​

НАШ ШЕВЧЕНКО

​

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ

​

​

​

Тарас Григорович Шевченко

(1814 - 1861)

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть!

​

​

​

​

Тарас Шевченко народився

9 березня 1814 р. в селі Моринці

Звенигородського повіту Київської губернії

(нині Черкаська область) у кріпацькій родині.

СТОРІНКА 1. ДИТИНСТВО. ВАЖКА НАУКА

• Тарас народився четвертою дитиною в сім’ї. Його батьки, що були кріпаками багатого поміщика В. В. Енгельгардта, незабаром переїхали до сусіднього села Кирилівки. У цьому обійсті й прошли перші найсвітліші роки Шевченкового життя.

​

СТОРІНКА 2. У ПАНА

Малий Тарас, рано втративши матір, а потім і батька, з дитинства зазнав багато горя і знущань. Працюючи і навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра.

Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика

П. Енгельгарда в маєтку Вільшані.

З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні (тепер Вільнюс).

У Вільно Шевченко виконує обов'язки козачка в панських покоях. А у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Шевченка віддають вчитися малюванню. Найвірогідніше, що він короткий час учився у Яна-Батіста Лампі (1775 — 1837), який з кінця 1829р. до весни 1830р. перебував у Вільно, або в Яна Рустема (? — 1835), професора живопису Віленського університету.

СТОРІНКА 3. НАУКА У ШИРЯЄВА. ВИКУП З КРІПАЦТВА

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

ПОРТРЕТ П.В.ЕНГЕЛЬГАРДТА.

Акварель. 1833

​

• Переїхавши до Петербургу в 1831 році Енгельгардт взяв із собою Шевченка, щоб мати дворового маляра, віддав його на 4 роки в науку до живописця

В. Ширяєва.

СТОРІНКА 4. В АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ. ПЕРШІ ТВОРИ

• 21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка.

​

СТОРІНКА 5. ПЕРША ПОДОРОЖ НА УКРАЇНУ (1843-1844)

• І ось поетова мрія здійснилася- у травні 1843 року він приїздить на Батьківщину. Понад 14 років тому покидав її кріпаком, а повернувся вільною людиною, художником, знаменитим поетом.
• А вже 1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі твори, в якому належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.

Спілкувався з селянами, познайомився з численними представниками української інтелігенції й освіченими поміщиками.

Перша подорож Шевченка на Україну продовжувалася близько восьми місяців. Виїхавши з Петербурга у травні 1843р., поет відвідав десятки міст і сіл України (рідну Кирилівку, Київ, Полтавщину, Хортицю, Чигирин тощо).

Т.Г.Шевченко. Собор святого Олександра в Києві

СТОРІНКА 6. У ПЕТЕРБУРЗІ І ЗНОВУ НА УКРАЇНУ (1845-1847)

• Новий період творчості Шевченка охоплює роки 1843 — 1847 (до арешту) і пов'язаний з двома його подорожами на Україну. За назвою збірки автографів “Три літа” (яка включає поезії 1843 — 1845 рр.) ці роки життя й творчості поета названо періодом “трьох літ”. До цього ж періоду фактично належать і твори, написані у 1846 — 1847 рр. (до арешту).

​

СТОРІНКА 8. НА ЗАСЛАННІ (1847- 1857)

• 8 червня 1847 року . Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він мав відбувати солдатську службу. В Орську він порушив царську заборону писати. Свої нові твори він потай записував до саморобних “захалявних” зошитків. Наприкінці 1849 — на початку 1850р. він переписав ці “невільницькі” поезії в саморобну книжечку, яка згодом дістала назву “Мала книжка”. В Орській кріпості поет написав 21 твір.

СТОРІНКА 9. ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ

У кінці березня 1858р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно-мистецька громадськість столиці гаряче зустріла поета. В останні роки життя він бере діяльну участь у громадському житті, виступає на літературних вечорах, стає одним із фундаторів Літературного фонду, допомагає недільним школам на Україні (складає й видає для них “Букварь южнорусский”).

​

Влітку 1859р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися на Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с. Прохорівка його заарештували. Звільнили через місяць і запропонували виїхати до Петербурга.

​

У ці роки Шевченко багато працював як художник, майже цілком присвятивши себе мистецтву офорта (1860р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування).

У січні 1860р. під назвою “Кобзар” вийшла збірка, яка складалася з 17 написаних до заслання поезій (з них тільки цикл “Давидові псалми” повністю опубліковано вперше).

Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”.

Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.

«Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».

І. Франко

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшануємо пам'ять Шевченка.

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшануємо пам'ять Шевченка.

В кожнім домі, в кожній хаті

З нами словом живим розмовляє,

Є в поета народження дата,

Дати смерті в Шевченка немає!

​

В кожнім домі, в кожній хаті

З нами словом живим розмовляє,

Є в поета народження дата,

Дати смерті в Шевченка немає!

​