1 of 18

�Засолення грунтів.��Окультурення грунтів.

2 of 18

Засолення грунту

Засолення - це недуга,яка вбиває грунт, робить його безплідним.

  Засолення грунту може відбуватися в силу природних причин, а також через неправильне зрошення сільськогосподарських угідь.

3 of 18

Вигляд засолених грунтів

4 of 18

Боротьба з засоленням грунтів

  • Проблему з засоленням грунтів на городах цілком можна вирішити самотужки. Звичайно, зробити дренаж і промити ділянки метровим шаром чистої води для приватника нереально. Але є й альтернативні методи. Якщо доводиться поливати городи, то краще використовувати воду не з колодязів, а запастися потрібнию кількістю в бочках. Мінералізована вода за 2-3 доби

5 of 18

Боротьба з засоленням грутів

  • Дренажі для боротьби

З засоленням грунтів

  • Ємкість для

мінералізованої води

щоб поливати грунти

6 of 18

Меліорація солончаків

Солончáк — грунт, насичений солями. Солончаки — це інтразональна група ґрунтів, що можуть формуватися у різних природних зонах, починаючи з арктичного поясу і закінчуючи тропічним; відрізняються від інших ґрунтів високим вмістом солей у деякій частині або у всьому профілі, що перешкоджають розвитку більшості рослин

7 of 18

Меліорація солончаків

  • На сильносолонцеватих ґрунтах і солонцях рекомендується внесення під основну оранку – гіпсу з розрахунку 8-10 т/га та гною (20-40 т/га).
  • Грунти, в яких великі кількості легкорозчинних солей, що залягають в межах верхніх 1-1.5 м, вимагає проведення корінних меліорацій. В умовах зрошення основним прийомом такої меліорації є промивання ґрунтів великими промивними нормами.
  • Однак промивка сильнозасолених грунтів при створенні деревних насаджень достатньо ефективна лише у тому випадку, якщо вдається опріснити її товщу до глибини не менше 1.3-1.5 м. Такого глибокого опріснення засолених і осолонцованих грунтів важкого механічного складу в умовах слабкої природної дренованості території досягти дуже важко. Тому при створенні озеленювальних насаджень отримав поширення траншейний спосіб часткової меліорації заміною засоленого грунту в посадкових траншеях. На території, що підлягає озелененню, риють траншеї глибиною не менше 1.3-1.5 м * і шириною 1.0-1.2 м. Відстань між траншеями повинна бути 4-6м.

8 of 18

Меліорація солончаків

9 of 18

Окультурення грунтів�

Культуртехнічні меліорації - система заходів, направлених на приведення поверхні і родючого шару грунту в придатний для сільськогосподарського використання стан.

Культуртехнічні заходи включають:

- підготовку або поліпшення поверхні ділянки;

- створення орного шару на поліпшуваних сільськогосподарських угіддях і на новоосвоєних землях;

- окультурення орного шару.

До групи заходів по підготовці поверхні належать очистка території від деревної та кущової рослинності, від каміння і пеньків, планування поверхні.

До заходів по створенню орного шару належать первинна обробка цілини, вирівнювання поверхні, вапнування кислих грунтів, первинне внесення добрив і вирощування попередніх культур.

Заходи по окультуренню орного шару включають: заглиблення і оструктурення орного шару, глинування і піскування торфових грунтів.

10 of 18

Окультурення грунтів

  • Культуртехнічні заходи

11 of 18

Сільськогосподарське освоєння земель

  • Первинний обробіток

грунту

12 of 18

Сільськогосподарське освоєння земель

  • Прийоми прискореного

освоєння земель

13 of 18

Відновлення родючості грунту після будівництва меліоративних систем

14 of 18

Поліпшення водно-фізичних властивостей грунту

  • Водно – фізичні властивості грунту – це сукупність його властивостей, що визначають поведінку води у грунті. До них належать вологоємність грунту, водопідіймальна здатність і водопроникність. Кількість води у грунті обумовлює її властивості ( рухомість, доступність), а також водні властивості грунту.
  • Водопроникність – здатність грунту вбирати і пропускати крізь себе воду.
  • Вологоємність – це кількість води, яку може утримувати грунт під дією сорбційних і капілярних сил.
  • Водопідіймальна здатність грунту – це властивість грунту забезпечувати (спричиняти) підняття вологи по капілярних порах.

15 of 18

Гідрологічні константи

Максимальна адсорбційна вологоємність (МАВ) – найбільша кількість вологи, яка може бути поглинута грунтом, супроводжується виділенням теплоти гідрації. Ця волога є недоступною для рослин.

Максимальна гігроскопічність (МГ) – найбільша кількість вологи, яку сухий грунт може поглинути з повітря, повністю насиченою парами води.

Вологість в’янення (ВВ) – найбільша кількість вологи у грунті, при якому рослини, відчувають дефіцит вологи і стійко в’януть.

Вологість розриву капілярів (ВРК) – найменша вологість грунту, при підвищенні якої капілярно – підвішена волога стає здатною пересуватися до межі витрати вологи (випаровування, поглинання рослинами).

Найменша вологоємність грунту (НВ) – найбільша кількість підвішеної вологи, яку може утримувати грунт.

Капілярна вологоємність грунту (КВ) – найбільша кількість вологи у грунті при близькому заляганні ґрунтових вод.

Повна вологоємність грунту (ПВ) – найбільша кількість вологи, яку може поглинути грунт при повному насиченні всіх пор водою.

Гранична польова вологоємність (ГПВ) – найбільша кількість води, яку може утримувати грунт в даних умовах.

16 of 18

Рекультивація вироблених торфовищ і кар’єрів��

Рекультивація вироблених торфовищ - важливий резерв збільшення сільськогосподарських угідь. Проте під час їх освоєння треба врахувати те, що вони істотно відрізняються від непорушених ґрунтів за своїми фізичними і хіміко-біологічними властивостями.

Слабка аерація, наявність закисних сполук алюмінію та заліза, недоокислення органічних решток призводить до пригнічення багатьох мікробіологічних процесів.�У процесі рекультивації вироблених торфовищ насамперед треба визначити товщину природного шару торфу, запас у ньому органічної речовини і в кінцевому результаті його продуктивність. Згідно з існуючими рекомендаціями у випадку завершення виробки торфовища необхідно залишати шар торфу не менше 50 см.� До освоєння вироблених торфовищ треба братися відразу ж після закінчення торфорозробок і завершення меліоративного впорядкування території. Під час первинного обробітку проводиться оранка, дискування, фрезерування і коткування.�

17 of 18

Рекультивація вироблених торфовищ і кар’єрів

18 of 18