Наталія КОЛБ�Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
Греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині
на зламі ХІХ–ХХ століть:
родинна традиція, ідеали душпастирського і суспільного служіння
nata_kolb@ukr.net
Світлина, зроблена кардиналом митрополитом Сильвестром Сембратовичем 1896 р. з нагоди висвячення 9 священників
Віньєтка із зображеннями випускників Генеральної греко-католицької семінарії у Львові 1900 р.
Фотографія невстановленого греко-католицького священника iз сім’єю
о. Євген Шухевич з родиною
д-р Степан Шухевич (1877-1945) – суддя, громадсько-політичний діяч
Родинне зібрання Шухевичів у с. Тишківці (1894р.)
Д-р Кирило Трильовський (1864-1941) - адвокат, доктор права, громадсько-політичний та культурно-освітній діяч
Д-р Євген Олесницький (1860-1917) - український правник, політик, громадський діяч, публіцист, письменник, організатор кооперативного руху
о. Филимон Тарнавський (1862-1948)
о. Олекса Пристай
(1863-1944)
Теофіл Павликов (Павликів) (1821–1905) – настоятель парафії при церкві Успення Пресв. Богородиці у Львові, один з чільних представників русофільської течії
Данило Танячкевич (1842-1906) – парох с. Закомар’я Золочівського повіту, довголітній діяч народовського руху, депутат Державної ради
Господарські ініціативи духовенства кін. ХІХ ст.
- 1897 р. – спілка селян-скотарів (с. Княгиничі Рогатинський повіт). Організатор – о. Андрій Пеленський.
1897 р. – товариство “Підгірська Спілка для торговлі безрогами і худобою” (м. Станіславів). Голова –о. Володимир Озаркевич.
- 1898 р. – Товариство “Сільський Господар” (м. Олесько). Голова о. Тома Дуткевич.
1898 р. – рільничий часопис “Господар”. Редактор о. Іван Негребецький.
1892 р. – перше українське страхове товариство “Дністер”. 137 священиків – членів-засновників (другі за кількістю після світської інтеліґенції). 1898 р. – застраховано 1 245 парафій і 808 церков.
- Заснування численних місцевих економічних спілок, громадських складів, позичкових кас, кредитних товариств, спілок ощадності й позичок системи Райфайзена, крамниць, шпихлірів, підтримка національних організацій “Народна Торгівля”, “Просвіта”.
Друге перевидання праці пароха с. Чернелів Руський о. Миколи Михалевича “Пасѣка або наука о тôмъ, що треба знати, чого постарати ся, та як що коли робити, щобы пасѣка все добре вела ся”. Львів, 1897 р.
Реклама Товариства виробу церковних риз у Самборі. Временникъ Ставропигійского института съ мѣсяцесловомъ на обыкновенный годъ 1899. Львовъ, 1898.
“Понеже зле уряджені або Вами занедбані Читальні станутся перешкодою великою для Вашого душпастировництва, а з часом усилившися, могут статися для Вас непоборимими”.
Митрополит
Сильвестр Сембратович
“Читальню заложили? Дуже ладно! Однак тямте, що читальня, без частих заходин попа, обертає ся з часом против него. Заходїт, толкуйте – а виховаєте собі гвардію в селі. Відчитів треба кілька що року. […] За рік побачите, як Вас будут всї парафіяни на руках носити. Оплатит ся”
о. Віктор Матюк (1852-1912) - український композитор, священник (УГКЦ) і фольклорист
Порфирій Бажанський (1836–1920) – парох с. Сороки Львівського повіту, громадський діяч, композитор, музикознавець
о. Остап Нижанківський (1863-1919) - священник УГКЦ, композитор, дириґент, громадський діяч.
Генрик Полянський – парох с. Туринсько (Сяноцький повіт), член провідних русофільських товариств, автор численних повістей, проповідей, тощо.
Титульна і перша сторінки повісті о. Генрика А. Полянського “Гріхом добра не доробишся”
“Ні, прошу Мамунці, я мудріший, як Мамунця гадають і всякий патріотизм і ідеали народні не така глупа річ! Тут правдиве життя, тут правдиве вдоволення!”