Роботи висилаємо за адресою –

t.semenova6473@gmail.com

9 клас Українська література

Вчитель Якубенко Т.С.

Урок № 52 20 – 24.03.23

Тема: Риси

автобіографізму

в образі

ліричного героя

Триптих Т. Шевченка «Доля», «Муза», «Слава» (1858) — це своєрідний підсумок прожитого, розмова із самим собою про найважливіше. У вірші «Доля» ліричний герой щиро зізнається:

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала.

Нагадаємо: в особистісній ліриці звучать автобіографічні мотиви. Тому неминучим є висновок: поет, незважаючи на тяжкі випробування долі, не скаржиться, не обурюється. Бо він сам творив свою долю і тому вдячний їй за кожний прожитий день. Як за щасливі хвилини, що визначили його життя, так і за трагічні події, які траплялися в ньому. Проте він не докоряє долі, а розуміє її невідворотність, зливається з нею.

​

Зверніть увагу на фразу, яка повторюється. У ній відбулася заміна займенника «ти» на «ми». Таке братання з долею означає не фатальну покору обставинам, а свідомий власний вибір життєвого шляху.

Поезія «Доля» належить до медитативної лірики.

​

​

Лірична медитація (лат. meditation — поглиблений роздум) — різновид поезії, якій притаманне безпосереднє споглядання буття, спрямоване на його філософське осягнення. Це своєрідний, утілений у художніх образах висновок поета про найсокровенніші закономірності життя. Лірична медитація вимагає від автора душевної зосередженості на конкретному мотиві.

Ліричний герой — це один зі способів розкриття авторської свідомості в ліриці. Він постає як «двійник» автора-поета, який виявляється в ліричних творах. Водночас ліричний герой може втілюватися як особа з конкретною індивідуальною долею, з внутрішнім світом, відтвореним через різноманітні психологічні стани.

​

Цікавим є питання про співвідношення біографії поета з його ліричним героєм. Адже емоційний світ людини в ліриці може по-різному розкриватися, як, наприклад, у творах Т. Шевченка:

​

від першої особи однини — «Як умру, то поховайте...»;

від першої особи множини — «Росли укупочці, зросли...» тощо.

Отож, кого має на увазі поет? Себе? Свій життєвий досвід? Відповідь однозначна — ні. Ліричний текст вибудовується як художнє розкриття почуттів, думок, переживань ліричного героя, внутрішній світ якого може бути цілком вигаданий, а може спиратися і на особисті враження та роздуми поета. Власне, це ми й спостерегли в особистісній ліриці Т. Шевченка.

​

Водночас ліричний герой ніби огорнений особливою щирістю, він часто самозаглиблений, може сповідуватися перед читачами. Завдяки цьому вони вірять у його реальне людське буття.

Учбове завдання

усне: знати тему за презентацією

Використані

«Українська література» 9 клас Авраменко

Коваленко

ілюстрації

Підготувала Якубенко Т.С.