності свідомості та збереженому диханні у постраждалого підтримувати прохідність дихальних шляхів, фіксувати шийний відділ хребта;
10) при положенні постраждалого на животі, відсутності свідомості та підозрі на відсутність дихання фіксувати шийний відділ хребта та перемістити постраждалого на спину;
11) переміщення постраждалого виконувати за допомогою присутніх осіб.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
�Серцево-легенева реанімація
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Способи тимчасової зупинки кровотеч
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Тестовий контроль
1. Серцево-легенева реанімація організму проводиться в період:
А) агональний; Б) передагональний; В) біологічної смерті; Г) клінічної смерті.
2. Нещасний випадок передбачає втрату працездатності на термін не менше, ніж:
А) 12 годин; Б) 1 день; В) 4 дні; Г) 6 днів.
3. Максимальна маса вантажу для підняття школярами 11-12 років до:
А) 2 кг; Б) 3 кг; В) 4 кг; Г) 7 кг.
4. День обізнаності про епілепсію («Фіолетовий день»):
А) 26 січня; Б) 23 лютого; В) 26 березня; Г) 15 квітня.
5. Колективні засоби електрозахисту:
А) захисне занулення; Б) діелектричні рукавички; В) попереджувальні знаки; Г) спецодяг і гумове взуття.
6. Серед дітей віком до 14 років, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками стається внаслідок:
А) удушення; Б) утоплення; В) транспортних пригод; Г) вживання токсичних речовин.
7. Проведення розслідування нещасного випадку проводиться впродовж стількох робочих днів:
А) 1; Б) 3; В) 5; Г) 7.
8. Ознаки харчового отруєння дитини:
А) гіпертонія; Б) рефлексія; В) западіння язика; Г) нудота і блювання.
9. Найнебезпечніший шлях прохлдження струму через тіло людини:
А) рука-рука; Б) права рука-ноги; В) ліва рука-ноги; Г) нога-нога.
10. Після промивання шлунку потерпілій дитині дають: А) ентеросорбент; Б) дексаметазон; В) парацетамол; Г) серцевий глікозид.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу
Практичне завдання:
Запропонуйте комплекс реальних заходів щодо протидії та профілактики шкільного травматизму, які суттєво можуть покращити статистику з даної проблематики.
Основоположні аспекти збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу