Шкільний булінг

Верховна Рада України підтримала проект закону щодо протидії булінгу, який передбачає штрафи за цькування до 3400 гривень.�

За відповідний законопроект 8584 проголосували 226 народних депутатів.

Зокрема, статтю 173 КУпАП доповнили статтею 173-4 із визначенням поняття "булінг".

Цькування неповнолітнього буде каратися штрафом від 50 (850 грн) до 100 (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення буде каратися штрафом від 1700 грн до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, будуть відповідати батьки кривдника.

У тексті законопроекту запропонуваному до другого читання повідомляється, що рідні булера повинні будуть сплатити штраф від 850 до 1700 грн.

Також передбачається стягнення штрафу з особи, яка не повідомила правоохоронців про булінг, у розмірі 850-1700 грн.

​

Булінг (шкільне цькування) — це навмисне

знущання фізичним, вербальним або психологічним способом. Воно може варіювати від ударів, штовхань, лайки, погроз і насмішок до вимагання грошей і цінного майна. Деякі діти знущаються, уникають, ігнорують інших і поширюють про них неправдиві чутки. Інші використовують електронну пошту, чати, миттєві повідомлення,

соціальні мережі й текстові повідомлення, щоб

насміхатись над іншими або кривдити їхні почуття.

Булінг (від англ. bully— хуліган, залякувати) – форма психічного насилля у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи тощо.�Мобінг(від англ.mob- натовп)- форма психічного насилля у вигляді масового цькування.

Види

булінгу:

�Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси,«сканування»�тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.�Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей�жертви, вимагання грошей тощо.�Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти,маніпуляції, шантаж тощо.�Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи�сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.�Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних�пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи�інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі)

Хейзинг – групове насилля , пов'язане з певним соціально-віковим статусом.

ХЕЙЗИНГ – це групове цькування;

принизливі випробування;

образливі жарти;

публічне цькування.

Види хейзингу:

• шкільний;
• спортивний;
• університетський.

​

​

Хейзинг зберігається як в кримінальному середовищі, так і в багатьох цілком благополучних школах, коледжах і спортивних товариствах, для вступу в які новачкам доводиться проходити принизливий обряд ініціації. Їх роздягають догола,

дають прочуханки, б'ють, ґвалтують, мастять пекучими кремами, піддають і т.п. Проти хейзинга йде широка міжнародна кампанія, в Інтернеті йому присвячено кілька сайтів, де наводяться сотні кричущих фактів насильства і зловживання владою.

​

4

це агресивна і негативна поведінка;

1

2

3

здійснюється регулярно;

відбувається у відносинах, учасники

яких мають неоднакову владу;

ця поведінка є навмисною.

Булінг включає чотири головні компоненти:

Шкільний булінг можна розділити на такі основні форми:

• умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін;

• насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість.

1. Фізичний шкільний булінг

3.Психологічний шкільний булінг

• підвид фізичного булінгу (дії сексуального характеру)

2.Сексуальний булінг

залякування

образливі жести або дії

вербальний булінг

використання агресивної мови тіла і інтонацій голосу для того, щоб змусити жертву здійснювати або не здійснювати що-небудь.

Психологічний шкільний булінг:

де знаряддям служить слово (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток і т.д.)

пошкодження та інші

дії з майном

вимагання

ізоляція

крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви

жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом

грошей, їжі, інших речей, примус що - небудь вкрасти

Структура булінгу:

• переслідувач (булер);
• жертва;
• спостерігачі (свідки).

Існують певні ознаки , �за якими можна розпізнати булінг :�

• когось затискають в кутку приміщення ;
• коли дорослий підходить до групки дітей, вони замовкають, розбігаються, різко змінюють діяльність ( можуть обійняти «жертву», начебто все в порядку);
• один з учнів не обирається іншими ( в ізоляції);
• весь клас сміється над одним і тим же учнем;
• прізвиська дуже образливі;
• по обличчю одного з учнів: блідий, червоний (у плямах ), в сльозах, наляканий, ознаки насильства на тілі;
• молодші школярі бояться зайти в туалет;
• школярі після уроків не розходяться, когось чекають біля школи .

Мотивацією до булінгу �стають:

заздрість, помста,відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість, боротьба за владу, потреба підпорядкування лідерові, нейтралізація суперника, самоствердження,садизм тощо.

Найчастіше жертвами шкільного �булінгу стають діти, які мають:�

• Фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.
• Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку.
• Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).

​

• Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими, ніж з однолітками.
• Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних уроків, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
• Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).
• Хвороби: епілепсія, затинання, енурез, дислалія (порушення мови), дисграфія(порушення письма), дислексія (порушення читання).
• Низький інтелект і труднощі в навчанні.

Типові риси учнів, схильних�до проявів насильства:

• вони відчувають сильну потребу панувати

й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;

• вони часто зухвалі та агресивні в ставленні

до дорослих (передусім батьків і вчителів);

• вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
• якщо це хлопчики, вони, зазвичай, фізично

сильніші за інших.

Учені відзначають такі типові характерні риси спостерігачів:�

• відчуття провини;
• відчуття власного безсилля.

Поведінка жертви виявляється �за такими показниками:�

• Шкільні речі часто бувають розкидані по класу чи сховані.
• На уроках веде себе боязливо, замкнений, коли відповідає, по класу розповсюджується шум, сміх, коментарі.
• Під час перерви, в їдальні, тримається осторонь інших, уникає ровесників і старших школярів, намагається бути недалеко від вчителів.

• Дитину ображають, дражнять, дають образливі прізвиська.
• Добре контактує з вчителями і погано з ровесниками.
• Запізнюється на уроки або пізно йде зі школи.
• Під час групових занять дитину ігнорують або обирають останньою.

За даними психологічних досліджень зарубіжних та вітчизняних шкіл, булінг – явище досить поширене в школі.

Статистика

Регулярно (раз в тиждень і частіше)

Частково піддаються знущанню зі сторони однокласників.

Батьків вважають своїх дітей жертвами таких знущань.

10%

55%

26%

За словами 1200 дітей, які відповіли на запитання Інтернет-сайту KidsPoll

48%

15%

42%

20%

Булінгу

піддавалися

Неодно-

разово

Багаторазово

​

Самі займа-

лися ним

Наслідки шкільного насилля

1

2

3

Думки про суїцид

Зниження самооцінки

Проблеми у навчанні, поведінці

Низь-кий рівень вихо-вання

Гіпер-

опіка

Байду-жість з боку батьків

Культ насиль-ства в суспіль-стві

Негатив-ний вплив ЗМІ

Комп`ютерні ігри

8 кроків для припинення цькування у дитячому колективі

• Присвоїти проблему;
• Назвати явище;
• Дати однозначну оцінку цькуванню;
• Обговорювати цькування як проблему групи;
• Активізувати моральне почуття і зробити вибір;
• Сформулювати позитивні правила життя в групі і заключити контракт;
• Підтримувати позитивні зміни;
• Гармонізувати ієрархії.

Чого не потрібно робити:

• Чекати, що саме пройде;
• Шукати причини і пояснення;
• Плутати цькування і непопулярність;
• Рахувати цькування проблемою тільки жертви;
• Рахувати цькування проблемою особистостей, а не групи (класу);
• Давити на жалість;
• Приймати правила гри.

БУЛІНГ: 10 МІФІВ ТА ФАКТІВ

Міф 1: булінг є нормальною частиною дитинства, і варто просто ігнорувати його.

Міф 2: повідомлення про булінг погіршить ситуацію.

Міф 3: варто не боятись і дати здачу тому, хто залякує, це його зупинить.

Міф 4: діти виростають і припиняють чинити насильство.

Міф 5: булери такими і народилися, у них така генетика.

Міф 6: булери шукають влади, тому що відчувають себе безсилими.

Міф 7: діти, які стають булерами, самі зазнали зловживання.

Міф 8: булінг є проблемою, яку повинна вирішувати школа.

Міф 9: булінг відбувається лише у школах.

Міф 10: ознаки булінгу легко помітити.

​

Міф 1: булінг є нормальною частиною дитинства, і варто просто ігнорувати його�

​

Факт

Булінг не є "нормальним" або прийнятним у будь-якій формі, і ігнорування може не завжди призвести до його припинення. Якщо є така можливість, потерпілий має довіритись дорослій людині, можливо, це хтось із батьків, вчитель, шкільний психолог, які почнуть протидіяти булінгу. Просто терпіти – означає втратити самоповагу і залишити ситуацію безнаказанною.

​

Міф 2: повідомлення про булінг погіршить ситуацію��

​

Факт

Можна переживати, що повідомлення про булінг може призвести до ескалації конфлікту, або що дитині, яка зазнала насильства, просто не повірять. Важливо довіритись тим людям, які готові і мають досвід протидії булінгу.

​

Міф 3: варто не боятись і дати здачу тому, хто залякує, це його зупинить��

​

Факт

Фізичне протистояння є слабшою позицією і провокує продовження конфлікту. Соціальна реакція діє краще, коли з’являються активні учасники – дорослі, які готові протидіяти і припинити булінг.

​

Міф 4: діти виростають і припиняють чинити насильство��

​

Факт

Найчастіше діти, які залякують, можуть вирости і стати дорослими, які знущаються або використовують агресивну поведінку, щоб отримати те, що вони хочуть. Ця модель поведінки у підлітковому віці закріплюється як успішна. Виняток становлять випадки, коли в ситуацію булінгу втрутились відповідні органи влади, школа чи батьки і поставили під сумнів успішність даної стратегії.

​

Міф 5: булери такими і народилися, у них така генетика��

​

Факт

Діти, схильні чинити насильство, часто переймають цю поведінку з навколишнього середовища або деколи відтворюють поведінку насильства щодо них самих. Генетика не відіграє провідної ролі у даному процесі.

​

Міф 6: булери шукають влади, тому що відчувають себе безсилими��

​

Факт

Булери використовують агресію, щоб отримати те, що вони хочуть, і часто це працює. Багато дітей на ранньому етапі експериментують з агресивною тактикою, але модифікують поведінку відповідно до впливу середовища, у якому вони виростають.

​

​

Міф 7: діти, які стають булерами, самі зазнали зловживання��

​

Факт

Довготермінові дослідження дуже маленьких дітей, які зазнали зловживання в дошкільному віці, показують, що вони стають скоріше жертвами, а не насильниками, які слабо контролюють свої емоції.

​

Міф 8: булінг є проблемою, яку повинна вирішувати школа��

​

Факт

Це суспільна проблема. Школа - це просто місце, де найчастіше відбувається булінг, тому що саме там збираються діти. Дорослі встановлюють тон, який формує поведінку дітей.

​

Міф 9: булінг відбувається лише у школах��

​

Факт

Це не так, адже булінг може відбуватися у будь-якому іншому місці. Це може бути поза школою, в коледжі, в університеті чи навіть на роботі.

​

Міф 10: ознаки булінгу легко помітити��

​

Факт

Не завжди легко виявити ознаки булінгу, оскільки вони можуть не бути фізичними та очевидними. Емоційний, словесний та інтернет-булінг може часто залишати шрами, яких люди не побачать.

​

«Як допомогти дитині в ситуації насилля?»

1. Припиніть знущання, тільки-но ви його виявили, чи вас про це повідомили.
2. Поговоріть окремо з жертвою і кривдником.
3. Проконсультуйтеся з адміністрацією, іншими вчителями, практичним психологом та соціальним педагогом.
4. Повідомте батьків жертви і кривдника.
5. Переконайте жертву, що будуть вжиті всі можливі заходи.
6. Проінформуйте кривдника про заходи, які будуть вжиті, і про те, що до справи будуть залучені батьки.
7. Залучайте жертв до роботи у групах та ситуаціях, де вони можуть знайти друзів, розвинути свої соціальні навички і підвищити самооцінку.
8. Стежте за поведінкою того, хто знущався та за безпекою жертви на території школи.

8 кроків для припинення цькування у дитячому колективі

• Присвоїти проблему;
• Назвати явище;
• Дати однозначну оцінку цькуванню;
• Обговорювати цькування як проблему групи;
• Активізувати моральне почуття і зробити вибір;
• Сформулювати позитивні правила життя в групі і заключити контракт;
• Підтримувати позитивні зміни;
• Гармонізувати ієрархії.