Милорад Павич

«Скляний равлик»

«…Перший письменник третього тисячоліття»

Мілорад Павич

1929-2009

Сербський поет, прозаїк, літературознавець

Один з найпопулярніших письменників екс-Югославії ХХ ст

Фахівець з сербської літератури ХVІІ – ХІХ ст., сербського бароко та поезії символізму

Найяскравіший представник постмодернізму і «магічного реалізму» ХХ ст.

Викладав в університетах

Парижа, Відня, Фрайбурга, Рогензбурга, Белграда

Перший голова товариства сербсько-української дружби

Був номіновани на Нобелівську премію в галузі літератури 2004 р.

Основні твори: «Хозарський словник» (1984),

«Пейзаж, намальований чаєм» (1988),

«Внутрішня сторона вітру» (1991), «Дамаскін» (1998),

«Страшні історії кохання» (2001).

«Перший письменник третього тисячоліття»

Світова літературна критика про Милорада Павича: «письменник абсолютної літератури», «автор першої книги ХХІ століття», «ватажок європейського постмодернізму», «Гомер нашого часу», «його твори — справжє поетичне і фантасмагоричне диво».

ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ

• 15 жовтня 1929 – письменник народився в Белграді (Сербія) в сім’ї скульптора і викладачки філософії.
• 1936 – почав навчатися в школі імені Карагеоргія в Белграді.
• 1949-1953 – роки навчання на філософському факультеті університету Белграда, де отримав ступінь доктора філософії в галузі історії літератури в Загребськом університеті. Після навчання викладав у різних університетах (в паризькій Сорбонні, у Відні, Фрайбурзі, Регенсбурзі та Белграді).
• 1967  – вийшла перша поетична збірка «Палімпсести»
• 1971 – опублікований віршований збірник “Місячний камінь» («Месечев камен»).
• 1973 – Залізна завіса (Гвоздена завеса)
• 1984  – роман «Хазарський словник», став бестселером і приніс популярність.  За цей роман Павич був нагороджений премією журналу НИН. Його книги перекладені на кілька мов.
• 1988 – вийшов другий роман письменника «Пейзаж, намальований чаєм».
• 1991 – увійшов до складу Сербської академії наук і мистецтв. Опублікований роман «Внутрішня сторона вітру».
• 1993 – п’єса «Вічність та ще один день»
• 1998 – Новела «Дамаскін». Є складовою збірки оповідань 1998 р., посідає важливе місце у творчому доробку митця. Твір порушує складні філософські проблеми, змальовує процес внутрішньої зміни героїв та запрошує читача до співучасті у творчому процесі.
• 1999 – «Ящик для письмового приладдя»
• 2002 – “Зоряна мантія”, “Сім смертних гріхів”, «Ліжко на трьох», «Скляний равлик».
• 2004 – номінований на Нобелівську премію з літератури
• 2009 – опублікував останню книгу «Мушка»
• 30 листопада 2009 – помер в Белграді на 81-му році життя від інфаркту міокарда.

Милорад Павич створив власний світ — поетичний, фантастичний, духовний і реальний водночас.

Це можна назвати інтерактивною літературою — літературою, яка зрівнює читача з письменником.

Павич конструював твори, сповнені головоломок і таємниць, ніби архітектор чи інженер, прагнучи захопити читача інтригою, нестандартними ходами в оповіді, цілковито оволодіти його увагою. За власним визнанням, сербський класик боявся набриднути читачам, тому підкорив їх, зробивши співавторами своїх творів.

Однак не всі читачі були готові до таких експериментів, а критики нерідко звинувачували Павича у несерйозному ставленні до літератури та навіть у блазнюванні.

Зрештою новаторські твори сербського митця завоювали не лише величезну кількість фанів-читачів, а й визнання у світовій професійній спільноті. Письменник-постмодерніст із гордістю зауважував, що число його прихильників перевершує чисельність армії будь-якої держави.

Експерименти з інтерактивністю (персонажі та місця, що час від часу змінюють агрегатний стан; сюжетні лінії, що розходяться), подібність сна дійсності та навпаки — у цьому передусім полягає неперевершеність творчого стилю М. Павича.

​

• Він зазначав, що література XXI ст. має пристосуватися до нової електронної ери, де перевагу надають не плавному, лінійному, складеному з послідовних ланок літературному твору, а образу, знаку, сигналу, який можна передати миттєво.
• Ідеальним можна було б уважати текст, який роїться і розгалужується так само, як наші думки або сновидіння.
• Саме тому митець вирішив, що його проза повинна мати інтерактивну нелінійну структуру: «Я знаю, що літературу в майбутнє ведуть не письменники, а читачі, адже у світі завжди набагато більше талановитих читачів, ніж талановитих письменників».

М. Павич так пояснював нове розуміння письменницького ремесла:

• «Я все життя вивчав класичну літературу й дуже люблю її. Але вважаю, що класичний спосіб прочитання книг уже вичерпав себе, настав час змінити його — передусім, коли йдеться про художню прозу.
• Я намагаюся дати читачеві велику свободу; він разом зі мною несе відповідальність за розвиток сюжету.
• Я надаю читачеві змогу самому вирішувати, де починається й де завершується роман, які зав’язка й розв’язка, які долі головних героїв.
• Це можна назвати інтерактивною літературою — літературою, яка прирівнює читача до письменника.
• Версія «Хозарського словника» на компактному диску пропонує користувачеві два з половиною мільйони способів читання роману. Кожна людина може обрати свою фазу читання, створити власну мапу книги».

Для кожного нового твору М. Павич винаходив нову форму

Видатний літературний експериментатор

Автор: Милорад Павич.

Рік написання: 1998.

Жанр: оповідання.

Літературний рід: епос.

Тема: Зображення цікавого перехрещення доль двох людей.

Ідея: Паралельне прочитання історії Давнього Єгипту та сучасності (ХХ століття).

Проблематика твору:

– повторення життя;

– перехресність людських доль;

– фаталізм;– обман і самообман;

– погляд жінки і погляд чоловіка на одній ті ж речі.

Головні герої твору:

Панна Хатчепсут – продавчиня в магазині жіночої спідньої білизни

Пан Давид Сенмут, архітектор

Пан в шкіряному пальто

Колишня дружина пана Давида Сенмута

Особливість сюжету твору “Скляний равлик”

Сюжет особливий: автор пропонує декілька його прочитань, дає змогу читачеві самому обирати послідовність розділів для читання.  Існує щонайменше чотири способи (послідовності) прочитання оповідання

Візитна картка твору

Три коротких нелінійних романи:

«Дамаскин»

«Скляний равлик»

«Мушка»

Новаторським є авторське визначення жанру твору — оповідання для комп’ютера й циркуля, для прочитання якого необхідний комп’ютер. Цим автор прагне не лише заінтригувати читача, а й задає правила прочитання — по колу, оскільки з часом нічого не змінюється у світі, у якому людина почувається ізольованою, самотньою, відчуженою.

https://1alimduyl1.wixsite.com/blue-bird/milorad-pavich-sklyanij-ravlik

Ознайомтеся з комп’ютерним варіантом твору:

СИМВОЛІКА РАВЛИКІВ

• Циклічність. Кому як не їм знати про циклічність. Адже якщо наступають важкі кліматичні умови, то молюск просто ховається в свій будиночок і чекає відповідного моменту – висновки про постійне переродження.
• Символ вічності. Шумери і вавилоняни вважали равликів безсмертними, зробивши їх символом вічності, адже цей маленький житель великої планети існує вже кілька мільйонів років.
• Символ родючості. У давньої японської цивілізації равлика вважали богом води. Її просили про дощі, вважаючи, що бог води мешкає у водоймі у вигляді величезного равлика.
• Символ терпимості і наполегливості. Варто тільки подивитися, як ця безпорадна тварина долає відстань, і відразу ясно, чому молюски є символом наполегливості, завзятості, старанності в буддизмі і практиці Фен-шуй.
• Символ подвійності. Молюски за своєю природою — гермафродити. Об’єднуючись, вони обидва розкривають свої сексуальні єства, чоловіче і жіноче.

З часів Стародавніх Цивілізацій – до наших днів:

• «Равлик завжди вважався символом часу, і людина, яка поринала в його потаємні спіралі, мала пройти ряд випробувань, пов’язаних із часом. Пройшовши до кінця цей лабіринт, людина ставала здатною зрозуміти смисл часу. Саме це символізує равлик з його будиночком на спині, який неначе несе свій час за плечима, як тягар, але в той же час здатний підняти свої очі і вусики-антени вище голови, вище тіла, вище важкої і інертної матерії»

• Пам’ятайте: ще зовсім недавно ця істота була божеством, символом вічності, терпіння, сором’язливості, швидкоплинності часу, і завжди досягає своїх цілей.

СТРУКТУРА ТВОРУ

• Перше перехрестя

​

• Центральна клавіша

Дочка, яка могла зватися Ніферуре

• Друге перехрестя

Панна Хатчепсут

Пан Давид Сенмут, архітектор

Декоративна свічка

Запальничка

• – повторення життя;
• – перехресність людських доль;
• – фаталізм;
• – обман і самообман;
• – погляд жінки і погляд чоловіка на одні й ті ж речі.

Проблематика твору “Скляний равлик”:

Комп’ютерний варіант твору:

https://1alimduyl1.wixsite.com/blue-bird/milorad-pavich-sklyanij-ravlik

Перше перехрестя

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв’язка

Композиція

Скельний храм Хатшепсут. Побудував архітектор Сенмут ( 1482 - 1473 рр.до н. е.)

• Дія відбувається в сучасному світі.
• Чому такі дивні імена героїв?
• Чи виникають у вас якісь асоціації?
• Хто такі Сенмут і Хатшепсут?

У цьому творі тісно переплетено історію двох сучасних людей із двома давньоєгипетськими людьми, яким не судилося бути щасливими. Тепер вони намагаються це виправити в сучасному житті. Упродовж 4000 років головні герої йдуть паралельними шляхами, проживають свої життя і, усупереч твердженню, що паралельні не перетинаються, все-таки зустрічаються та згадують про своє минуле життя, вечеряючи в квартирі дівчини. Дія п’єси розгортається у Святвечір напередодні Різдва.

«Я не бачу різниці між минулим та майбутнім. Якщо ви стоїте на певній позиції, ви відчуватимете і минуле, і майбутнє. наша література не має займатися ані минулим, ані майбутнім, вона має займатися людиною…»

Скельний храм Хатшепсут. Побудував архітектор Сенмут.

Хатшепсут

Автор зображує цікаве перехрещення доль двох людей. Поєднує історію і сьогодення: все повторюється по спіралі. Пропонує паралельне прочитання історії Давнього Єгипту та сучасності.

Портрет, відтворенітворений

за допомогою штучного інтелекту

Так би виглядала Хатшепсут, якби була нашою сучасницею

Іронія і філософічність твору:

• Звичайна продавчиня з магазину білизни, можливо, в минулому була жінкою-фараоном.
• І в наш час Хатшепсут зустріла Сенмута, а він знову закохався і готовий для цієї жінки «будувати будинки,, опікуватись нею, бути ким завгодно, доглядати дітей, стати палким коханцем, приятелем…»

Хатшепсут – цариця Єгипту, перша велика жінка в історії, що зуміла усунути від влади великого завойовника. При ній Єгипет досяг процвітання, здійснював масштабні торговельні та військові походи, а заупокійний храм Хатшепсут в стародавніх Фівах - одне з найвидатніших творінь староєгипетських архітекторів.

Побудований 3500 років тому, храм зберігся до наших днів.

• Сенмут почав будувати кар’єру ще при батькові Хатшепсут. Уже тоді він проявив себе як діяльна та всебічно обізнана людина. Сенмут не належав до знаті, був родом з провінції, народився в небагатій родині.
• Коли Хатшепсут прийшла до влади, положення Семута при дворі укріпилося, згодом він був удостоєний титулів: єдиний друг фараона, наглядач зерносховищ храма Амона. Сенмут перетворився в одного із найвпливовіших людей Єгипту. Він був не тільки чиновником, але й талановитим архітектором, крім того, його призначили вихователем принцеси Ніферуре.

Образ доньки Ніферуре

• перебуває в центрі кола (місце, яке проколює голка циркуля).
• Вона — символ найголовнішого в житті, що люди знищують у гонитві по колу, яке окреслює циркуль їхніх цілей — фальшивих цінностей.
• Вона символізує загублений потенціал, хибний спосіб налагодження стосунків між чоловіком і жінкою.
• Але цим не обмежується її роль.
• Якщо спробувати використати авторську підказку — «центральна клавіша», яка застосовується на комп’ютері для створення пропуску, то можна припустити, що Ніферуре символізує втрачену можливість подолати самотність найкращим способом — завдяки створенню сім’ї, народженню дитини.

Сенмут і Ніферуре

Видатний давньоєгипетський архітектор і державний діяч періоду ХVІІІ династії Нового царства (1550—1292 до н. e.). Деякі факти вказують на те, що він міг бути фаворитом і коханим жінки — фараона Хатшепсут

Сенмут і Ніферуре

Сенмут і Хатшепсут

Учинки героїв символічно співвіднесені з історією Стародавнього Єгипту:

• Метафоричний сенс крадіжки Хатчепсут запальнички в чоловіка в чорному пальті вказує на присвоєння жінкою-фараоном влади 1479 р. до н. е.
• Сам же образ чоловіка в чорному нагадує про образ фараона Тутмоса III. Натяком на це є напис на запальничці «МОЗИС III» — знак її власника. Тутмос III (англ. Tuthmosis) знищив усі пам’ятники, створені попередньою правителькою Хатчепсут, щоб ліквідувати всі можливі згадки про неї.

• здійснити проекцію давньої епохи на сучасність. Герої ніби крізь століття пронесли свій біль (самотність та обман) і певні цінності (пристрасне бажання знайти любов і бути щасливими).
• об’єднати сучасність і минуле. Незвичне ім’я героїні має нагадати про жінку-фараона — Хатчепсут (або Хатшепсут.

Історичні й культурні асоціації зі Стародавнім Єгиптом дають можливість письменникові:

Основні події оповідання відбуваються в сучасній Сербії. Місто між Дунаєм та Савою.

На початку першого розділу вміщено візуальний образ — зображення єгипетської жінки-фараона. Саме це зображення побачила в дзеркальці головна героїня твору. Тож автор пропонує читачам зануритися в події глибокої давнини.

Він міцно пов’язує дві історії: сучасних Давида Сенмута й продавчині Хатчепсут та їхніх історичних прототипів, яким не судилося бути щасливими в минулому. Вони ніби чекали на своє щастя чотири тисячі років і намагаються його досягти в сучасну добу.

Час Різдва характеризується особливою емоційно-ціннісною інтенсивністю: у текстах різдвяної прози час набуває чарівного, межового значення.

В яких ще літературних творах дія відбувається напередодні Різдва?

Коли відбувається дія в оповіданні М. Павича?

Чим пояснюється така увага митців до цього часу?

Напередодні Різдва

• Милорад Павич створює інтертекстуальні зв’язки в іронічно-пародійній формі.
• У побудові сюжету вгадується популярна новела О’Генрі «Дари волхвів».
• Сюжет твору О’Генрі (передріздвяні клопоти, перипетії з подарунками) наповнюється зовсім іншим, протилежним змістом.
• Герої Павича позбавлені щирості в почуттях, мудрості й благородства.
• Замість щасливої, хоч і бідної сім’ї, маємо роз’єднаних, загублених у своїй самотності нещасних людей. Їхнє випадкове знайомство — шанс змінити себе, а разом із тим і світ. Але чи буде використано цю можливість, залежить від читача.

Інтертекстуальність

Інтертекстуальність — важлива риса постмодерністського твору: використання інших творів завдяки цитуванню та наслідуванню чужих стильових правил окремих письменників, літературних шкіл і напрямів.

Риси постмодернізму в оповіданні

“Скляний равлик”

Герой у творах постмодернізму

Людина, що перебуває на перехресті різних часів, культурних епох

Людина, що загубилася у повсякденні, втратила зв’язок із Всесвітом

Людина, що відчуває власну відчуженість і втрату духовних орієнтирів

Людина, що не знає, куди йти, у що вірити, про що думати, де сенс буття

Людина, емоційно вразлива, гостро відчуває духовну атмосферу світу

Перехресне прочитання оповідання М. Павича «Скляний равлик»

• Перехрестя в оповіданні М. Павича «Скляний равлик» (як, до речі, і в решті його творів) постає не лише у прямому значенні: це також своєрідний символ перетину історичних подій та життєвих шляхів.
• Назва твору також глибоко символічна: равлик у єгиптян символізує вічність. Завиток мушлі равлика — символ спіралі, лабіринту, складності, загадки, пошуку виходу із заплутаної ситуації.
• Сама мушля – органічне продовження внутрішнього світу героя, у яккому реалізовано прагнення затишку, комфорту, спокою.
• Для того, щоб розірвати замкнене поле самотності, слід сплатити – теплом голосу, який «можна відчути вночі на вулиці між двома кроками самотньої жінки на пустій вулиці…», подарувати іншому «найдивовижніший день», мати мрію і повірити у здійснення бажань.
• Равлик скляний не просто так - скло крихке, потребує обережності користувача, як і людське щастя, людські стосунки. Ми можемо лише здогадуватися, чому в архітектора не склався шлюб, чому дружина його настільки ненавиділа, що зважилася на підступне і жорстоке вбивство.

​

Питання для самоконтролю

1. Поясніть, у чому полягає сутність художнього новаторства М.Павича?
2. У чому особливості жанру твору «Скляний равлик»?
3. Розкрийте сенс підзаголовку твору.
4. Символіка назви твору.
5. Які функції давньоєгипетського підтексту в оповіданні «Скляний равлик» М.Павича?
6. Визначте основні моменти, які змінюють життя Хатчепсут і Сенмута.
7. Чого не вистачало в житті героям твору? Як кожен з них переживав і долав самотність?
8. Які аспекти сучасного суспільства відображено у творі?
9. Що таке інтертекстуальність?
10. Які ознаки постмодернізму втілено в оповіданні «Скляний равлик»?
11. Знайдіть в оповіданні «Скляний равлик» елементи комп’ютерних технологій.
12. Запропонуйте власний фінал оповідання.
13. Напишіть лист героєві або героїні твору, дайте йому або їй поради.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

• https://dovidka.biz.ua/milorad-pavich-biografiya-skorocheno
• https://dovidka.biz.ua/milorad-pavich-hronologichna-tablitsy
• https://1alimduyl1.wixsite.com/blue-bird/milorad-pavich-sklyanij-ravlik
• https://osvita.smr.gov.ua/content/uploads/2020/04/4.ZL.11.docx
• https://dovidka.biz.ua/mylorad-pavych-sklianyi-ravlyk-analiz
• https://www.youtube.com/watch?v=29fSws49niM
• https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html
• https://pidruchnyk.com.ua/1257-zarubzhna-paraschich-11-klas.html
• https://bestgif.su/photo/rozhdestvo/krasivaja_gif_otkrytka_s_rozhdestvom/13-0-16243
• https://gifer.com/ru/1yip
• https://gifer.com/ru/5WWU
• https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fnaurok.com.ua%2Fprezentaciya-milorad-pavich-sklyaniy-ravlik -180136.html&psig=AOvVaw2tppt1NAViazWm0F3HDRdq&ust=1678114125254000&source=images&cd=vfe&ved=0CBEQjhxqFwoTCPCUtrOExf0CFQAAAAAdAAAAABAE

​

​