1 of 32

Портфоліо

ВЧИТЕЛЯ ДЕФЕКТОЛОГА

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ

ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №145

КОМБІНОВАНОГО ТИПУ

КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХРЕБТОВОЇ НАТАЛІЇ

МИХАЙЛІВНИ

2025 рік

2 of 32

ЖИТТЄВЕ КРЕДО: Не чекати ідеального моменту для дій, а сміливо створювати його власними рішеннями та кроками.

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО: Я працюю для майбутнього, допомагаючи дітям стати впевненими, самостійними та добрими людьми.

3 of 32

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Освіта: повна вища, Центр післядипломної освіти Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Спеціальність за дипломом: спеціаліст з дефектології

Педагогічний стаж роботи: 19 років

Стаж роботи в даному ЗДО: 2 роки

Кваліфікаційна категорія: І категорія

Дата народження: 20.05.1984

4 of 32

ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

5 of 32

ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО

РІВНЯ

6 of 32

МОЇ ДОСЯГНЕННЯ

7 of 32

САМООСВІТА

8 of 32

САМООСВІТА

9 of 32

ПУБЛІКАЦІЇ ВЛАСНИХ

НАПРАЦЮВАНЬ

10 of 32

Участь у методичних заходах

11 of 32

Участь у методичних заходах

12 of 32

Участь у методичних заходах

13 of 32

Участь у методичних заходах

14 of 32

Індивідуальна науково-методична проблема: «Активізація пізнавальної діяльності з дітьми затримкою психічного розвитку»

Активізація пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку — це цілеспрямований педагогічний процес, спрямований на підвищення інтересу до навчання, розвиток мислення, уваги, пам’яті та мовлення. Вона здійснюється через використання наочності, ігрових методів, практичних дій, поетапного подання матеріалу та

індивідуального підходу. Важливу роль

відіграють позитивна мотивація, емоційна

підтримка, створення ситуацій успіху та

опора на життєвий досвід дитини.

Активізація пізнавальної діяльності

сприяє кращому засвоєнню знань, розвитку

самостійності та адаптації дітей із ЗПР до

навчальної діяльності.

15 of 32

Методи активізації знань дітей із ЗПР

  1. Наочні методи

Спрямовані на опору на зорове сприймання, що є провідним у дітей із ЗПР.

Використовуються: предмети, ілюстрації, схеми, моделі, картки, піктограми.

Ефект: полегшують розуміння матеріалу, зменшують абстрактність, підтримують увагу.

2. Ігрові методи

Навчання через гру є найбільш ефективним для цієї категорії дітей.

Форми: дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі ігри.

Ефект: підвищують мотивацію, активізують мислення, сприяють емоційній залученості.

3. Практичні методи

Передбачають виконання дій з реальними об’єктами.

Приклади: ліплення, конструювання, аплікація, досліди, маніпуляції з предметами.

Ефект: формують зв’язок між дією та словом, сприяють кращому запам’ятовуванню.

4. Словесні методи

Застосовуються з урахуванням обмеженого словникового запасу дітей.

Форми: пояснення короткими реченнями, бесіди, повторення, інструктаж.

Ефект: розвивають мовлення, логіку, вміння слухати та відповідати.

5. Проблемно-пошукові методи

Спрямовані на формування елементарного мислення.

Приклади: запитання типу «Чому?», «Як інакше?», пошук помилки.

Ефект: стимулюють пізнавальну активність і самостійність.

16 of 32

Прийоми активізації пізнавальної діяльності

  • Індивідуалізація — урахування темпу, можливостей і потреб дитини
  • Зміна видів діяльності — запобігання втомі та втраті уваги
  • Емоційне заохочення — похвала, підтримка, схвалення
  • Поетапне навчання — поділ завдання на прості, доступні кроки
  • Часте повторення — закріплення знань у різних видах діяльності
  • Опора на життєвий досвід — пов’язування матеріалу з повсякденними ситуаціями
  • Ситуація успіху — обов’язкове позитивне підкріплення результатів

17 of 32

Розвивально-ігрове середовище

18 of 32

Конспекти занять

19 of 32

20 of 32

21 of 32

22 of 32

23 of 32

Наші веселі свята

24 of 32

25 of 32

26 of 32

Методичний посібник присвячений актуальній проблемі розвитку мовлення дошкільників з ООП у системі інклюзивної та спеціальної освіти. У посібнику розкрито теоретичні засади нейропедагогіки, обґрунтовано доцільність використання нейровправ у корекційно-розвивальній роботі з дітьми, які мають порушення мовлення, затримку психічного розвитку та інші особливі освітні потреби.

Матеріали містять практичні рекомендації, приклади вправ і прийомів, спрямованих на розвиток мовлення, уваги, пам’яті, мислення, міжпівкульної взаємодії та сенсомоторної координації. Посібник адресовано вчителям-дефектологам, логопедам, вихователям закладів дошкільної освіти, асистентам вихователя та батькам.

27 of 32

Метою посібника є підвищення ефективності мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами шляхом упровадження нейровправ у корекційно-розвивальний процес, формування в педагогів практичних умінь добирати та застосовувати нейровправи відповідно до індивідуальних можливостей дітей, а також створення умов для гармонійного психічного та мовленнєвого розвитку дошкільників.

28 of 32

Використання нейровправ у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами сприяє всебічному розвитку дитини, оскільки ґрунтується на нейропсихологічних механізмах формування та розвитку вищих психічних функцій.

Розвитку мовлення

Нейровправи активізують роботу мовленнєвих зон головного мозку, сприяють формуванню та автоматизації звуковимови, збагаченню словникового запасу, розвитку зв’язного мовлення, граматичної будови та мовленнєвого дихання. Поєднання руху, слова та ритму полегшує засвоєння мовленнєвого матеріалу.

Формуванню міжпівкульної взаємодії

Багато нейровправ побудовані на перехресних рухах, що стимулює узгоджену роботу правої і лівої півкуль мозку. Це позитивно впливає на процеси мислення, мовлення, читання, письма, орієнтації в просторі та саморегуляції поведінки.

Розвитку пізнавальних процесів

Систематичне застосування нейровправ сприяє розвитку уваги (стійкості, концентрації, переключення), пам’яті (зорової, слухової, моторної), мислення та уяви. Діти краще сприймають, обробляють і відтворюють інформацію.

Сенсомоторному розвитку

Нейровправи покращують координацію рухів, дрібну та загальну моторику, просторові уявлення, рівновагу. Розвиток моторики безпосередньо пов’язаний із розвитком мовлення та пізнавальної діяльності, особливо у дітей з ООП.

29 of 32

Емоційно-вольовій сфері

Виконання нейровправ у доступній, ігровій формі знижує рівень тривожності, напруження, агресивності, підвищує впевненість у власних можливостях. Діти вчаться контролювати свої емоції, дотримуватися інструкцій, доводити справу до кінця.

Підвищенню мотивації до навчання

Нейровправи мають динамічний, цікавий характер, що викликає позитивні емоції та інтерес до занять. Це сприяє формуванню стійкої навчальної мотивації та активної участі дитини в освітньому процесі.

Соціалізації та комунікації

Групове виконання нейровправ розвиває навички взаємодії, співпраці, наслідування, формує комунікативну активність, уміння слухати дорослого та однолітків, дотримуватися правил.

Таким чином, використання нейровправ у роботі з дітьми з ООП є ефективним корекційно-розвивальним засобом, що забезпечує цілісний вплив на мовленнєвий, пізнавальний, емоційний та руховий розвиток дитини, сприяє успішній адаптації до освітнього середовища та підвищенню якості навчання.

30 of 32

Завдання на перспективу

  • Поглиблювати теоретичні знання з питань психолого-педагогічних особливостей дітей із затримкою психічного розвитку, сучасних підходів до активізації пізнавальної діяльності в умовах інклюзивної та спеціальної освіти.
  • Систематично впроваджувати корекційно-розвивальні методи та прийоми, спрямовані на розвиток уваги, пам’яті, мислення, сприймання та мовлення дітей із ЗПР, з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей і потреб.
  • Розробляти та добирати адаптований дидактичний матеріал, що забезпечує доступність навчання, поетапність засвоєння знань і створення ситуацій успіху для кожної дитини.

31 of 32

Завдання на перспективу

  • Здійснювати індивідуалізацію та диференціацію корекційної роботи, враховуючи рівень сформованості пізнавальних процесів, темп діяльності та емоційно-вольові особливості дітей із ЗПР.Формувати позитивну навчальну мотивацію, пізнавальний інтерес і самостійність шляхом активних форм роботи, емоційного заохочення та підтримки ініціативи дитини.
  • Аналізувати результативність власної діяльності, здійснювати моніторинг розвитку пізнавальної сфери дітей, коригувати методи та прийоми відповідно до отриманих результатів.

32 of 32

Дякую за увагу