Основні види оцінювання у мовно-літературній освітній галузі: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація
Майя КОНДИРЄВА, методист, в. о. завідувача відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів ТОКІППО
Стаття 17 Закону України «Про освіту» (2017)
Варіанти поєднання освітніх компонентів �мовно-літературної освітньої галузі �за мінімальної кількості годин (різниця у галузі – 3 год)
Освітній компонент | 5-6 класи | 7 клас | 8 – 9 класи |
Інтегрований мовно-літературний курсу | 6, 5 год | 5,5 години | 5,5 години |
Інтегрований курс літератур | 2,5 години | 2,5 години | 2 години |
Українська мова | 4 години | 3 години | 3 години |
Українська література | 1, 5 годин | 1, 5 годин | 1 година |
Зарубіжна література | 1 година | 1 година | 1 година |
Особливості укладання �навчальної програми на основі МНП
Визначити кількість годин на вивчення структурних компонентів та тем уроків
Унести зміни з урахуванням рівня підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес:
- вилучити окремі питання з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу (загальний обсяг таких змін може досягати 20%);
- ущільнити або розширити / поглибити зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, зважаючи на потреби учнівства, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо;
-доповнити тематику практичних / творчих робіт.
Змінити послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання
Принцип наступності в укладанні МНП, НП, КТП – навчання наступного рівня логічно розгортається на основі попереднього
МНП та НП
КТП
ДСБСО (2020): вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з �мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання)
Взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку
Висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами у письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних); у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови
Досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх
Оцінюймо результати навчання згідно з вимогами �до обов'язкових результатів навчання� (ДСБСО, на компетентнісній основі)
Знання
Уміння
Навички
Ставлення
Цінності
Оцінювання за завданнями різних когнітивних рівнів:� кожен наступний рівень охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники
Завдання початкового рівня на відтворення знань: уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання
Завдання середнього рівня на розуміння : розуміння та застосування елементів змісту навчання
Завдання достатнього рівня на застосування в стандартних навчальних ситуаціях: уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати)
Завдання високого рівня на застосування у змінених навчальних ситуаціях (уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо): уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати)
Основні функції оцінювання (наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»)
Формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу)
Констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання)
Діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень)
Коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітніій процес)
Орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток)
Мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання)
Розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення); прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє)
Прогностична (допомагає визначити цілі на майбутнє)
Виховна (сприяє вихованню працьовитості, відповідальності, дисциплінованості)
Основні види оцінювання
Загальні критерії оцінювання
Критерії оцінювання у мовно-літературній освітній галузі (початковий рівень)
Критерії оцінювання у мовно-літературній освітній галузі (середній рівень)
Критерії оцінювання у мовно-літературній освітній галузі (достатній рівень)
Критерії оцінювання у мовно-літературній освітній галузі (високий рівень)
Підсумкове оцінювання за семестр
На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр. Оцінка за семестр може бути скоригованою
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів
Відомості за результатми підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів для здобувачів освіти та коригування освітнього процесу
���Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти��Загальні результати - 20 Конкретні результати - 57�
Результати роботи
Моніторинг на початку навчання
Діяльність учителя і учнів
Діагностува-ння
Алгоритм діяльності учителя
Укладання КТП (форми поточного і підсумкового оцінювання на семестр
Грамотне формування цілей уроку: очікувані результати МНТ і орієнтири для оцінювання ДСБСО
Використати критерії оцінювання і визначити засоби оцінювання
Встановити зворотний зв’язок (чіткий, зрозумілий, доброзичливий, своєчасний)
Рефлексія на спостереження власних дій і осмислення суджень, самооцінка і взаємооцінка, подальші кроки)
Коригування навчального процесу
Особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення, вікові особливості учнів, способи і засоби оцінювання �зумовлюють методи оцінювання
Усне опитування (індивідуальне, групове тощо)
Спостереження
Аналіз портфоліо
Письмові завдання (серед яких і тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні та КПР)
Практичні завдання (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах)
Розрахункові та розрахунково-графічні роботи
Навчальний проєкт
Робота з картами, діаграмами
Заповнення таблиць, побудова схем, моделей (з використанням електронних засобів навчання)
Завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо)
Самооцінювання, взаємооцінювання
Комплексне оцінювання, що поєднує різні способи й засоби оцінювання
Про оцінювання загалом
Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання учнівського поступу для визначення потреб учнів і адаптування процесу навчання
Відображає:
- процес навчання учнівства для досягнення очікуваного результату,
- результат навчальної діяльності (проміжний)на певному етапі,
- підготовку до підсумкового оцінювання для відслідкування прогресу протягом навчального року
Формувальне оцінювання – це збір інформації відповідно до цілей і завдань (самооцінювання, взаємоцінювання, оцінювання учителя) для отримання інформації про рівень досягнень або результатів навчання
На основі диференціації з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями
Використовують різні інструменти (картки, шкали, щоденник спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо)
Увідповіднення понять: завдання – обов'язкові результати – загальні результати
Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П. «Формувальне оцінювання: від теорії до практики»
ВШО для організації �очного, змішаного та дистанційного навчання, використання методики «перевернуий клас»
ВШО
Етапи подолання освітніх втрат
І – діагностувальна робота (первинне діагностування)
ІІ – діяльність, спрямована на подолання навчальних втрат
ІІІ – оцінювання результатів роботи (вторинне діагностичне тестування)
Вияв проблеми навчання | Методичне рішення |
Більшість учнів класу не виявляє розуміння певних базових знань або не виявляє умінь | Скоригувати освітній процес таким чином, щоб зробити акценти на опрацюванні цього матеріалу / або видах діяльності, які формують певні уміння чи знання. |
Певні освітні втрати наявні лише у групи учнів | Запровадити групові форми роботи з елементами взаємонавчання або за рахунок навчальних годин для перерозподілу між освітніми компонентами організувати класи надолуження (catch up classes) |
Певні освітні втрати наявні лише в окремих учнів | Запропонувати види роботи для самостійного опрацювання матеріалу, скористатися послугами національної онлайн-платформи ПОВІР (безоплатне середовище для учениць / учнів базової і профільної школи) |
Учні пропустили навчання або навчаються не за українськими освітніми програмами тривалий період (за кордоном у школах країн перебування) | Організувати вивчення за модифікованими (скороченими) програмами з української мови, української літератури (наказ МОН № 701 від 16.05.2024 року) |
Оцінка за ведення зошитів
Оцінювання ведення зошитів здійснюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру
Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу
За відсутності учня на уроках протягом місяця у стовпці за ведення зошита варто зазначити «н/о» (немає оцінки)
Під час підсумкового оцінювання результати перевірки робочих зошитів не враховують
Мета підсумкового оцінювання - співвіднесення фактичних результатів навчання здобувачів освіти з обов'язковими / очікуваними� (ДСБСО, очікувані результати НМП за певний період навчання)
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично
Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель встановлює самостійно
Підсумкове оцінювання за семестр охоплює 4 групи результатів (20 загальних – 57 конкретних для 5 -6 класів): комплексні підсумкові роботи, окремі підсумкові роботи, ОПР + КПР
За результатами – вироблення цілей на наступний період, визначення труднощів, коригування освітнього процесу
Підсумкове оцінювання за рік здійснюється з урахуванням скоригованих оцінок, динаміки особистих досягнень учнів
Діагностувальна робота № 1 (вхідне діагностування)
І. Аудіювання. Прослухай художній твір, який тобі прочитає учитель/учителька, або ж перейди за покликанням та прослухай твір. Дай короткі відповіді на запитання.
1. Назви героїв цього твору, місце та час подій.
2. Опиши свої враження від почутого. Хто із героїв тобі сподобався, а хто викликав негативне ставлення? Чому?
3. Сформулюй тему та головну думку цього твору.
4. Розкрий алегоричний зміст персонажів твору.
5. До якого літературного жанру належить цей твір? Свою відповідь обґрунтуй.
6. Поясни, чому навчив тебе цей твір.
ІІ. Читання. Пригадай прочитані тобою у 5 класі художні твори, та виконай завдання.
2.1. Установи відповідність між назвою художнього твору (1–7) та його автором/авторкою (А–Е)
1 «Фарбований Лис» А Леся Українка 2 «Лелія» Б Іван Франко
3 «Чотири сестри» В Олександр Олесь 4 «Микита Кожум’яка» Г Сергій Плачинда
5 «Богатирська застава» Ґ Леонід Глібов 6 «Котилася тарілочка…» Д Нестор Літописець
7 «Повість минулих літ» Е Валерій Шевчук
2.2. Установи відповідність між назвою художнього твору (1–8) та його героєм/героїнею (А–Є).
1 «Фарбований Лис» А Будимир 2 «Лелія» Б Сварог
3 «Чотири сестри» В Либідь 4 «Микита Кожум’яка» Г Князівна
5 «Богатирська застава» Ґ Павлусь 6 «Яйце-райце» Д Орел
7 «Берегиня» Е Чорний Птах 8 «Повість минулих літ» Є Мавпа Фрузя
2.3. Упізнай героя/героїню за портретом.
• «… вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білій, прозорій шаті,
на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика,
так і міняться різними барвами, немов тая веселка».
• «Вся в яскраво-білому вбранні, з червоними, вишитими на білому полотні «стрілами
Перуна» та «соколами».
• «Над головою пишні зелені коси у вінок складалися, чоло було біле і чисте, очі — величезні, і в них мінилося-променилося зелене сяйво, носик тоненький і прямий, а вуста повні й червоні. І цвіло на кожній щоці по яскравому серпику, начебто місяці зійшли з одного й
другого боку».
• «Його чередницька шапка-ковпак з’їхала набік. Заросле сивою щетиною, худе лице почервоніло. Чорні очі палали молодо й завзято. Навіть зморшки на лиці розгладилися».
• «Невідомий птах, / Довгохвостий, гостроносий, / На восьми ногах»..
Для довідки: Будимир, Лелія, Берегиня, Зеленокоса сестра, комар.
2.4. Установи відповідність між назвою художнього твору (1–8) та його жанром (А–Є).
1 «Берегиня» 2 «Лелія» 3 «Повість минулих літ» 4 «Микита Кожум’яка» 5 «Богатирська застава» 6 «Бачить — не бачить…»
7 «Яйце-райце» 8 «Козацька сторожа в степу»
А народна казка Б літературна казка В драма-казка Г літературна загадка Ґ легенда Д історичне оповідання Е літопис Є народний переказ
2.5. Поясни, у чому відмінність між народною та літературною казкою. Зроби короткий висновок про їх спільні ознаки.
2.6. Напиши, який літературний твір, із вивчених у І семестрі, або прочитаних самостійно, тобі найбільше сподобався. Поясни чому.
ІІІ. Письмо.
3.1. Сформулюй основну думку драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка».
3.2. Перейди за покликанням https://www.liveworksheets.com/ud1748501y та у запропонованій мнемосхемі знайди позитивні та негативні риси характеру Лиса Микити із казки І. Франка.
3.3. Перейди за покликанням http://wordwall.net та створи інтерактивну вправу використавши шаблон «Повітряні кулі» на основі казки «Лелія».
3.4. Заповни схему, вписавши до пустих клітинок риси характеру Будимира із оповідання С. Плачиинди «Богатирська застава».
3.5. Напиши короткий лист до свого однокласника чи однокласниці, в якому розкажи про книжку, яку ти рекомендуєш і йому/їй прочитати. Поясни, чому це слід зробити.
ІV. Говоріння.
4.1. Підготуй розповідь про літературного героя, який тебе найбільше вразив. Склади короткий план розповіді.
4.2. Обери правильний варіант відповіді.
Вислів Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі означає:
А стати дурним Б стати хитрим В стати мудрішим Г стати розумним
Усно поясни, в яких життєвих ситуаціях ти можеш вжити цей вираз.
4.3. Установи відповідність між персонажем казки «Лелія» та словами, що йому/їй належать:
1 Мар’яна А «… кажуть, що не заплатять за сей день нічого…»
2 Панночка Б «Рости ж, леліє, розкішна, красна, щоби була доля щасна!»
3 Лелія В «Гину тут на безлюдді, в селі»
4 Павлусь Г «Тут погано, бридко, страшно»
Д «А в тому саду чисто, метяно, ще й хрещатим барвіночком дрібно плетяно»
Усно охарактеризуй одного із персонажів цього твору.
4.4. Упізнай місце подій за його описом. Запиши правильну відповідь. Підготуй усну розповідь про події, пов’язані з одним із місць подій.
• «… впала тоді на землю снігова буря. Шалено металися вихори, а хлопці Холодні Вітри
поприкладали до рота крижані труби й подули в них».
• «Он і грядочка з квітками — така малесенька, а чого там тільки нема: і чорнобривці,
і тоя, і любисток, і рута, й канупер, і м’ята кучерява, ще й повної рожі кущик невеличкий, та
все те барвінком хрещатим обплетено».
• «… крик, шум, гармидер, вози скриплять, колеса туркочуть, коні гримлять копитами,
свині квичуть, селяни гойкають…».
Для довідок: подвір’я Мар’яни («Лелія»), торговиця («Фарбований Лис»), володіння Білокосої сестри («Чотири сестри»).
4.5. Обговори зі своїм однокласником або однокласницею, які проблеми, порушені у художніх творах, тебе найбільше схвилювали. Запиши декілька запитань, які ти хочеш поставити під час діалогу.
Річне оцінювання
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють.
Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок.
Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.
Річне оцінювання може бути скоригованим
Орієнтовна структура �щоденника спостережень
Групи результатів | Загальні результати | Конкретні результати | ПІП учнів | ||
Усна взаємодія | 8 | 23 | | | |
Робота з текстом | 7 | 19 | | | |
Письмова взаємодія | 3 | 10 | | | |
Дослідження індивідуального мовлення | 2 | 5 | | | |
Усього | 20 | 57 | | | |
Орієнтовна структура �щоденника спостережень на семестр (24)
Свідоцтво досягнень: характеристика навчальної діяльності і результатів її
Особливості вивчення української мови� у 5 – 7 класах
Модельні навчальні програми з української літератури �для 5 – 7 класів НУШ�
Українська література
(5-6 клас)
(7-9 клас)
5-6 клас)
(7-9 клас)
Особливості вивчення �української літератури у 5 – 7 класах
Компетентнісне навчання української літератури досягається шляхом розкриття можливостей навчального предмета для формування наскрізних умінь, читацької та ключових компетентностей учнівства, визначених у держстандарті.
Біографічні відомості про письменників рекомендовано обмежити стислими довідками про основні факти життя і творчості, що можуть зацікавити учнівство задля розкриття змісту художнього твору як самодостатнього художнього явища.
У процесі роботи з текстами художніх творів рекомендовано залучати твори інших видів мистецтва (живопису, музики, скульптури, кіно тощо), якщо вони мають ідейно-тематичну спорідненість із виучуваним творами літератури або ж є їх інтерпретацією в інших видах мистецтва задля цілісного осмислення творів.
Вивчення текстів напам’ять не є обов’язковою формою роботи (робити запис «Напам’ять» і виставляти оцінки у журналі в стовпці без дати не треба).
Художні твори для вибіркового текстуального розгляду (зазначено в програмі) вивчають за вибором учителя з урахуванням пізнавальних запитів учнівства).
Твори для позакласного читання подано до кожного тематичного розділу МНП. Учитель, орієнтуючись на читацькі та пізнавальні інтереси своїх вихованців, проводить такі уроки в межах певного тематичного розділу.
Оцінювання в НУШ: гра, виклик, діагноз чи ресурс?