Давня Спарта –
олігархічна держава
Історія України. Всесвітня історія 6 клас НУШ
Роздивіться ілюстрації.
Афінянки за грою на музичних інструментах.
Малюнок на амфорі.
V ст. до н. е.
Спартанська дівчина, яка бере участь
у змаганнях з бігу.
Фігурка V ст. до н. е.
У ІХ ст. до н. е. на півострові Пелопоннес в області Лаконія дорійці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена,
а в VII ст. до н. е. приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, що дістало назву Лакедемон (Спарта).
Підкорене населення в 5–6 разів було більшим за спартанську громаду, тому основним завданням дорійців-спартіатів було збереження панування.
За законами Лікурга, спартанський поліс очолювала рада старійшин (герусія) із 28 осіб віком понад 60 років. До складу ради належали також двоє царів (їх обирали з дорійського та ахейського родів) віком понад 30 років,
які командували армією. Царська влада в Спарті була спадковою, а старійшин (геронтів) обирали зі спартанської знаті, і правили вони довічно.
Спартіати – повноправні громадяни давньої Спарти.
Рішення старійшин затверджували на народних зборах.
Народ міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів, однак у питаннях війни чи миру влада належала народним зборам. Щоправда, герусія могла відхилити ухвалу та розпустити народні збори, якщо вважала їх з якихось причин неправими. Таку організацію влади називають олігархією, що означає
«влада небагатьох».
Не менш авторитетним органом Спартанської держави була колегія з п’яти ефорів («наглядачів»). Їх обирали один раз на рік з-поміж усіх спартіатів, а не з вузького кола спартанської аристократії, як це було з геронтами. Саме ефори повинні були не допустити посилення царської влади і переростання спартанської олігархії в монархію.
Незважаючи на олігархічний характер Спарти, рівність усіх громадян була гарантована законом.
Усю землю було поділено на 10 тис. однакових наділів, які обробляли державні раби- ілоти. Кожен власник такого наділу отримував від них податок продуктами (апофору). Зброю та вироби ремесла виготовляли періеки – жителі невеликих приморських міст, які хоч і не були вільними, проте мали право на заняття ремеслами та торгівлею.
Як виникла Спарта?
Скориставшись картою, визначте, де розташовані грецькі області Лаконія та Мессенія.
Хто і як здійснював державне управління у Спарті?
Чому управління Спартанською державою називають олігархічним?
Чим державне управління Спарти відрізнялося від Афін?
Прочитайте уривок із твору Плутарха.
...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, – так, збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення – вози.
Крім того, він викоренив у Спарті зайві та непотрібні, на його думку, ремесла. А зрештою, більшість із них і без того зникла б разом із запровадженням нової монети, тому що мистецькі вироби не мали збуту... Не було в Спарті й торгівлі чужоземними товарами, у спартанські пристані не заходив жоден корабель. Щоб остаточно побороти пишність і цілковито знищити жадобу
до багатства, Лікург запровадив спільне харчування. Згідно із цим наказом усі громадяни мусили сходитися й спільно їсти приписані страви; ніхто не смів у себе вдома їсти, розлігшись на дорогих подушках при багато прибраних столах.
Поміркуйте, чому історик
твердив, що «Спарта – єдине місто у світі, де діяло
прислів’я, що багатство сліпе і
лежить неживе й нерухоме, як на картині». Проаналізуйте джерело за запитаннями:
Для того щоб стати повноправним громадянином (спартіатом), треба було: по-перше, від народження отримати право на володіння земельним наділом;
по-друге, отримати відповідне виховання, яким опікувалася держава;
по-третє, отримати доступ до однієї з громадських їдалень, де харчувалися всі дорослі чоловіки.
Останнє було можливим тільки після того, як чоловіку виповниться
30 років. Якщо хоч один із членів їдальні голосував проти, то кандидата не приймали.
До семи років дитину виховували в сім’ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах.
Велику увагу спартанська влада приділяла вихованню
дітей.
У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі Артеміди. Після іспиту (а потрібно було витримати удари різкою без сліз та зойків) хлопці могли продовжувати навчання.
У 18 років їх зараховували до загонів ефебів, де вони займалися військовими вправами, іноді пошуками їжі та крадіжками, оскільки громади ці загони не утримували. Завершувалося виховання чоловіків у 30 років.
Спартанські дівчата мусили бути дужими, здоровими й витривалими.
Досягали цього заняттями бігом, боротьбою, кидання списа.
Повноліття в дівчат визначалося 18-річним віком, який давав можливість узяти шлюб.
1. Про які подробиці виховання спартанців довідуємося з розповіді Плутарха?
...Лікург позабирав семилітніх дітей, об’єднав їх у загони й виховував їх спільно, привчав до спільних ігор і навчання. На чолі загонів він ставив найкмітливішого й найхоробрішого в бійках.
Діти в усьому брали з нього приклад, виконували його накази, терпіли покарання, відтак усе навчання полягало в тому, щоб виховувати в дітях покірливість.
Читання та письма вони вчилися тільки в межах найменшої потреби. Виховання полягало в тому, щоб навчити безвідмовно коритися, терпляче зносити негаразди й перемагати супротивника. Виховання старших було ще суворішим, їх стригли коротко, привчали ходити босоніж і грати голими. Коли вони досягали
12 років, хлопці переставали носити хітон, одержуючи раз на рік гіматій, ходили брудними, не вмивалися й не змащували нічим тіло, за винятком декількох днів на рік, коли їм дозволялося користуватися всім цим.
Дітей привчали висловлюватися гостро, але дотепно й небагатьма словами. Лікург вважав, що й кілька простих слів повинні мати глибокий зміст. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давати влучні, глибокодумні відповіді... Сам Лікург, коли в нього хтось став вимагати, щоб він запровадив у державі демократію, відповів: «Запровадь спочатку демократію у своєму домі».
«лаконічна мова».
Скориставшись розповіддю грецького історика Ксенофонта, поясніть, чим виховання спартанців відрізнялося від того, про яке йдеться в уривку.
...Зазвичай ті елліни, які про себе кажуть, що добре виховують своїх дітей, як тільки їхні діти почнуть розуміти, що до них говорять, негайно приставляють до них педагогів – своїх слуг і відправляють до вчителів учитися грамоти, музики та на заняття в палестрі. Водночас ноги їх зманіжують взуттям і все тіло безліччю одягу, а що стосується їжі,
то мірою для них уважають їхній шлунок.
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/h7poKsT або кодом, прослухайте вірш давньогрецького поета Тіртея.
Поділіться в загальному колі рядками з поезії Тіртея, які суголосні настановам спартіатів. Чому Афіни та Спарта сперечалися
про походження поета? Скориставшись додатковими джерелами інформації, довідайтеся про легенду з приводу цієї суперечки.
Перевірмо, чого навчилися
Увідповідніть твердження та грецькі поліси, яких вони стосуються.
А Права та обов’язки громадян залежали від розмірів їхніх прибутків.
Б Народні збори лише затверджували або відхиляли рішення, запропоновані радою старійшин, яка могли не погодитися з їхньою ухвалою, а то й розпустити зібрання.
В Найвища влада в державі належала народним зборам, у яких брали участь усі чоловіки-громадяни.
Г Держава мала двох царів, владу яких обмежувала рада старійшин.
Ґ Для нагляду за дотриманням законів обирали колегію з п‘яти ефорів.
Д Політичним життям у період між скликанням народних зборів керувала рада громадян з 400, а згодом – 500 осіб.
Державне правління Спарти
Державне правління Афін
Поверніться до завдання, яке виконували на початку уроку, складаючи діалог між зображеними на ілюстраціях давньогрецькими жінками. Що б ви додали до розмови на підставі опрацьованого на уроці матеріалу? У чому помилилися у своїх припущеннях, а щодо чого мали рацію?
«олігархія», Спарта, Лікург.
або кодом та виконайте завдання онлайн.
Роздивіться ілюстрацію. Джерела свідчать, що перед битвами спартанці вдягали плащі здебільшого червоного кольору. Поміркуйте чому. Напишіть листа від спартанця до афінянина,
у якому він розповідає про свій вишкіл.
§ 27. Давня Спарта – олігархічна держава