1 of 14

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля!

Василь Симоненко

2 of 14

Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року

в селі Моринцях на Черкащині у сім'ї кріпаків.

3 of 14

Павло Васильович Енгельгардт - поміщик, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі,які дісталися йому після смерті батька, магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгардта. До володінь Енгельгардта належали також села Моринці і Кирилівка.

Енгельгардт Павло Васильович (1799 — 1849),

4 of 14

Кирилівка — лежить на межі Каневського повіту трохи на південь

Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки.

5 of 14

“За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм.

Я в хаті мучився

колись, мої там сльози пролились, найперші сльози.”

Т. Шевченко

“Якби ви знали, паничі…”

6 of 14

У родині, крім Тараса, було 6 дітей - старші сестри Катерина та Марія, брат Микита, молодші сестри Ярина, Марія, брат Йосип.

7 of 14

Тарасова наука�

У восьмирічному віці батько віддав Тараса до школи до кирилівського дячка-вчителя Павла Рубана.

8 of 14

9 of 14

“ Там матір добрую мою, � Ще молодую – у могилу�Нужда та праця положила...”�“ Якби ви знали паничі…” 1850

10 of 14

“І золотої й дорогої�Мені, щоб знали ви, не жаль�Моєї долі молодої;�А іноді така печаль�Оступить душу, аж заплачу.�А ще до того, як побачу�Малого хлопчика в селі.

Батько одружився

вдруге на Оксані Терещенко, яка сиріт не любила. В 1825 році помер і батько Тараса.

11 of 14

  • Тарас не витримує тяжкого життя і переходить школярем-попихачем до кирилівського дяка Петра Богорського, де його життя було напівголодним.

12 of 14

…він тікає у Лисянку до диякона-живописця. Тут йому довелось великими відрами носити воду із річки Тікач і розтирати фарби.

13 of 14

“ Мені тринадцятий минало,�Я пас ягнята за селом…”

14 of 14

Тарас Шевченко – козачок у пана Енгельгардта

Це була нудна робота: цілими днями чекати, поки господар забажає люльку чи склянку води, яка стоїть поряд з ним на столі.