БІОГЕОГРАФІЯ
вибіркова навчальна дисципліна
Метою вивчення навчальної дисципліни є оволодіння сучасними теоретичними й практичними аспектами біогеографічної науки, вивчення розподілу організмів та їх угруповань по земній кулі, основних причин й закономірності такого розміщення.
Завдання навчальної дисципліни: ознайомити із особливостями просторової організації рослинного і тваринного світу планети; показати взаємозв’язок і взаємозумовленість органічного світу і географічного середовища; ознайомити із ландшафтоутворюючою функцією рослинності і тваринного світу; оволодіти знаннями про напрямки досліджень сучасної біогеографії; сформувати уміння робити комплексний біогеографічний опис флористичних та фауністичних областей та підобластей.
Предметом вивчення навчальної дисципліни “Біогеографія” є розподіл організмів та їх угруповань по земній поверхні, причини й закономірності такого розміщення.
Міждисциплінарні зв’язки: біологія, фізіологія рослин, фізіологія тварин, біохімія, ботаніка, зоологія, біотехнології, хімія, ґрунтознавство, геологія, ландшафтознавство.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
основні завдання і напрямки досліджень сучасної біогеографії; предмет вивчення біогеографії; принципи ландшафтно-зональної організації біосфери; основні етапи розвитку біогеографії; поняття «ареал»; первинні, ендемічні та реліктові ареали; космополітичні ареали; типи ареалів; причини походження диз’юнктивних та плямистих ареалів; причини динаміки меж ареалів;
флористичне і фауністичне районування Землі; принципи районування, основні флористичні і фауністичні царства; поняття «рослинність», фітоценоз, «тваринне населення», зооценоз; основні закономірності географічного поширення біомів; характерні риси флористичних і фауністичних царств: ендемічні родини і роди рослин, ендемічні ряди, родини і роди тварин; ступінь різноманітності і ендемізму регіональних флористичних і фауністичних комплексів, що виділяються; біогеографічне районування Світового океану;загальну характериситику основних зональних біомів Землі: арктичних, тундрових, тайгових, мішаних лісів, степів, прерій, памп, пустель, вологих субтропічних лаврових і жорстколистяних лісів, сухих субтропічних вічнозелених жорстколистяних лісів і чагарникових заростей, саван, дощових тропічних лісів, їх географічне положення; фізико-географічні умови, видовий склад, структуру біоценозів;
вміти: аналізувати закономірності розподілу живих організмів і їхніх угруповань по території; розкривати причини структурно-функціональних та історичних особливостей живого покриву нашої планети; встановлювати взаємозв’язки між складом континентальної та острівної біоти; давати порівняльну характеристику структури біоценозів різних регіонів; формулювати висновки стосовно значення біогеографічної науки в оцінці якості навколишнього середовища і його антропогенних трансформацій; обґрунтовувати роль біогеографії у вирішенні питань охорони і раціонального використання природних ресурсів; робити комплексний біогеографічний опис флористичних та фауністичних областей та підобластей.
Програма навчальної дисципліни
Розділ 1. ФЛОРИСТИЧНЕ ТА ФАУНІСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ЗЕМЛІ
Тема 1. ВСТУП. БІОГЕОГРАФІЯ: ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ
Тема 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОШИРЕННЯ ОРГАНІЗМІВ. АРЕАЛИ.
Тема 3. ФЛОРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ЗЕМЛІ
Тема 4. ФАУНІСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ЗЕМЛІ
Тема 5. БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ.
Розділ 2. ЗОНАЛЬНІ БІОМИ ЗЕМЛІ
Тема 1. ОСНОВНІ ТИПИ БІОМІВ СУШІ ТА ОКЕАНІВ