1 of 34

Вище професійне училище №4

м. Хмельницького

​

Методичні рекомендації

“Організація роботи з молодими педагогами у ЗПО”

(обласний конкурс “Інновації у методичній роботі”, 15-16.05.2024)

​

методист

Любов АНДРЄЄВА

​

2 of 34

  • Вступ
  • Розділ І. Організація професійного старту молодого педагога
  • 1.1. Етапи адаптації та професійного становлення молодого педагога
  • Розділ ІІ. Форми роботи з молодими педагогами
  • 2.1. Роль педагога-наставника в адаптації молодого спеціаліста
  • 2.2. Школа молодого педагога як середовище професійної соціалізації молодого педагога
  • 2.3. Самоосвіта – одна з умов професійного

росту молодого педагога в умовах

інформаційно-начального середовища

  • Висновки
  • Література
  • Кейс інструментів впливу у роботі з

молодими педагогами (додатки)

​

.

ЗМІСТ

​

3 of 34

  • Мета рекомендацій полягає у розкритті організаційно-педагогічних умов адаптації молодих педагогів до професійно-педагогічної діяльності у закладі професійної освіти

​

Сьогодні ми визнаємо, що навчання –

це процес, який триває впродовж

життя і готує нас до прийняття змін.

І найактуальніше завдання – навчити

людей вчитися.

Пітер Друкер

​

​

4 of 34

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАРТУ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

  • Молодий педагог - малодосвідчений або новопризначений педагог, який володіє знаннями з предмета (професії) та методики викладання, з основ педагогіки, виявляє бажання й схильність до подальшого вдосконалення власних навичок і вмінь.
  • Адаптаційний процес – це підримка та допомога молодому педагогу на чолі якої перш за все:
  • адміністрація;
  • методична, психологічна служба;
  • педагоги-наставники;
  • колектив закладу освіти.
  • Професійна адаптація молодого педагога здійснюється на двох рівнях:
  • зовнішньому, коли педагог адаптується до зовнішнього середовища;
  • внутрішньому, тобто процес прагнення до саморозвитку, пристосування до власного «Я».

​

​

​

5 of 34

АЛГОРИТМ РОБОТИ –

це перший крок роботи з молодими педагогами

  • наказ «Про організацію роботи з молодими педагогами», у якому визначається наставники, закріплені за молодими педагогами;
  • програма професійного становлення та собистого розвитку молодого педагога;
  • план роботи «Школи молодого спеціаліста»

​

  • Послідуючі кроки діяльності - реалізація

поставлених завдань перед

- адміністрацією,

  • методичною службою,
  • педагогами-наставниками,
  • керівниками Школи молодого

педагога.

​

​

​

6 of 34

  • Професійне становлення та зростання молодого педагога проходить приблизно 3 роки та відбувається протягом чотирьох етапів:
  • Перший – зустріч молодих спеціалістів, ознайомлення з вимогами до професійної діяльності, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчального закладу та включення в самостійну професійну діяльність.
  • Другий - подолання труднощів навчально-виховної діяльності й початок формування професійної компететності молодого педагога.
  • Третій – висока адаптованість, високий рівень самостійності, творчий підхід до освітньої діяльності.
  • Четвертий - участь фахівця у суспільному житті організації, винахідництві, раціоналізації.

​

​

​

​

​

​

7 of 34

ФОРМИ РОБОТИ З МОЛОДИМИ ПЕДАГОГАМИ

Науково-методична робота забезпечує базу, на якій здійснюється супровід не лише професійного зростання молодих спеціалістів, але й кращих освітніх практик, сучасних інновацій, сприяння розвитку освіти в цілому.

Сучасна система методичної роботи в закладі освіти зорієнтована на стратегічну мету забезпечення нового, більш високого рівня якості освіти.

Організація методичної роботи з молодими педагогами має ґрунтуватися на комплексі принципів, а саме:

  • науковості;
  • прогностичності;
  • гнучкості й мобільності;
  • випереджувального характеру методичної роботи;
  • системності, систематичності, неперервності;
  • гуманізму.

Методичний супровід прослідковується в усіх формах адаптаційного періоду молодого спеціаліста.

Одна із них – наставництво.

​

​

​

8 of 34

  • НАСТАВНИК – це досвідчений педагог, що володіє високим рівнем комунікативності і має бажання допомогти молодому фахівцеві у його професійному становленні.

​

Згідно з Положенням про наставництво, педагогом-наставником може стати викладач, майстер виробничого навчання, який має щонайменше 5 років досвіду за відповідною спеціальністю.

Обов'язки педагога-наставника може виконувати методист, керівник закладу освіти або його заступник.

​

​

9 of 34

ВИМОГИ ДО НАСТАВНИКІВ

  • високий рівень професіоналізму
  • володіння новинками в галузі психології і педагогіки;
  • творчість (прагне до самовдосконалення, пропонує нові ідеї, творчо вирішує різні завдання);
  • доброзичливість (орієнтований на передачу свого досвіду, виявляє живу зацікавленість до проблем інших педагогів);
  • доступність (вміє в будь-який час надати допомогу, коли в цьому є потреба).

​

​

​

​

10 of 34

ВМІННЯ ТА НАВИЧКИ НАСТАВНИКА

  • комунікація, взаємодія, мотивація, підтримка молодих колег;
  • академічна доброчесність та професійна етика;
  • інноваційність, обізнаність в інформаційних технологіях;
  • рефлексія, спостереження, SWOT-аналіз, метод кейсів, проектів;
  • планування, моніторинг, аналіз;
  • виконувати роль фасилітатора, консультанта, тренера;
  • дбати про створення комфортних умов для професійної діяльності молодих фахівців, підтримувати їх на шляху до розвитку.

​

Діяльнісно-компетентісний підхід у педагогічному наставництві сприяє формуванню активної позиції молодого педагога, спрямованої на розвиток професійної компетентності та набуття практичних вмінь.

​

​

​

​

​

11 of 34

  • Одним і з напрямків роботи наставника є розробка індивідуальної програми професійного становлення та розвитку молодих педагогів, який забезпечує творчий підхід, спрямований на формування професійних компетентностей, досягнення вершин професійної майстерності.

12 of 34

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ

  • діагностування (анкетування) рівня розвитку, професійної підготовки та спрямованості молодого педагога;
  • на підставі результатів діагностики складання плану дій;
  • проектування кожним молодим педагогом індивідуальної професійної діяльності;
  • складання індивідуального плану професійного становлення молодого педагога;
  • взаємовідвідування уроків, відкритих виховних заходів з подальшим їх обговоренням;
  • спільне відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз;
  • спільна розробка навчально-методичної документації, складання конспектів уроків;
  • надання молодому педагогу рекомендацій щодо самоосвітньої діяльності;
  • залучення молодих педагогів до різних форм методичної роботи тощо

​

​

​

13 of 34

  • Особливу увагу наставникам необхідно звертати на психологічний контакт молодих педагогів з учнями при проведенні уроку. Саме від нього значної мірою залежить результат всієї освітньої діяльності.

Отже, допомога наставників полягає в педагогічній підтримці молодих спеціалістів у професійному й особистісному розвитку, пошуку та реалізації різних форм і методів роботи із здобувачами освіти.

​

14 of 34

�� ШКОЛА МОЛОДОГО ПЕДАГОГА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

  • Школа молодого педагога - один із компонентів у структурі методичної роботи навчального закладу, складова системи підвищення кваліфікації молодих спеціалістів, яка покликана формувати його майстерність, творчу індивідуальність.
  • ШМП діє на підставі Положення про роботу Школи молодого педагога.
  • Керівник ШМП складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3 роки:

- 1 рік – розвиток особистості педагога,

- 2-3 – професійне становлення

15 of 34

����ДОКУМЕНТАЦІЯ

  • інструктивно-методичні матеріали;
  • наказ «Про організацію роботи ШМП»;
  • Положення про Школу молодого педагога;
  • план роботи ШМП;
  • банк даних про молодих та малодосвідчених педагогів;
  • план роботи молодого спеціаліста;
  • анкети молодого спеціаліста;
  • приклади аналізу, самоаналізу уроку та виховного заходу;
  • протоколи засідань;
  • звіт за навчальний рік ШМП тощо

​

16 of 34

Завдання діяльності ШМП:� - задоволення потреб молодих педагогів у неперервній освіті;� - оволодіння основними нормативними документами;� - ознайомлення з особливостями роботи з навчальною документацією; � - підготовка до уроків різного типу;� - формування вмінь застосовувати теоретичні знання у конкретній практичній ситуації;� - ознайомлення з інноваційними технологіями навчання і виховання; � - розширення сфери знань із психолого-педагогічних основ уроку;� - розвиток фахової майстерності;� - науково-методична робота з вивчення та творчого використання� кращого педагогічного (виробничого) досвіду тощо� � ���� 

  • Мета ШМП: формування у молодих, малодосвідчених педагогів високих професійних ідеалів, потреб в постійному саморозвитку і самовдосконаленні, набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи, вироблення власного стилю роботи.

17 of 34

Ефективним засобом стане сконструйований та роздрукований на паперових і електронних носіях «Методичний дайджест молодого педагога», до якого входять інформаційні буклети:

  • «10 золотих правил педагога»
  • «Поради молодим педагогам»
  • «Вимоги до поурочних планів»
  • «Класифікація та структура уроків»
  • «Алгоритм дій щодо підготовки до уроку»
  • «Самоаналіз уроку»
  • «Інтернет сервіси в освітньому процесі»
  • «Змішане , дистанційне навчання» та інші,
  • які слухачі Школи отримують після кожного заняття

18 of 34

���������Н���������������������������� ����.� НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ШМП

  • інформаційно-просвітницький;
  • діагностичний;
  • методичний;
  • корекційний

​

Для організації роботи з молодим педагогом методисту у співпраці з керівником ШМП, педагогами-наставниками, головами методичних комісій слід підготувати інструменти впливу, серед яких:  особові інформаційні картки, анкети, пам’ятні листи, рекомендації тощо.

​

19 of 34

​

ФОРМИ ЗАНЯТЬ У ШМП:

  • семінари,
  • методичні виставки,
  • майстер-класи,
  • тренінги,
  • ділові ігри,
  • педагогічні міні-консіліуми з певних проблем, які дають змогу встановити інтелектуальну траєкторію професійного зростання молодого педагога.

20 of 34

 ТЕМАТИКА ЗАНЯТЬ

  • Методика планування та проведння уроків. теоретичного і виробничого навчання. Постановка мети уроку, добір методів, форм навчання.
  • Аналіз відвіданих та самоаналіз уроку.
  • Реалізація міжпредметних зв’язків.
  • Сучасні педагогічні технології у підвищенні якості уроку.
  • Сучасний урок – спільна творчість педагога, учня.
  • Інформаційно-комп’ютерні технології як інноваційне педагогічне явище.
  • Самоосвітня робота – невід’ємна складова методичного,

професійного зростання тощо.

  • Популярністю користуються рубрики засідань: «Через бар’єр труднощів», «Перші кроки до майстерності», «Про деякі «секрети» професії педагога».
  • Особливістю Школи є те, що заняття починається з розгляду як виконано домашнє завдання (далі за планом) і закінчується видачею домашнього завдання.

21 of 34

З метою підвищення ефективної професійної діяльності, рівня психологічної культури і педагогічного мислення молодих колег до роботи у ШМП активно залучається психологічна служба.�

Правильно організована методична робота Школи молодого педагога – це цілісна система діяльності педагогів -наставників, яка базується на досягненнях педагогічної науки та кращого педагогічного досвіду і забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності молодого педагога, підвищення його творчого потенціалу, що в остаточному підсумку сприяє поліпшенню якості знань учнів, їх вихованості та професійному розвитку.

Завершальним етапом роботи ШМП є виконання індивідуального плану роботи кожного учасника школи (з числа молодих фахівців), який звітує наприкінці навчального року.

​

​

22 of 34

САМООСВІТА - ОДНА З УМОВ ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

Процес самоосвіти здійснюється безперервно, свідомо, планується, управляється й контролюється самою людиною.

Основні напрямки  самоосвіти:

- професійний (предмет, професія);

- психолого-педагогічний;

- методичний;

- правовий;

- етичний, естетичний;

- інформаційно-комп`ютерні технології;

- охорона здоров`я;

- інтереси та хобі

​

23 of 34

С - самовдосконалення

А  - аналіз

М - можливості

О  - організованість

О  - оптимізм

С  - самореалізація

В  - впевненість

І  - інтерес

Т  - творчість

А  - активність

24 of 34

ЕТАПИ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • діаагностичний - виявлення труднощів у роботі педагога;
  • планування вирішення проблем через участь у методичнх заходах різних рівнів і тематики (семінарах, вебінарах, педчитаннях, круглих столах…)
  • установчий - вибір мети роботи, виходячи з науково-методичної проблеми закладу освіти; формування індивідуальної теми, осмислення послідовності дій;
  • навчальний - знайомство з психолого -педагогічною та методичною літературою з обраної теми;
  • практичний - нагромадження педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи у власній педагогічній діяльності;
  • узагальнювальний - теоретичне осмислення, аналіз й узагальнення агромадження педагогічних фактів;
  • підсумково-контрольний - загальні висновки та визначення перспектив у роботі

​

​

​

​

25 of 34

СУЧАСНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

  • Інтернет ресурси та інформаційно-комунікативні технологій (дистанційні курси, інтернет-семінари, інтернет-конференції, педагогічні форуми, майстер-класи та інші).

Ресурси мереж надають молодим фахівцям можливість використання відкритих безкоштовних електронних ресурсів; самостійне створення мережевого навчального змісту.

  • Поширеною формою самоосвіти педагогічних працівників є:

- створення особистих блогів, сайтів;

- публікації у періодичній пресі.

​

​

26 of 34

ІНШІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Створена дієва система методичного супроводу прискорює процес швидкої адаптації молодих педагогів

  • Участь у засіданнях методичних комісій, роботі творчих груп, тренінги дозволяють бути активними учасниками освітнього процесу, формують техніку педагогічного спілкування.
  • Однією з результативних форм роботи є постійно-діючий навчальний семінар. Для його проведення заздалегідь окреслюється коло цікавих питань («Сучасний урок: традиції, новації», «STEM освіта – виклики сучасності». «Дослідницько-пошукова робота учнів», «Особистісно-орієнтоване навчання», «Кращий педагогічний (виробничий) досвід» тощо.
  • Школа педагогічної майстерності - молоді спеціалісти мають можливість відвідати уроки досвідчених колег та взяти участь у їх обговоренні, отримати консультації, практичні заняття з розробки уроків, виготовлення наочних посібників.
  • Проблемний стіл – розгляд різних проблемних ситуацій, творча дискусія.
  • Традиційними стали майстер-класи «Вмієш сам – навчи колегу», уроки

панорами творчих працівників з впровадженням методів активного навчання,

методичні дні наставника «Стратегія успіху», тижні молодого спеціаліста «Ініціатива і творчість молодого педагога», «А я роблю так..», творчі звіти «Від тернів до зірок» та інші.

27 of 34

НАСТАВНИЦТВО

28 of 34

УЧАСТЬ У МЕТОДИЧНИХ ЗАХОДАХ

Педчитання

Педчитання

Семінар-практикум

29 of 34

� ТИЖДЕНЬ “ІНІЦіАТИВА І ТВОРЧІСТЬ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА”

30 of 34

САМООСВІТА

31 of 34

РЕЗУЛЬТАТ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

​

  • Відкриті заходи
  • Якість знань учнів.
  • Результати ЗНО/НМТ.
  • Участь учнів у заходах змагальницького характеру.
  • Створення рефератів, доповідей, методичних розробок, навчально-методичних комплексів, посібників, збірників.
  • Публікація у ЗМІ тощо.

32 of 34

​

ДІАГНОСТУВАННЯ

​

  • молодих фахівців, традиційно проводиться в травні, допомагає виявити труднощі в роботі, побачити перспективу, спрогнозувати результативність їх професійного становлення.

​

  • На основі результатів моделюємо структуру, зміст і форми методичної роботи. Це дає необхідну інформацію для планування роботи з молодими фахівцями на наступний навчальний рік.

33 of 34

  • Важливим етапом у підбитті підсумків роботи з молодими педагогами є заохочення, використання моральних стимулів – колективних і особистих (подяки, грамоти, преміювання, врахування успіхів під час атестації).

34 of 34

  • Успішність та результативність професійного становлення і розвитку молодих педагогів у закладі освіти залежить від системи управлінських впливів, тісної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Значущою є методична робота, оскільки вона забезпечує базу, на якій здійснюється супровід не лише професійного зростання молодих педагогів, але й кращих освітніх практик, сучасних інновацій, сприяння розвитку освіти в цілому.

​

  • Будь-яка форма роботи з молодими педагогами є ефективною, якщо вона має результат.

​