«Open Science: інструмент конкурентності для вченого-кріобіолога»
проф. Марина ПЕТРУШКО
ІПКіК НАН України
2026
�
Стаття 375 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачає поступове зближення національної політики України у сфері науки та інновацій із політикою ЄС, інтеграцію України до Європейського дослідницького простору.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки».
Узгодження національної наукової політики з європейськими принципами, зокрема розвиток Open Science.
Від євроінтеграції ‒ до Open Science
Одним із ключових напрямів розвитку відкритого суспільства є відкрита наука, яка не тільки дозволяє зробити наукові результати доступнішими через інтернет для широкого кола науковців, але й допомагає залучати до наукових досліджень значну частину суспільства, забезпечуючисталість його розвитку
Open society ̶̶ Оpen Science
ЮНЕСКО. (2021). Рекомендація ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Організація Об'єднаних НаційОсвітня, наукова та культурна організація. https://www.unesco.org/en/open-science
це нова модель наукової діяльності, заснована на принципах прозорості, доступності, співпраці та етичності. Відповідно до Рекомендації ЮНЕСКО (2021), це концепція, яка забезпечує відкритий доступ до наукових публікацій, даних, методологій, освітніх матеріалів і заохочує участь громадськості у дослідженнях. Метою відкритої науки є підвищення якості, ефективності, інклюзивності та інноваційності науки.
Відкрита наука
ВІДКРИТА НАУКА
Результати видимі
Дані відтворювані
Швидке масштабування
Глобальний прогрес
ЗАКРИТА НАУКА
Результати існують
Дані недоступні
Повторення помилок
Втрата часу і …
Bradley, J. C. (2007). Open notebook science using blogs and wikis. Nature Precedings for the American Chemical Society Symposium on Communicating Chemistry. Web.
ЮНЕСКО. (2021). Рекомендація ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Організація Об'єднаних НаційОсвітня, наукова та культурна організація. https://www.unesco.org/en/open-science
Переваги відкритої науки
Покращує доступ до результатів наукових досліджень (Manco, 2023)
Прискорює науковий прогрес та обмін знаннями (Woelfle et al., 2011)
Сприяє прозорості, підзвітності та відтворюваності досліджень (Guzzo et al., 2022)
Підвищує цитованість наукових робіт, сприяє міжнародній співпраці та залученню громадськості (McKiernan et al., 2016)
Сприяє верифікації та незалежній перевірці наукових результатів (Nosek et al., 2015)
Підтримує сталий розвиток через вільний обмін науковими знаннями та доступ до дослідницьких даних (UNESCO, 2021)
Допомагає швидше реагувати на глобальні кризи та суспільні виклики — пандемії, зміни клімату, продовольчу та енергетичну безпеку (UNESCO, 2023)
Підвищує довіру суспільства до науки через відкритість методів, даних і результатів досліджень�
Недоліки відкритої науки
Фінансові витрати (Haug et al., 2025)
Ризик передчасного використання результатів (Gorgels et al., 2023)
Ризики для авторства та прав на результати (Haug et al., 2025)
Підвищення вимог до дослідника (Gorgels et al., 2023)
Захист конфіденційності та персональних даних (UNESCO, 2021)
Обмеження, пов’язані з інтелектуальною власністю (OECD, 2022)
Не всі дослідницькі дані можуть бути відкритими (OECD, 2022)
Нерівність у можливостях участі (Haug et al., 2025)
Ризик некоректного використання або інтерпретації даних (UNESCO, 2021)
Відкритість не гарантує якості (UNESCO, 2021)
Ризик «open washing» (Haug et al., 2025)
Передумови виникнення руху за відкритий доступ
Зростання вартості наукових журналів
Стрімкий розвиток інформаційних технологій та Інтернету
1991 р. - створення arXiv
2000–2001 рр. - «Відкритий лист до наукових видавців» — 34 000 науковців зі 180 країн підтримали ідею створення загальнодоступної онлайн-бібліотеки наукової літератури з медицини та біомедичних наук.
2002 р. - Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI) — уперше сформульовано загальновизнане визначення Open Access та запропоновано два взаємодоповнювальні шляхи його реалізації: самоархівування (Green OA) та відкриті журнали (Gold OA).
2003 р. - Bethesda Statement та Berlin Declaration — принципи відкритого доступу отримали подальший розвиток і міжнародне інституційне визнання, започаткувавши формування сучасної політики Open Access.
Оpen Science ‒ це не про альтруїзм
Це про швидкість виживання науки в критичних умовах.�У кріобіології репродукції ціна закритих даних вимірюється не імпакт-фактором, а втраченими клітинами, ембріонами і шансами пацієнтів.
Методи кріоконсервування сперматозоїдів
Методи кріоконсервування ооцитів
Таксономія відкритої науки
da Silveira, Lúcia et al. (2023). Taxonomy of Open Science: revised and expanded. Encontros Bibli Revista Eletrônica de Biblioteconomia e Ciência da Informação. 28. 10.5007/1518-2924.2023.e91712/53421.
Відкритий доступ це модель наукових публікацій, за якої статті безкоштовно доступні для читання, використання та цитування.
Відкритий доступ: що це насправді?
Сьогодні реалізуються два шляхи відкритого доступу: архіви відкритого доступу ("зелений шлях"), що пропонують самоархівування науковцями своїх робіт, та журнали відкритого доступу ("золотий шлях"), що впроваджують нову фінансову модель, коли за процес наукового видавництва сплачують не передплатники журналів, а автори або інституції.
Зелений & золотий шлях відкритої науки
Критерій | Зелений шлях | Золотий шлях |
Хто відкриває доступ | Автор | Журнал |
Коли доступ відкритий | Після ембарго / одразу | Одразу |
Вартість для автора | 0 € | APC |
Версія статті | Pre/Postprint | Фінальна |
Ліцензія CC | Не завжди | Майже завжди |
«Open Access статті цитують в середньому на 18–25% частіше»
Piwowar H, Priem J, Larivière V, Alperin JP, Matthias L, Norlander B, Farley A, West J, Haustein S. The state of OA: a large-scale analysis of the prevalence and impact of Open Access articles. PeerJ. 2018
Що таке ліцензії у відкритій науці
Ліцензія — це юридичне правило, яке визначає:
хто і що може робити з вашою статтею;
чи можна її копіювати, поширювати, перекладати, використовувати повторно;
чи потрібен дозвіл автора.
CC BY ‒ рекомендована для Open Science Attribution ‒ із зазначенням авторства
дозволено: читати, копіювати, поширювати; перекладати; використовувати у комерційних і некомерційних цілях; створювати похідні роботи. умова одна: вказати авторів.
CC BY-SA Share Alike ‒ збереження ліцензії усе, що в CC BY похідні роботи мають поширюватися під тією ж ліцензією.
CC BY-ND ‒ No Derivatives ‒ без змін ‒ можна поширювати без змін, не можна:
перекладати; адаптувати; використовувати фрагменти. Погано сумісна з Open Science.
CC BY-NC ‒ Non-Commercial ‒ лише некомерційне використання
CC BY-NC-ND ‒ Найбільш обмежувальна ‒ можна лише читати і поширювати без змін� не можна: редагувати; перекладати; повторно використовувати.️ Формально Open Access, але не Open Science.
https://libguides.uwc.ac.za/c.php?g=1432038&p=10638096
Open Access + Open Data = новий рівень кріобіології
Відкриті дані – користь чи ілюзія? *
Відкриті дані ≠ виклали в репозитарій
Більшість open data, які формально відкриті, фактично непридатні для повторного використання.
Типові проблеми:
немає одиниць виміру;
незрозумілі умови експерименту;
відсутні контрольні групи;
У кріобіології дані ‒ це не просто цифри, а:
склад кріозахисних середовищ;
час експозиції до секунди;
швидкості охолодження/нагріву;
морфологічні та функціональні характеристики клітин;
Без контексту ці дані не мають сенсу.
Негативні результати ‒ найцінніші (і найрідкісніші)
У кріобіології: невдалий експеримент ‒ це теж результат;
але такі дані майже не публікують.
Open Data дозволяє:
зберігати невдалі протоколи;
не повторювати помилки;
економити біоматеріал і час.
«Добре, ми відкрили дані.�А тепер питання: чи зможе хтось, крім нас, реально ними скористатися?»
Відкрити дані легко. Набагато складніше створити систему, у якій той, хто ділиться даними, не програє тому, хто їх просто завантажив.
Стаття може застаріти через рік.
Дані можна переаналізувати через 10–20 років з новими методами.�Open Data — це “кріоконсервовані знання”.
Відкритий код
Рівень 1 — користувач:�ви просто використовуєте R, Fiji, Python або іншу програму.
Рівень 2 — відтворювач:�ви отримуєте чужі дані та код і запускаєте їх.
Рівень 3 — автор:�ви створюєте власний код і відкриваєте його разом із публікацією.
Open Research / відкриті дослідницькі практики
https://library.unimelb.edu.au/
Open Methods / Open Protocols
Відкриті методи, протоколи, SOP
Особливо критично для кріобіології:
швидкості охолодження;
склад кріозахисних середовищ;
часові параметри.
Платформи: protocols.io, OSF
Відкрите рецензування
Відкрите рецензування
імена рецензентів відомі;
рецензії публікуються;
інколи можливі публічні коментарі.
Підвищує якість і відповідальність.
Мій досвід Front. Anim. Sci. – Animal Physiology and Management
Open science policies
Citizen science – залучення громадськості до досліджень.
Мета: щоб результати досліджень були доступними платникам податків.
Source: World Wide Web Foundation (2016).
Європейська хмара відкритої науки (EOSC) є ключовим фактором цифровізації дослідницьких інфраструктур, забезпечуючи водночас Європейський простір даних для дослідницьких даних. Вона має потенціал стати найбільш використовуваною інфраструктурою в Європі.
ЄВРОПЕЙСЬКА ХМАРА ВІДКРИТОЇ НАУКИ
Центральний вузол EOSC (EOSC EU Node) виступає основним хабом, через який узгоджується та проходить взаємодія вузлів, який задає зразки технічних і адміністративних рішень та підтримує приєднання вузлів до Федерації.
�ЄС визначає EOSC (для науки, досліджень та інновацій) одним із 10 Common European Data Spaces
�
Ключові ініциативи
Нормативні акти України
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII.�Це базовий закон. Поняття «відкрита наука» вже закріплене в законодавстві України.
у 2026 році закон було суттєво доповнено положеннями про відкриту науку, відкритий доступ, FAIR-дані та обов'язки наукових установ і ЗВО.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки».
Розпорядження КМУ від 17.11.2023 № 1049-р «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023–2025 роках».
Розпорядження НАН України від 02.07.2025 № 324�«Про впровадження та підтримку відкритої науки в установах НАН України».
Розпорядження НАН України від 24.06.2026 № 300 «Про затвердження Примірного положення про відкриту науку наукової установи НАН України».
Інфраструктура відкритої науки в Україні
https://openscience.nas.gov.ua/
Відкрита наука в НАН України
Харвестер індексує та агрегує інформацію.
Міжнародні агрегатори — поширюють цю інформацію у глобальному науковому просторі.
Це український практичний приклад реалізації відкритої науки.
НАН України прямо визначає Харвестер одним із елементів своєї інфраструктури відкритої науки.
https://harvester.nas.gov.ua/
Оприлюднені набори даних і препринти вже включені у форми звітів МОН
Статистику щодо відкритого доступу вже включили у форми оцінювання установ
Посилання на відкриті дані вже вимагають закордоні журнали
Плани управління дослідницькими даними проєктів додаються у запити
Відкрита наука ̶ це вже вимога
Що таке FAIR – дані*
Термін FAIR було введено на Лоренцівському семінарі в 2014 році, а опубліковано у 2016 році.�
Ваші дослідження варті, щоб їх побачили?
��FAIR �Findable:�В1. Даним (метаданим) назавжди присвоюється глобально унікальний і постійний ідентифікатор.�В2. Дані описуються великою кількістю метаданих.�В3. Дані (метадані) реєструються або індексуються в ресурсі, який достатньо легко знайти.�В4. Метадані вказують ідентифікатор даних.�Accessible:�Д1. Дані (метадані) можна знайти за їх ідентифікатором за допомогою стандартизованого протоколу зв’язку.�Д1.1. Протокол відкритий, безплатний і реалізований універсально.�Д1.2. Протокол передбачає процедуру автентифікації та авторизації, де це необхідно.�Д2. Метадані доступні навіть тоді, коли даних більше немає в наявності.�Interoperable:�С1. Дані (метадані) використовують для представлення знань формальну, доступну, загальну та широковживану мову.�С2. Дані (метадані) використовують лексикон, який відповідає принципам ВДСБ.�С3. Дані (метадані) включають кваліфіковані посилання на інші дані (метадані).�Reusable:�Б1. Дані (метадані) мають велику кількість точних і відповідних ознак.�Б1.1. Дані (метадані) видаються з чіткою та доступною ліцензією на використання даних.�Б1.2. Дані (метадані) пов’язані з їхнім походженням.�Б1.3. Дані (метадані) відповідають доменним стандартам спільноти.�Джерело: https://www.go-fair.org/fair-principles/
Платформи для розміщення FAIR-даних
1. Zenodo – загальнодоступний репозиторій від CERN, підтримує різні типи наукових
даних.
2. Dryad – спеціалізується на біологічних та медичних даних, інтегрований з
журналами.
3. Figshare – репозиторій для публікації даних, графіків, презентацій з можливістю
присвоєння DOI.
Платформи для розміщення FAIR-даних
4. Dataverse – платформа для зберігання, публікації та управління дослідницькими
наборами даних.
5. Open Science Framework (OSF) – відкрита система для управління проектами та
даними в різних дисциплінах.
6. EUDAT B2Share – європейська платформа для FAIR-даних із підтримкою
метаданих.
7. Mendeley Data – репозиторій від Elsevier для збереження дослідницьких даних.
Платформи для розміщення FAIR-даних
FAIR-дані – етичні питання
1. Недобросовісне використання – хтось використовує дані без згадки про джерело.
2. Незнання або недбалість – деякі дослідники не знають, що потрібно цитувати FAIR-дані.
3. Технічні обмеження – якщо твій репозиторій не генерує DOI або інші унікальні ідентифікатори, користувачам складніше посилатися.
4. Закриті дослідження – деякі організації беруть дані для внутрішнього використання, не публікуючи результати.
Pre-prints, Post-prints from DRAFT to FACTS
��
Що таке пре- і постпринт у наукових статтях?�
Препринт (Preprint) – це версія наукової статті до рецензування, яку автори�викладають у відкритий доступ.�
Постпринт (Postprint) – це стаття після рецензування, але ще без остаточного�форматування видавництва.�
Головна відмінність: препринт ще не перевірений експертами, тоді як постпринт уже пройшов рецензування, але ще не має остаточного вигляду (не форматований під журнал).
Сервери препринтів
1. Сервери FAIR даних
2. Інституційні репозитарії
Сервери постпринтів
Препринт – просто завантажуєте свою статтю на платформу.
Постпринт – якщо журнал дозволяє, завантажуєтє фінальну версію без
оформлення.
NB! Перевір ліцензію журналу! Деякі видавці забороняють викладати постпринти або дозволяють через певний час (наприклад, ембарго може діяти через 6-12-24-36 місяців).
Як зробити власний препринт чи постпринт?
План дій для дослідника
Підготовка: створення ORCID, ознайомлення з політикою відкритої науки та принципами FAIR.
Планування дослідження: включення відкритої науки у план, обрання репозитаріїв, визначення журналів відкритого доступу.
Під час дослідження: документування всіх етапів, зберігання даних у відкритих форматах, використання відкритих інструментів.
Публікація: оприлюднення результатів, поширення даних через репозитарії, використання соцмереж для популяризації.
Відкрита наука ̶ це коли твоє «я знайшов»
стає чиїмось
«я можу продовжити»
Матеріали презентації підготовлено з використанням інформації та візуальних матеріалів із відкритих джерел